Постанова

від 15.05.2013 по справі 18/118-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2013 р. Справа№ 18/118-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників:

від позивача Лищук І.В., дов. від 28.01.13,

Нестеров Ю.О., дов. від 13.05.13,

від відповідача Корчук І.І., дов. від 03.10.12 №472/03-УРБ-12,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фоззі-Фуд"

на рішення Господарського суду Київської області від 12.03.13 (дата

підписання - 21.03.13)

у справі №18/118-12 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС-опт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

про стягнення 44728,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.03.13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС-опт" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі - відповідач) про стягнення 44728,55 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 40138,03 грн. боргу та 1444,31 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 12.03.13 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що момент оплати отриманого товару ще не настав, судом першої інстанції належним чином не досліджено суму заборгованості, яка на думку відповідача є меншою.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.04.13 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.13 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 15.05.13. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 15.04.13) позивачу - 24.04.13 та відповідачу - 23.04.13, долучені до матеріалів справи.

15.05.13 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

15.05.13 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 12.03.13 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.10 між сторонами укладено договір поставки №2278 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар, відповідно до умов договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.4 договору усі розрахунки за цим договором здійснюються винятково в національній валюті України. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунку покупця на рахунок постачальника.

У п. 2.5 договору зазначено, що обов'язковою умовою для оплати поставленого за договором товару є наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України порядку відповідної накладної і податкової накладної та інших документів, які передбачені п.4 договору, а також відповідність цін в накладній діючій специфікації.

Оплата за товар здійснюється протягом 14 календарних днів від дати реалізації товару покупцем (п. 2.6 договору).

За результатами кожного місяця покупець готує акти звірки взаєморозрахунків та направляє їх постачальникові (п. 2.7 договору).

05.07.10 між сторонами укладено протокол розбіжностей до договору, яким доповнено договір, зокрема, п.2.9 та п.2.10.

Таким чином, відповідно до п.2.9 договору у випадку, якщо сума оплати покупцем реалізованого товару за звітний період не перебільшує 30% від суми поставленого по договору, але несплаченого на кінець періоду товару, постачальник має право призупинити поставки і вимагати повернення зайвого товару, повідомивши про це покупця до 20 числа місяця наступного за звітним. Покупець зобов'язаний в 30 денний строк після отримання повідомлення про повернення товару підготувати відповідні нереалізовані товари до повернення та передати їх відповідно до Інструкції П-6, П-7, уповноваженій особі постачальника на складі покупця, куди був поставлений цей товар. Передача непроданого товару повинна відбуватись у дні планових поставок, зазначених у додатку №3.

Якщо покупець письмово відмовляється повертати товар або своєчасно не передає непродані товари, то весь неповернений товар вважається проданим.

У п.2.10 договору зазначено, що на початок кожного місяця постачальник надсилає письмовий запит про надання звіту про продаж та залишки товару постачальника, а покупець до 10 числа місяця, наступного за звітним, готує звіт про продаж та залишки товару постачальника та направляє їх постачальнику.

По закінченні прийому товару представник покупця підписує видаткову накладну у графі "Получил(а)" та ставить печатку, що відповідає одному із зразків, вказаних у додатку №10 до договору поставки (п.3.18 договору).

Як передбачено п. 5.8. договору покупець має право повернути товар, а постачальник зобов'язаний прийняти товар з відповідним відшкодуванням 100% сплаченої вартості або зменшенням суми належних до сплати постачальнику грошових коштів (зворотній викуп) у разі, зокрема, знаходження товару на складі або в торгівельній мережі покупця, який, за заявою покупця, не користується попитом.

Згідно п. 5.10. договору у випадку необхідності повернення товару постачальнику покупець рекомендованим листом (телеграмою) попереджає постачальника та повідомляє кількість товару, що підлягає поверненню. Постачальник зобов'язаний забрати товар за свій рахунок протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення про повернення. У випадку, якщо постачальник не дотримується порядку та строків прийняття (вивезення) товарів, постачальник цим надає покупцю повноваження через 5 (п'ять) робочих днів зберігання такого товару за рахунок постачальника утилізувати товар, що підлягає поверненню без оплати його вартості постачальнику, або, якщо товар оплачений, з поверненням його вартості покупцю, про що скласти відповідний акт списання товару. Всі витрати, пов'язані з утилізацією товару, відносяться на рахунок постачальника.

Відповідно до п.11.1 договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо сторони, у термін не менше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік.

Специфікацією від 05.07.10 до договору (додаток №1) сторони погодили асортимент та ціни на товар, що постачається за договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 56723,17 грн., що підтверджується видатковими накладними від 04.07.11 №С/НО-00506, від 17.08.11 №С/НО-00696, №С/НО-00697, №С/НО-00698, №С/НО-00699 (з посиланням на договір від 05.07.10 №2278).

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом уповноваженої особи в графі "Получи(а)", підпис якої скріплено штампом ТОВ "Фоззі-Фуд".

Відповідачем повернуто товар в загальному на 2285,91 грн., про що свідчать накладні на повернення від 31.08.11 №С/НО-00092 та №С/НО-00094 (по видаткових накладних від 17.08.11 №С/НО-00696, №С/НО-00698).

Матеріали справи свідчать, що протягом тривалого часу поставлений товар не оплачувався та не повертався відповідачем, тому позивач в порядку п.п. 2.6, 2.9 договору звернувся до ТОВ "Фоззі-Фуд" з запитом від 07.11.12 №36-НО, в якому просив підготувати нереалізований товар до повернення постачальнику протягом 30 днів.

У відповідь на запит відповідач надіслав лист від 13.11.12 № 05/20-50871, в якому на підставі п.5.8 договору навів перелік товарів, які не користуються попитом і мають бути повернуті постачальнику з відповідним перерахунком вартості поставки та вимагав забрати товар в строк до 5 днів з моменту отримання вимоги.

Позивач листом від 26.11.12 повідомив відповідача про неможливість ідентифікувати товар, який підлягає поверненню, та зарахувати таке повернення в рахунок заборгованості по договору поставки №2278, оскільки в наданому відповідачем переліку (додатку) наведені адреси магазинів, за якими спірна поставка не здійснювалась (відповідач мав право скористатись п. 5.8 договору в частині повернення товару, який поставлявся за адресами: м. Київ, вул. Драйзера, 8; м. Київ, пров. Карельський, 3; м. Київ, вул. Якутська, 8; м.Чернігів, вул. Музикальна, 1).

06.09.12 та 10.09.12 відповідач здійснив часткову оплату товару по договору від 05.07.10 №2278 в загальному на 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунка позивача за період з 01.09.12 по 30.09.12.

Оскільки оплати здійснювались відповідачем з посиланням в призначенні платежу на договір від 05.07.10 №2278, а не на окрему видаткову накладну, позивачем здійснено зарахування сум проплат на власний розсуд. Таким чином, оплати здійснені відповідачем 06.09.12 та 10.09.12 зараховані позивачем в рахунок часткового погашення видаткової накладної від 04.07.11 №С/НО-00506 (поставка на 10495,26) в сумі 9708,71 грн.

Отже, сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача, на думку позивача, становить 44728,55 грн. (56723,17 грн. - 2285,91 грн. - 9708,71 грн.).

Однак, враховуючи відсутність в матеріалах справи актів звірки взаєморозрахунків та звітів продажу, судом першої інстанції здійснено ідентифікацію товару, який поставлявся за спірними видатковими накладними і наведений відповідачем в переліку (додатку) товару на повернення. Перевіривши ідентифікацію, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав забрати у відповідача товар, поставлений за спірним договором, та який не користується попитом загалом на суму 4590,52 грн.

З огляду на викладене вище, судом першої інстанції вірно визначено, що сума боргу, яка залишається непогашеною та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 40138,03 грн. (44728,55 грн. - 4590,52 грн.).

Посилання відповідача на акт звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 31.07.12, згідно якого заборгованість відповідача становить 43932,35 грн. не може бути враховане судом, оскільки акт звірки взаємних розрахунків не є первинним бухгалтерським документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач при розрахунку суми боргу не врахував здійснені ТОВ "Фоззі-Фуд" 06.09.12 та 10.09.12 проплати (10000,00 грн.) спростовуються детальним розрахунком суми боргу, здійсненим позивачем, який підтверджений належними доказами.

Щодо твердження відповідача про ненастання моменту оплати за отриманий товар, то суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач в листі від 07.11.12 вимагав повернути товар на суму 44728,55 грн. в 30-денний термін.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області від 12.03.13 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 12.03.13 у справі №18/118-12 - без змін.

2. Матеріали справи №18/118-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.