Постанова

від 25.09.2006 по справі ас-41/378-05

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АС-41/378-05

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

Адміністративна                                                   Головуючий по 1-й інстанції

справа №АС-41/378-05                                         суддя – Мінаєва О.М.

                                                                                Доповідач по 2-й інстанції

                                                                                суддя –Олійник В.Ф.

  21  вересня 2006 р.                                                                 м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Твердохліба А.Ф., Істоміної О.А.

при секретарі –Острась Н.М.

за участю представників:

позивача –Чорно ткач Н.З.

1-го відповідача –не з'явився  

2-го відповідача –не з'явився  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції  у Жовтневому районі м. Харкова   (вх.№3293Х/2-5)

на постанову господарського суду Харківської області від 15 серпня 2006 року по адміністративній справі №АС- 41/378-05

за позовом Державної податкової інспекції  у Жовтневому районі м. Харкова

до Приватного підприємства “Харків-інновація”, м. Харків та

до Приватного підприємства “Укр -Техноком”, м. Донецьк

про визнання угоди недійсною, -

в с т а н о в и л а :

        У  жовтні 2005 року Державна податкова інспекція  у Жовтневому районі м. (далі ДПІ у Жовтневому районі) звернулась в суд з позовом до Приватного підприємства “Харків-інновація”, м. Харків (далі ПП “Харків-інновація”) та  Приватного підприємства “Укр -Техноком”, м. Донецьк (далі ПП “Укр -Техноком”) про визнання недійсною угоди б/н від 23.10.2002р. на загальну суму 172780,00грн., укладеної між ПП “Харків-інновація” та ПП “Укр -Техноком”, недійсною на підставі ст. 49 ЦК УРСР (1963р.).

              Постановою господарського суду Харківської області від 15 серпня 2006 року по адміністративній справі №АС-41/378-05 в  задоволенні позовних вимог було  відмовлено.

   В апеляційній   скарзі  ДПІ у Жовтневому районі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової ухвали про  задоволення позову з посиланням на те,  що  суд  першої  інстанції неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку  зібраним  доказам,  висновки  суду  не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права,  внаслідок чого судом постановлено незаконну та необґрунтовану постанову.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи судом першої інстанції визнано встановленим, що ДПІ у Жовтневому районі  була проведена документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП „Харків-Інновація" за період з 01.10.2002р. по 01.03.2003р.

За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі  було складено акт від 18.12.2003р. №489/26-222/382 у якому встановлено, що між ПП „Харків-Інновація" та ПП „Укр-Техноком" (в особі директора Ємельянова О.В.) було укладено угоду б/н від 23.10.2002р. на ремонт трубного пучка ребойлера в кількості 1 шт.

23.10.2002р. сторонами було складено акт прийому-передачі робіт за угодою в  якому зазначено, що роботи - ремонт трубного пучка ребойлера в кількості 1 шт. виконанні на суму 190000,00грн., обладнання апробовано та здано заказнику, претензій до виконання заказник не має. 2-м відповідачем надана податкова накладна №47 від 23.10.2002р. на ремонт трубного пучка на суму 172780,00грн., у т.ч. ПДВ на суму 28796,67грн.

Сума податку на додану вартість по зазначеної накладної була включена до податкового кредиту ПП „Харків-Інновація", відображена у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) за жовтень 2002 року та відповідає даним податкової накладної за жовтень 2002р. Включені до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, які не відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями на суму 28796,67грн.

Також судом першої інстанції  встановив, що ДПІ у Жовтневому районі було зроблено запит до ДПІ у Київському районі м. Донецька про проведення зустрічної перевірки ПП „Укр-Техноком". Листом від 26.11.2003р. № 30218/2/26-113 ДПІ у Київському районі м. Донецька була дана відповідь, що ПП „Укр-Техноком" (код 32036415), було зареєстровано Рішенням Виконкому Київського району м. Донецька 06.06.2002р., взято на облік у ДПІ у Київському районі м. Донецька 10.06.2002р., зареєстроване платником ПДВ 10.06.2002р. (свідоцтво № 07768192). Державна реєстрація ПП „Укр-Техноком" відмінена з моменту реєстрації підприємства з 06.06.2002р. згідно рішення суду в Київському районі м. Донецька № 2-7034/2002 від 13.09.2002р., свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 07768192 анульовано з моменту видачі 12.06.2002р.

Таким чином, ДПІ у Жовтневому районі вважає  угоду укладену між ПП „Харків-Інновація" та ПП „Укр-Техноком" недійсною в силу ст. 49 ЦК УРСР як укладену з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, так як включення у податковий кредит суми ПДВ призвело до заниження суми ПДВ належній до сплати у державний бюджет.

Відповідно до норм цивільного права правоздатність юридичної особи виникає з моменту реєстрації її статуту. Одночасно з правоздатністю юридичної особи виникає дієздатність. Виникнення дієздатності означає, що юридична особа своїми діями може створювати і здійснювати цивільні права і обов'язки.

На день укладання спірної угоди ПП „Укр-Техноком" не було виключено з Державного реєстру підприємств, установ та організацій України, а отже мало право укладати цивільно-правові угоди.

З матеріалів справи вбачається, що спірна угода є укладеною та виконаною, про що свідчать акт прийому-передачі від 23.10.2003р. та акт звіряння розрахунків станом на 04.01.2003р.  Проти факту виконання 2-м відповідачем робіт для 1-го відповідача ДПІ у Жовтневому районі не заперечувала.

Відповідно до статті 49 ЦК недійсними є угоди, укладені з метою, суперечною інтересам держави і суспільства. Необхідною умовою визнання відповідних угод недійсними є наявність в однієї чи в обох сторін спеціальної мети зашкодити інтересам держави і суспільства.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 1978 р. з змінами та доповненнями –недійсною, на підставі ст.49 Цивільного кодексу України,  визнаються угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.

Для прийняття рішення зі спору про визнання угоди недійсною в порядку ст. 49 ЦК України необхідно встановити вину сторін у формі умислу.

Тобто, наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком .

Доказом наявності вини сторін у формі умислу може бути лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, з питань чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Доказів порушення кримінальної справи ДПІ  надано не було.

Суд першої інстанції  не прийняв  також посилання ДПІ на наявність умислу у сторін на приховування доходів від оподаткування, оскільки особа, від імені якої видано податкову накладну, не є платником податку на додану вартість, оскільки доказів виключення другого відповідача з Реєстру платників ПДВ позивачем не було надано. Акт про анулювання свідоцтва платника ПДВ другого відповідача також не свідчить про таке виключення.

Відповідно до практики Вищого адміністративного суду України, сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

У матеріалах справи відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи угоду 2-й відповідач порушував публічний порядок у сфері сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки до таких висновків господарський суд першої інстанції прийшов при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи та дослідженні доказів на їх підтвердження. Постанова господарського суду є обґрунтованою та законною, відповідає вимогам діючого законодавства, а тому колегія суддів не знаходить підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги, оскільки заперечення, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст.198, 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно,

у х в а л и л а :

           Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції  у Жовтневому районі м. Харкова  залишити без задоволення.

           Постанову господарського суду Харківської області від 15 серпня 2006 року по адміністративній справі №АС-41/378-05 залишити без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Адміністративну справу №АС-41/378-05 повернути до господарського суду Харківської області.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

             Судді                                                               В. Олійник

                                                                                      А. Твердохліб                                                                                       

                                                                                       О.Істоміна