Постанова

від 24.04.2013 по справі 5011-45/16877-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р. Справа№ 5011-45/16877-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

позивача: Драюк І.В. - пред. за дов. №201 від 22.01.2013;

відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2013р.

у справі № 5011-45/16877-2012 (суддя - Балац С.В.)

за позовом Кримського республіканського підприємства «ПРОТИЗСУВНЕ УПРАВЛІННЯ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна»

про стягнення 119 146,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2013 року позов задоволено повністю: підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна" на користь Кримського республіканського підприємства "ПРОТИЗСУВНЕ УПРАВЛІННЯ" 119 146,03 грн. - основного боргу; 2382,92 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю у зв'язку з порушенням норм процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що 08.12.2012 змінено власника 70% статутного капіталу та адресу: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 23 - Б, новому співвласнику та директору не повідомлялося про заборгованість за Договором від 01.04.2006 №18/06. Вимоги відповідача обґрунтовані тим, що станом на 05.02.2013 на адресу відповідача надійшло лише рішення суду, ухвали про порушення провадження та про відкладення розгляду справи скаржнику не надходили, а, отже, він не був повідомлений належним чином про розгляд справи. Скаржник стверджує, що він знаходиться за вказаною адресою: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 23 - Б, та посилається при цьому на Витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач стверджує, що відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання за Договором від 01.04.2006 №18/06. Також, зазначає, що відповідач, відповідно до норм ГПК України був повідомлений належним чином про розгляд справи в Господарському суді міста Києва.

Ухвалою від 21.02.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 20.03.2013 року.

19.03.2013 представник відповідача через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю направити представника в судове засідання.

В судове засідання 20.03.2013 року представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився. Ухвалою від 20.03.2013 року відкладено розгляд справи на 10.04.2013 року.

10.04.2013 представник відповідача, до початку судового засідання, через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 10.04.2013 року представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився. Ухвалою суду від 10.04.2013 повторно відкладено розгляд справи на 24.04.2013

В судове засідання 24.04.2013 року представник позивача з'явився, представник відповідача втретє не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача про стягнення 119 146,03 грн. - основного боргу за Договором від 01.04.2006 № 18/06 та зазначає, що відповідач отримав від позивача в експлуатацію майно та зобов'язався здійснювати оплату за експлуатацію отриманого майна у розмірі коштів на поточне утримання, відновлення і капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, однак відповідач оплату за експлуатацію майна здійснив лише частково.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Кримським республіканським підприємством "Протизсувне управління", яке відповідно до постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 23.11.2005 № 540 є правонаступником Державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління", (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна" (далі - відповідач) укладено договір від 01.04.2006 № 18/06 експлуатації берегоукріплювальних споруд санаторія ім. Боброва, м. Алупка, ділянка від буни № 1, довжиною 188 м (далі - майно).

Згідно з п. 1.2 Договору, позивач у відповідності з постановою Ради міністрів Автономної республіки Крим від 11.03.1097 № 68 "Про заходи щодо інженерного захисту берегів Чорного і Азовського морів і територій, схильних до впливу негативних природних процесів" (далі - постанова) та чинного законодавства надав відповідачеві в експлуатацію майно для здійснення статутної діяльності, а відповідач зобов'язався перераховувати позивачеві кошти на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд в розмірі виходячи з норм амортизаційних відрахувань у відсотках від балансової вартості основних засобів на початку звітного періоду з розрахунку за податковий квартал.

Кошти які перераховуються позивачеві, останній акумулює на спеціальному рахунку для здійснення покладених на нього функцій замовника по проектуванню, відновленню і капітальному ремонту берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд по всьому узбережжю Чорного моря Автономної Республіки Крим.

Відповідно до п. 3.1 Договору, відповідач згідно з постановою перераховує плату за експлуатацію переданого в користування майна у розмірах коштів на поточне утримання, відновлення і капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, що знаходяться на балансі позивача, виходячи з норм амортизаційних відрахувань, визначених Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" і витрат, пов'язаних з виробничо-господарською діяльністю позивача.

Перерахунок коштів на розрахунковий рахунок позивача відповідач здійснює на підставі виставлених йому позивачем рахунків щоквартально, не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Позивачем направлені відповідачу листи за вихідними №2254 від 17.08.2011, № 2833 від 19.10.2011, №3168 від 22.11.2011, №1880 від 18.06.2012, №3176 від 29.08.2012 та №3304 від 13.09.2012 з розрахунками заборгованості суми коштів за ІІІ - IV квартали 2011 по І - ІІІ квартали 2012, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, за вихідним №3147 від 18.11.2011, №244 від 27.01.2012, №416 від 02.02.2012, №1812 від 12.06.2013, №2229 від 26.07.2012 направлені претензії про стягнення заборгованості за Договором №18/06.

Проте, як стверджує позивач зобов'язань за Договором в за ІІІ - IV квартали 2011 та І - ІІІ квартали 2012 відповідач зі свого боку не виконував, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з наступних підстав:

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, сума, яка підлягала оплаті щоквартально у 2011 році на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, згідно з Додатком до Договору № 4, складала 89 256,40 грн. проте, відповідач оплатив її частково у сумі 44 628,20 грн.

Крім того, за І-ІІІ квартали 2012 року сума, що підлягає сплаті становить 74 527,53 грн., проте зазначена сума оплачена відповідачем на користь позивача не була.

Виходячи з викладеного, заборгованість відповідача перед позивачем складає 119 155,73 грн. (89 256,40 грн. - 44 628,20 грн. + 74 527,53 грн.), жодного підтвердження факту погашення відповідачем суми заборгованості перед позивачем, і, отже, виконання своїх зобов'язань належним чином у повному обсязі не міститься в матеріалах справи.

Клопотання, в порядку п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, про вихід суду за межі позовних вимог від позивача матеріали справи не містять,а, отже, судом правомірно задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача суми залишку боргу у розмірі 119 146,03 грн.

Відповідач необґрунтовано стверджує, що судом порушено норми процесуального права у зв'язку з неповідомленням сторони про розгляд справи.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою судом стороною, а в разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-45/16877-2012, а її розгляд призначено на 17.12.2012.

Ухвала була направлена позивачу та відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві 30.11.2012, тобто, до того, як зазначає сам відповідач, він змінив адресу (до 08.12.2012).

Ухвалу про порушення провадження у справі, яка направлялася відповідачу, повернута підприємством зв'язку на адресу суду з відміткою - «за закінченням терміну зберігання».

В судове засідання 17.12.2012 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 розгляд справи відкладено на 21.01.2013, з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце наступного судового засідання за адресою його місцезнаходження, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 51). Також, зобов'язано позивача направити відповідачу копію позовної заяви на юридичну адресу.

Ухвалу про відкладення розгляду справи, яка направлялася відповідачу за адресою 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 23 - Б, повернута підприємством зв'язку на адресу суду з відміткою - «за зазначеною адресою не проживає».

14.01.2013 від представника позивача на адресу суду надійшов лист №34 від 11.01.2013 з доказами направлення відповідачу копії позовної заяви на юридичну адресу.

В судове засідання 21.01.2013 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, обґрунтованих пояснень із зазначенням неявки представника до суду не подав, хоча про час та місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином в розумінні Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не порушив норми процесуального права та вчинив всі дії, передбачені нормами ГПК України для повідомлення сторони належним чином.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2013р. є документально необґрунтованою, якою не спростовано висновки суду першої інстанції та має формальний характер, тому задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для його скасування або зміни.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2013р. у справі №5011-45/16877-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-45/16877-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.