Постанова

від 18.10.2006 по справі 47/372-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/372-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» жовтня  2006 року                                                Справа № 47/372-06

Колегія суддів у складі:          головуючого судді М.В. Гагіна,                                                                                                             судді А.І.Бухана,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                судді О.В.Шевель,

при секретарі Н.В. Парасочці,

за участю представників:

позивача - Омельченка О.В. –дов.,

відповідача - Малахатко І.І. –дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (вхідний № 3528Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської    області від 11 вересня 2006 року по   справі № 47/372-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Техінпром», м. Харків

до  Акціонерного товариства закритого типу «А.М.Б.»м. Харків

про стягнення 1000000 грн.  

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства закритого типу «А.М.Б.»м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Техінпром», м. Харків

про визнання недійсним договору купівлі-продажу векселів  

встановила:

       Позивач, ТОВ Компанія «Техінпром», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь грошових коштів у розмірі 1000000 грн.

      Відповідач за первісним позовом, АТЗТ «А.М.Б.»подав до господарського суду Харківської області зустрічну позовну заяву, в якій просив визнати недійсним договір купівлі-продажу векселів № 48 (220а-Т-99) від 16.12.1999 р., укладений між сторонами по справі та призначити судову почеркознавчу експертизу, доручивши її проведення НДІСЕ ім. Бокаріуса, на вирішення якої поставити наступне питання: чи виконано підпис на бланковому індосаменті (текст на зворотньому боці векселя № 80351629212838) Чумаченко О.Ю., від імені якого він зазначений або іншою особою?

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 вересня 2006 року по справі № 47/372-06 (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні клопотання позивача за зустрічним позовом про проведення почеркознавчої експертизи відмовлено. Первісний позов задоволено повністю. З АТЗТ «А.М.Б.»на користь ТОВ Компанії «Техінпром»стягнуті грошові кошти в розмірі 1000000 грн., держмито у розмірі 10000 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Відповідач за первісним позовом, АТЗТ «А.М.Б.», з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій  просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити, а зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу векселів задовольнити. У апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправильного рішення. Як вказує відповідач, його позиція по справі полягає в тому, що компанія «Техінпром»не є законним держателем векселя, оскільки вексель ним набутий за договором купівлі-продажу і виступає як товар. Також, відповідач посилається на невірне визначення місцевим господарським судом номінальної вартосі векселя, придбання його позивачем в інший спосіб, ніж спосіб придбання, визначений договором та невірне вказання назви першого векселедержателя, оскільки повна назва відповідача –АТ «А.М.Б.», а не АТЗТ «А.М.Б.», як зазначено у векселі. Відповідач вважає, що договір купівлі-продажу векселів № 48 (220а-Т-99) від 16.12.1999 р. є недійсним, оскільки від імені відповідача підписаний неуповноваженою особою.

Позивач за первісним позовом, ТОВ Компанія «Техінпром», проти апеляційної скарги заперечує, рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2006 року по справі № 47/372-06 вважає законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що  доводи відповідача грунтуються на невірному тлумаченнІ цивільного законодавства, не відповідають дійсним обставинам справи та не спростовують законних та обгрунтованих висновків суду першої інстанції. Позивач вважає, що місцевим господарським судом зроблені вірні висновки про повноважність Чумаченка О.Ю. на підписання договору купівлі-продажу векселів. Щодо вимог про стягнення грошових коштів, позивач зазначає, що окрім підписання індосаменту відповідачем вчинені інші дії, що свідчать про його передачу: ним було складено реєстр векселів та акт приймання-передачі векселів, які є в матеріалах справи і справжність підпису Чумаченка О.Ю. на яких відповідачем не спростовується. Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем також не спростовується справжність підпису головного бухгалтера товариства та справжність відтиску печатки товариства на векселі та вказаних документах. Наведене, на думку позивача, свідчить про те, що відповідачем продовжено вексельний обіг простого векселя № 80351629212838.

Дослідивши матеріали справи, доводи викладені у апеляційній скарзі відповідача, заперечення на апеляційну скаргу позивача, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення фактичних обставин справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

16 грудня 1999 р. між ТОВ Компанією «Техінпром»та АТЗТ «А.М.Б.»був укладений договір купівлі-продажу векселів № 48 (220а-Т-99). Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався передати позивачу векселі, в тому числі - вексель № 80351629212838, виданий 10 лютого 2000 р.  ТОВ «Енергосоюз», а позивач –оплатити договірну вартість векселів згідно реєстру векселів грошовими коштами в розмірі 839151,13 грн.

Сторони в повному об'ємі виконали умови Договору: АТЗТ «А.М.Б.» передало векселі, обумовлені договором згідно Акту приймання-передачі векселів № ППВ-14/03/00 від 14 березня 2000р., а ТОВ Компанія «Техінпром»сплатила договірну вартість векселів, що підтверджується банківськими виписками, залученими до матеріалів справи.

На виконання договору купівлі-продажу векселів № 48 (220а-Т-99) від 16.12.1999 р., АТЗТ «А.М.Б.»вчинено бланковий індосамент Простого векселя № 80351629212838, що був виданий 10 лютого 2000 р.  Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз». Згідно з залученою до матеріалів справи копією векселя та оглянутим у судовому засіданні його оригіналом, він має номінальну вартість на суму 1000000 грн. та строк платежу на визначену дату - 15 серпня 2005 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Конвенцією від 07 червня 1930 р., ратифікованої Законом України N 826-XIV від 06 липня 1999 р. (далі за текстом –Уніфікований Закон), власник простого векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Таким чином, місцевим господарським судом вірно встановлено, що ТОВ Компанія «Техінпром»є законним держателем Простого векселя № 80351629212838.

Матеріали справи свідчать, що позивачем за первісним позовом дотримано передбачений вексельним законодавством України порядок пред'явлення векселя до оплати та вчинення протесту про неоплату векселя. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 38 Уніфікованого закону, 15 серпня 2005 р. позивач подав приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Гібадуловій Л.А. простий вексель № 80351629212838 для вчинення протесту про неоплату, який пред'явлено нотаріусом Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз»та 16 серпня 2005 р. вчинено Протест про неоплату векселя, зареєстрований в реєстрі за № 3299.

На виконання ч. 1 ст. 45 Уніфікованого закону, 17 серпня 2006 року, цінним листом з описом вкладеного позивач за первісним позовом повідомив відповідача, як індосанта Простого векселя № 80351629212838, щодо вчинення Протесту про неоплату векселя.

Згідно ч. 1 ст. 47 Уніфікованого закону, всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Уніфікованого закону, держатель може використати своє право регресу проти індосанта при настанні строку платежу, якщо платіж не був здійснений. Відповідно до ч. 1 ст. 44 Уніфікованого закону, протест є доказом відмови у платежі.

Таким чином, позивач за первісним позовом належним чином використав своє право регресу шляхом пред'явлення до відповідача позову про оплату опротестованого векселя.

Строк, встановлений ч. 2 ст. 70 Уніфікованого закону, позивачем дотримано, а отже, місцевим господарським судом обгрунтовано задоволені у повному обсязі вимоги первісного позову.

Щодо вимог зустрічного позову: колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом цілком обгрунтовано відмовлено АТЗТ «А.М.Б.»у задоволенні його вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу векселів № 48 (220а-Т-99) від 16 грудня 1999 року, оскільки відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу УРСР (1963р.), який діяв на час укладення оскаржуваного договору, юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм законом або статутом. Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається статутом.

Згідно зі статтею 18 Статуту АТЗТ «А.М.Б.», який є в матеріалах справи, виконавчим органом товариства є Дирекція, яка очолюється директором; директор має право без довіреності вчиняти дії від імені товариства. Директором АТЗТ «А.М.Б.»на момент підписання спірного договору є Чумаченко О.Ю. відповідно до Наказу № 5/2-99 від 01.02.1999 р.

Доводи Позивача за зустрічним позовом про те, що головою дирекції є Генеральний директор не підтверджуються матеріалами справи, так як посада «Генеральний директор»не передбачена Статутом АТЗТ «А.М.Б.». Оскільки питання про легітимність призначення Директора не є предметом розгляду цієї справи, колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду щодо   повноважності Чумаченка О.Ю. на підписання Договору купівлі-продажу векселів № 48 (220а-Т-99) від 16.12.1999 р. від імені АТЗТ «А.М.Б.». Колегія суддів також зазначає, що відповідачем за первісним позовом не надано доказів оскарження чи скасування наказу про призначення Чумаченка О.Ю. директором підприємства.

Крім того, матеріали справи свідчать, що АТЗТ «А.М.Б.»в подальшому схвалило дії свого представника з укладення спірного договору, прийнявши та зберігши грошові кошти в оплату договору та вчинивши бланковий індосамент векселя № 80351629212838.

Отже, як вірно встановлено місцевим господарським судом, матеріали справи та чинне законодавство спростовують доводи АТЗТ «А.М.Б.»щодо недійсності Договору купівлі-продажу векселів № 48 (220а-Т-99) від 16.12.1999 р. та його невідповідності чинному законодавству.

Колегія суддів також вважає безпідставними доводи відповідача за первісним позовом щодо невідповідності підписів Чумаченка О.Ю. на індосаменті його підписам, вчиненим в договорі, реєстрі та акті приймання-передачі, а тому відсутність юридичної сили бланкового індосаменту, оскільки відповідно до  вимог  ст.  75  Уніфікованого  закону про переказні векселі і прості векселі та ст. 21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»до обов'язкових реквізитів простого векселя віднесено підпис особи, яка видає вексель. При цьому, згідно абз. 6 ч. 1 ст. 2 «Правил виготовлення і використання вексельних бланків», затверджених Постановою Кабінету міністрів України і Національного банку України від 10 вересня 1992 р. N 528, вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної  особи)  чи  уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.  

Бланк  векселя  є  бланком  суворої  звітності,  який зберігається особою,  що  його   придбала   у   порядку,   визначеному   чинним законодавством. АТЗТ «А.М.Б.» доказів  відчуження  у  нього  бланку  поза  його волею третіми особами не надало. Будь-яких доказів тому, що бланковий індосамент було підписано не Чумаченком О.Ю., матеріали справи не містять. Крім того, підписи осіб, в тому числі і головного бухгалтера (підпис якого не оскаржується відповідачем за первісним позовом) на Простому векселі № 80351629212838 посвідчені печаткою підприємства, доказів вибуття якої до третіх осіб з володіння відповідача поза його волею, матеріали справи також не містять.

Таким чином, місцевим господарським судом правомірно відмовлено відповідачу за первісним позовом у задоволенні його клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та у задоволенні його зустрічного позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської  області  від  11 вересня 2006 року у справі  № 47/372-06 прийнято у відповідності до норм матеріального  та процесуального права та при повному з‘ясуванні обставин, що мають значення для справи, твердження відповідача за первісним позовом, викладені ним у відзиві на позов, зустрічній позовній заяві та апеляційній скарзі зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права які б могли бути підставою для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.  99, 101, 102, п.1 ст. 103,   105 ГПК України,

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 11 вересня 2006 року по справі № 47/372-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                                    Гагін М.В.

                        суддя                                                                    Бухан А.І.

                                 суддя                                                                    Шевель О.В.