Постанова

від 16.05.2013 по справі 913/285/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.05.2013 р. справа №913/285/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А. секретаря Федорової Ю.І. від позивача:Вішнікіна Д.Г., представник за дов. від 12.12.2012р. № 1281 від відповідача:не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м.Лутугине, Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2013 року у справі№913/285/13-г (суддя Семендяєва І.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Південне управління» Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» м.Луганськ до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м.Лутугине, Луганської області проврегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні додаткової угоди до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №115/2 від 01.10.2009р. ВСТАНОВИВ:

30.01.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Південне управління» Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» м. Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_6, м.Лутугине Луганської області про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні додаткової угоди до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №115/2 від 01.10.2009р. ( а.с.2-5).

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.03.2013р. позов задоволено. Рішенням суду пункт 5.9, викладений у п.3 додаткової угоди від 01.11.2012р. до Договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №115/2 від 01.10.2009р. прийнятий в редакції позивача, а саме:

„При відсутності приладів обліку стічних вод на системі каналізації, „Споживач" також сплачує „Постачальнику" за об'єми стічних вод, які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення „Споживача" або, через розташовані на території „Споживача" дощозбірники і колодязі, у мережі водовідведення „Постачальника". Розрахунок об'ємів поверхневих стічних вод, як при загальносплавній, так і при розподільній системі водовідведення, виконується згідно п. 4.10 - 4.13 Правил користування (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 № 131). Дані для розрахунку надає споживач".

Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір 1147грн.00коп. (т.1 а.с.89-93).

Рішення суду мотивоване тим, що позивач законно обґрунтував та документально підтвердив позовні вимоги про необхідність внести зміни у договір №115/2 від 01.10.2009р. на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, у зв»язку із зміною діючого законодавства, що відноситься до істотних умов договору. Крім того, суд дійшов висновку про те, що виконуючи даний договір, сторони на час вирішення спору, не можуть керуватися п.4.10 Правил № 190 в редакції, яка діяла до 12.04.2012р., тому п.5.9 договору підлягає зміні та викладенню в редакції, запропонованій позивачем.

Відповідач, фізична особа - підприємець ОСОБА_6, м.Лутугине, Луганської області звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2013р. у даній справі скасувати у повному обсязі та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи та законодавству (а.с.101-103).

Апелянт у скарзі, зокрема, зазначив про те, що на території споживача відсутні каналізаційні колодязі та приймачі дощові каналізації, що підтверджено кадастровим планом земельної ділянки до Акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки в натурі від 29.11.2011р. Також представниками позивача у Акті б/н від 26.02.2013р. зазначено, що на території, належній споживачу відсутні люки каналізаційних колодязів та приймачі дощової каналізації, два каналізаційні люки знаходяться лише на прилеглій території.

Крім того, апелянт зазначив, що згідно довідки Лутугинської міської ради Луганської області від 12.02.2013р. № 02-15/198 ливнева каналізація на території м. Лутугине відсутня.

Також апелянт звертає увагу на те, що згідно Інструкції № 37 стягнення плати з підприємств за додаткову кількість стічних вод, що надходять до міської каналізації у період дощів та сніготанення передбачає обов»язкову наявність каналізаційних колодязів та приймачів дощової каналізації на території підприємств споживача.

На думку апелянта, відсутня будь-яка підстава для викладення п.5.9 договору в новій редакції, оскільки облік стічних вод згідно п.3.14 Правил № 190, проводиться за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання.

Крім того, апелянт, посилаючись на ч. 1 ст. 652 ЦК України вказує на те, що відсутній факт істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, оскільки позивач на момент укладення договору (01.01.2009р.) знав про порядок стягнення плати з споживача за додаткову кількість стічних вод, що надходить до міської каналізації у період дощів та сніготанення через люки каналізаційних колодязів та приймачів дощової каналізації.

У судове засідання апелянт не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу від 25.04.2013р. № 12/921 та просив залишити без змін рішення місцевого господарського суду від 05.03.2013р., а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" (ідентифікаційний код 35554719) є юридичною особою, що підтверджено довідкою з ЄДРПОУ, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та витягом із Статуту (а.с. 40-44).

«Південне управління» Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", як відокремлений підрозділ підприємства позивача, не є юридичною особою (ідентифікаційний код 35937046), що підтверджено довідкою з ЄДРПОУ ( а.с.43).

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.55).

01.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськвода" в особі Відокремленого підрозділу „Південне управління ТОВ „Луганськвода" (за договором - постачальник, далі - позивач) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_6 (за договором - споживач, далі - відповідач) був укладений договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №115/2 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених договором, та виконувати інші умови даного договору (п.1.1 договору) (а.с. 9-12)

Відповідно до п.1.2 договору в ході виконання договірних зобов'язань, сторони керуються умовами даного договору, а також Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р., Законом України „Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. №1875-ІV, „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 (надалі Правила користування), „Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (надалі Правила приймання), місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації (надалі місцеві Правила приймання), „Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (надалі Інструкція), та іншими діючими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини сторін за даним договором.

П»ятим розділом договору сторони визначили облік водопостачання та водовідведення.

При відсутності приладів обліку стічних вод при розподільній системі каналізації, у разі наявності у споживача функціонуючої зливної каналізації, споживач сплачує постачальнику за об'єм стічних вод, який скинуто в каналізаційні мережі в період дощів та сніготанення, який визначається у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод із загальної площі території споживача, згідно п.4.10 Правил користування, СНіП 2.04.03-85 та даних Гідрометцентру.

При загальносплавній системі каналізації «Споживач» додатково сплачує «Постачальнику» за об»єм стічних вод, який скинуто в каналізаційні мережі в період дощів та сніготанення, у розмірі 100% від розрахункового обсягу стічних вод із загальної площі території «Споживача» згідно п.4.10 Правил користування, СНіП 2.04.03-85 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди» та даних Гідрометцентру (п.5.9 договору).

Розділом 10 договору встановлено термін дії договору та порядок його зміни та розірвання.

Даний договір вступає в силу з 01.10.2009р. і діє до 31 грудня 2009 (п.10.1 договору).

Умови даного договору можуть бути змінені тільки за взаємною згодою сторін, з обов»язковим укладанням додаткової письмової угоди, яка являється невід»ємною частиною даного договору, крім п.п.6.4 (п.10.2 договору).

Пунктом 10.3 договору встановлено, що даний договір не може бути розірваний у односторонньому порядку, а тільки за умови письмового попередження ( з повідомленням) іншої сторони за місяць до припинення дії договору.

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку.

Додаток №1 до договору це Паспорт водного господарства ПП ОСОБА_6 (т.1 а.с.13-18).

Додатковою угодою від 01.12.2009р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2010р., Додаткової угодою від 01.12.2010р. - до 31.12.2011р., Додаткової угодою від 01.12.2011р. - до 31.12.2012р., Додаткової угодою від 30.12.2012р. - до 31.12.2013р. (а.с.28-36).

Слід зазначити, що розрахунковий баланс об»єму водопостачання і водовідведення на 2013р. погоджений позивачем, що підтверджено додатком до Додаткової угоди до договору від 01.10.2009р. № 115 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 20.12.2012р., в якому сторони продовжити термін дії договору до 31.12.2013р. ( а.с.82-83).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, посилаючись на приведення у відповідність умов договору до діючого законодавства України, а також на ст. 188 Господарського кодексу України, спрямував на адресу відповідача два екземпляра додаткової угоди від 01.11.2012р. до договору №115/2 від 01.10.2009р. для підписання, в якій пропонував внести зміни у п.5.9 договору: "При відсутності приладів обліку стічних вод на системі каналізації, "Споживач" також сплачує "Постачальнику" за об'єми стічних вод, які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення "Споживача" або, через розташовані на території "Споживача" дощозбірники і колодязі, у мережі водовідведення "Постачальника". Розрахунок об'ємів поверхневих стічних вод, як при загальносплавній, так і при розподільній системі водовідведення, виконується згідно п. 4.10 - 4.13 Правил користування (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 № 131). Дані для розрахунку надає споживач" ( а.с.38).

Відповідач не погодився із п.5.9 договору та надіслав позивачу протокол розбіжностей до додаткової угоди до договору № 115 від 01.10.2009р., посилаючись на те, що за даними Лутугинської міської ради системи водовідводів у місті немає, тому поверхневі стічні води не попадають в очисні споруди (т.1 а.с.37, 57).

За таких обставин позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позивач надав суду уточнення до позову від 13.02.2013р. № 12/379, в яких просив п.5.9 договору, викладений у п.3 додаткової угоди від 01.11.2012р. до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення 01.10.2009р. № 115/2, прийняти у редакції ТОВ «Луганськвода» та надав пояснення по справі ( т.1 а.с.62-64)

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо внесення змін в укладений договір у зв»язку із змінами у законодавстві.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 №2918.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Позивач при зверненні до суду з посиланням на норми ст. 188 ГК України не врахував, що положення наведеної правової норми стосуються виключно порядку внесення змін до господарських договорів і не встановлюють підстави внесення змін до договору за рішенням суду у випадку недосягнення сторонами згоди.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що на норми ст. 652 ЦК України при зверненні до суду не посилався, а відтак не довів суду одночасної наявності умов, встановлених ч. 2 ст. 652 ЦК України, хоча звернувся на це увагу апеляційної інстанції у поясненнях від 13.05.2013р. № 12/978, які надав у судовому засіданні.

Частиною 1 ст.19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за № 936/15627 визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України ( п.1.1 Правил).

Ці Правила є обов»язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об»єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України „Про благоустрій населених пунктів" та п.4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011р. №633, з метою запровадження єдиних підходів до визначення обсягів стічних вод, що утворюються на територіях населених пунктів внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.03.2012р. №131, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2012р. за №557/20870, були затверджені зміни до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190.

Згідно цього наказу були внесені зміни до п.п.4.10, 4.11, 4.12, 4.13 Правил №190 прийняті у новій редакції, а пункт 4.13 доповнено новим пунктом у зв»язку з чим п.4.11 вважається пунктом 4.14, які стосуються визначення середньорічного об»єму стічних, дощових, снігових вод та поливально-мийних.

Зазначеним наказом не передбачено внесення змін у раніше укладені договори.

Суд вважав правомірними доводи позивача про те, що відповідач повинен сплачувати усі стічні води, які потрапляють від нього до мереж позивача, а порядок їх вимірювання є істотною умовою договору, але не звернув уваги на наступне.

Частинами 1, 2 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 652 ЦК України допускається зміна або розірвання договору у зв»язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов»язання.

Отже, із змісту наведених норм випливає, що за відсутності згоди (домовленості) сторін про зміну умов договору він може бути змінений на вимогу однієї із сторін за рішенням суду лише за наявності підстав, передбачених договором або законом.

Посилання місцевого господарського суду на ч. 1 ст. 648 ЦК України колегія суддів вважає в даному випадку помилковим, оскільки норми цієї статті встановлюють певні особливості при укладенні договору та визначенні його змісту на основі правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, які є обов»язковими для однієї чи обох сторін договору.

З огляду на вищевикладене і враховуючи те, що сторони за договором від 01.10.2009 № 115/2 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не передбачили в договорі такої підстави для внесення змін до договору як зміна діючого законодавства, позивач не довів одночасної наявності умов, за якими договір може бути змінений за рішенням суду, передбачених ст. 652 ЦК України, а також те, що розрахунковий баланс об»єму водопостачання і водовідведення на 2013р. погоджений позивачем, що підтверджено додатком до Додаткової угоди до договору від 01.10.2009р. № 115 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 20.12.2012р., колегія суддів вважає висновок суду про правомірність позовних вимог помилковим, а рішення місцевого господарського суду таким, що не відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, а тому підлягає скасуванню.

Твердження апелянта стосовно відсутності технічної можливості надання послуг зі збирання та відведення поверхневих і дощових вод підтверджуються довідкою Лутугинської міської ради Луганської області від 12.02.2013р. № 15/198 та спростовують висновок суду щодо правомірності доводів позивача про те, що відповідач повинен сплачувати усі стічні води, які потрапляють від нього до мереж позивача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м.Лутугине, Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2013р. у справі №913/285/13-г - задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2013р. у справі №913/285/13-г - скасувати.

У задоволені позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Південне управління» Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» м.Луганськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м.Лутугине, Луганської області про прийняття п. 5.9 договору, викладеного у п. 3 додаткової угоди від 01.11.2012р. до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.10.2009р. № 115/2 в редакції позивача - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Південне управління» Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» м.Луганськ на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м.Лутугине, Луганської області, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 573 грн.50 коп.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

О.А.Марченко

Надр.5 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу; 4 -ДАГС;4-ГС Луг. обл.