Постанова

від 16.11.2006 по справі 21/210-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/210-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2006 р.                                                          Справа № 21/210-06

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Казакової О.В.

за участю представників сторін:

позивача – Янковський С.А.

відповідача -  Медведчиков В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№3818Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2006 р. по справі № 21/210-06

за позовом - Південного державного проектно-конструкторського та науково-дослідного інституту авіаційної промисловості, м. Харків

до - АТ "Металіст - Будметалоконструкція", м. Харків

про стягнення 71016,56 грн.

                                                       встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача 59359,17 грн. основного боргу з нарахованим індексом інфляції, 3% річних в розмірі 1613,76 грн., пеню в розмірі 10043,63 грн., посилаючись на те, що позивач виконав умови договору № 06-05 від 02.02.2005р., та договору № 11-05 від 01.03.2005р., а відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт по договору № 06-05 від 02.02.2005р., та договору № 11-05 від 01.03.2005р., здійснив частково.

      Рішенням господарського суду Харківської області від 04.09.2006 р. по справі № 21/210-06 (суддя Пелипенко Н.М.) позов задоволено частково. Стягнено з Акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція"  на користь Південного державного проектно-конструкторського та науково-дослідного інституту авіаційної промисловості "Південдіпрондіавіапром"  - 55072,40 грн. основного боргу, пеню в розмірі 4970,10 грн., інфляційні в розмірі 4286,77 грн., 3% річних в сумі 1613,76 грн., витрати по сплаті держмита в розмірі 659,43 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

      Відповідач  з рішенням  господарського суду не погоджується, надав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права.

      Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом при розгляді справи були порушені принципи  рівності та змагальності учасників судового процесу та вимоги ст. ст.2, 4-2, 4-3, 22, 43, 84, 85 ГПК України, оскільки суд не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з чим, справа була розглянута та винесене рішення без участі його представника і, він фактично був позбавлений  можливості надати свої докази в обґрунтування заперечення на позов. Також, відповідач вважає, що суд невірно застосував та надав тлумачення вимогам ст. 530, 549, 551 ЦК України і не надав належної оцінки доводам відповідача.

Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погодився, вважає рішення суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування або зміни рішення є невиконання або невірне застосування вимог передбачених зазначеною статтею. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.   

Жодних обставин які б були підставою для скасування рішення місцевого господарського суду скаржник не зазначив та відповідних доказів не надав.

Посилання скаржника на те, що місцевим господарських суд при розгляді справи був порушений принцип  рівності та змагальності учасників судового процесу, в зв'язку з тим, що суд не задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи безпідставне, і дії відповідача свідчать про неповагу до суду та умисне доведення спору до розгляду в суді та затягування судового процесу при розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не направив свого представника в судове засідання від 21 червня 2006 року згідно ухвали про порушення провадження у справі заявивши клопотання про відкладення розгляду справи, хоча мав можливість і повинен був направити в засідання іншого представника замість юрисконсульта (терміново вибувшого у відрядження), тобто керівника, замісника, бухгалтера тощо для надання відповідних пояснень щодо заявленого позову.

Навпаки, як вбачається з матеріалів місцевий господарський суд враховуючи вимоги ст. ст. 4-2, 4-3, 77 ГПК України змушений був тричі відкладати розгляд справи згідно ухвал суду від 21 червня 2006 р., від 03 серпня 2006 р. та від 17 серпня 2006 р. в зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконання вимог суду щодо надання витребуваних доказів. На підставі викладеного  справа була розглянута відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, тобто за наявними в ній матеріалами.

Дійсно як посилається відповідач відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами, перелік котрих передбачений зазначеною статтею, але відповідно до вимог цієї статті сторони зобов'язані  добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Подавши апеляційну скаргу скаржник не надав будь-яких додаткових документів, котрі не були досліджені місцевим господарським судом і які скаржник не мав змоги надати місцевому господарському суду.   

      Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом між позивачем та відповідачем укладено договір підряду № 06-05 від 02.02.2005р. та договір підряду № 11-05 від 01.03.2005р.

    Відповідно умов договорів замовник (відповідач по справі) доручає, а виконавець (позивач по справі) по договору № 06-05 приймає на себе розробку робочого проекту реконструкції будівлі існуючої столярної майстерні під бутафорний цех зі столярної майстерні, по договору № 11-05, приймає на себе розробку передпроектних пропозицій для будівництва торгово-складського комплексу з ділянкою виробничо-технічної комплектації електротехнічного обладнання в м. Бориспіль.

    Згідно з умовами п. 2.2 договорів підряду сторонами встановлено, що оплата провадиться за виконану роботу з авансовим платежем (по договору підряду № 06-05 від 02.02.2005р. - 30% в розмірі 12694,32 грн., по договору підряду № 11-05 від 01.03.2005р. в розмірі 50% - 52758,00 грн.), який перераховується на протязі десяти днів з моменту підписання договору.

   Роботи позивачем були виконані та прийняті відповідачем, про що свідчать підписані сторонами акти здачі-прийомки робіт № 26 від 21.03.2005р. на суму 42314,40 грн. по договору підряду № 06-05 від 02.02.2005р. та акт здачі-приймання робіт № 42 від 26.04.2005р. на суму 105516,00 грн. по договору підряду № 11-05 від 01.03.2005р., однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт здійснив частково в порушення п.3.3. зазначених договорів, які передбачають, що кінцевий розрахунок за виконані роботи провадиться на протязі 10 днів після підписання акта здачі-прийомки або спливу строку прийомки. Загальна сума заборгованості по договору № 06-05 від 02.02.2005р. складає 2314,00 грн., по договору № 11-05 від 01.03.2005р. - 52758,00 грн., по двом договорам становить 55072,40 грн.

  Позивачем була пред'явлена вимога від 20.07.2006р., яку слід вважати вимогою на оплату в порядку, передбаченому ст. 530 ЦК України.

  Відповідно ч.1 ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

  Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу в термін, передбачений п. 3.3 договорів, та враховуючи, що відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 55072,40 грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

   Пунктом 4.4 договору підряду № 06-05 від 02.02.2005р. та договору № 11-05 від 01.03.2005р. за порушення строків оплати робіт сторонами була встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ,

  Враховуючи, що відповідно ст. 258 ЦК України застосовується скорочений строк позовної давності та враховуючи, що відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, позовні вимоги по пені задовольнити по договору № 06-05 від 02.02.05р. в сумі 208,87 грн. за період за 6 місяців, по договору № 11-05 від 01.03.2005р. за 6 місяців на суму 4761,23 грн., загальна сума пені по 2-ом договорам складає 4970,10 грн. В іншій частині позовних вимог по пені відмовити.

   Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

   Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, нараховані позивачем інфляційні в розмірі 4286,77 грн. та 3% річних в сумі 1613,76 грн. визнані судом обгрунтованими та підлягають задоволенню.

   Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

       Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив виконання позивачем робіт та їх несплату. Обґрунтованих пояснень щодо несплати виконаних та прийнятих робіт не надав

На підставі викладеного, рішення місцевого господарського суду винесено з урахуванням всіх обставин справи та наданих доказів, без порушень норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст.258, 530, 625, 629, 887 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 35, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

постановила:

Рішення  господарського суду Харківської області від 04.09.2006 р. по справі №21/210-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 судді                                                                    Пушай В.І.  

                                                                                                               Плужник О.В.