Постанова

від 15.11.2006 по справі 07/249-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

07/249-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2006 р.                                                           Справа № 07/249-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Парасочці Н.В

за участю представників сторін:

зпозивача –не з‘явився

відповідача –Пастуха С.М. –дир., Резніченка П.В. –дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вхідний № 3795Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 26 вересня 2006 р. по справі № 07/249-06

за позовом  Лозівського державного підприємства кормових домішок с. Катеринівка Лозівського району Харківської області

до  Приватної комерційної ремонтно-будівельної фірми «Венера»м. Харків

про визнання договору недійсним

встановила:

Позивач, Лозівське державне підприємство кормових домішок, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним договору підряду від 01.08.2005 року. Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем було заявлено клопотання про проведення незалежної судової експертизи відповідності проведених робіт відповідачем.

  Рішенням господарського суду Харківської області  від  26 вересня 2006 року по справі № 07/249-06  (суддя Інте Т.В.) відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи та у задоволенні його позовних вимог.

  Позивач, Лозівське державне підприємство кормових домішок, з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду  Харківської області  від 26 вересня 2006 року по справі № 07/249-06 та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги та визнати договір підряду недійсним. У апеляційній скарзі позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Як вказує позивач, передбачені умовами договору роботи відповідачем не були виконані, а ті роботи, що були проведені, були неякісними та потребують перероблення. На думку позивача, відповідач не мав на меті взагалі виконувати будь-які будівельні роботи. З наведених підстав позивач вважає, що укладений між сторонами договір підлягає визнанню недійсним у відповідності до ст. 215 п. 2 ЦК України. Позивач вважає, що судом також було допущено порушення норм процесуального права під час розгляду його позовної заяви та клопотання про призначення експертизи по справі.

Відповідач, ПКРБФ «Венера», проти апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення господарського суду вважає законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що договір у повній мірі відповідає вимогам закону, а тому підстав для визнання його недійсним немає. Також, відповідач вважає, що судом не було допущено порушень норм процесуального права, оскільки предметом позовних вимог є визнання недійсним договору в момент його укладення, а заявлене клопотання про призначення експертизи не відповідає предмету заявлених позовних вимог, а стосується саме виконання договору. Тому, на думку відповідача, судом обгрунтовано відмовлено позивачеві у задоволенні його клопотання про призначення експертизи.

07 листопада 2006 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що директор позивача знаходиться на лікарняному, а адвокат, який веде цю справу, знаходиться за кордоном.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів знаходження його представника у відрядженні. Крім того, чинне законодавство не обмежує позивача певним колом осіб щодо представництва його інтересів в суді та позивач не надав доказів неможливості представництва його інтересів у суді іншою особою (особами).   

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

звертаючись до господарського суду з позовною заявою позивач посилався на те, що відповідачем не забезпечено виконання умов договору підряду від 01.08.2005 року, відповідач не мав взагалі мети виконувати  умови договору, а тому він не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме – наказу № 3 Держкомбуду від 27 жовтня 2005 року «Про затвердження примірного договору підряду в капітальному будівництві». Заявляючи клопотання про призначення експертизи позивач посилався на наявність недоліків у проведених роботах, відсутність ряду документів для проведення робіт, завищення вартості проведених робіт та інші обставини, що стосуються обгрунтованості виконання договору.

Відмовляючи позивачеві у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд посилався на те, що оскаржуваний договір відповідає нормам чинного законодавства та підстав для визнання його недійсним немає. Відмовляючи у задоволенні клоптання про призначення експертизи місцевий господарський суд посилався на недоцільність такого клопотання у зв‘язку з відсутністю необхідності встановлення судом результатів виконання договору підряду від 01.08.2005 року для вирішення заявлених позивачем вимог про визнання договору недійсним.

Як свідчать матеріали справи, 01.08.05 р. між сторонами по справі було укладено договір підряду, відповідно до якого, позивач (Замовник) доручив відповідачу (Підряднику) реконструкцію котельної, яка повинна бути здійснена згідно проектно-кошторисної документації. Договір укладено сторонами в письмовій формі, підписано повноважними особами – директорами підприємств, підписи яких скріплені печатками.

Відповідно до умов ст. 180 ГК України, при укладанні договору сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, а саме, визначено предмет договору (п.1.1), ціну (п.4.1) та строк його дії (п.3.1), що визначає його, відповідно до ст. 638 ЦК України  укладеним.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання, в момент його вчинення, вимог, встановлених частинами першою –третьою, п‘ятою та шостою ст. 203 ЦК України, згідно яких зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; воєвиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивачем не надано жодних доказів невідповідності укладеного договору нормам вищевказаних статей.

Звертаючись до місцевого господарського суду з позовною заявою позивачем  зазначені підстави визнання договору недійсним – невідповідність його вимогам чинного законодавства, а саме – наказу Держкомбуду України № 3 від 27.10.2005 р. «Про  затвердження примірного договору підряду в капітальному будівництві». Разом з тим, яким саме вимогам цього наказу не відповідає договір, позивачем не зазначено. Крім того, як вірно встановлено місцевим господарським судом той факт, що наказ було прийнято 27.10.2005 року, тобто,  після укладання сторонами оскаржуваного договору від 01.08.2005 р., свідчить про те, що дана підстава не може бути прийнятою, як така, що дає право визнання договору недійсним.

Аналіз положень оспорюваного договору свідчить про те, що такий договір не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін. Позивач не довів суду, що договір, який він просить визнати недійсним, не породжує будь-яких бажаних сторонами результатів. Матеріали справи свідчать, що між стронами підписані акти приймання виконаних робіт та здійснювалась оплата виконаних робіт на підставі платіжних доручень.

Невиконання чи неналежне виконання умов договору не тягне за собою правових наслідків, у вигляді визнання угоди недійсною. Дані обставини можуть були предметом окремого судового провадження.

Щодо заявленного позивачем клопотання про призначення судової експертизи, колегія суддів вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки предметом позовних вимог позивача є саме визнання недійсним договору, а у клопотанні про призначення експертизи позивач ставить питання щодо  наявності недоліків у проведених роботах, відсутності ряду документів для проведення робіт, завищення вартості проведених робіт та інші обставини, що стосуються саме виконання договору, та що не є предметом даного судового розгляду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно того, що вимоги позивача позбавлені фактичного та правового обгрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв‘язку з ненаданням належних доказів в підтвердження обставин, викладених у позові та заявленому клопотанні.

Що стосується порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи не встановлено порушення норм процесуального права, які призвели до прийняття неправильного рішення, та які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст. 103, 105 ГПК України,

постановила:

У задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26 вересня 2006 року по справі № 07/249-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді