Рішення

від 13.05.2013 по справі 902/488/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 травня 2013 р. Справа № 902/488/13

Провадження № 12/902/37/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол" (вул. Городоцька, 174, м. Львів, 79022; адреса для листування: вул. Бориспільска, 7-А, м. Київ, 02099, код ЄДРПОУ 33895476)

до: Приватного підприємства "Вікобуд" (вул. Фрунзе, 4, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 36063348)

про стягнення 8432,6 грн.

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Матущак О.В.

Представники:

позивача: Біла Д. В. - за дорученням

відповідача: Камінський О.М. - адвокат

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з Приватного підприємства "Вікобуд" 13 688,62 грн., з яких: 11 341,27 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 48 від 05.05.2010р., 881,36 грн. пені (за період з 17.10.2010р. по 17.04.201р.), 818,43 грн. - три відсотки річних (за період з 17.10.2010р. по 14.03.2013р), 647,56 грн. інфляційних (за період з листопада 2010р. по січень 2013р.).

Ухвалою суду від 02.04.2013р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 25.04.2013р.

24.04.2013р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н та дати (вх.№ канц. 08-46/5524), в якому останній зазначає, що згідно видаткової накладної № 544086 від 13.10.210р. відповідач отримав товар на загальну суму 12 132,64 грн. та за платіжним дорученням №224 від 13 жовтня 2010 року оплатив його в сумі 1132,64 грн. згідно рахунку №538213 від 13.09.2010 року. За договором заліку зустрічних однорідних вимог № 22 від 25 лютого 2011 року сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями у сумі 4308,55 грн.

25.04.2013р. на адресу суду від позивача надійшло пояснення щодо зарахування оплати, в якому він зазначив, що відповідно до умов договору, оплата, яка надійшла від відповідача в розмірі 1 132,64 грн., зарахована позивачем наступним чином: 341,27 грн. за товар, отриманий до 13.10.2010р., а залишок у розмірі 791,37 грн. - за товар, отриманий згідно накладної № 544086 від 13.10.2010р.

В судовому засіданні 25.04.2013р. за клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 13.05.2013р.

В судове засідання 13.05.2013р. з'явились представники обох сторін.

Представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 7 032,72 грн. боргу та 1 399,88 грн. штрафних санкцій.

Дана заява прийнята судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Представник позивача надав пояснення № б/н від 13.05.2013р., де зазначив, що крім договору купівлі-продажу № 48 від 05.05.2010р. в період з 05.05.2010р. по 13.05.2013р. між сторонами інші договори не укладались та інших відносин не було.

Також представник позивача заяву з розрахунком суми пені, інфляційних та 3% річних від загальної суми заборгованості № б/н від 13.05.2013р. в якості додатку, де уточнив період нарахування пені (вх.номери 08-46/5990/13, 08-46/5991/13 та просить стягнути 7032,72 грн. боргу, 490,94 грн. пені, нарахованої за період з 14.09.2012 р. по 14.03.2013 р., 508,08 грн. - 3% річних за період з 17.10.2010 р. по 14.03.2013 р., 400,86 грн. інфляційних з листопада 2010 р. по січень 2013 р.

Таким чином, враховуючи подані представником позивача заяви, ціна позову становить 8 432,61 грн., з яких: 7 032,72 грн. боргу, 508,08 грн. - три відсотки річних (за період з 17.10.2010р. по 14.03.2013р.), 400,86 грн. інфляційних (за період з листопада 2010 р. по січень 2013р.), 490,94 грн. пені (за період з 14.09.2012р. по 14.03.2013р.).

Представник відповідача визнав позовні вимоги частково, в сумі 3 574,09 грн. боргу.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

05.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізол" (Хмельницька філія - Продавець) та Приватним підприємством "Вікобуд" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 48, відповідно до якого, Продавець зобов'язується протягом дії даного договору передати Покупцеві товар окремими партіями за цінами, в асортименті (по номенклатурі) і кількості, що узгоджуються Сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору , а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, ціна на товар визначається Сторонами в накладній на момент передачі партії товару.

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки за відвантажений товар здійснюються у національній валюті України - гривні шляхом перерахування Покупцем грошової суми у розмірі 100 % вартості партії товару на розрахунковий рахунок Продавця протягом 3 календарних днів з моменту передання товару Покупцеві.

При здійсненні платежу Покупець зобов'язаний зазначати у платіжному дорученні номер дату цього Договору, а також номер і дату рахунку на оплату партії товару (або номер і дату видаткової накладної). Якщо вказані вимоги не виконані або виконані не в повному обсязі, то всі оплати за отриманий товар зараховуються в рахунок заборгованостей по мірі їх виникнення (п. 4.2. Договору).

Покупець має право виконувати зобов'язання з оплати товару раніше встановленого строку, зокрема, шляхом попередньої оплати партії товару, окрім випадку, коли не погашено заборгованість перед Продавцем за попередньо поставлену (-і) партію (-Ї) товару. За умови, що наявна така, заборгованість, платежі Покупця спрямовуються на оплату отриманого, але не оплаченого товару (п. 4.3. Договору).

Згідно п. 7.4. Договору, у разі порушення Покупцем строку платежу, визначеного п. 4.1 цього Договору, Покупець зобов'язаний, на вимогу Продавця, сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення Сторонами і діє до 31 грудня 2010 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами зобов'язань (п. 9.1. Договору).

По закінченні строку дії Договір може бути пролонговано за згодою Сторін (п. 9.2. Договору).

На виконання умов Договору, на підставі накладної № 544086 від 13.10.2010р., - позивач відвантажив, а відповідач через представника, що діяв на підставі довіреності № 67 від 12.10.2010р. прийняв товар, на загальну суму 12 132,64 грн.

Відповідач за платіжним дорученням № 224 від 13.10.2010 р., у якому зазначено лише номер рахунку, перерахував відповідачеві суму 1132,64 грн., за рахунок якої погашено борг за Договором і видатковою накладною № 544086 від 13.10.2010 р. в сумі 791,37 грн. Внаслідок - сума боргу з 13.10.2010 р. та до 25.02.2011 р. становила 11341,27 грн.

Це підтверджено сторонами шляхом підписання 25.02.2011р. договору заліку зустрічних однорідних вимог № 22, відповідно до п. 1 якого, Хмельницька філія ТОВ «Мізол» є боржником ПП «Вікобуд» за договором купівлі-продажу №21 від 21 лютого 2011 року. Сума боргу становить 4 308,55 грн. Термін виконання зобов'язання із оплати Хмельницькою філією ТОВ «Мізол» боргу ПП «Вікобуд» на час підписання даної угоди настав.

Відповідно до п. 2 Договору, ПП «Вікобуд» є боржником Хмельницької філії ТОВ «Мізол» згідно договору купівлі-продажу №48 від 05.05.2010 року та видаткової накладної №544086 від 13.10.2010 р. Сума боргу становить 11341,27 грн. Термін виконання зобов'язання із оплати ПП «Вікобуд» боргу Хмельницькій філії ТОВ «Мізол» на час підписання даної угоди настав.

Сторони визнають що обидві вимоги є однорідними, грошовими (п. 3 Договору).

Сторони підтверджують обсяг взаємних заборгованостей, що вказані в п. п. 1 та 2 цієї угоди (п. 4 Договору).

Керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, указаними в п. п. 1 та 2 цієї угоди, в сумі 4 308,55 грн. (п. 5 Договору).

Із моменту підписання цієї угоди вважати: зобов'язання Сторони 1, указане в п. 1 цієї угоди, припиненим у сумі 4 308,55 грн, тобто заборгованість Сторони 1 перед Стороною 2 за Договором № 21 від 21.02.2011 року відсутня; зобов'язання Сторони 2, указане в п.2 угоди, припиненим у сумі 4 308,55 грн. тобто заборгованість Сторони 2 перед Стороною 1 за Договором №48 від 05.05.2010 року та видатковою накладною №544086 від 13.10.2010 р. становить 7 032,72 грн. (п. 6 Договору).

З метою досудового урегулювання спору, позивач 03.12.2010р. направив на адресу відповідача претензію № 468 03.12.2010р. з проханням сплатити суму заборгованості протягом семи календарних днів з моменту отримання претензії.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованості не погасив.

Станом на день подачі позову та розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 7032,72 грн.

Наведене стверджується поясненнями представників сторін та названими вище матеріалами справи і спростовує наведені відповідачем у відзиві на позов доводи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як випливає з Договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у сумі 7032,72 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення цієї суми підлягають задоволенню.

Крім суми боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань нараховано до стягнення з відповідача 508,08 грн. - три відсотки річних (за період з 17.10.2010р. по 14.03.2013р.), 400,86 грн. інфляційних (за період з листопада 2010 р. по січень 2013р.), 490,94 грн. пені (за період з 14.09.2012р. по 14.03.2013р.).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки за відвантажений товар здійснюються у національній валюті України - гривні шляхом перерахування Покупцем грошової суми у розмірі 100 % вартості партії товару на розрахунковий рахунок Продавця протягом 3 календарних днів з моменту передання товару Покупцеві.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.4. Договору, у разі порушення Покупцем строку платежу, визначеного п. 4.1 цього Договору, Покупець зобов'язаний, на вимогу Продавця, сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Підтримуючи вимоги про стягнення пені за період з 14.09.2012 р. по 14.03.2013 р., позивач не врахував положень ч.6 ст. 232 ГК України.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 490,94 грн. пені задоволенню не підлягають.

Дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення 508,08 грн. - трьох відсотків річних, 400,86 грн. інфляційних, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що відповідають законодавству.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Позивачем зменшено розмір позовних вимог, у зв"язку з чим йому слід повернути судовий змір пропорційно сумі, на яку зменшено розмір позовних вимог, про що винести відповідну ухвалу.

Керуючись ст. 7 (п.1) Закону України "Про судовий збір" ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вікобуд" (вул. Фрунзе, 4, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 36063348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол" (вул. Городоцька, 174, м. Львів, 79022; адреса для листування: вул. Бориспільска, 7-А, м. Київ, 02099, код ЄДРПОУ 33895476) 7032,72 грн. (сім тисяч тридцять дві грн. 72 коп.) боргу, 508,08 грн. (п"ятсот вісім грн.08 коп.) - 3% річних, 400,86 грн. (чотириста грн. 86 коп.) інфляційних та 1059,88 грн. (одну тисячу п'ятдесят дев"ять грн. 88 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у позові в частині стягнення 490,94 грн. пені.

5. Повернути позивачу судовий збір пропорційно сумі, на яку зменшено розмір позовних вимог, про що винести відповідну ухвалу.

Повне рішення складено 17 травня 2013 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. примір.: 1 - до справи