Ухвала

від 16.05.2013 по справі 2-10764/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

16 травня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів:

Рожин Ю.М., Малько О.С., Оніпко О.В.,

секретар судового засідання Панас Б.В.,

за участю

представника боржника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

представника ВДВС Рівненського міського управління юстиції Скринського М.Ю.,

представника ПАТ „Західінкомбанк" Фурсачика О.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк" на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2013 року за заявою начальника відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ПАТ „Західінкомбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2013 року відмовлено у задоволенні заяви.

В апеляційній скарзі представника ПАТ „Західінкомбанк" вважає порушеним його право, як стягувача у виконавчому провадженні, щодо виконання рішення суду. Покликається на те, що за рішенням суду з боржника на користь кредитора стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 859588 грн. 39 коп. та судові витрати. В забезпечення виконання кредитного договору між кредитором та боржником укладався договір іпотеки на квартиру. Вважає, що державний виконавець за відсутності коштів у боржника діяв правомірно та вчинив дії на звернення стягнення іншого майна боржника, яким є квартира, що перебуває у іпотеці, а банк є іпотекодержателем. В квартирі прописана та проживає неповнолітня дитина, що стало підставою звернення державного виконавця до органу опіки та піклування. Доводить, що права дитини не порушуються, є всі підстави звернути стягнення на квартиру та реалізації з прилюдних торгів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що не протиричить нормам законодавства про задоволення вимог стягувача. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким змінити спосіб виконання рішення суду, звернувши стягнення шляхом реалізації спеціалізованими установами з публічних торгів в процедурі виконавчого провадження.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню за наступних обставин.

З матеріалів справи вбачається рішенням Рівненського міського суду від 28 грудня 2010 року задоволено позов, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ„Західінкомбанк", заборгованість у сумі 859588 грн. 39 коп. та судові витрати за кредитним договором укладеним 26 грудня 2007 року. Цей договір забезпечений зобов'язанням іпотекодавця ОСОБА_4, укладений між сторонами кредитного договору на предмет іпотеки, яким є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с.10-12).

Відповідно до ст.52 Закону України „Про виконавче провадження" визначається порядок стягнення за виконавчим документом, який полягає у послідовності проведення виконавчих дій.

В першу чергу стягнення проводяться на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

До такого майна відноситься майно яке перебуває під іпотекою, а тому не можу бути реалізоване іншим шляхом ніж встановлене за відповідною нормою.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки, за даною нормою, відбувається за позовними вимогами кредитора.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, якщо за судовим рішенням із відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то в порядку статті 373 ЦПК суд не може змінити спосіб виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості відповідно до Закону України „Про виконавче провадження" має виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,312,313,314,315,317,323-325 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк" відхилити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Судді: