Ухвала

від 13.05.2013 по справі 5017/3407/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"13" травня 2013 р. Справа № 5017/3407/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів : Сидоренка М.В., Жекова В.І.

при секретарі судового засідання Щербатюк О.В.

Представники учасників провадження у справі про банкрутсво в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 22.01.2013 р.

у справі №5017/3407/2012

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД" (далі - ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД") звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.11.2012 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Одеської області від 22.01.2013 р. у справі №5017/3407/2012 (суддя Бахарєв Б.О.) було визнано банкрутом ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД", відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД", ліквідатором банкрута призначено Тимрякова Сергія Вікторовича, зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та після завершення усіх розрахунків з кредиторами надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута на затвердження, припинено повноваження органів управління банкрута, а також припинено повноваження власників майна банкрута, зобов'язано ліквідатора опублікувати відомості про визнання ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк, скасовано заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів, зобов'язати державного реєстратора провести дії щодо заміни відомостей про керівника юридичної особи - банкрута на ліквідатора.

Вказана постанова мотивована тим, що майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Не погоджуючись з цією постановою, ДПІ у Приморському районі м.Одеси звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 22 січня 2013 року у справі №5017/3407/2012 та припинити провадження у справі. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 6,51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч.4 ст. 105, ч.3 ст.110, ч.1 ст.111 ЦК України та ст.ст. 60,61 ГК України. На думку скаржника ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД" було визнано банкрутом без фактичного проведення перевірки господарської діяльності підприємства, перевірки законності нарахувань та сплати до бюджету податків та зборів, підтвердження неплатоспроможності боржника та не вжито заходів щодо сприяння проведення податкової перевірки згідно діючого законодавства, а також проігноровано той факт, що на виконання розпорядження ДПА в Одеській області від 12.05.2009 р. №63-р „Щодо впорядкування проведення позапланових виїзних перевірок суб'єктів господарювання" було виписано наказ від 09.01.2013 р. №47 Про проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД" та направлення на проведення даної перевірки від 09.01.2013 р. №000052/43.ДПІ здійснено вихід 11.01.2013 р. на перевірку ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД" за юридичною адресою де було зафіксовано відсутність посадових осіб ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД" за адресою, вказаною в реєстраційних документах. Вручити направлення від 09.01.2013 р. №000052/43 посадовим особам ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД" станом на день початку проведення перевірки, а саме 11.01.2013 р. та розпочати виїзну позапланову перевірку виявилось неможливим. ДПІ у Приморському районі м.Одеси було складено акт від 11.01.2013 р. №106/22-4/37008983 про неможливість розпочати позапланову виїзну перевірку у зв'язку із відсутністю ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД" та його посадових осіб за податковою адресою. Таким чином, на думку скаржника, відсутність платника податків за місцем реєстрації перешкоджає реалізації законних прав ДПІ та може презвезти до значних втрат державного бюджету.

20.03.2013 р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ліквідатора ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД" Тимрякова С.В. в якій зазначено, що боржник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, як необґрунтовану, а постанову господарського суду Одеської області від 22.01.2013 р. без змін, яка таку, що прийнята з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні від 10.04.2013 р. оголошувалась перерва.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 р. було відкладено розгляд.

Усі учасники цього процесу були належним чином повідомлені про час, дату і місце судового розгляду, однак своїми процесуальними правами не скористалися, своїх представників у судове засідання апеляційної інстанції від 13.05.2013 р. не направили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси підлягає припиненню з наступних підстав.

В силу ст. 4 1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

У відповідності до п. 1, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 р., провадження у справах про банкрутство регулюється Законом про банкрутство, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. При цьому, Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4- 1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах І, V, VI, VІІ, ХІІ, ХІІІ), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

За визначенням ст. 210 ГК України, кредиторами неплатоспроможних боржників є суб'єкти, зазначені в ч. 1 ст. 209 цього Кодексу, які мають підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов'язань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою. Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Одночасно з цим, ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 51 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 3 вказаної статті та передбачають те, що кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Таким чином, стаття 210 ГК України не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище процедури.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Вищого господарського суду України від 19.09.2012 р. у справі № 49/149-б, від 29.05.2012 р. у справі № 5009/35/12, від 25.09.2012 р. у справі № 28/116-б, від 20.06.2012 р. у справі № 26/5005/17539/2011 тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2012 р. голова ліквідаційної комісії повідомив ДПІ у Приморському районі м. Одеси про припинення діяльності ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД" шляхом ліквідації, що підтверджується наданим додатком 8 до порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) за формою №8 - ОПП, та доказами надсилання цієї форми ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Судовою колегією встановлено, що в офіційному друкованому засобі "Бюлетень державної реєстрації" №216 (16) від 15.06.2012 р. було надруковано оголошення про ліквідацію ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД", яке відповідає вимогам чинного законодавства.

Окрім того, про обізнаність ДПІ у Приморському районі у м. Одесі про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД" свідчить ухвала господарського суду Одеської області від 27.11.2012 р., якою було зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси в строк до 20.12.2012 р. надати акт позапланової перевірки боржника згідно приписів ст.78 Податкового кодексу України та надати відомості щодо банківських рахунків боржника, дану ухвалу було надіслано 27.11.2012 р. на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси та листи ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 17.12.2012 р. та 18.01.2013 р., які надійшли до канцелярії господарського суду Одеської області.

Натомість, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, незважаючи на усвідомленість про порушення справи про банкрутство та визнання боржника банкрутом, з грошовими вимогами до ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД" в установленому законом порядку не зверталась.

До того ж, статтею 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.ст. 75, 78 Податкового кодексу України, проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків.

Чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства. В будь-якому випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.

Крім цього, в апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси жодним чином не посилається на наявність у ТОВ „Торговий дім „ГЕЛІОС ТРЕЙД" заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до нього, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

Згідно п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин, судова колегія вважає, що помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційне провадження з перегляду постанови господарського суду Одеської області від 22.01.2013 р. по справі №5017/3407/2012 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси припинити.

Справу №5017/3407/2012 повернути господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Сидоренко М.В.