Рішення

від 14.05.2013 по справі 927/390/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. канцелярії 672-847

проспект Миру, 20 тел./факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

14 травня 2013 року Справа №927/390/13

За позовом: приватного акціонерного товариства «Хімдивізіон», вул. Горобця, 1, м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, 51909

до відповідача: закритого акціонерного товариства науково-виробничого об'єднання «Чернігівеліткартопля», вул. Я.Лизогуба, 13, смт.Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15522

про стягнення 393798грн.43коп.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Островський С.А. - представник, довіреність б/н від 08.04.2013р.; Петренко Ю.А. - представник, довіреність №369 від 31.07.2012р.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 316000грн.24коп. боргу по оплаті товару, переданого по накладним №316 від 27.04.2012р., №374 від 25.05.2012р., №380 від 25.05.2012р. на підставі договору №97/КС від 12.04.2012р., 20397грн.17коп. пені, нарахованої за період з 01.10.2012р. по 01.03.2013р., 3947грн.84коп. 3% річних, нарахованих за період з 01.10.2012р. по 01.03.2013р. та 53453грн.18коп. 20% річних за користування товарним кредитом, нарахованих за період з 27.04.2012р. по 01.03.2013р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними у ній матеріалами.

В засіданні господарського суду, яке відбулось 14.05.2013р., про що складено протокол, прийняли участь уповноважені представники позивача.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення адресату, проте уповноваженого представника в засідання господарського суду не направив. Про поважність причин неявки суд не повідомлено. Клопотань процесуального характеру на час слухання справи від відповідача не надходило.

Враховуючи, що явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався. До того ж, присутні в судовому засіданні представники позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечували. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи без участі представника відповідача в засіданні господарського суду за наявними у справі матеріалами.

Клопотання позивача про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведені без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколах судових засідань.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали первинних бухгалтерських документів, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2012 року між Дніпродзержинським державним підприємством «Екоантилід» (постачальник за договором) та закритим акціонерним товариством науково-виробничим об'єднанням «Черінігвеліткартопля» (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір №97/КС (далі за текстом - договір).

Як вбачається із п.2.2. Статуту приватного акціонерного товариства «Хімдивізіон» (позивач у справі), в редакції затвердженій загальними зборами акціонерів протокол №1 від 27.04.2012р., державна реєстрація якої проведена 27.04.2012р. за номером запису 12241050017023024, ПрАТ «Хімдивізіон» є правонаступником майнових та немайнових прав та обов'язків Дніпродзержинського державного підприємства «Екоантилід» (ідентифікаційний код 13441912), який знаходиться за адресою: 51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Баглійський р-н, вул. Горобця, буд. 1.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи у зв'язку з реорганізацією Дніпродзержинського державного підприємства «Екоантилід» та правонаступництвом його усіх його майнових та немайнових прав ПрАТ «Хімдивізіон» 16.05.2012р. між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору №97/КС від 12.04.2012р. та внесено зміни в преамбулу та розділ 9 «Юридичні адреси й реквізити постачальника» даного договору в частині найменування, місцезнаходження, ідентифікаційного коду та інших реквізитів постачальника та зазначено, що постачальником за даним договором є приватне акціонерне товариство «Хімдивізіон»; код ЄДРПОУ 34059188; вул. Горобця, 1, м. Дніпродзержинськ.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що саме позивачу належать права та обов'язки сторони - «постачальника» - за договором №97/КС від 12.04.2012р.

За змістом п.1.1. договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставити, а покупець, в свою чергу, прийняти й оплатити селітру кальцієву гранульовану у кількості 60 (шістдесят) тонн.

В розділі 2 договору сторони узгодили умови щодо ціни та порядку розрахунків та встановили, що ціна за одну тону селітри кальцієвої гранульованої марки Г на момент укладення договору складає - 5600грн. (п'ять тисяч шістсот грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% (п.2.1. договору). Вартість транспортних витрат не входить у вартість продукції (п.2.2. договору). Покупець зобов'язується сплатити постачальнику загальну ціну продукції до 01 жовтня 2012 року шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок постачальника, який визначений у цьому договорі. Момент передачі продукції вважається дата, проставлена на товаросупровідних документах (товаротранспортна накладна та видаткова накладна) (п.2.3. договору).

Відповідно до п.7.2. договору даний договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами й дійсний до 31.12.2012р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Аналіз змісту договору №97/КС від 12.04.2012р., свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз договору №97/КС від 12.04.2012р. свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу селітру кальцієву гранульовану по видатковій накладній №316 від 27.04.2012р. на суму 112000грн.08коп.; по накладній №374 від 25.05.2012р. на суму 112000грн.08коп.; по накладній №380 від 25.05.2012р. на суму 11200грн.08коп. Загальна вартість товару поставленого по вищевказаним накладним становить 336000грн.24коп.

Про отримання відповідачем товару свідчать підписи на вказаних накладних представника відповідача, повноваження на отримання цінностей від позивача для відповідача якого засвідчується довіреностями №134 від 27.04.2012р. та №194 від 24.05.2012р. Крім того, факт отримання від позивача по вищенаведеним накладним товару на загальну суму 336000грн.24коп. в ході судового розгляду даної справи відповідачем не заперечувався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконано взяті на себе за договором поставки зобов'язання.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом вище, в п.2.3. договору сторони узгодили, що покупець зобов'язаний оплатити продукцію до 01 жовтня 2012 року.

Відповідно до ст.ст.251, 252 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Визначений сторонами в п.2.3. договору час виконання відповідачем обов'язку щодо оплати отриманої від позивача продукції за своєю правовою природою в силу ст.251, 252 Цивільного кодексу України є терміном, оскільки визначений конкретною календарною датою, а саме 01.10.2012р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що продукція отримана відповідачем по видатковій накладній №316 від 27.04.2012р., по накладній №374 від 25.05.2012р., по накладній №380 від 25.05.2012р. мала бути оплачена відповідачем 01 жовтня 2012 року.

За повідомленням позивача, відповідач в рахунок оплати отриманої продукції 27.09.2012р. перерахував на рахунок позивача 20000грн., на підтвердження чого надано банківську виписку з рахунку (а.с.16), в зв'язку з цим станом на день звернення до господарського суду з даним позовом за відповідачем рахується заборгованість у сумі 316000грн.24коп.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів оплати вартості продукції в повному обсязі суду не надав.

Таким чином, станом на день винесення даного рішення з матеріалів справи вбачається наявність заборгованості за продукцію отриману відповідачем по видатковій накладній №316 від 27.04.2012р., по накладній №374 від 25.05.2012р., по накладній №380 від 25.05.2012р. на підставі договору №97/КС від 12.04.2012р. у сумі 316000грн.24коп.

Наявність боргу у заявленому до стягнення розмірі також підтверджується листом відповідача №64 від 22.03.2013р., в якому останній визнає борг, просить продовжити термін оплати до 01 травня 2013 року та дозволити здійснювати платежі згідно запропонованого ним у вказаному листі графіку.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості отриманої від позивача продукції, на момент прийняття рішення доказів повної оплати товару відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 316000грн.24коп. боргу.

Згідно із п.5.4. договору у разі прострочення оплати за продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

З посиланням на наведену умову договору позивач просить стягнути з відповідача 20397грн.17коп. пені, нарахованої за період з 01.10.2012р. по 01.03.2013р.

Відповідно до положень ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

Отже підставою для стягнення з боржника пені є невиконання або неналежне виконання останнім взятого на себе зобов'язання, зокрема з порушення встановленого договором строку.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

В розумінні норм чинного законодавства за своєю правовою природою період нарахування пені є строком.

Згідно із ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, період прострочення виконання зобов'язання починається з наступного дня за днем, в який боржник мав виконати зобов'язання.

Оскільки сторонами визначено момент оплати товару точною календарною датою, а саме 01.10.2012р., період прострочення виконання зобов'язання має обчислюватись з наступного дня після відповідної календарної дати, а саме з 02.10.2012р.

Разом з тим, як вбачається із змісту позовної заяви (а.с.4) позивач нараховує пеню з порушення умов договору та правил обчислення строків, встановлених ст.253 Цивільного кодексу України, та обчислює пеню з 01.10.2012р., тобто з дати, коли фактично прострочення зобов'язання ще не відбулось.

Крім того, при розрахунку пені позивачем застосовано подвійну облікову ставку Національного банку України у розмірі 15,5%. Однак, постановою Національного банку України №102 від 21.03.2013р. «Про врегулювання грошово-кредитного ринку» установлено з 23 березня 2012 року облікову ставку в розмірі 7,5% річних. Таким чином, протягом всього визначеного позивачем періоду прострочення розмір подвійної облікової ставки становив 15%.

Отже, фактичний розмір пені за період з 02.10.2012р. по 01.03.2013р. із застосуванням 15% подвійної облікової ставки НБУ становить 19609грн.33коп.

Враховуючи, що прострочення виконання відповідачем обов'язку з оплати отриманої від позивача продукції підтверджується матеріалами справи, з урахуванням правильного періоду прострочення виконання відповідачем вказаного обов'язку та облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 19609грн.33коп. пені, нарахованої за період з 02.10.2012р. по 01.03.2013р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму закону позивач просить стягнути з відповідача 3947грн.84коп. 3% річних, нарахованих за період з 01.10.2012р. по 01.03.2013р.

Здійснивши перевірку правильності обчислення процентів річних судом встановлено, що як і при розрахунку пені, позивачем нараховано проценти річні з 01.10.2012р. (з дня, на який припадає термін виконання зобов'язання), хоча період прострочення виконання зобов'язання починає перебіг з наступного за ним днем, а саме з 02.10.2013р.

Здійснивши перерахунок процентів річних судом встановлено, що за період з 02.10.2012р. по 01.03.2013р. розмір процентів річних складає 3921грн.87коп.

Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у сумі 3921грн.87коп.

Відповідно до п.2.3. договору покупець зобов'язується оплатити до 1 жовтня 2012 року також грошову суму, виходячи із розрахунку 20% річних від суми отриманого товару, за користування товарним кредитом, від дати відвантаження товару.

З посиланням на вказану умову договору позивач просить стягнути з відповідача 20% річних за користуванн товарним кредитом за товар, переданий по видатковій накладній №316 від 27.04.2012р., нараховані за період з 27.04.2012р. по 01.03.2013р. у сумі 18963грн.30коп.;

за товар, переданий по накладній №374 від 25.05.2012р., нараховані за період з 25.05.2012р. по 01.03.2013р. у сумі 17244грн.94коп.;

за товар, переданий по накладній №380 від 25.05.2012р., нараховані за період з 25.05.2012р. по 01.03.2013р. у сумі 17244грн.94коп.

Загальний розмір 20% річних, які позивач просить стягнути з відповідача становить 53453грн.18коп.

Здійснивши перевірку правильності обчислення 20% річних, з огляду на конкретно визначений в договорі строк нарахування процентів за користування товарним кредитом, судом встановлено, що позивачем в порушення умов договору нараховано вказані проценти по 01.03.2013р., замість по 01.10.2013р., як встановлено в п.2.3. договору.

Таким чином, фактичний розмір 20% річних за користування товарним кредитом за товар, переданий по видатковій накладній №316 від 27.04.2012р., нараховані за період з 27.04.2012р. по 01.10.2012р. становить 9696грн.45коп.;

за товар, переданий по накладній №374 від 25.05.2012р., нараховані за період з 25.05.2012р. по 01.10.2012р. у сумі 7978грн.09коп.;

за товар, переданий по накладній №380 від 25.05.2012р., нараховані за період з 25.05.2012р. по 01.10.2012р. у сумі 7978грн.09коп.

Фактичний загальний розмір 20% річних за період з 27.04.2012р. по 01.10.2012р. становить 25652грн.63коп., який і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 316000грн.24коп. боргу, 19609грн.33коп. пені, 3921грн.87коп. 3% річних та 25652грн.63коп. 20% річних за користування товарним кредитом.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.193, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.251, 252, 253, 530, 549, 610, 611, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства науково-виробничого об'єднання «Чернігівеліткартопля», вул.Я.Лизогуба, 13, смт.Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область (ідентифікаційний код 00497377, р/р 26002000037089 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь приватного акціонерного товариства «Хімдивізіон», вул. Горобця, 1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область (ідентифікаційний код 34059188, р/р 26009000111557 від. в м.Дніпродзержинськ філії АТ «Укрексімбанк» в м.Дніпропетровську, МФО 305675) 316000грн.24коп. боргу, 19609грн.33коп. пені, 3921грн.87коп. 3% річних, 25652грн.63коп. 20% річних та 7303грн.68коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 16 травня 2013 року.

Суддя Т.Г. Оленич