Постанова

від 14.05.2013 по справі 805/1221/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року справа №805/1221/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.,

секретар Борисова А.А.

за участі:

представників позивача Берковича В.В., Саваскула Д.А.,

представників відповідача Поліщука С.В., Перуманіної С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДонАзовТрейдінг» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі № 805/1221/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДонАзовТрейдінг» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДонАзовТрейдінг» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 грудня 2012 року:

- №0000321543, відповідно до якого ТОВ «ДонАзовТрейдінг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 46 250,00 грн., у тому числі за основним платежем 37 000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9 250,00 грн.;

- №0000331543, відповідно до якого ТОВ «ДонАзовТрейдінг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 9 050,00 грн., у тому числі за основним платежем 7 240,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 810,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 13.12.2012р. №5677/22-4/3656000, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, які винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДонАзовТрейдінг» відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин у справі.

Під час апеляційного розгляду представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, представники відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що постанова суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДонАзовТрейдінг» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 36560000, місцезнаходження: 83052, м. Донецьк, бул. Шевченка, буд.88), про що видане відповідне свідоцтво серія А01 №432150.

Відповідно до свідоцтва №200033278 позивача зареєстровано в якості платника податку на додану вартість від 19.03.2012р.

З 30.11.2012 по 06.12.2012 посадовими особами ДПІ у Калінінському районі м. Донецька була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ДонАзовТрейдінг» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Донтрансторг» за період з 01.11.2009р. по 30.09.2012р., за результатами якої складено акт перевірки від 13.12.2012р. №5677/22-4/3656000.

Згідно висновків акту, перевіркою було встановлено наступні порушення:

- пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 7 240,00 грн., в тому числі по податковим періодам: січень 2010р. - 2 120,00 грн., квітень 2010р. - 2 560,00 грн., липень 2010р. - 2 560,00 грн.;

- п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 37 000,00 грн., в тому числі по податковим періодам: 2009р. в сумі 7 800,00 грн., І квартал 2010р. в сумі 14 600,00 грн., 2 квартал 2010р. 7 600,00 грн., 3 квартал 2010р. в сумі 7 000,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження акту перевірки від 13.12.2012р. №5677/22-4/3656000, висновки вказаного акту залишено без змін.

На підставі акту перевірки від 13.12.2012р. №5677/22-4/3656000 були винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 21 грудня 2012 року:

- №0000321543, яким ТОВ «ДонАзовТрейдінг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 46 250,00 грн., у тому числі за основним платежем 37 000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9 250,00 грн.;

- №0000331543, відповідно до якого ТОВ «ДонАзовТрейдінг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 9 050,00 грн., у тому числі за основним платежем 7 240,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 810,00 грн.

Спірним у даній справі є питання формування валових витрат по операціях з підприємствами постачальниками ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Донтрансторг» в розумінні ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Наполягаючи на неправомірності формування податкового кредиту, податковий орган виходив з відсутності факту реального вчинення господарських операцій, посилаючись на акти перевірок ДПІ у Київському районі м. Донецька ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Донтрансторг», відповідно до яких підприємства за юридичною адресою не знаходяться, відсутні трудові ресурси, виробничі, складські, офісні та інші приміщення, що використовуються в господарській діяльності. Згідно службової записки ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька від 19.04.2012 № 223/64 СУ ПМ ДПС у Донецькій області порушена кримінальна справа за фактом створення (придбання) невстановленими особами фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «Укропторг 09» за ознаками злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В пункті 5.11 наведеної статті зазначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, визначальною ознакою витрат, що можуть бути віднесені до валових є їх здійснення у зв'язку із придбанням платником податку товарів (робіт, послуг для їх використання у власній господарській діяльності).

Згідно абзацу 4 пп. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закон № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено наступне.

ТОВ «ДонАзовТрейдінг» (замовник) було укладено договори з ТОВ «Донстройтранс» (виконавець) від 25.02.2010р. та від 01.10.2009р. про надання послуг у вигляді автопослуг - перевезення вантажів за маршрутом: Донецьк-Маріуполь-Донецьк. Також, були укладені додаткові угоди №1 від 01.10.2009р. та № 2 від 25.08.2010р.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надані копії:

- податкових накладних № 061001 від 06.10.2009р., №301125 від 30.11.2009р., №310325 від 31.03.2010р., №300744 від 30.07.2010р.;

- актів здачі-прийняття виконаних робіт від 30.11.2009р., від 31.03.2010р., від 30.07.2010р.;

- товарно-транспортних накладних.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі (платіжні доручення №22 від 06.10.2009р., №145 від 19.01.2010р., №280 від 14.05.2010р., №348 від 17.06.2010р.)

ТОВ «ДонАзовТрейдінг» передало, а ТОВ «Донстройтранс» прийняло в рахунок погашення заборгованості простий вексель № АА 1684069 від 12.11.2010р. на суму 15 360,00 грн. Погашення векселя платником підтверджено платіжним дорученням №535 від 16.11.2010р.

Також, підприємством ТОВ «ДонАЗовТрейдінг» були укладені договір надання послуг з вантажно-розвантажувальних робіт від 02.11.2009р., додаткова угода №1 від 31.12.2009р., договір надання послуг від 30.06.2010р., додаткова угода №1 від 25.08.2010р. з ТОВ «Донтрансторг».

Реальність здійснення вказаних господарських операцій підтверджується наступними документами:

- актами прийому-передачі робіт від 30.11.2009р., від 31.03.2010р., від 01.06.2010р., від 30.06.2010р., від 30.07.2010р.;

- податковими накладними №301148 від 30.11.2009р., №310327 від 31.03.2010р., №010612 від 01.06.2010р., №300613 від 30.06.2010р., №300724 від 30.07.2010р.

Закон України «Про податок на додану вартість», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду Так, відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. А згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.

До того ж згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України №Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.. 9 цього Закону, а відповідно до п. 9.6 вказаної статті свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість діє до дати його анулювання.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, а витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Необгрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійснення операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийняв до уваги акти перевірок податковим органом контрагентів позивача ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ Донтрансторг», постанову про порушення кримінальної справи, відповідно до якої для функціонування злочинної схеми було створено суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Донтрансторг», а також копію протоколу допиту свідків - директора ТОВ «Донтрансторг» ОСОБА_6 та ТОВ «Донстройтранс» - ОСОБА_7, відповідно до яких вказані особи не мають жодного відношення до заснування фінансово-господарської діяльності підприємства, що є помилковим, оскільки відповідачем не надано доказів щодо подальшої долі цих пояснень, а також, чи прийняте якесь процесуальне рішення в рамках кримінального судочинства чи провадження у справі про адміністративні правопорушення за цими обставинами, якщо відповідач вважає, що в даному випадку мали місце якесь правопорушення чи скоєння злочину.

Висновки податкового органу про фіктивність правочинів, укладених між позивачем та вищезазначеними контрагентами, є лише його припущеннями і фактичними обставинами справи не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх фіктивними без наявності судового рішенням про визнання такого правочину недійсним саме з підстав його фіктивності.

На час здійснення господарських операцій підприємства були включеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За таких обставин позивач не несе відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Таким чином на момент укладення договорів ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Донтрансторг» перебували на податковому обліку, а діюче законодавство не передбачає обов'язку позивача перевіряти повноваження керівника підприємства контрагента та встановлювати його особу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Долнстройтранс», ТОВ Донтрансторг».

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріально та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195-198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДонАзовТрейдінг» - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі № 805/1221/13-а - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДонАзовТрейдінг» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.12.2012 № 0000321543, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 46250 грн., у тому числі за основним платежем 37000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9250,00 грн. та № 00003311543, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9050,00 грн., у тому числі за основним платежем 7240,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1810,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак