Постанова

від 15.05.2013 по справі 908/29/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.05.2013р. справа №908/29/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В., суддів:Марченко О.А., Татенка В.М. за участю представників сторін: від позивача:Булахтін І.О. за довіреністю №40 від 21.01.2013р. від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2013р. (повний текст підписано 05.03.2013р.) у справі№908/29/13-г (суддя Горохов І.С.) за позовомПриватного підприємства «Камтопсервіс», м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя простягнення основного боргу у сумі 1807449,91грн., 3% річних у сумі 30783,63грн. В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Камтопсервіс», м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя, про стягнення основного боргу у сумі 1807449,91грн., 3% річних у сумі 22846,17грн.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 1807449,91грн. та 3% річних у сумі 30783,63грн. Вказану заяву суд прийняв до розгляду та в подальшому розглядав збільшені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.02.2013р. (повний текст підписано 05.03.2013р.) у справі №908/29/13-г позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ПП «Камтопсервіс» 1807449,91грн. боргу, суму 3% річних у розмірі 30783,63грн., 36764,67грн. судового збору (з урахуванням ухвали господарського суду Запорізької області від 09.04.2013р. про виправлення описки).

Рішення суду мотивоване тим, що на виконання умов договору №20/2011/2061 від 01.12.2011р. позивач поставив відповідачу продукцію в асортименті, а відповідач, відповідно, прийняв цю продукцію загальною вартістю 2327449,91грн. У зв'язку із невиконанням відповідачем в повному обсязі своїх зобов'язань з оплати отриманої продукції, за ним утворилась заборгованість у сумі 1807449,91грн., а також позивач нарахував 3% річних у сумі 30783,63грн. за період з 30.06.2012р. по 05.02.2013р., окремо за кожною поставкою товару, врахувавши здійснені відповідачем платежі. Позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому задоволені судом повністю.

ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2013р. у справі №908/29/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Заявник зазначив, що відповідно до п.4.1. договору відповідач здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 20 календарних днів від дати відвантаження на підставі документів згідно п.2.4. договору. Однак, в порушення умов п.2.4. договору позивач на час подачі позову не в повному об'ємі надав відповідачу передбачені у цьому пункті документи. Отже, мала місце прострочка поставки продукції у зв'язку з відсутністю товаросупровідних документів, а саме залізничних квитанцій, посвідчень якості, рахунків-фактури, тому стягнення заборгованості та 3% річних за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по даному договору неправомірне.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.03.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд скарги на 15.05.2013р., явка представників сторін не визнавалась обов'язковою. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 01.04.2013р. та03.04.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. змінено склад колегії судів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2013р. заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання 15.05.2013р. не з'явився, надіславши клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із зайнятістю в інших судових процесах.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи викладене у п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ГПК судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18, в матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представника відповідача. Також, відповідач не посилався на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підстави для відкладення судового розгляду на іншу дату.

Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника скаржника.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

01 грудня 2011 року між ВАТ «Запоріжсталь» (покупець) та ПП «Камтопсервіс» (постачальник) було укладено договір №20/2011/2061, згідно якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити вугільну продукцію по марочному складу, цінам та кількості, вказаним у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, які є невід'ємними частинами цього договору (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору вугілля поставляється на умовах FCA - станція відправлення, згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010р., якщо інше не було обумовлено в специфікаціях до даного договору. Датою поставки та переходу ризиків втрати або пошкодження вугілля вважається дата календарного штемпеля залізничної станції відправлення в залізничній накладній. Датою переходу права власності вважається дата підписання сторонами акту прийому-передачі.

У пункті 2.4. договору визначено, що по кожній партії вугілля постачальник передає покупцю наступні товаросупроводжувальні документи: оригінали або засвідчені печаткою копії залізничних квитанцій, посвідчень якості; оригінали рахунків-фактури, податкових накладних; 2 екземпляри акту прийому-передачі на поставлене вугілля з вказанням дати відвантаження, ваги, номерів залізничних квитанцій, вагонів. Вугілля слідує в супроводі наступних документів: залізничної накладної, сертифікату якості. В графі 7 залізничної накладної постачальник вказує повне найменування власника вантажу, номер даного договору.

Згідно пункту 3.1. договору ціна вугілля визначена на базисних умовах поставки, передбачених даним договором, і вказується в додатках до даного договору. У разі здійснення передплати вугілля, ціна вугілля не підлягає зміні.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що покупець здійснює оплату вартості поставленого вугілля в грошовій формі в національній валюті України шляхом банківського переводу грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 20 календарних днів від дати відвантаження на підставі документів згідно п.2.4. Покупець має право здійснити передплату за вугілля.

Щомісяця, не пізніше п'ятого числа, наступного за місяцем поставки вугілля, сторони проводять звірку поставок вугілля та розрахунків за нього, яка оформляється відповідним актом, який підписується повноважними представниками обох сторін (пункт 4.3. договору).

Фактична вартість вугілля, що поставляється вказується в рахунках, виставлених постачальником, та визначається з урахуванням знижок та приплат за якість до вартості вугілля (пункт 4.4. договору).

У пункті 5.2. договору передбачено, що якість вугілля підтверджується сертифікатом (посвідченням) якості, який видається виробником (вантажовідправником).

Відповідно до пункту 6.1. договору, прийомка товару здійснюється сторонами: по кількості - у відповідності з кількістю, вказаній у залізничній накладній; по якості - у відповідності з даними сертифіката (посвідчення) якості, який видається виробником (вантажовідправником).

При відсутності документа про якість виробника або у разі ненадання його на момент поставки, відбір проб вугілля покупцем здійснюється від частини маршрутної партії, оформленої однією залізничною накладною, з подальшим віднесенням всіх витрат на постачальника та розповсюдженням результатів випробувань на частину партії, яка підверглася опробуванню (п.6.5. договору).

Згідно пунктів 6.6., 6.7. договору претензії пред'являються рекомендованим листом з прикладанням всіх обгрунтовуючих документів протягом 60 днів з моменту виявлення невідповідності. Претензії розглядаються протягом 60 днів з моменту їх отримання. Датою надання претензії та відповіді на неї вважається дата на штампі, який проставляється поштовим відділенням та вважається не прибувшим.

У пунктах 6.9., 6.10. сторони обумовили порядок своїх дій при незадовільних результатах випробувань відібраних проб поставленого вугілля.

Відповідно до пунктів 7.2., 7.3. договору, у разі поставки вугілля, якісні показники якого перевищують граничні показники, встановлені для даного виду вугілля, або при поставці вугілля, якісні показники якого перевищують граничні норми, вказані в додатках (специфікаціях) до цього договору для даного вугілля, покупець має право відмовитись від прийомки неякісного вугілля та витрати, пов'язані з поверненням неякісного вугілля (простої, телеграфний збір, переадресування, транспортні витрати та ін.) сплачує постачальник на підставі виставлених покупцем або вантажоотримувачем рахунків протягом семи календарних днів з моменту отримання рахунків.

Договір вступає в силу з моменту укладення його обома сторонами та діє до 30.11.2012р., а в частині невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання (пункт 10.3. договору).

В специфікаціях №7 від 24.05.2012р., №8 від 27.06.2012р. до договору визначено найменування товару, кількість, граничнодопустимі показники якості, вартість за одиницю та загальну вартість, розміри знижок та приплат, а також строки та умови поставки.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільно кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.

Факт передачі позивачем у червні та липні 2012 року продукції на загальну суму 2327449,91грн. підтверджується:

видатковими накладними, які скріплені підписами та печатками сторін: №РН-0000551 від 09.06.2012р. у сумі 202263,56грн., №РН-0000552 від 10.06.2012р. у сумі 268114,20грн., №РН-0000553 від 11.06.2012р. у сумі 277605,55грн., №РН-0000564 від 14.06.2012р. у сумі 263581,18грн., №РН-0000575 від 16.06.2012р. у сумі 277528,84грн., №РН-0000576 від 18.06.2012р. у сумі 274004,30грн., №РН-0000597 від 23.06.2012р. у сумі 187758грн., №РН-0000610 від 26.06.2012р. у сумі 59996,56грн., №РН-0000617 від 28.06.2012р. у сумі 126270грн., №РН-0000619 від 30.06.2012р. у сумі 124330,20грн., №РН-0000647 від 07.07.2012р. у сумі 137538грн., №РН-0000682 від 17.07.2012р. у сумі 128459,52грн.;

актами приймання-передачі вугільної продукції №551 від 09.06.2012р. у сумі 202263,56грн., №552 від 10.06.2012р. у сумі 268114,20грн., №553 від 11.06.2012р. у сумі 277605,55грн., №564 від 14.06.2012р. у сумі 263581,18грн., №575 від 16.06.2012р. у сумі 277528,84грн., №576 від 18.06.2012р. у сумі 274004,30грн., №598 від 23.06.2012р. у сумі 187758грн., №610 від 26.06.2012р. у сумі 59996,56грн., №617 від 28.06.2012р. у сумі 126270грн., №619 від 30.06.2012р. у сумі 124330,20грн., №647 від 07.07.2012р. у сумі 137538грн., №682 від 17.07.2012р. у сумі 128459,52грн., які містять підписи та печатки сторін;

залізничними накладними №№53218087, 53217998, 53253753, 53253936, 53317145, 53317392, 53446514, 53446472, 53561619, 53561726, 53642336, 53642575, 53919445, 48059471, 48173082, 48267272, 48612873, 49087513, календарні штемпелі станції відправлення яких співпадають із датами складання видаткових накладних та актів приймання-передачі вугільної продукції.

Згідно із ст.666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В силу ч.1 ст.688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, у т.ч. щодо якості, у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Статтею 678 ЦК України встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Копії накладних кур'єрської доставки №№0014200, 0011957, 0011535, 0013314 окремо від інших матеріалів справи не є переконливими доказами вручення відповідачеві товаросупроводжувальних документів, оскільки в них не визначено переліку документів, що доставлено за цими накладними. Тому судова колегія вважає необхідним за правилами, встановленими статтею 43 ГПК України, оцінити наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що вказані видаткові накладні та акти приймання-передачі вугільної продукції підписані відповідачем без зауважень або заперечень. До матеріалів справи не надано письмових доказів наявності претензій до позивача з приводу документів, що стосуються товару, а також доказів того, що відповідач повідомляв позивача про невідповідність переданого товару умовам договору щодо його якості та доказів відмови від договору поставки, повернення товару.

В свою чергу, з вищевказаних актів приймання-передачі вугільної продукції вбачається, що кожна партія вугілля слідувала із сертифікатом якості, оскільки посилання на номер сертифікату якості містить кожний акт. Крім того, в актах вказано номери залізничних накладних та вагонів. Наведене відповідає положенням п.2.4. договору.

Умови пункту 4.4. договору передбачають визначення у рахунках фактичної вартості вугілля із застосуванням знижок та приплат за якістю поставленої вугільної продукції. Таким чином, на виставлення відповідачу рахунків-фактури №СФ-0000551 від 09.06.2012р. у сумі 202263,56грн., №СФ-0000552 від 10.06.2012р. у сумі 268114,20грн., №СФ-0000553 від 11.06.2012р. у сумі 277605,55грн., №СФ-0000564 від 14.06.2012р. у сумі 263581,18грн., №СФ-0000575 від 16.06.2012р. у сумі 277528,84грн., №СФ-0000576 від 18.06.2012р. у сумі 274004,30грн., №СФ-0000598 від 23.06.2012р. у сумі 187758грн., №СФ-0000610 від 26.06.2012р. у сумі 59996,56грн., №СФ-0000617 від 28.06.2012р. у сумі 126270грн., №СФ-0000619 від 30.06.2012р. у сумі 124330,20грн.№СФ-0000647 від 07.07.2012р. у сумі 137538грн., №СФ-0000682 від 17.07.2012р. у сумі 128459,52грн. вказує збіг сум вартості поставленого вугілля, вказаних у цих рахунках із сумами, відображеними у видаткових накладних та актах приймання-передачі вугільної продукції, які підписані відповідачем без заперечень щодо вартості поставленого вугілля.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З огляду на вищевикладене судова колегія вважає, що відсутні підстави вважати, що мало місце прострочення кредитора в розумінні ст.613 ЦК України.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про належне виконання ПП «Камтопсервіс» своїх зобов'язань перед ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» за договором №20/2011/2061 від 01.12.2011р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару у сумі 202263,56грн. у строк до 29.06.2012р., у сумі 268114,20грн. у строк до 30.06.2012р., у сумі 277605,55грн. у строк до 01.07.2012р., у сумі 263581,18грн. у строк до 04.07.2012р., у сумі 277528,84грн. у строк до 06.07.2012р., у сумі 274004,30грн. у строк до 08.07.2012р., у сумі 187758грн. у строк до 13.07.2012р., у сумі 59996,56грн. у строк до 16.07.2012р., у сумі 126270грн. у строк до 18.07.2012р., у сумі 124330,20грн. у строк до 20.07.2012р., у сумі 137538грн. у строк до 27.07.2012р. та у сумі 128459,52грн. у строк до 06.08.2012р.

Так, відповідачем вартість отриманої вугільної продукції сплачена частково у сумі 520000грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку ПП «Камтопсервіс» №41881 за 17.07.2012р., №42270 за 20.07.2012р., копії яких містяться у матеріалах справи. Таким чином, на час звернення позивача із позовом, заборгованість відповідача склала 1807449,91грн., доказів погашення якої відповідач не надав.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, визначення якому дано у Рішенні Конституційного Суду України №15-РП/2004 від 02.11.2004р., а позивач до цього часу не отримав винагороди за поставлене у червні та липні 2012 року вугілля, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1807449,91грн.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення 3% річних у сумі 30783,63грн. за періоди: за 30.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 202263,56грн., за 01.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 470377,76грн., з 02.07.2012р. по 04.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 747983,31грн., з 05.07.2012р. по 06.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 1011564,49грн., з 07.07.2012р. по 08.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 1289093,33грн., з 09.07.2012р. по 13.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 1563097,63грн., з 14.07.2012р. по 16.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 1750855,63грн., з 17.07.2012р. по 18.07.2012р. відносно заборгованості сумі 1440852,19грн. (вирахувавши оплату - 370000грн.), за 19.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 1567122,19грн., за 20.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 1417122,19грн. (вирахувавши оплату - 150000грн.), з 21.07.2012р. по 27.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 1541452,39грн., з 28.07.2012р. по 06.08.2012р. відносно заборгованості у сумі 1678990,39грн., з 07.08.2012р. по 05.02.2013р. відносно заборгованості у сумі 1807449,91грн., суд першої інстанції правомірно врахував положення статей 617, 625 ЦК України, вірно із дотриманням положень пункту 4.1. договору визначив момент виникнення права вимоги та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2013р. (повний текст підписано 05.03.2013р.) у справі №908/29/13-г колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2013р. (повний текст підписано 05.03.2013р.) у справі №908/29/13-г - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2013р. (повний текст підписано 05.03.2013р.) у справі №908/29/13-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 5 прим.: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС