Рішення

від 13.05.2013 по справі 910/5378/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/5378/13 13.05.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. , при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні

зі справи № 910/5387/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Селком» (далі - ТОВ «Селком»; Товариство), м. Київ,

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК; Комітет), м. Київ,

про визнання недійсним рішення від 26.12.2012 № 1038-р,

та за зустрічним позовом АМК

до ТОВ «Селком»

про стягнення штрафу у сумі 30 000 грн.,

за участю представників сторін:

ТОВ «Селком» - Третьяка С.Ю. (довіреність від 05.02.2013 №44);

АМК - Богаченко-Мішевської І.С. (довіреність від 21.11.2012 №300-122/08-12/41);

Зражевської Н.В. (довіреність від 01.06.2012 № 300-122/08-5738).

ТОВ «Селком» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення АМК від 26.12.2012 № 1038-р (далі - Рішення).

Позовні вимоги мотивовано тим, що: Рішення, яким визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене пунктом 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), у вигляді подання недостовірної інформації на вимогу державного уповноваженого АМК від 03.06.2010 № 39-29.3/05-4739, та накладено на Товариство штраф у сумі 30 000 грн., є незаконним, що відповідно до частини першої статті 59 Закону є підставою для визнання Рішення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.04.2013.

12.04.2013 АМК подано зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ «Селком» 30 000 грн. штрафу, накладеного на позивача за первісним позовом Рішенням.

12.04.2013 ухвалою господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву прийнято до свого провадження.

15.04.2013 АМК подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить в задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на те, що Рішення є законним та обґрунтованим.

У судовому засіданні 13.05.2013 представник ТОВ «Селком» надав пояснення, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а за зустрічним позовом проти задоволення позовних вимог заперечив; представники АМК проти задоволення позовних вимог первісного позову заперечили, а зустрічний позов просили задовольнити в повному обсязі.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У частині першій статті 48 Закону зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням:

- визнано, що ТОВ «Селком» вчинило порушення, передбачене пунктом 15 статті 50 Закону, у вигляді подання недостовірної інформації АМК на вимогу державного уповноваженого АМК від 03.06.2010 № 39-29.3/05-4739;

- на ТОВ «Селком» накладено штраф у сумі 30 000 грн.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

У розгляді даної справи господарським судом міста Києва встановлено, що:

- Рішення АМК надіслано Товариству 30.01.2013 із супровідним листом № 239-29/04-986;

- 05.02.2013 позивач отримав Рішення, що підтверджується копією повідомлення про вручення № 0303506070034;

- Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом 21.03.2013, тобто в строк, передбачений Законом.

Частиною першою статті 59 Закону визначено підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, а саме:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини другої наведеної статті Закону порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Дослідивши наведені у позовній заяві ТОВ «Селком» доводи, господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову з огляду на таке.

Так, частиною першою статті 7 Закону передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, тощо.

Згідно з пунктом 15 статті 50 Закону порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню.

АМК проводилось розслідування щодо дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення акціонерною компанією «Харківобленерго» (далі - АК «Харківобленерго»; Замовник) процедури закупівлі акумуляторної батареї із зарядними пристроями за державні кошти (далі - Торги, процедура закупівлі).

Пунктом 6 частини першої статті 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що державний уповноважений Комітету має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

03.06.2010 державний уповноважений АМК звернувся з вимогою про надання інформації до ТОВ «Селком» № 39-29.3/05-4739 (отримана адресатом 10.06.2010), зокрема:

- листи, у тому числі й електронні (на цифрових носіях), факсові тощо, що надсилались (надавались) АК «Харківобленерго» до ТОВ «Селком» під час підготовки та проведення зазначеної процедури закупівлі (пункт 10 вимоги);

- відомості про всіх суб'єктів господарювання, яким впродовж 2008-2009 років позивач реалізовував акумуляторні батареї із зарядними пристроями, що були предметом закупівлі у Торгах (пункт 30 вимоги);

- відомості про всіх суб'єктів господарювання, які впродовж 2008-2009 років реалізовували ТОВ «Селком» акумуляторні батареї із зарядними пристроями, що були предметом закупівлі у Торгах. Інформацію необхідно було надати відповідно до таблиці (пункт 31 вимоги).

Листом від 24.06.2010 № 471/у ТОВ «Селком» у встановлений строк надало інформацію на вимогу.

АМК, проаналізувавши інформацію та матеріали, що містилися у відповіді ТОВ «Селком» від 24.06.2010 № 471/у на вимогу, а також інформацію та матеріали, отримані під час розгляду справи № 39-26.13/100-10 про порушення ТОВ «Селком» і товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Апекс» законодавства про захист економічної конкуренції під час їх участі у зазначеній процедурі закупівлі дійшов висновку, що наведена інформація є недостовірною, виходячи з такого.

Відповідно до питання 10 вимоги, ТОВ «Селком» мало надати листи, у тому числі й електронні (на цифрових носіях), факсові тощо, що надсилались (надавались) АК «Харківобленерго» до ТОВ «Селком» під час підготовки та проведення зазначеної процедури закупівлі.

ТОВ «Селком» на названий пункт надало відповідь, у якій зазначило таке: «Під час підготовки та проведення зазначеної процедури закупівлі на наш електронний запит нашому підприємству по електронній пошті було надіслано тендерну документацію. Пізніше за ініціативою Замовника нашому підприємству по електронній пошті було надіслано нову редакцію тендерної документації. Будь-яких інших листів, у тому числі електронних, факсових тощо з боку Замовника до нашого підприємства під час підготовки та проведення зазначеної процедури закупівлі на адресу нашого підприємства не надсилалось та не надавалось, тому вони відсутні».

Проте, як встановлено АМК та підтверджується матеріалами даної справи, наведена інформація є недостовірною, оскільки відповідно до реєстру вхідної кореспонденції за 2009 рік, наданого ТОВ «Селком» під час проведення перевірки (лист від 16.03.2012 № 202/у), позивач отримав, зокрема, лист АК «Харківобленерго» від 15.01.2009 № 43/235 (від 15.01.2009 № 08/у) про зупинення процедури закупівлі у зв'язку з надходженням скарги.

Посилання ТОВ «Селком» в позовній заяві на те, що у пункті 13 відповіді позивача на вимогу щодо надання інформації (рекомендований лист від 24.06.2010 № 471/у) була надана інформація стосовно обставин, про які йдеться у листі АК «Харківобленерго» від 15.01.2009 № 43/235, не спростовують факту подання ТОВ «Селком» на питання 10 вимоги недостовірної інформації про те, що будь-яких інших листів, у тому числі електронних, факсових тощо з боку Замовника до Товариства під час підготовки та проведення зазначеної процедури закупівлі на адресу нашого підприємства не надсилалось та не надавалось, тому вони відсутні.

У відповіді на питання 30 вимоги ТОВ «Селком» мало надати відомості про всіх суб'єктів господарювання, яким впродовж 2008-2009 років позивач реалізовував акумуляторні батареї із зарядними пристроями, що були предметом закупівлі у Торгах.

Товариство у відповіді повідомило, що ним впродовж 2008-2009 років не здійснювалося реалізації акумуляторної батареї типу Vb 2307+ ємністю 350 А/г з зарядними пристроями УЗ-220-80(220В, 80А) і типу IRPS 20-58/25А у комплекті з міжелементними болтовими з'єднаннями, стелажами, кабельними наконечниками та сірчанокислотним електролітом, що були предметом закупівлі у Торгах.

Проте, зазначена інформація є недостовірною, оскільки у ході розгляду справи № 39-26.13/100-10 АМК встановлено, що ТОВ «Селком» реалізувало акумуляторну батарею зі 120 елементами типу Vb 2307+ в комплекті зі збірними металічними конструкціями, приладдям (далі - АКБ Vb 2307+), яка була предметом закупівлі у Торгах, товариству з обмеженою відповідальністю «ВАТ Проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій» (далі - ТОВ «ВАТ ПКІІТ») відповідно до договору від 04.02.2009 № 772/09 вартістю 363 000 грн.; оплата акту Vb 2307+ була здійснена ТОВ «ВАТ ПКІІТ» 05.02.2009, що підтверджується податковою накладною від 05.02.2009 № 22.

АМК встановлено, що саме ця названа акумуляторна батарея через низку посередників була реалізована позивачем Замовнику за результатами торгів як предмет закупівлі у Торгах; АК «Харківобленерго» акцептувало тендерну пропозицію ТОВ «Енерго-Апекс» та уклало з ним договір від 02.02.2009 № 3/02/02 про поставку акумуляторної батареї типу Vb 2307+, 120 елементів у комплекті з міжелементними з'єднувачами, приладдям та збірними металічними конструкціями.

При цьому АКБ Vb 2307+ була безпосередньо поставлена ТОВ «Селком» до АК «Харківобленерго», про що, зокрема, свідчить укладений Товариством і ТОВ «ПТЛ Груп» договір від 10.06.2008 № ЗУ-56 транспортного експедирування, відповідно до якого ТОВ «Селком» як замовник доручив, а ТОВ «ПТЛ Груп» як експедитор взяв на себе обов'язок за плату і за рахунок Товариства здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування (далі - ТЕО) вантажів Товариства автомобільним транспортом територією України.

ТОВ «Селком» оплатило послуги ТОВ «ПТЛ Груп» 13.04.2009 згідно з платіжним дорученням № 30361 у сумі 2 900 грн. Виконання умов зазначеного договору підтверджується актом № ОУ-0000081 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.04.2009, підписаним ТОВ «Селком» та ТОВ «ПТЛ Груп».

Товариство у позовній заяві посилається на те, що предметом закупівлі у торгах була батарея Vb 2307+ із зарядними пристроями типу УЗ 220-80 (220В 80А) і типу IRPS 20-58/58А (додаток № 11), а предметом договору від 04.02.2009 № 772/09 з була тільки акумуляторна батарея Vb 2307+ (додаток № 12), проте, наведене не відповідає дійсності з огляду на таке.

За приписами статті 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Беручи до уваги наведені приписи, зарядний пристрій є приналежністю до акумуляторної батареї, так як призначений для її обслуговування і пов'язаний з нею спільним призначенням, при цьому не може самостійно задовольняти потребу у ній.

Що ж до питання 31 вимоги, то ТОВ «Селком» мало надати відомості про всіх суб'єктів господарювання, які впродовж 2008-2009 років реалізовували ТОВ «Селком» акумуляторні батареї із зарядними пристроями, що були предметом закупівлі у Торгах. Інформацію необхідно було надати відповідно до таблиці.

На наведене питання Товариство повідомило, що впродовж 2008-2009 років не закуповувало у суб'єктів господарювання акумуляторну батарею типу Vb 2307+ ємністю 250 А/г з зарядними пристроями УЗ-220- 80(220В, 80А) і типу IRPS 20-58/25А у комплекті з міжелементними болтовими з'єднаннями, стелажами, кабельними наконечниками та сірчанокислотним електролітом, що були предметом закупівлі у Торгах.

Але матеріали справи свідчать про протилежне, що відображено у Рішенні, оскільки з листа від 17.11.2009 № 35/1-208/ДСК, отриманого від Державної митної служби України, вбачається, що у 2009 році стаціонарний свинцево-кислотний акумулятор типу Vb, модель Vb 2307+ 120 шт., торговельна марка «VARTA», виробник Hawker GmbH ввозило в Україну тільки ТОВ «Селком» (дата отримання - 01.04.2009; митна вартість - 161 731,49 грн.).

АМК у ході розгляду справи № 39-26.13/100-10 встановлено, що ТОВ «Селком» здійснило передплату Hawker GmbH за постачання акумуляторної батареї Vb 2307+ 27.01.2009 у розмірі 15 271,70 євро, що підтверджується платіжним дорученням від 27.01.2009 № 4.

Посилання ТОВ «Селком» в позовній заяві на те, що у такій комплектації обладнання ним не закуповувалось, є необґрунтованими, оскільки у пункті 31 містилася вимога, яка стосувалась предмета закупівлі у Торгах в цілому, а не її комплектації.

Крім того, у витязі з протоколу засідання АМК від 26.12.2012 зазначено, що під час розгляду справи на засіданні Комітету ТОВ «Селком» визнало порушення.

Твердження позивача про безпідставність та незаконність позапланової виїзної перевірки ТОВ «Селком», яка була проведена у березні-квітні 2012 року, не стосуються предмета даного позову, та були предметом розгляду адміністративної справи № 2а-4996/12/2670 за адміністративним позовом ТОВ «Селком» до Комітету про визнання недійсними розпоряджень Комітету, зокрема, від 03.03.2012№ 04/83-р про проведення позапланової виїзної перевірки TOB «Селком» у період з 05.03.2012 по 05.04.2012.

У вказаній справі постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012, відмовлено у задоволенні зазначеного адміністративного позову ТОВ «Селком».

Не є предметом даного позову й посилання позивача на рішення АМК від 30.05.2012 № 313-р, оскільки правомірність зазначеного рішення була предметом розгляду господарськими судами у справі № 5011-23/11024-2012. В цій справі рішенням господарського суду міста Києва від 02.10.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 06.12.2012, у задоволенні позову ТОВ «Селком» відмовлено повністю.

Прийнятим за результатом розгляду матеріалів справи № 239-26.13/154-12 Рішенням, АМК на ТОВ «Селком» накладено штраф за вказане у пункті 1 резолютивної частини Рішення порушення, який не є «додатковим стягненням», як на це вказує позивач, а є штрафом за окремий вид порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

З огляду на викладене, перевіривши юридичну оцінку встановлених Рішенням обставин та їх повноту, суд дійшов висновку про те, що відповідачем у прийнятті названого рішення дотримано вимоги Конституції України, Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та Закону, Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а висновки, викладені в Рішенні відповідають фактичним обставинам справи № 239-26.13/154-12, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими, а тому відсутні передбачені статтею 59 Закону підстави для визнання недійсним Рішення.

Поряд з цим господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні й зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ «Селком» 30 000 грн. штрафу, враховуючи таке.

Як зазначалося, за приписами частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Оскаржуване Рішення АМК надіслано Товариству 30.01.2013; 05.02.2013 позивач отримав Рішення; 21.03.2013 ТОВ «Селком» звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом, тобто в строк, визначений Законом.

Відповідно до частини третьої статті 60 Закону прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За змістом частини четвертої статті 60 Закону порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, зокрема, згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Отже, порушення 22.03.2013 господарським судом провадження у справі № 910/5378/13 про визнання Рішення недійсним за відсутності обставин, передбачених частиною третьою статті 48 Закону, зупинило його виконання саме з вказаної дати (22.03.2013), тому, оскільки строк добровільної сплати штрафу повинен був сплинути 05.04.2013, то станом на 13.05.2013 відсутні підстави для задоволення вимог АМК про стягнення з Товариства 30 000 грн. штрафу.

Наведене узгоджується з правовою позицією постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2013 у справі № 5009/2447/12.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.05.2013.

Суддя О. Марченко