Постанова

від 16.07.2013 по справі 910/5378/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р. Справа№ 910/5378/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача за первісним позовом: Третьяк С.Ю. - представник

Від відповідача за первісним позовом: Волосович С.К. - юрист

розглянувши апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2013

у справі № 910/5378/13 (суддя Марченко О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селком»

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення 26.12.2012 № 1038-р

за зустрічним позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селком»

про стягнення штрафу у сумі 30000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селком» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення відповідача від 26.12.2012 № 1038-р у справі № 239-26.13/154-12.

Антимонопольний комітет України 12.04.2013 звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селком» про стягнення штрафу у сумі 30000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 відмовлено в задоволенні первісним та зустрічних позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду, Антимонопольний комітет України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Антимонопольного комітету України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селком» штрафу в розмірі 30000,00 грн.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України у справі № 910/5378/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Отрюху Б.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 для розгляду апеляційної скарги Антимонопольного комітету України сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В, суддів: Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

В судовому засіданні, призначеному на 16.07.2013, представники сторін надали свої пояснення по суті спору.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Пунктом 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 передбачено, що якщо в апеляційній інстанції оскаржується лише частина судового рішення, суд зобов'язаний перевірити законність і обґрунтованість й тієї його частини, щодо якої відсутні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

Відповідно до статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення.

Рішенням Антимонопольного комітету України від 26 грудня 2012 року № 1038-р визнано, що подання недостовірної інформації Товариством з обмеженою відповідальністю «Селком» Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 03.06.2010 № 39-29.3/05-4739 є порушенням, передбаченим пунктом 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Селком» штраф у розмірі 30000 гривень.

Супровідним листом від 30.01.2013 № 239-29/04-986 зазначене рішення Антимонопольного комітету України надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «Селком».

Згідно з частиною 1 статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як визначено статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, тощо.

Згідно з пунктом 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню.

Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» посадові особи апарату Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень з метою виконання завдань, визначених частиною першою цієї статті, за дорученням Голови Антимонопольного комітету України, державного уповноваженого чи іншого органу Антимонопольного комітету України можуть здійснювати такі дії: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

03.06.2010 Антимонопольний комітет України звернувся з вимогою про надання інформації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селком» № 39-29.3/05-4739.

Листом від 24.06.2010 № 471/у Товариство з обмеженою відповідальністю «Селком» надало інформацію на вимогу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до подання від 10.12.2012 про попередні висновки у справі № 239-26.13/154-12 за результатами аналізу інформації та матеріалів, що містилися у відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Селком» від 24.06.2010 № 471/у на Вимогу, а також інформації та матеріалів, отриманих під час розгляду справи № 39-26.13/100-10 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Селком» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Апекс» законодавства про захист економічної конкуренції під час їх участі у вищезазначеній процедурі закупівлі, перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Селком» (відповідно до розпорядження державного уповноваженого Комітету від 3 березня 2012 року № 04/83-р), з'ясовано, що вказаний суб'єкт господарювання подав на питання 10, 30 і 31 Вимоги недостовірну інформацію.

Відповідно до питання 10 Вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Селком» мало надати листи, у тому числі електронні (на цифрових носіях), факсові тощо, що надсилались (надавались) з боку Замовника до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селком» під час підготовки та проведення зазначеної процедури закупівлі.

У відповідь Товариство з обмеженою відповідальністю «Селком» зазначило: «під час підготовки та проведення зазначеної процедури закупівлі на наш електронний запит нашому підприємству по електронній пошті було надіслано тендерну документацію. Пізніше за ініціативою Замовника нашому підприємству по електронній пошті було надіслано нову редакцію тендерної документації. Будь яких інших листів, у тому числі електронних, факсових тощо з боку Замовника до нашого підприємства під час підготовки та проведення зазначеної процедури закупівлі на адресу нашого підприємства не надсилалось та не надавалось, тому вони відсутні».

Як вказано у поданні від 10.12.2012, ця інформація є недостовірною, оскільки відповідно до реєстру вхідної кореспонденції за 2009 рік, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Селком» під час проведення перевірки (лист від 16.03.2012 № 202/у), Товариство з обмеженою відповідальністю «Селком» отримувало, зокрема, лист АК «Харківобленерго» від 15.01.2009 № 43/235 про зупинення процедури закупівлі у зв'язку з надходженням скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Селком» в позовній заяві на те, що у пункті 13 відповіді позивача на вимогу щодо надання інформації (рекомендований лист від 24.06.2010 № 471/у) була надана інформація стосовно обставин, про які йдеться у листі АК «Харківобленерго» від 15.01.2009 № 43/235, не спростовують факту подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Селком» на питання 10 вимоги недостовірної інформації про те, що будь-яких інших листів, у тому числі електронних, факсових тощо з боку Замовника до Товариства під час підготовки та проведення зазначеної процедури закупівлі на адресу нашого підприємства не надсилалось та не надавалось, тому вони відсутні.

У відповіді на питання 30 вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Селком» мало надати відомості про всіх суб'єктів господарювання, яким впродовж 2008-2009 років позивач реалізовував акумуляторні батареї із зарядними пристроями, що були предметом закупівлі у Торгах.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селком» у відповіді повідомило, що ним впродовж 2008-2009 років не здійснювалося реалізації акумуляторної батареї типу Vb 2307+ ємністю 350 А/г з зарядними пристроями УЗ-220-80(220В, 80А) і типу IRPS 20-58/25А у комплекті з міжелементними болтовими з'єднаннями, стелажами, кабельними наконечниками та сірчанокислотним електролітом, що були предметом закупівлі у Торгах.

Проте, зазначена інформація є недостовірною, оскільки в ході розгляду справи № 39-26.13/100-10 Антимонопольним комітетом України встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Селком» реалізувало акумуляторну батарею зі 120 елементами типу Vb 2307+ в комплекті зі збірними металічними конструкціями, приладдям, яка була предметом закупівлі, Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАТ Проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій» відповідно до договору від 04.02.2009 № 772/09 вартістю 363000 грн.; оплата була здійснена 05.02.2009.

Антимонопольним комітетом України встановлено, що саме ця названа акумуляторна батарея через низку посередників була реалізована позивачем Замовнику за результатами торгів як предмет закупівлі у Торгах; АК «Харківобленерго» акцептувало тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Апекс» та уклало з ним договір від 02.02.2009 № 3/02/02 про поставку акумуляторної батареї типу Vb 2307+, 120 елементів у комплекті з міжелементними з'єднувачами, приладдям та збірними металічними конструкціями.

При цьому, як стверджує відповідач, АКБ Vb 2307+ була безпосередньо поставлена ТОВ «Селком» до АК «Харківобленерго», про що, зокрема, свідчить укладений ТОВ «Селком» і ТОВ «ПТЛ Груп» договір від 10.06.2008 № ЗУ-56 транспортного експедирування, відповідно до якого ТОВ «Селком» як замовник доручив, а ТОВ «ПТЛ Груп» як експедитор взяв на себе обов'язок за плату і за рахунок ТОВ «Селком» здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування вантажів ТОВ «Селком» автомобільним транспортом територією України.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується актом № ОУ-0000081 здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаним ТОВ «Селком» та ТОВ «ПТЛ Груп».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селком» у позовній заяві посилається на те, що предметом закупівлі у торгах була батарея Vb 2307+ із зарядними пристроями типу УЗ 220-80 (220В 80А) і типу IRPS 20-58/58А, а предметом договору від 04.02.2009 № 772/09 з з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАТ Проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій» була тільки акумуляторна батарея Vb 2307+, проте, наведене не відповідає дійсності, оскільки відповідно до статті 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зарядний пристрій є приналежністю до акумуляторної батареї, так як призначений для її обслуговування і пов'язаний з нею спільним призначенням, при цьому не може самостійно задовольняти потребу у ній.

Господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку стосовно того, що відповідачем у прийнятті оспорюваного рішення дотримано вимоги Конституції України, Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та Закону України «Про захист економічної конкуренції», а висновки, викладені в рішенні Антимонопольного комітету України відповідають фактичним обставинам справи № 239-26.13/154-12, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими, а тому відсутні передбачені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстави для визнання недійсним даного рішення.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, Антимонопольний комітет зазначив, що розглянувши справу № 239-26.13/154-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, останній прийняв рішення, яким, зокрема, визнав, що подання недостовірної інформації Товариством з обмеженою відповідальністю «Селком» Комітету на вимогу державного уповноваженого Комітету від 03.06.2010 № 39-29.3/05-4739 є порушенням, передбаченим пунктом 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». За вчинене порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Селком» накладено штраф у розмірі 30000,00 грн. Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копія рішення, за твердженням позивача за зустрічним позовом, надіслана Комітетом на адресу Товариства із супровідним листом Комітету від 30.01.2013 № 239-29/04-986 та була одержана Товариством 05.02.2013, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 03035 06070034. Отже, строк сплати штрафу, накладеного Комітетом за Рішенням, закінчився 05.04.2012.

В матеріалах справи міститься копія повідомлення про вручення поштового відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Селком», відповідно до якого його отримано 05.02.2013.

Господарський суд міста Києва відмовив в задоволенні зустрічних позовних вимог, мотивуючи своє рішення тим, що порушення 22.03.2013 господарським судом провадження у справі № 910/5378/13 про визнання Рішення недійсним за відсутності обставин, передбачених частиною третьою статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зупинило його виконання саме з вказаної дати (22.03.2013), тому, оскільки строк добровільної сплати штрафу повинен був сплинути 05.04.2013, то станом на 13.05.2013 відсутні підстави для задоволення вимог Антимонопольного комітету України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селком» 30000 грн. штрафу.».

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду в частині відмови в задоволенні позову Антимонопольного комітету України, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як визначено частиною 4 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону, за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

В даному випадку законодавством про захист економічної конкуренції не передбачено будь-яких підстав для зупинення перебігу строку для добровільної сплати штрафу.

Згідно зі статтею 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Як свідчать матеріали справи, зустрічний позов надійшов до Господарського суду міста Києва 12.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2013 прийнято зустрічну позовну заяву Антимонопольного комітету України до провадження.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Таким чином, на момент прийняття Господарським судом міста Києва зустрічного позову термін для добровільної сплати штрафу закінчився, а розгляд справи по суті ще не був розпочатий, а отже Антимонопольним комітетом України дотримано норми чинного законодавства України щодо звернення до суду відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та щодо порядку подання зустрічного позову.

Колегією суддів також досліджено надані апелянтом матеріали практики Вищого господарського суду України з вирішення аналогічних спорів.

Так, у своїй постанові від 15.02.2011 № 15/26 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСА» до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету про скасування рішення та за зустрічним позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСА» про стягнення 7000 грн. штрафу Вищий господарський суд України вказав, що попередні судові інстанції, беручи до уваги підвідомчість справи господарським судам України, звернення Товариства з позовом до господарського суду з пропуском двомісячного строку, встановленого частиною першою статті 60 Закону № 2210, порушення господарським судом провадження у даній справі 24.02.2010, подання Відділенням у вересні 2010 року зустрічного позову про стягнення накладеного штрафу зі спливом (10.02.2010) двомісячного строку на добровільне виконання Товариством Рішення АМК, передбаченого частиною третьою статті 56 Закону № 2210, виникнення у Відділення права на примусове стягнення штрафу з 11.02.2010, обов'язковість виконання чинного Рішення АМК, яке у встановленому порядку недійсним не визнано і не скасовано (частина друга статті 56 Закону № 2210), відсутність встановлених статтями 80, 81 Господарського процесуального кодексу України підстав для припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, дійшли правомірних висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову Товариства та необхідно задоволення позовних вимог Відділення.

Відповідно до постанови від 06.07.2010 у справі № 9/96-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Телесвіт» до Територіального відділення АМК про визнання недійсним рішення та за зустрічним позовом територіального відділення АМК до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Телесвіт» про стягнення 34000 грн. Вищий господарський суд України вказав, що не заснований на приписах чинного законодавства висновок господарського суду про те, що в зв'язку з оскарженням Товариством рішення територіального відділення АМК і зупиненням виконання цього рішення (на підставі частини четвертої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції») назване територіальне відділення АМК не мало «законних підстав вимагати виконання свого рішення та вимагати оплати штрафу та пені до набрання законної сили судового рішення по справі № 9/96-09». Ототожнювати виконання рішення органу Антимонопольного комітету України з поданням таким органом позову до господарського суду немає жодних правових підстав. Відтак, передбачене згаданою нормою зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення такого органу не обмежує права останнього на звернення до господарського суду після закінчення двомісячного строку з дня одержання відповідною особою рішення про накладання штрафу з позовом (у тому числі зустрічним) про стягнення з цієї особи сум штрафу і пені.

Аналогічної позиції з даного питання дотримується Вищий господарський суд України у своїх постановах від 30.10.2012 № 5013/152/13, від 20.11.2012 № 5011-59/876-2012, від 30.10.2012 № 15/5009/7562/11, від 04.12.2012 № 5017/1788/2012, від 24.09.2012 № 5011-59/818-2012, від 24.09.2012 № 5011-59/819-2012.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що Антимонопольним комітетом України надано належні та допустимі докази на підтвердження своєї правої позиції, а також наведено переконливі аргументи у відповідності з нормами чинного законодавства, які дають підстави для задоволення вимог апелянта.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги Антимонопольного комітету України та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 змінити.

3. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог Антимонопольного комітету України.

4. Прийняти в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов Антимонопольного комітету України задовольнити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селком» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 24-А, код 31282244) в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106) штраф в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

6. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 залишити без змін.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селком» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 24-А, код 31282244) в доход Державного бюджету України 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання зустрічної позовної заяви та 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Видачу виконавчих документів доручити Господарському суду міста Києва.

9. Матеріали справи № 910/5378/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Михальська Ю.Б.

Тищенко А.І.