Рішення

від 16.05.2013 по справі 913/864/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2013 року Справа № 913/864/13

Провадження №8пд/913/864/13

За позовом:

1.Комунального підприємства "Відродження" Стахановської міської ради Луганської області, м. Стаханов Луганської області,

2.Комунального підприємства "Жилсервіс №11", м. Стаханов Луганської області,

до Приватного підприємства "Альтаір", м. Стаханов Луганської області,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління житлово-комунального господарства Стахановської міської ради, м. Стаханов Луганської області, -

про визнання договору неукладеним.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності учасників розгляду спору:

від 1-го позивача - Мурашко І.Ю. - представник, - довіреність №3 від 02.01.13 року;

від 2-го позивача - Суховєєва Н.Є. - юрист, - довіреність №б/н від 01.10.12 року;

від відповідача - Нестеренко Ю.М. - представник, - довіреність №7 від 29.08.12 року;

від 3-ї особи - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачами заявлено вимогу про визнання неукладеним договору на виконання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій №1 від 13.04.09 року, сторонами якого є Комунальне підприємство "Жилсервіс №11" (далі - КП "Жилсервіс №11", - балансоутримувач) та Приватним підприємством "Альтаір" (далі - ПП "Альтаір", - виконавець).

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 08.04.13 року до 25.04.13 року - у зв'язку з неповним виконанням сторонами вимог ухвали в частині надання витребуваних документів, а також з метою надання сторонам можливості надати додаткові докази, та з 25.04.13 року до 16.05.13 року - з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази.

До початку судового засідання 16.05.13 року від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивачі заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав (відзив на позовну заяву від 10.05.13 року за вих. №145).

Заперечуючи проти позову, він у судовому засіданні надав усні та письмові пояснення (вих.№б/н від 16.05.13 року), у яких наголосив на тому, що позивачі обрали невірний спосіб захисту свого права, оскільки, на його думку, такий спосіб захисту права, як вимога про визнання договору неукладеним, не передбачений ст. 16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.

Суд безпосередньо у судовому засіданні двічі надав позивачам можливість вивчити письмові пояснення відповідача.

Третя особа до судового засідання не з'явилася, але звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи за її відсутності (від 16.05.13 року за вих. №б/н).

Згідно відзиву на позовну заяву від 05.04.13 року за вих. №б/н вона позов вважає законним та обгрунтованим (а.с.73).

Сторони не заперечили проти розгляду справи за відсутності третьої особи.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,27,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності третьої особи, - на підставі наявних у справі доказів, та перейшов до розгляду спору по суті.

Після викладення позицій сторін обидва позивачі заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання їм часу для підготовки грунтовних заперечень на вищезгадане пояснення відповідача.

Відповідач заперечив проти задоволення цього клопотання, звернувши увагу позивачів та суду на те, що термін розгляду справи добігає кінця 21.05.13 року.

Заслухавши клопотання позивачів, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав:

1)термін розгляду справи, встановлений ч.1 ст. 69 ГПК України, добігає кінця 21.05.13 року, тобто через 5 днів, - що унеможливлює відкладення її розгляду;

2)заява про продовження терміну розгляду справи (ч.3 ст.69 ГПК України) жодним з учасників розгляду спору не подана.

Згідно частині 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Позивачі не назвали будь-якої з підстав, яка б відповідача приписам ч.3 ст. 69 ГПК України;

3)як зазначено у частині 4 ст.22 ГПК України, позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті має право змінити підставу або предмет позову шляхом подання письмової заяви.

Як сказано вище у цьому рішенні, суд перейшов до розгляду цієї справи по суті сьогодні, 16.05.13 року, до надходження вищезгаданого усного клопотання, - після чого, як сказано у ч.4 ст. 22 ГПК України, закон не допускає можливості змінювати підставу або предмет позову.

З урахуванням вищевикладеного підстави для задоволення клопотання позивачів - відсутні.

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

31.10.08 року між Комунальним підприємством "Жилсервіс №11" (балансоутримувач) та Приватним підприємством "Альтаір" (виконавець), за результатами конкурсу (а.с.22-23;89; 90-105), у простій письмовій формі був укладений договір №1 на виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до якого балансоутримувач доручає виконавцеві виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому фонді комунальної форми власності згідно додатку №1 до цього договору (п.1.1).

Вказаний додаток №1 містить перелік житлових будинків, переданих для здійснення обслуговування ПП "Альтаір", загальним числом 24 (а.с.11).

Як сказано далі у договорі, його метою є забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування й ремонту комунального житлового фонду і прибудинкових територій (абз.2 п.1.1).

Договір набуває чинності з моменту його укладення сторонами і діє до 31.10.09 року (п.10.1).

Якщо жодна зі сторін не заявить за місяць до закінчення терміну дії цього договору про своє бажання його розірвати, договір вважається пролонгованим на тих же умовах тільки на один рік (п.10.4), - тобто, з урахуванням обставин справи, термін дії цього договору скінчився 31.10.10 року, - оскільки інше не доведено.

Невід'ємною частиною договору є додаток №2, у якому визначено перелік основних робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту житлових будівель та їх оснащення (а.с.12-14).

Зі змісту договору вбачається, що сторони досягли домовленостей щодо усіх інших його істотних умов (а.с.8-10; 11;12-14).

Цей спір виник у зв'язку з наступними обставинами.

17.02.12 року Стахановською міською радою прийнято рішення №446/6 "Про створення комунального підприємства "Відродження" Стахановської міської ради Луганської області, встановлення йому повноважень з управління житловим фондом комунальної форми власності міста Стаханова та реорганізацію комунальних підприємств "Жилсервіс"", - згідно п.1 якого Комунальному підприємству "Відродження" (далі - КП "Відродження") були надані повноваження з управління житловим фондом, що є власністю територіальної громади м. Стаханова у межах, визначених ст.ст.24 та 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативно-правовими актами (а.с.24-26).

Як пояснив 1-й позивач (КП "Відродження"), тільки після прийняття цього рішення йому про стало відомо про укладення спірного договору.

Цю обставину підтвердила також третя особа у справі (відзив на позовну заяву від 05.04.13 року за вих. №б/н) (а.с.73).

31.05.12 року Стахановською міською радою прийнято рішення №537/22 "Про реорганізацію комунальних підприємств "Жилсервіс"", згідно п. 1 якого припинено низку юридичних осіб, у т.ч. КП "Жилсервіс №11", а п.2 КП "Жилсервіс №1" визнано правонаступником його прав та обов'язків.

З метою перевірки правового статусу КП "Жилсервіс №11" на день подання позову та на день його розгляду по суті судом витребувана довідка з ЄДР АВ №340094 від 08.05.13 року, згідно якій державна реєстрація припинення названого підприємства як юридичної особи не здійснена, - а тому відповідно до ч.2 ст.104 Цивільного кодексу України воно як станом на день звернення з цим позовом до суду, так і на день вирішення його по суті має статус юридичної особи та може бути позивачем у даній справі.

З урахуванням вищевикладеного КП "Відродження" та КП "Жилсервіс №11" є належними позивачами у справі.

З обставин справи відомо, що підставою для їх звернення з цим позовом до суду стало таке.

До закінчення терміну дії вищезгаданого договору №1 від 31.10.08 року, а саме: 13.04.09 року , - без проведення конкурсу (що підтверджено матеріалами справи та усіма учасниками розгляду спору), між КП "Жилсервіс №11" (балансоутримувач) та ПП "Альтаір" (виконавець) у простій письмовій формі укладено договір №1 на виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, аналогічний за змістом з договором №1 від 31.10.08 року, - їх відмінність полягає лише у тому, що термін дії договору №1 від 13.04.09 року визначена на 3 роки, - з моменту його укладення і до 13.04.12 року (п.10.1).

У п.10.4 цього договору також зазначено, що якщо жодна зі сторін не заявить за місяць до закінчення терміну дії цього договору про своє бажання його розірвати, договір вважається пролонгованим на тих же умовах тільки на один рік.

Отже, з урахуванням положень пунктів 10.1 та 10.4 даного договору, а також обставин справи термін його дії скінчився 13.04.13 року (а.с.15-17), а тому маються підстави для висновку, що він є виконаним.

Невід'ємними частинами договору №1 від 13.04.09 року є додатки №1 (а.с.18) та №2 (а.с.19-21), аналогічні за змістом з додатками №1 та №2 до договору №1 від 31.10.08 року.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, 1-й та 2-й позивачі послалися на те, що спірний договір не відповідає приписам:

ст.ст.203,215 та 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також частині 2 ст.180 Господарського кодексу України (далі - ГК України);

п.1 ст. 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" яким визначено, що укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг згідно з установленим переліком для об'єктів державної або комунальної власності здійснюється за результатами конкурсу";

п.2 ст. 28 названого Закону, відповідно до якого у разі, якщо в конкурсі на надання житлово-комунальних послуг взяла участь тільки одна особа, договір на здійснення відповідних видів діяльності укладається на термін, що не перевищує 12 місяців;

п.5.1 рішення Стахановської міської ради №1-7 від 12.03.08 року "Про затвердження конкурсних умов для визначення виконавця послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій", згідно якому термін договору передбачається на 2 роки, продовжується за умов и позитивних показників утримання будинків, споруд та прибудинкових територій (а.с.22-23).

Крім того, на їх думку, сторони за цим договором не досягли домовленості щодо терміну його дії, що, на їх думку, полягає у тому, що договір був укладений на термін 3 роки, а не 1 рік.

Сторони не змогли врегулювати спір у позасудовому порядку, у зв'язку з чим позивачі звернулися з цим позовом до суду.

Відповідач позов не визнав.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦКУ встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед інших, являються договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1-5 статті 203 Цивільного кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено у ст. 204 Кодексу, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України визначено підстави для визнання правочину (договору) недійсним, але у ній відсутні посилання на підстави для визнання договору неукладеним.

Спірний договір належить до категорії господарських договорів.

Абзацом 4 ч.1 ст. 174 Господарського кодексу визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частині 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

В силу частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу (ст.180 ГКУ) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З нею кореспондуються частини 1-3 статті 180 ГК України, у яких зазначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Позивачами заявлено вимогу про визнання спірного договору неукладеним.

Визначення такого договору надано у частині 8 ст. 181 Господарського кодексу України, а саме: у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Оскільки предметом цього спору є договір про надання житлово-комунальних послуг, то його істотні умови визначені у ч.1 ст. 26 Закону України від 24.04.04 року №1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги", а саме: 1) найменування сторін; 2) предмет договору; 3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 6) права та обов'язки сторін; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту; 13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; 14) порядок вирішення спорів; 15) перелік форс-мажорних обставин; 16) строк дії договору; 17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; 18) дата і місце укладення договору.

Дослідивши зміст договору №1 від 13.04.09 року, суд дішов висновку, що позивачі помилково вважають, що у ньому не визначено термін його дії, - останній визначено у п.10.1 договору.

В той же час вони правомірно вважають, що спірний договір повинен був укладатися з додержанням приписів вищещитованих ст.ст.27 та 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а також низки інших нормативно-правових актів.

Однак спосіб захисту свого права та охоронюваного законом інтересу позивачі обрали невірно.

Так, частинами 1-2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині 2 цієї статті наведено 10 видів способів захисту цивільних прав та інтересів, але серед них відсутній такий спосіб, як визнання договору неукладеним.

З цією статтею ЦК України кореспондується ст. 20 Господарстького кодексу України.

Тобто з них вбачається, що законом не передбачено такого способу захисту порушеного права, як визнання договору неукладеним.

Позивачі також не вказали, яким чином та які саме їх охоронювані законом права та інтереси порушує спірний договір.

За таких обставин позов не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4 3 ,22,27,32-34,36,43,44,49,75, 82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

в и р і ш и в :

1.У задоволенні позову Комунального підприємства "Відродження" Стахановської міської ради Луганської області, Комунального підприємства "Жилсервіс №11" до Приватного підприємства "Альтаір" - про визнання договору неукладеним - відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивачів.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 16.05.13 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 18 травня 2013 року.

Суддя А.П.Середа