Постанова

від 14.05.2013 по справі 924/82/13-г

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"14" травня 2013 р. Справа № 924/82/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача - Головатий П.О. (довіреність №15/1 від 20.04.2012р.);

Карєпова Г.А. (довіреність № б/н від 03.01.2013р.);

від відповідача - не з'явивс я,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача - Житлово-будівель- ного кооперативу «Молодіжний-2» на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.04.2013р. у справі №924/82/13-Г

за позовом Приватного малого підприємства «Лідер» м.Хмельницький

до Житлово будівельного кооперативу «Молодіжний-2» м.Хмельницький

про стягнення 54 544 грн. 59 коп. інфляційних втрат та 3% річних,-

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.04.2013р. у справі №924/82/ 13-Г (суддя Димбовський В.В.) задоволено у повному обсязі позовні вимоги Приватного малого підприємства «Лідер» (надалі в тексті - Підприємство) до Житлово-будівельного кооперативу «Мо-лодіжний-2» (надалі в тексті - Кооператив) про стягнення 54 544 грн. 59 коп. інфляційних втрат та 3% річних.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того , що рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.06.2012р. у справі №17/5025/1635/11 було встановлено обов'я-зок Відповідача зі сплати на користь Позивача вартості виконаних робіт та визнано без підставним неприйняття Відповідачем робіт за актом приймання виконаних робіт. У пункті 5.5 Договору сто-рони обумовили строк оплати виконаних робіт - протягом 3 календарних днів після підписання ак-тів виконаних робіт. Акти підписуються щомісяця до 5 числа за місяць попередній. Отже, місце-вий господарський суд дійшов висновку, що строк виконання Відповідачем зобов'язання з оплати робіт наступає 8 числа кожного місяця, що слідує за звітним, а прострочення виконання - з 09 числа. Таким чином, нарахування Позивачем інфляційних та 3% річних з моменту прострочення виконання зобов'язання є правомірним.(арк.справи 60-62).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.04.2013р. Кооператив подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позову.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим і таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, зазначаючи, що в оскаржуваному рішенні вказано, що період за який Позивач нараховує інфляційні втрати та 3% річних охоплює строк, як до прийняття рішення господарського суду Хмельницької області від 12.06.2012р. у справі №17/ 5025/1635/11, а саме з моменту прострочення виконання зобов'язання згідно умов Договору, так і після цього, і закінчується 30.11.2012р. Однак, з таким висновком суду Скаржник не погоджуєть-ся, оскільки вважає, що місцевим судом порушено приписи ч.6 ст.232 ГК України. Також апелянт зазначає, що першою інстанцією неповно з'ясовано обставини справи, оскільки акти, на які поси-лається суд - не були підписані.(арк.справи 69-73).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2013р. у даній справі апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 67).

Представники Позивача у судовому засіданні 14.05.2013р. заперечили проти доводів апе-ляційної скарги, просили апеляційну скаргу Відповідача залишити без задоволення, а рішення су-ду першої інстанції - без змін.

Відповідач не забезпечив явки свого представника в призначене на 14.05.2013р. судове за-сідання суду апеляційної інстанції, хоча про місце та час був повідомлений належним чином.(арк. справи 77-78).

Проте, така неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки, ухвалою Рівненського апе-ляційного господарського суду у даній справі від 19.04.2013р. явка представників сторін не визна-валась обов'язковою і колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті за наявних у справі матеріалів.(арк.справи 67).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.06.2012р. у справі №17/5025/1635/11 задоволено позовні вимоги ПмП «Лідер» про стягнення з ЖБК «Молодіжний-2» заборгованості в сумі 625 896 грн. 60 коп. Відповідно до рішення з Ко-перативу на користь Підприємства підлягає стягненню 625 896 грн. 60 коп. заборгованості, 6 375 грн. 36 коп. витрат на проведення судової експертизи, 6 258 грн. 97 коп. витрат по оплаті держав-ного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постано-вою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2012р. зазначене рішення суду пер-шої інстанції у справі №17/5025/1635/11 - залишено без змін.(арк.справи 8-15).

Господарським судом Хмельницької області 20.08.2012р. видано наказ №17/5025/1635/11.

Матеріалами справи стверджується, що постановою про відкриття виконавчого проваджен-ня від 07.09.2012р., винесеною державним виконавцем Другого міського відділу ДВС Хмельниць-кого міськрайонного управління юстиції (надалі в тексті - Відділ ДВС) Гончаренко О.С., відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №17/5025/1635/11 від 20.08.2012р.(арк. справи 34-35).

Платіжним дорученням №U1667035 від 19.11.2012р. Відділ ДВС перерахував на рахунок стягувача 180 579 грн. 02 коп. згідно наказу від 20.08.2012р.(арк.справи 50).

Вбачається, що державним виконавцем Відділу ДВС стягувачеві 30.11.2012р. повернуто ви-конавчий документ - наказ №17/5025/1635/11 від 20.08.2012р., на підставі заяви Підприємства про повернення виконавчого документа без подальшого виконання. У постанові від 30.11.2012р. зазна-чено, що в порядку примусового стягнення з боржника стягнуто та перераховано стягувачеві кош-ти в сумі 180 579 грн. 02 коп.

З матеріалів справи вбачається, що згідно платіжних доручень №173 від 05.12.2012р. на суму 100 000 грн., №171 від 05.12.2012р. на суму 56 000 грн., №178 від 11.12.2012р. на суму 135 000 грн., №178 від 19.12.2012р. на суму 110 000 грн., №185 від 26.12.2012р. на суму 57 098 грн. - Коопе-ратив в добровільному порядку виконав решту рішення суду у справі №17/5025/1635/11, тим самим погасив борг перед Підприємством.(арк.справи 51-55).

Враховуючи наявність заборгованості з 09.04.2011р. по 19.11.2012р. в сумі 625 896 грн. 60 коп. та за період з 20.11.2012р. по 30.11.2012р. в сумі 445 317 грн. 58 коп., покликаючись на поло-ження ч.2 ст.625 ЦК України, Позивач нарахував Відповідачу 23 158 грн. 12 коп. втрат від інф-ляції та 31 386 грн. 47 коп. -3% річних.(арк.справи 3-4, 16).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задо-воленню, з огляду на наступне:

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського су-ду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у поряд-ку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Предметом даного спору є стягнення інфляційних втрат та 3% річних за порушення грошо-вого зобов'язання.

Вирішуючи даний спір, апеляційни суд приймає до уваги, що згідно приписів ч.2 ст.35 ГПК України - не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням гос-подарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено судами і не заперечується сторонами - рішенням господарського суду Хме-льницької області від 12.06.2012р. у справі №17/5025/1635/11, яке набрало законної сили, було встановлено, що 04.08.2010р. між Кооперативом-замовником та Підприємством-підрядником ук-ладено договір підряду №2/1, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався своїми силами та засобами виконати роботи у відповідності до завдання замовника та в терміни, визначені цим до-говором, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити ці роботи. Вбачається, що у пункті 5.5 Договору сторони обумовили строк оплати виконаних робіт - протягом 3 календарних днів після підписання актів виконаних робіт. Акти підписуються щомісяця до 5 числа за місяць попередній за погодженням з технаглядом.(арк.справи 8-15). Також судом встановлено, що в надісланому підря-дником акті приймання виконаних підрядних робіт відсутня відмітка замовника про відмову від підписання акту, тому неприйняття Кооперативом робіт за актом приймання виконаних підрядних робіт за лютий-березень 2011р. є необгрунтованою.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсут-ності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичай-но ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інте-ресу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає вико-нанню у цей строк (термін).(ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив строк виконання грошового зо-бов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.(ст. 599 ЦК України ).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зо-бов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступа-ють способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, на-лежними до сплати кредиторові.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господар-ського суду України від 05.12.2012р. у справі №19/5014/548/2012; постанові Верховного Суду Ук-раїни від 04.07.2011р. №13/210/10).

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням су-дового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наяв-ність судових актів про стягнення заборгованості - не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, колегія суддів погоджуєть-ся з висновком суду першої інстанції, що Позивач має право вимагати стягнення боргу з підстав ст.625 ЦК України.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, період за який Позивач нараховує інф-ляційні втрати та 3% річних охоплює строк, як до прийняття рішення господарського суду Хме-льницької області 12.06.2012р. у справі №17/5025/1635/11, а саме з моменту прострочення вико-нання зобов'язання згідно з умовами договору, так і після цього, і закінчується 30.11.2012р.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних та 3% річних, апеляційний суд повні-стю погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо визначення строків та суми нарахування.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо періоду нарахування інфляційних та 3% річних, суд першої інстанції врахував положення ч.1 ст.530 та ст.612 ЦК України, якими передбачено виконання зобов'язанні у встановлений строк (термін) та визначено, що боржник вва-жається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Твердження Скаржника, що місцевим судом неповно з'ясовано обставини справи, оскіль-ки акти на які посилається суд не були підписані та порушено приписи ч.6 ст.232 ГК України - не приймаються апеляційним судом до уваги, як такі, що вже були досліджені і розглянуті судом, що стверджено рішенням господарського суду Хмельницької області 12.06.2012р. у справі №17/5025/ 1635/11, яке набрало законної сили, тому не можуть буть дослідженні повторно.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому про-цесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час розгляду спору судом першої інстанції, судовою колегією не вста-новлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 46, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-2» на рішення гос-подарського суду Хмельницької області від 19.04.2013р. у справі №924/82/13-Г - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №924/82/13-Г повернути до господарського суду Хмельницької області

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.