Постанова

від 18.05.2013 по справі 825/1525/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/1525/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Галенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 17.02.2012 року по 10.03.2013 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 року позивача було поновлено на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Грем'яч» Чернігівської митниці з 31.12.2011 року, зобов'язано нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.12.2011 року по 16.02.2012 року. Наказом Чернігівської митниці №130-к від 12.03.2013 року позивача поновлено на посаді з 31.12.2011 року. Враховуючи вищевикладене, вважає, що з Чернігівської митниці підлягає стягненню середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою виконання відповідачем судового рішення.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав повністю, надав суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав відсутності у Чернігівської митниці повноважень на поновлення позивача на роботі, а після надходження наказу Держмитслужби України від 11.03.2013 року № 361-к, Чернігівською митницею був виданий наказ про його поновлення на посаді. Зазначає, що на виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року позивачу було нараховано та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.12.2011 року по 16.02.2012 року.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в митних органах з 04.10.1993 року, на посаді старшого інспектора сектора митного оформлення №1 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Грем'яч» Чернігівської митниці з 16.10.2010 року, про що свідчить копія трудової книжки, яка міститься в матеріалах справи.

Наказом Державної митної служби України від 30.12.2011 року № 2762-к "Про припинення перебування на державній службі" було припинено перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу".

На підставі вищевказаного наказу Чернігівською митницею 30.12.2011 року був виданий наказ № 957-к "По особовому складу", відповідно до якого, вважати припиненим перебування позивача на державній службі з 30.12.2011 року за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" .

Зазначені обставини встановлені постановою Чернігівського окружного адміністративного суду у справі 2а/2570/472/2012 від 16.02.2012 року.

Також вказаною постановою позивача було поновлено на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення №1 митного поста "Грем'яч" Чернігівської митниці з 30.12.2011 року та зобов'язано Чернігівську митницю нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.12.2011 року по 16.02.2012 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року змінено, замінивши у абзацах третьому та четвертому резолютивної частини постанови слова «30.12.2011 року» словами «31.12.2011 року».

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 11.03.2013 року № 361-К скасований наказ Державної митної служби України від 30.12.2011 року № 2762-К «Про припинення перебування на службі» та поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення №1 митного поста "Грем'яч" Чернігівської митниці з 31.12.2011 року (а.с 35).

На виконання зазначеного наказу Чернігівською митницею був виданий наказ від 12.03.2013 року № 130-К «По особовому складу», згідно якого скасовано наказ Чернігівської митниці від 30.12.2011 року № 957-К, ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення №1 митного поста "Грем'яч" Чернігівської митниці з 31.12.2011 року. Вважати приступившим до виконання службових обов'язків з 11.03.2013 року з посадовим окладом згідно штатного розпису митниці (а.с. 36).

Відповідно до наказу Чернігівської митниці № 147 від 01.04.2013 року «Про виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу» позивачу було виплачено середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 2681,58 грн.

Вказана сума виплачена за період з 31.01.2012 року по 16.02.2012 року, що підтверджується довідкою від 24.04.2013 року № 90 (а.с 50).

Відповідно до положень частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з п.п. 2, 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до вимог статті 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з вимогами частини п'ятої статті 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Водночас, негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Отже, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року по адміністративній справі № 2а/2570/472/2012 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягала негайному виконанню відповідачами.

Статтею 236 КЗпП України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно з пунктом 34 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" стосовно до правил статті 24 КЗпП України рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

В силу частини першої статті 76 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, виходячи з встановлених судом обставин та наведених правових норм, судове рішення від 16.02.2012 року по адміністративній справі № 2а/2570/472/2012 в частині поновлення позивача на посаді було фактично виконано 11.03.2013 року, з дня видання наказу Державної митної служби України від 11.03.2013 року № 361-К.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого ОСОБА_1 з 17.02.2012 року по 10.03.2013 року, а відтак термін є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного трудового законодавства України, підлягає відшкодуванню.

Таким чином, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 17.02.2012 року по 10.03.2013 року підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Чернігівську митницю (пр. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 14253288) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 1600, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 17.02.2012 року по 10.03.2013 року.

Постанову в частині зобов'язання Чернігівської митниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Баргаміна