Ухвала

від 16.05.2013 по справі 2а-7158/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа № 178349/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.

суддів: Качмара В.Я., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання Билень Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮОН» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮОН» (далі - Позивач, ТОВ «ЮОН») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у Сихівському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2012 року № 0000252321.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки Відповідача, на підставі яких було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суперечать вимогам податкового законодавства.

Оскаржуваною постановою адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 27.01.2012 року № 0000252321.

Постанову суду оскаржив Відповідач. Вважає її незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на висновки, зроблені в Акті перевірки № 10/23-9/20838581 від 12.01.2012 року.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, представника Позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ЮОН» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011 року, результати якої відображені в Акті № 10/23-9/20838581 від 12.01.2012 року.

Згідно висновків акту перевірки, податковим органом встановлено порушення ТОВ «ЮОН»:

- п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 224 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року -в сумі 6 224 грн.;

- п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2010 року в сумі 46 664 грн.;

- п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в сумі 845110 грн.;

- пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 53 575 грн., в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 53 575 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 000025232 від 27.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ЮОН» за платежем - податок на прибуток приватних підприємств в сумі 22475 грн., за основним платежем - 17980 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4495 грн.

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 000025232 від 27.01.2012 року, оскаржив його до суду.

Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі - Закон № 334/94-ВР) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Також до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону.

Відповідно до підпункту 8.7.1 Закону №334/94-ВР, платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Таким чином, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» прямо дозволяє включати до складу валових витрат видатки на поліпшення основних фондів, які пов'язані із господарською діяльністю, в сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, під яким розуміється поточний квартал року.

Щодо доводів апеляційної скарги про можливість списання товарно-матеріальних цінностей лише у разі їх повного зношення, суд апеляційної інстанції вважає їх такими, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Із урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись стст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року у справі № 2а-7158/12/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.Я. Качмар

О.І. Мікула

Повний текст ухвали виготовлено 17.05.2013 року