Постанова

від 28.01.2013 по справі 2а-6147/12/0170/8

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2013 р. (17:39 год.) Справа №2а-6147/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кришталь Олена Ігорівна, довіреність від 01.01.2013 року №11/1, паспорт серії ЕЕ 159414;

від відповідача: Одабаші Алі Ахтемович, довіреність №10/9/10-0 від 10.07.2012р.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Асфальт-Пром»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Асфальт-Пром» до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2011 року № 0001122301, яким донараховано податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 1250427,00 грн., у тому числі ПДВ 833618,00 грн., штрафна санкція 416809,00 грн. у повному об'ємі.

Ухвалою окружного адміністративного суду АР Крим від 11.06.2012 року адміністративний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.07.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.07.2012 року на підставі клопотання позивача призначено у справі судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання судом її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.12.2012 року поновлено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 17.12.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2012 року на підставі клопотання позивача зупинено провадження у справі до 16.01.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.01.2013 року поновлено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача надав клопотання про стягнення з відповідача вартості витрат на проведення судової економічної експертизи та уточнив позовні вимоги в частині зазначення дати оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зазначивши дату повідомлення-рішення № 0001122301 - 30.05.2012 року.

Стосовно заявлених позовних вимог представник позивача пояснив, що наказ Сімферопольської МДПІ від 07.05.2012 року № 229 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Асфальт-Пром» оформлений з порушенням ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки підставою для перевірки згідно згаданої норми не може бути висновок відділу адміністрування ПДВ від 28.10.2011 року № 365/15-02 та службова записка відділу податкового контролю від 04.05.2012 року № 81/22-0.

Також представник позивача зазначив, що не може бути підставою для проведення перевірки й ст.ст. 75, 82, 86 Податкового кодексу України, оскільки порядок проведення документальних позапланових перевірок, а також підстави для їх продовження строго оговорені у п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Позивач вважає, що зазначені в наказі від 07.05.2012 року № 229 норми пп.78.1.1 та 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України не можуть бути підставами для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Асфальт-Пром», оскільки передбачають надіслання платнику податків запиту про надання пояснень з формування спірного податкового зобов'язання, який ТОВ «Асфальт-Пром» не отримувало.

Також, на погляд позивача, відвідачем не дотримані норми ст. 79 Податкового кодексу України, зокрема зважаючи на те, що в наказі № 229 від 07.05.2012 року вказана дата проведення перевірки з 10 травня 5 робочих днів, тобто по 16.05.2012 року включно, в повідомленні № 384/10/22-0 від 07.05.2012 року вказано дату 22.05.2012 року 10.00, а в повідомленні № 35 від 07.05.2012 року вказано дату - 10 травня 2012 року строком 1 день.

У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що у податкового органу були відсутні обставини для проведення позапланової документальної перевірки позивача.

По суті встановлених перевіркою порушень, представник позивача пояснив, що перевірка проводилася Сімферопольською міжрайонною ДПІ АРК ДПС за вересень 2011 року, що відображено в акті перевірки від 22.05.2012 року № 703/22-0/36862878, та до уваги податковим органом не можуть бути прийняті результати фінансово-господарських операцій інших податкових періодів, які не виплинули на результати показників періоду, що перевірявся.

Представник позивача зазначив, що податковим органом в основу невизнання господарських операцій позивача з ПП «Аланар», БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс» покладені акти перевірок вказаних контрагентів, які не є рішеннями суб'єктів владних повноважень та не породжують ніяких правових наслідків, що у свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для проведення перевірки позивача. Позивач зазначив, що аналогічна позиція викладена у листі ВАС України від 24.12.2010 року № 1844/11/13-10.

Також представник позивача зазначив, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 703/22-0/36862878 від 22.05.2012 року не відповідають дійсності, оскільки всі висновки ґрунтуються на домислах податкового органу, оскільки спірні господарські угоди позивача з контрагентами реальні та підтверджені первинною бухгалтерською документацією.

Заявою від 28.01.2013р. позивач уточнив позовні вимоги та просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2012 року № 0001122301, оскільки в позові невірно визначено дату оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (том 1 а.с.162-165), в яких зазначено, що Сімферопольською МДПІ АРК ДПС було направлено позивачу письмовий запит від 29.11.2011 року № 4186/10/15-02 про надання пояснень щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з їх документальним підтвердженням, зокрема надати пояснення та копії документів по взаємовідносинам з ПП «Аланар», КП «Альянс», ПП «Ньютехнолоджі», ТОВ «Кримстеклосервіс», ПП «Стандарт-Ойл», відповіді на який до податкового органу не надходило.

Стосовно зазначених позивачем тверджень відносно розбіжностей в даті проведення перевірки, вказаній в наказі від 07.05.2012р. № 229, повідомленні від 07.05.2012р. № 35 та повідомленні № 684/10/22-0 від 07.05.2012р. відповідач зазначив про відсутність даної обставини у зв'язку з наступним.

Наказом № 229 від 07.05.2012 р. визначений термін проведення перевірки з 10.05.2012р. тривалістю 5 робочих днів., повідомленням від 07.05.2012р. позивач повідомлений про проведення позапланової документальної перевірки з 10.05.2012 року на підставі зазначеного наказу № 229, а повідомленням № 684/10/22-0 від 07.05.2012 року позивач запрошується 22.05.2012 року о 10:00 год. до Сімферопольської МДПІ з питання складання акту перевірки, його підписання та вручення посадовим особам ТОВ «Асфальт-Пром». Таким чином розбіжності в зазначених вище документах, на які посилається позивач, відсутні.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідач зазначає наступне.

Відповідно до наданих податкових накладних ТОВ «Асфальт-Пром» отримало від ПП «Аланар» ТМЦ в асортименті на загальну суму 2688567,87 грн., в том числі ПДВ -448094,64 грн., при цьому податковим органом зазначено, що згідно отриманої інформації ВПМ ДПІ в Сімферопольському районі (службова записка № 81/26-3 від 09.12.2011р.) по ПП «Аланар» встановлено, що відповідно акту обстеження від 26.10.2011р. встановлено відсутність ПП «Аланар» за адресою місцезнаходження. Одночасно встановлено, що у ПП «Аланар» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності даним підприємством та унеможливлює продаж товарів (надання робіт, послуг) ТОВ «Асфальт-Пром» по ланцюгу постачання. У зв'язку з цим, податкові зобов'язання ПП «Аланар» по відповідному ланцюгу постачання податковий орган вважає нікчемними.

В вересні 2011 року позивачем задекларований податковий кредит з ПДВ по контрагентами: ТОВ БВП «Строитель-плюс» (код ЄДРПОУ 31263808) - 452268,08 грн. та КП «Альянс» (код ЄДРПОУ - 32468182) - 19770,83 грн., який визнаний відповідачем необґрунтованим та непідтвердженим з посиланням на акти про неможливість проведення зустрічних звірок БВП «Строитель-плюс» від 11.04.2012р. № 37/22/31263808 та КП «Альянс» від 11.04.2012р. № 36/22/32468182 та кримінальну справу №69-0146, порушеною відносно директора ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно директора ТОВ БВП «Строитель-плюс» ОСОБА_4 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби (далі - Сімферопольська МДПІ АРК ДПС) у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Асфальт-Пром» (далі - ТОВ «Асфальт-Пром») під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що ТОВ «Асфальт-Пром» є юридичною особою, яка зареєстрована 28.01.2010 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААВ № 66758, довідкою з ЄДРПОУ Головного управління статистики в АРК АА № 525683 (том 1 а.с.11-14).

Таким чином, ТОВ «Асфальт-Пром» є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

ТОВ «Асфальт-Пром» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200012093 серії НБ № 495057 (том 1 а.с.15) та згідно ГУ статистики в АРК АА № 525683 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача є будівництво доріг і автострад; виробництво продуктів нафтоперероблення; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво інших споруд; інші спеціалізовані будівельні роботи; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням.

Судом встановлено, що листом від 29.11.2011 року № 705/26-31 ВПМ ДПІ в Сімферопольському районі АРК до ДПІ в Сімферопольському районі АРК направлено інформацію щодо негативної податкової історії ТОВ «Асфальт-Пром» у 2010 - 2011 роках по взаємовідносинам з КП «Альянс», ПП «Аланар», ПП «Ньютехнолоджі», та направляв зазначену інформацію для використання проведення перевірки ТОВ «Асфальт-Пром», а також для ініціювання проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Асфальт-Пром» за період з 01.09.2010 року по 29.11.2011 року з метою виявлення порушень у сфері податкового, валютного та іншого законодавства (том 1 а.с.173).

ДПІ в Сімферопольському районі АРК на адресу позивача направлено запит про надання документів № 4168/10/15-02 від 29.11.2011 року, яким податковий орган запропонував надати пояснення щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Асфальт-Пром» з травня 2010 року по жовтень 2011 року та копії документів, перелічених у запиті, по взаємовідносинах з ПП «Аланар», КП «Альянс», ПП «Ньютехнолоджі», ТОВ «Кримстеклосервіс», ПП «Стандарт-Ойл» (том 1 а.с.168).

Зазначений запит був отриманий ТОВ «Асфальт-Пром» 09.12.2011 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (том 1 а.с.169).

Відповідач зазначив, що відповіді від ТОВ «Асфальт-Пром» на запит № 4168/10/15-02 від 29.11.2011 року податковим органом не отримано. Позивач у позові вказує, що не отримував письмового запиту, тому й відповіді на нього надати не міг.

Враховуючи належне доведення відповідачем факту вручення позивачу письмового запиту про надання документів № 4168/10/15-02 від 29.11.2011 року, суд вважає необґрунтованими твердження позивача про неотримання ним такого запиту.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем не було надано витребуваних відповідачем пояснень щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Асфальт-Пром» з травня 2010 року по жовтень 2011 року та копій документів, перелічених у запиті № 4168/10/15-02 від 29.11.2011 року по взаємовідносинах з ПП «Аланар», КП «Альянс», ПП «Ньютехнолоджі», ТОВ «Кримстеклосервіс», ПП «Стандарт-Ойл».

Судом встановлено, що 07.05.2012 року Сімферопольською МДПІ АРК ДПС видано наказ № 229 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Асфальт-Пром» на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4, п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст.79 ст. 82, ст. 86 Податкового кодексу України, яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Асфальт-Пром» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за вересень 2011 року в термін з 10 травня 2012 року тривалістю 5 робочих днів (том 1 а.с.76).

Повідомленням відповідача від 07.05.2012 року № 35 зазначено про проведення з 10 травня 2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Асфальт-Пром» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податкову на додану вартість за вересень 2011 року (том 1 а.с.77).

Повідомленням від 07.05.2012 року № 684/10/22-0 податковий орган запрошував платника податків - ТОВ «Асфальт-Пром» до Сімферопольської МДПІ АРК ДПС для складання акту перевірки (том 1 а.с.78).

Повідомленням про надання інформації від 11.05.2012 року №712/10/22-0 Сімферопольська МДПІ АРК ДПС повідомила позивача про те, що проводиться позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Асфальт-Пром» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 року та про необхідність надання до перевірки перелічених у повідомленні документів (том 1 а.с.171).

Вказане повідомлення було отримано головним бухгалтером позивача ОСОБА_5, про що свідчить підпис на повідомленні.

Листом від 14.05.2012 року ТОВ «Асфальт-Пром» надало відповідь на лист Сімферопольської ОДПІ АРК ДПС від 11.05.2012 року № 712/10/22-0 про те, що ним надані всі витребувані податковим органом документи (а.с.170).

Вказаний лист був отриманий Сімферопольською МДПІ АРК ДПС 16.05.2012 року та зареєстрований за № 1253/10, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.

Сімферопольською МДПІ АРК ДПС складено повідомлення про надання інформації від 15.05.2012 року за № 820/10/22-0, в якому податковий орган повідомляє позивача про те, що проводиться позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Асфальт-Пром» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року та про необхідність надання до перевірки перелічених у повідомленні документів за вересень 2011 року (том 1 а.с.172). Доказів надіслання або вручення зазначеного повідомлення ТОВ «Асфальт-Пром» суду не надано.

Судом встановлено, що Сімферопольською МДПІ АРК ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Асфальт-Пром» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за вересень 2011 року, про що складено Акт від 22.05.2012 року № 703/22-0/36862878 (том 1 а.с.37-75).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.191 п. 14.1. ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1. ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.14 ст. 201, п. 200.1 ст. 200, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2759-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 833618,00 грн., в тому числі за вересень 2011 року - 833618,00 грн.

Не погодившись з Актом перевірки № 703/22-0/36862878 від 22.05.2012 року позивач подав на нього заперечення до Сімферопольської МДПІ АРК ДПС (том 1 а.с.91-92).

Листом від 29.05.012 року № 962/10/22-0 податковий орган повідомив про правомірність висновків, викладених в Акті перевірки № 703/22-0/36862878 від 22.05.2012 року (том 1 а.с.93-99).

Перевіряючи дотримання Сімферопольською МДПІ АРК ДПС порядку та підстав видання наказу про проведення перевірки та підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Суд зазначає, що невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Підставами для проведення зазначеної перевірки податковим органом в оскаржуваному наказі вказано п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78 та ст. 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка проводиться у тому випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка проводиться у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, зазначеними приписами податкового законодавства встановлені наступні умови законності призначення перевірки:

- виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації,

- виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків,

- направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень,

- встановлення податковим органом факту отримання такого запиту,

- ненадання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документального підтвердження, тобто не пізніше ніж на десятий робочий день з дня отримання запиту,

- після спливу зазначеного строку - прийняття наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату та місце її проведення.

Суд зазначає, що в обґрунтування неправомірності призначення Сімферопольською МДПІ АРК ДПС документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Асфальт-Пром» позивач зазначає неотримання ним письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження, обов'язкове надіслання якого передбачене пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, однак дане твердження спростовується матеріалами справи, що встановлено судом вище.

Таким чином, враховуючи ненадання позивачем впродовж 10-ти робочих днів з дня отримання ним письмового запиту податкового органу, що, на погляд суду, є підставою для призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки згідно пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, суд не погоджується із доводами позивача про необґрунтованість проведення відповідачем такої перевірки.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність призначення Сімферопольською МДПІ АРК ДПС документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Асфальт-Пром».

Суд зазначає, що висновки Акту перевірки № 703/22-0/36862878 від 22.05.2012 року покладені в основу прийнятого Сімферопольською МДПІ АРК ДПС податкового повідомлення-рішення № 0001122301 від 30.05.2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1250427,00 грн., у тому числі 833618,00 грн. за основним платежем та 416809,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с.35).

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0001122301 від 30.05.2012 року, судом встановлено наступне.

З акту перевірки вбачається, що висновки акту перевірки про заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 833618,00 грн. за вересень 2011 року зроблені по взаємовідносинам з підприємствами: ПП «Аланар» (ЄДРПОУ 36951716), БВП «Строитель-плюс» (ЄДРПОУ 31263808), КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182), ПП «Стандарт ойл», (ЄДРПОУ 36110392), ТОВ «Дніпротранснафта» (ЄДРПОУ 34827716).

Відносно вказаних контрагентів позивача податковим органом зроблені висновки про нікчемність укладених між ТОВ «Асфальт-Пром» та зазначеними підприємствами господарських угод з посиланням на відсутність інформації щодо наявності у них складських приміщень, автомобільного та іншого транспорту, устаткування, а також недостатністю у них трудових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово - господарської діяльності, що не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Асфальт-Пром».

Суд з вказаними висновками відповідача не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

З метою перевірки правильності відображення спірних господарських операцій позивача із контрагентами, щодо яких відповідач дійшов висновку про їх нікчемність, в бухгалтерському та податковому обліку, судом призначено у справі судову економічну експертизу документів.

Передусім суд вважає посилання відповідача в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту на дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з ПДВ та акти перевірок підприємств - контрагентів позивача безпідставними, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акти перевірки контрагентів позивача та комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні господарські операції здійснювались у вересні 2011р., суд перевіряє правильність їх оподаткування вимогам Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010р. № 969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №1401/18696 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення» (який був чинним на час виписки податкових накладних) податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Судом встановлено, що за даними податкового обліку (реєстр податкових накладних та податкова декларація з ПДВ) у вересні 2011р. ТОВ «Асфальт-Пром» сформувало податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам з:

- ПП «Аланар» в сумі 448094,64 грн. по операціях з придбання будівельних матеріалів на суму 2688567,87 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 448094,64 грн.;

- БВП «Строитель-плюс» в сумі 452268,00 грн. по операціях з придбання підрядних та ремонтних робіт на суму 2926000,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 452268,00 грн.;

- КП «Альянс» в сумі 19771,00 грн. по операціях з придбання будівельних робіт на суму 118625,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 19771,00 грн.;

- ПП «Стандарт-Ойл» в сумі 105156,70 грн. по операціях з придбання будівельних матеріалів на суму 630940,40 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 105156,70 грн.;

- ТОВ «Дніпротранснафта» в сумі 32409,63 грн. по операціях з придбання будівельних матеріалів на суму 194457,78 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 32409,63 грн.

З матеріалів справи та акту перевірки вбачається, що віднесення ТОВ «Асфальт-Пром» податкового кредиту за вересень 2011 на суму ПДВ 1057700 грн. складається з податку на додану вартість по операціях з: ПП «Аланар» у сумі 448094,64 грн.; з БВП «Строитель-плюс» у сумі 452268,00 грн., з КП «Альянс» у сумі 19771,00 грн., з ПП «Стандарт-Ойл» у сумі 105156,70 грн., з ТОВ «Дніпротранснафта» у сумі 32409,63 грн.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено висновком проведеної по справі судово-економічної експертизи № 149/12 від 30.11.2012р., факт придбання позивачем у ПП «Аланар» будівельних матеріалів загальною вартістю 2688567,87 грн. підтверджується прибутковими накладними. Оприбуткування будівельних матеріалів вартістю 3447153,55 грн. з ПДВ відображено у відомостях аналітичного обліку підприємства за вересень 2011 року по кредиту бухгалтерського рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з дебетом бухгалтерських рахунків: № 205 «Будівельні матеріали» в сумі 2872627,97 грн., № 644 «Розрахунки з податку на додану вартість» в сумі 574525,58 грн.

Оплата підтверджується платіжними дорученнями № 00000000062 від 06.09.2011 року на суму 49000,00 грн., № 00000000066 від 14.09.2011 року на суму 427000,00 грн., № 00000000080 від 21.09.2011 року на суму 148400,00 грн., № 00000000082 від 22.09.2011 року на суму 43000,00 грн., № 00000000097 від 29.09.2011 року на суму 370000,00 грн.

На виконання укладених господарських угод ПП «Аланар» видані податкові накладні № 074 від 07.09.2011 року на суму 49000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8166,67 грн.; № 0148 від 14.09.2011 року на суму 427000,00 грн. у т.ч. ПДВ 71166,67 грн.; № 0170 від 15.09.2011 року на суму 400000,00 грн. у т.ч. ПДВ 66666,67 грн.; № 236 від 21.09.2011 року на суму 148400,00 грн. у т.ч. ПДВ 24733,33 грн.; № 235 від 22.09.2011 року на суму 43000,00 грн. у т.ч. ПДВ 7166,67 грн.; № 0261 від 23.09.2011 року на суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.; № 279 від 23.09.2011 року на суму 400000,00 грн. у т.ч. ПДВ 66666,67 грн.; № 280 від 26.09.2011 року на суму 401167,87 грн. у т.ч. ПДВ 66861,31 грн.; № 279 від 26.09.2011 року на суму 400000,00 грн. у т.ч. ПДВ 66666,67 грн.; № 322 від 29.09.2011 року на суму 370000,00 грн. у т.ч. ПДВ 61666,67 грн.

По взаємовідносинам з БВП «Строитель-плюс» ТОВ «Асфальт-Пром» нараховано податковий кредит у сумі 45226,00 грн.

Між ТОВ «Асфальт-Пром» (Замовник) та БВП «Строитель-плюс» (Підрядник) були укладені:

- Договір № 647 від 09.06.2011 року, предметом якого є виконання ремонтних робіт з облаштування торгової зони № 16 з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 144 (п. 1.1 Договору). Ціна Договору - 214126,99 грн. (п. 3.1 Договору). Строк дії Договору - з моменту підписання і до виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1. Договору) (том 1 а.с.218-221);

- Договір № 646 від 09.06.2011 року, предметом якого є виконання ремонтних робіт з устрою та асфальтуванню покриття виїзної площадки комплексу «Лазурний» в смт. Гаспра по вул. Алупкинське шосе, 62а (п. 1.1 Договору). Ціна Договору - 21472,16 грн. (п. 3.1 Договору). Строк дії Договору - з моменту підписання і до виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1. Договору).

Факт придбання підрядних та ремонтних робіт вартістю 3471335,86 грн. підтверджується актами виконаних робіт.

Оприбуткування робіт, отриманих від БВП «Строитель-плюс» за вересень 2011 року відображено у відомостях аналітичного обліку підприємства за вересень 2011 року по кредиту бухгалтерського рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з дебетом бухгалтерських рахунків: №231 «Виробництво» в сумі 2892779,88 грн., №644 «Розрахунки з податку на додану вартість» в сумі 578555,98 грн.

БВП «Строитель-плюс» виписані податкові накладні № 487 від 30.09.2011 року на суму 126000,00 грн., у т.ч. ПДВ 21000,00 грн.; № 488 від 30.09.2011 року на суму 400000,00 грн., у т.ч. ПДВ 66666,67 грн.; № 489 від 30.09.2011 року на суму 400000,00 грн., у т.ч. ПДВ 66666,67 грн.; № 490 від 30.09.2011 року на суму 400000,00 грн., у т.ч. ПДВ 66666,67 грн.; № 491 від 30.09.2011 року на суму 400000,00 грн., у т.ч. ПДВ 66666,67 грн.; № 492 від 30.09.2011 року на суму 400000,00 грн., у т.ч. ПДВ 66666,67 грн.; № 493 від 30.09.2011 року на суму 400000,00 грн., у т.ч. ПДВ 66666,67 грн.; № 494 від 30.09.2011 року на суму 400000,00 грн., у т.ч. ПДВ 66666,67 грн.

По взаємовідносинам з КП «Альянс» ТОВ «Асфальт-Пром» нараховано податковий кредит в сумі 19771,00 грн.

Між ТОВ «Асфальт-Пром» та КП «Альянс» були укладені договори:

- Договір № 1065 від 01.08.2011 року, предметом якого є виконання ремонтних робіт (п. 1.1 Договору). Ціна Договору - 10000000,00 грн. (п. 3.1 Договору);

- Договір № 2353 від 17.11.2010 року;

- Договір поставки № 2237 від 09.12.2010 року на постачання товару - будівельних матеріалів на загальну вартість 2500000,00 грн.

Факт придбання робіт підтверджується актами виконаних робіт на загальну суму 962690,60 грн., в тому числі ПДВ 160448,43 грн.

Отримання будівельних робіт вартістю 962690,60 грн., з податком на додану вартість, відображено у відомостях аналітичного обліку підприємства за вересень 2011 року у повному обсязі по кредиту бухгалтерського рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з дебетом бухгалтерських рахунків: №231 «Виробництво» в сумі 802242,17 грн., ПДВ відображено на рахунку №644 «Розрахунки з ПДВ» в сумі 160448,43 грн.

КП «Альянс» видана податкова накладна № 271 від 15.09.2011 року на суму 118625,00 грн., у т.ч. ПДВ 19770,83 грн.

По взаємовідносинам з ПП «Стандарт-Ойл» ТОВ «Асфальт-Пром» нарахувало податковий кредит у сумі 105156,70 грн. у зв'язку з придбанням будівельних матеріалів на загальну суму 630940,40 грн.

На виконання укладених угод ПП «Стандарт-Ойл» видана податкові накладні № 16 від 21.09.2011 року на суму 189393,60 грн., у т.ч. ПДВ 31565,60 грн.; № 17 від 21.09.2011 року на суму 20046,40 грн., у т.ч. ПДВ 3341,07 грн.; № 24 від 28.09.2011 року на суму 201681,40 грн., у т.ч. ПДВ 33613,57 грн.; № 27 від 29.09.2011 року на суму 219819,00 грн., у т.ч. ПДВ 36636,50 грн.

По взаємовідносинам з ТОВ «Дніпротранснафта» (сума ПДВ 32409,63 грн.)

ТОВ «Асфальт-Пром» нараховано податковий кредит у сумі 32409,63 грн. в зв'язку з придбанням будівельних матеріалів на загальну суму 194457,78 грн., в т.ч. ПДВ 32409,63 грн.

Факт придбання вказаних товарів загальною вартістю 194457,78 грн. у ПП «Дніпротранснафта» підтверджується видатковими накладними.

Оприбуткування будівельних матеріалів вартістю 194457,78 грн. з ПДВ у повному обсязі відображено у відомостях аналітичного обліку підприємства за вересень 2011 року по кредиту бухгалтерського рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з дебетом бухгалтерських рахунків: № 205 «Будівельні матеріали» в сумі 162048,15 грн.; № 644 «Розрахунки з ПДВ» в сумі 194457,78 грн. Оплата у вересні 2011 року відсутня.

На виконання укладених угод ПП «Дніпротранснафта» видана податкова накладна № 8 від 03.09.2011 року на суму 194457,78 грн., у т.ч. ПДВ 32409,63 грн.

Таким чином, у вересні 2011 р. відповідно до п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України за датою отримання товарів (що підтверджено податковими та прибутковими накладними, а також актами приймання-передачі) у ТОВ «Асфальт-Пром» виникло право на віднесення ПДВ у сумі 1057700,00 грн. до податкового кредиту.

На підставі отриманих від зазначених контрагентів податкових накладних позивач - ТОВ «Асфальт-Пром» у вересні 2011р. відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України нарахував ПДВ, що відноситься до податкового кредиту, в сумі 1147598,00 грн., та відповідно до п.200.1. ст.200, п.201.14, 201.15 ст.201 Податкового кодексу України відобразив його у податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 р. (том 1 а.с.202-206).

Судом встановлено, що ПДВ в сумі 1147598,00 грн. включений до податкового кредиту ТОВ «Асфальт-Пром» у межах строку давності, встановленого п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (365 днів з дати виписки податкової накладної).

Як зазначено у висновку експерта №149/12 від 30.11.2012р. розбіжності з актом перевірки у сумі податкового кредиту в розмірі 1057700 грн. виникли за рахунок того, що Сімферопольська МДПІ АРК ДПС не взяла до уваги податкові накладні, отримані від ПП «Аланар», БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс», ПП «Стандарт-Ойл», ТОВ «Дніпротранснафта» віднесені ТОВ «Асфальт-Пром», які оформлені відповідно до чинного законодавства (том 1 а.с.142).

Згідно дослідницької частини висновку експерта №149/12 від 30.11.2012р. слідує, що висновки, викладені в акті Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим ДПС від 22.05.2012 року № 703/22-0/36862878 про заниження суми податку на додану вартість в сумі 833618,00 грн. за вересень 2011 року документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Асфальт-Пром» не підтверджено (том 1 а.с.143).

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Таким чином, як свідчать матеріали справи та було встановлено судовим експертним дослідженням у даній справі, документами бухгалтерського обліку ТОВ «Асфальт-Пром» (прибутковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями) у повному обсязі підтверджується придбання, оплата, зберігання та використання у господарській діяльності ТОВ «Асфальт-Пром» товарів та робіт.

Що стосується використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України).

Використання придбаних товарів та робіт у власній господарській діяльності підтверджується Договорами підряду № 8/09 від 29.09.2011 року, № 6/09 від 20.09.2011 року, № 5/09 від 29.09.2011 року, № 7/09 від 07.09.2011 року, № 10/09 від 22.08.2011 року, № 22 від 09.08.2011 року, № 9/08 від 22.08.2011 року, № 7/08 від 22.08.2011 року, № 8/08 від 22.08.2011 року, № 6/08 від 22.08.2011 року, № 5/08 від 19.08.2011 року, № 4/08 від 19.08.2011 року, № 9/06 від 09.06.2011 року, № 10/06 від 06.06.2011 року, № 11/06 від 10.06.2011 року, № 3/08 від 19.08.2011 року (том 2 а.с.86-149); довідками про вартість виконаних будівельних робіт (том 2 а.с.150-258, том 3 а.с.1-206).

За висновками судово-економічної експертизи № 149/12 від 30.11.2012р. висновки, викладені в акті Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 22.05.2012 року № 703/22-0/36862878 про заниження податку на додану вартість в сумі 833618,00 грн. за вересень 2011 року, та як наслідок нарахування штрафу в сумі 416809 грн. (податкове повідомлення-рішення від 30.05.2012 року № 0001122301) документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Асфальт-Пром» не підтверджені та необґрунтовані.

Суд, дослідивши даний висновок судово-економічної експертизи №149/12 від 30.11.2012р. в порядку ст. 86 КАС України, складений судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України), та яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення (виконувались арифметичні розрахунки, проводилась перевірка правильності заповнення реквізитів бухгалтерських документів, здійснювалося співставлення поставки та оплати товарів, зіставлялися дані первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, зіставлялися дані первинних податкових документів та регістрів податкового обліку, зіставлялися дані податкового обліку та податкової звітності, зіставлялися дані податкового та бухгалтерського обліку), а також зіставивши його з іншими доказами у справі, не знаходить підстав не довіряти даному висновку експерта.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з ПП «Аланар», БВП «Строітель-плюс», КП «Альянс», ПП «Стандарт Ойл», ТОВ «Дніпротранснафта» господарських угод на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, відповідачем не наведено.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Суд зауважує, що жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ПП «Аланар», БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс», ПП «Стандарт Ойл», ТОВ «Дніпротранснафта» договорів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Будь-яких даних та доказів нікчемності угод між позивачем та ПП «Аланар», БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс», ПП «Стандарт Ойл», ТОВ «Дніпротранснафта» відповідачем не зазначено.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Однак, і з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемними відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим і помилковим.

Посилання відповідача на порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Суд зауважує, що відсутність у податковій звітності ПП «Аланар», БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс», ПП «Стандарт Ойл», ТОВ «Дніпротранснафта» та їх контрагентів відомостей про основні фонди та трудові ресурси не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ними господарські операції з поставки товару та надання послуг з ремонтних робіт, адже транспорт, складські приміщення та необхідні необоротні активи могли орендуватись у інших осіб, а робочі активи могли залучатись на умовах підряду, аутстаффінгу і т.п. (аналогічна думка викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 08.12.2011 р. по справі №К/9991/50633/11, від 08.08.2012р. по справі №К/9991/35491/12.

Більш того, у ТОВ «Асфальт-Пром» відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів контрагентів, а тим більше - його постачальників, а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту ТОВ «Асфальт-Пром» від наявності вказаних параметрів у його контрагентів та його постачальників (аналогічна думка викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 10.01.2012 р. по справі №К/9991/81953/11, в ухвалах від 26.10.2011р. по справі №К-26345/10, від 13.01.2011р. по справі №К-28642/10, від 23.11.2011 р. по справі №К/9991/49204/11).

Суд зазначає, що посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб.

Факт відсутності контрагента за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 30.05.2012 року № 0001122301, яким донараховано позивачу податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 1250427,00 грн., у тому числі ПДВ 833618,00 грн., штрафна санкція 416809,00 грн., прийняте відповідачем у порушення вимог податкового законодавства та всупереч фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства має бути визнання такого акта протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням викладеного, для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним податкове повідомлення - рішення від 30.05.2012 року № 0001122301.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до пункту третього частини третьої 3 статті 87 КАС України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною п'ятою статті 92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу особливої складності за нормативної вартості експертогодини 73,70грн. і витрачено на її проведення 248,7 годин.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст.ст.87,92 КАС України з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року і наказу Міністерства юстиції України «Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році» №172/5 від 30.01.2012 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за №153/20466.

Платіжними дорученнями № 764 від 16.08.12р. та № 886 від 18.10.12р. позивач перерахував вартість витрат на проведення судово-економічної експертизи в сумі 18330,00грн.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 «Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ».

Під час судового засідання, яке відбулось 28.01.2013 року були проголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено у повному обсязі 04.02.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 30.05.2012 року № 0001122301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Асфальт-Пром» визначені грошові зобов'язання з ПДВ у сумі 1250427,00 грн., у тому числі ПДВ 833618,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 416809,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асфальт-Пром» (ЄДРПОУ 36862878) 2146,00 грн. витрат за сплату судового збору шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асфальт-Пром» (ЄДРПОУ 36862878) 18330,00 грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.