Постанова

від 14.05.2013 по справі 813/2016/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 року справа № 813/2016/13-а

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Берези І.Я.,

представника відповідача Шемеляк Г.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Городоцької міжрайонної Державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби до Фермерського господарства «Унія» про визнання недійсними установчих документів, -

встановив:

Городоцька міжрайонна Державна податкова інспекція Львівської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Фермерського господарства «Унія», в якому просить суд визнати недійсними установчі документи відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що установчі документи відповідача не відповідають вимогам Закону України «Про фермерське господарство», а саме до складу засновників Фермерського господарства «Унія» входять особи, які не є родичами або членами сім'ї відповідно до закону. У зв'язку з цим просить визнати установчі документи відповідача недійсними.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що позивач безпідставно дійшов висновку про відсутність між засновниками Фермерського господарства «Унія» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 родинних зв'язків. Оскільки, бабця ОСОБА_5 ОСОБА_6 була рідною сестрою ОСОБА_7, який був дідом дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_8. Таким чином, дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_8 є сестрою ОСОБА_5 у четвертому ступені споріднення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у запереченні на позовну заяву. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців регулюються Конституцією України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Згідно з ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є:

визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням;

визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності;

неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом;

нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль;

неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач провадить діяльність, що суперечить установчим документам, або таку, що заборонена законом.

Таким чином, предметом доказування у цій справі є обставини, на підставі яких суд може зробити висновок про здійснення відповідачем діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.

Відповідач - Фермерське господарство «Унія» (код ЄДРПОУ - 31475618), зареєстроване як юридична особа 26.06.2001 р. за №13951200000000222, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А00 №363764. Місцезнаходження відповідача: 81573, Львівська область, Городоцький район, с.Нове Село.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст. 24 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів з економічних зв'язків у всіх сферах діяльності, у тому числі іноземних.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі.

Згідно з п. 2.15 ст. 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" до сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські товари) відносяться товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Згідно із статутом відповідача предметом його діяльності, зокрема, є: організація виробництва сільськогосподарської продукції і сировини та їх реалізація; птахівництво, вирощування, вирощування, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки; промислове розведення риби; закупівля в населення, переробка, зберігання сільськогосподарської продукції.

Основними видами діяльності Фермерського господарства «Унія» є розведення птиці та вирощування зернових культур, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.12.2012 р. за №15363952.

Таким чином, відповідач здійснює свою діяльність у сфері виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації, з метою отримання прибутку.

Суд зазначає, що ні до позовної заяви, ні в ході розгляду справи позивачем не надано доказів того, що відповідач провадить діяльність, що суперечить установчим документам, або таку, що заборонена законом.

Разом з цим, позивач вважає, що протиправність діяльності відповідача полягає у тому, що членами фермерського господарства є особи, які між собою не є родичами або членами сім'ї відповідно до Закону.

З приводу цього суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про фермерське господарство» членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Відповідно до п.1.3. Статуту Фермерського господарства «Унія», зареєстрованого Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області за №704 від 26.06.2001 р., засновником фермерського господарства є ОСОБА_3. Рішенням №1 від 23.05.2005 р. «Про внесення змін до складу засновників Фермерського господарства «Унія»» введено до складу засновників ОСОБА_4

31.05.2005 р. проведено державну реєстрацію зміни установчих документів (номер запису 1395105000/000222), а саме затверджено нову редакцію Статуту Фермерського господарства «Унія» та змінено число засновників фермерського господарства, шляхом включення до їх складу ОСОБА_4. Зміни засновників Фермерського господарства «Унія» підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.12.2012 р. за №15363952.

Як вбачається із заяв про видачу паспорта за формою №1, що власноручно заповнювались ОСОБА_3 та ОСОБА_4, для отримання внутрішніх паспортів родинні зв'язки між засновниками Фермерського господарства «Унія» не встановлені.

Факт родинного зв'язку між засновниками Фермерського господарства «Унія» підтверджується інформаційною довідкою Виконавчого комітету Новосільської сільської ради Городоцького району Львівської області від 12.04.2013 р. №109, у якій зазначається, що бабця ОСОБА_5 ОСОБА_6 була рідною сестрою ОСОБА_7, який був дідом дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_8. Таким чином дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_8 є сестрою ОСОБА_5 у четвертому ступені споріднення (чотириюрідна сестра).

Згідно з ч.3 ст.3 вказаного Закону до членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім'ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).

З аналізу наведеної норми випливає, що ОСОБА_4 не може вважатися членом сім'ї та родичем голови Фермерського господарства «Унія».

Однак, позивачем не враховано, що на момент вступу ОСОБА_4 до складу засновників Фермерського господарства «Унія» та реєстрації нової редакції статуту цього господарства (31.05.2005 р.) діяв Закон України «Про фермерське господарство» від 19.03.2003 р. Стаття 3 аналізованого Закону України доповнена ч.3, яка передбачає обмеження для осіб, які можуть відноситись до членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства, лише Законом України від 21.10.2009 р. Тобто, на момент вступу ОСОБА_4 до складу засновників Фермерського господарства «Унія» та реєстрації нової редакції статуту цього господарства не існувало законодавчих обмежень щодо складу осіб, які можуть вважатися родичами голови фермерського господарства.

Відповідно до ст.58 Конституції України, норми законів та інших нормативно-правових актів не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони скасовують або пом'якшують відповідальність наведеного.

Підстав для застосування до відносин, що виникли при внесенні змін до статуту Фермерського господарства «Унія» від 31.05.2005 р., положень ч.3 ст.3 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції від 21.10.2009 р.) немає. Тому, немає підстав для визнання недійсними установчих документів Фермерського господарства «Унія» в межах цього спору.

Щодо права позивача на звернення до суду з позовом про визнання недійсними установчих документів, суд вказує наступне.

Згідно з ч.4 ст. 50 КАС України юридичні особи можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановленим законом.

Відповідно до п.п.20.1.12. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та/або про визнання недійсним установчих засновницьких документів суб'єктів господарювання.

Згідно з п.3 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій Державної податкової служби України належить контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансі, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Вказана норма кореспондує нормам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яким визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи внаслідок неподання податкової звітності. У свою чергу, згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що компетенція Державної податкової служби України поширюється саме на відносини у сфері оподаткування. Враховуючи наведене органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогами про припинення юридичної особи чи визнання недійсними її установчих документів не у всіх випадках, передбачених законодавством, а лише в тих, коли податкові органи реалізовують свою владну компетенцію. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з позовом про визнання недійсними установчих документів суб'єкта господарювання лише в разі, якщо підставою для такого звернення є невиконання таким суб'єктів своїх обов'язків, визначених податковим законодавством.

Позивачем жодних доказів невиконання відповідачем обов'язків, передбачених податковим законодавством не надано.

Згідно з довідкою Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби №1940/10-19 від 27.02.2013 р., станом на 27.02.2013 р. у відповідача відсутня заборгованість зі сплати податків і зборів перед бюджетом, що підтверджується також даними облікової картки платника податків Фермерського господарства «Унія».

Таким чином, у Городоцької міжрайонної Державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби не має повноважень для звернення до суду з позовом про визнання недійсними установчих документів Фермерського господарства «Унія», з підстав відсутності між його засновниками факту родинного зв'язку.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову Городоцької міжрайонної Державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби до Фермерського господарства «Унія» про визнання недійсними установчих документів слід відмовити повністю.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 18 травня 2013 року.

Суддя А.Г. Гулик