Постанова

від 13.05.2013 по справі 820/2811/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

13 травня 2013 р. №820/2811/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.

за участю: представника позивача - Сімакова С.Г.

представника відповідача - Калініної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноком", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.12.2012 року №0000640042, від 03.12.2012 року №000065042.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "Техноком" виходить виключно з мотивів наявності у відношенні контрагента позивача певних висновків, викладених у акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 30.03.2012 року №63/23-212/36373215. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо угоди між позивачем та його контрагентом.

Представник позивача Сімаков С.Г. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Калініна О.О. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноком" (далі - ТОВ "Техноком") зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.08.1999 року (а.с.14), перебуває на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові ДПС, є платником податку на додану вартість (а.с.170), що не заперечувалось сторонами в ході розгляду справи.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області №745771 (а.с.15) видами діяльності ТОВ "Техноком" за КВЕД є виробництво макаронних виробів та подібних борошняних виробів, виробництво м'ясних продуктів, перероблення та консервування картоплі, виробництво прянощів і приправ, виробництво інших харчових продуктів, виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари.

Фахівцем СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком" (код ЄДРПОУ 30511780) з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з Фірма "Оникс-ТОВ" (код ЄДРПОУ 14091756) за грудень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 19.11.2012 року №507/42-013/30511780 (а.с.27-55), яким встановлено порушення:

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2012 року на суму 22095,58 грн.;

- п.144.1 ст.144, п.138.8 ст.138, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого завищено амортизацію та собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт на суму 1258,00 грн. за 1 півріччя 2012 року та занижено податок на прибуток на загальну суму 264,00 грн. (за 1 квартал 2012 року - 132,00 грн., за 2 квартал 2012 року - 132,00 грн.) та завищено суму податку на прибуток, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах (рядок 13.5.2 (рядок 13.5 - рядок 13.5.1, відносяться до рядка 13.4, додатку ЗП до рядка 13 податкової декларації за наступний звітний період)) на загальну суму 264,00 грн. (за 1 квартал 2012 року - 132,00 грн., за 2 квартал 2012 року - 132,00 грн.).

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові ДПС винесені податкові повідомлення-рішення (а.с.10-13):

- від 03.12.2012 року №0000640042, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем - 22096,00 грн. та 11048,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 03.12.2012 року №000065042, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 264,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 66,00 грн.

Позивач не погодився із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями і оскаржив їх у адміністративному порядку (а.с.59-78).

Рішенням Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС від 14.02.2013 р. №2547/10/10-233 податкові повідомлення-рішення від 03.12.2012 року №0000640042, від 03.12.2012 року №000065042 - залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Рішенням ДПС України від 12.02.2012 року №2170/6/10-2115 скарга позивача повернута, як така, що подана із порушенням строків.

Позивач не погодився із вказаними рішеннями та звернувся до суду.

З акту перевірки від 19.11.2012 року №507/42-013/30511780 вбачається, що підставою для висновку щодо заниження суми податку на прибуток та заниження суми податку на додану вартість став акт від 30.03.2012 року №63/23-212/36373215 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Будінжиніринг Плюс" - контрагента Фірми "Оникс-ТОВ", яка в свою чергу є контрагентом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком" та акт від 13.08.2012 року №285/23/14091756 про результати проведеної зустрічної звірки Фірми "Оникс-ТОВ" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Будінжиніринг плюс" за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 рік.

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки від 19.11.2012 року №507/42-013/30511780, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "Техноком" (замовник) та Фірмою "Оникс-ТОВ" (підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт від 21.12.2011 року №36/12-11 (а.с.79), згідно якого замовник доручає підряднику, а підрядник зобов'язується на свій ризик зі своїх та матеріалів замовника виконати наступні роботи: здійснити переоснащення технологічного обладнання цеху з виробництва спецій та приправ на об'єкті за адресою - село Комунар Харківського району Харківської області, вул. Безлюдівська, 2б, та передати їх замовнику, усунути протягом граничного строку недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт або матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору. Об'єм робіт визначається кошторисом, який складається підрядником та підтверджується замовником, після чого стає невід'ємною частиною даного договору.

Ціна робіт становить суму в розмірі 110488,71 грн., крім того ПДВ 20% - 22097,74 грн.

На виконання умов договору ТОВ "Техноком" прийняв роботи, що підтверджується актами прийняття-здачі робіт (а.с.89, 100-103), сплативши його вартість, що підтверджується виписками з рахунку (а.с.96-97), а Фірмою "Оникс-ТОВ" виписано податкові накладні (а.с.98-99), що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаним договором робіт.

Фактичне виконання робіт підтверджується договірною ціною, локальною сметою, відомістю ресурсів, розрахунками, довідкою щодо вартості робіт, актами (а.с.82 - 93, 100-103).

Також, позивачем надані свідоцтва та витяги з КП "ХРБТІ", технічний паспорт (а.с.104-115), з яких вбачається, що нежитлові будівлі - фабрика по виробництву спецій та смакових приправ літ. "П-1", адміністративно-побутовий корпус літ. "М-2", механізована мийка літ. "3-2", склад тимчасового зберігання готовою продукції "А-1", котельна літ. "Д-1" за адресою Харківська область, Харківський район, с.Комунар, вул.Безлюдівська, 2-б, належать на праві приватної власності ТОВ "Техноком".

Крім того, позивачем надано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки №821.11.63-45.21.1 з переліком робіт (а.125-126), з якого вбачається, що Фірмі "Оникс-ТОВ" дозволяється виконання робіт підвищеної небезпеки під час влаштування інженерних мереж.

Як вбачається з пояснень представника позивача укладення вищевказаного договору на виконання робіт - здійснення переоснащення технологічного обладнання цеху з виробництва спецій та приправ на об'єкті за адресою - село Комунар Харківського району Харківської області, вул. Безлюдівська, 2б, необхідно було для подальшого використання вказаного об'єкту у свої господарській діяльності - виготовлення продукції.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані Фірмою "Оникс-ТОВ", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

На час укладання та виконання договору Фірма "Оникс-ТОВ" була зареєстрована як юридична особа та була платником податку на додану вартість, що встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами.

Таким чином, Фірма "Оникс-ТОВ" виконала свої зобов'язання за договором від 21.12.2011 року №36/12-11, а ТОВ "Техноком" прийняла роботи за цим договором, що відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу податкового кредиту та до валових витрат суми з придбання робіт у Фірми "Оникс-ТОВ".

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Склад валових витрат та порядок їх визначення встановлено ст.ст.138, 139 ПК України.

Згідно п.138.2 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно довідки від 16.11.2012 року (а.с.145) на підставі ст.145, ст.146 ПК України позивачем до складу витрат в першому та другому кварталі 2012 року в рядок 05.1 Декларації з податку на прибуток були внесені витрати по нарахуванню амортизації на збільшення вартості будівлі фабрики з виробництва спецій, яке було проведено за результатом виконаних Фірмою "Оникс-ТОВ" робіт з модернізації.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що угода, укладена між позивачем та Фірмою "Оникс-ТОВ" є чинною та не визнана в установленому порядку недійсною. Надані первинні документи оформлені у встановленому порядку, без будь-яких порушень.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

У ході розгляду справи судом встановлено, що укладення договору підряду від 21.12.2011 року №36/12-11 (а.с.79) на виконання робіт - здійснення переоснащення технологічного обладнання цеху з виробництва спецій та приправ на об'єкті за адресою - село Комунар Харківського району Харківської області, вул. Безлюдівська, 2б, необхідно було для подальшого використання вказаного об'єкту у свої господарській діяльності - виготовлення продукції.

Згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області №745771 (а.с.15) видами діяльності ТОВ "Техноком" за КВЕД є виробництво макаронних виробів та подібних борошняних виробів, виробництво м'ясних продуктів, перероблення та консервування картоплі, виробництво прянощів і приправ, виробництво інших харчових продуктів, виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари.

Таким чином, що придбання вищевказаних робіт було необхідно позивачу для здійснення своєї господарської діяльності.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання робіт, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "Техноком" .

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з Фірмою "Оникс-ТОВ".

Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, п.144.1 ст.144, п.138.8 ст.138, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України.

Посилання відповідача на висновки актів перевірок контрагента позивача - Фірми "Оникс-ТОВ" та його контрагента - ПП "Будінжиніринг Плюс", суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, позивачем надані оригінали витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Фірми "Оникс-ТОВ" та його контрагента - ПП "Будінжиніринг Плюс", з яких вбачається, що вказані підприємства зареєстровані як юридичні особи, запису щодо відсутності за місцезнаходженням юридичної особи не має.

Згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року, яка є чинною, адміністративний позов Приватного підприємства "Будінжиніринг плюс" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними - задовольнити в повному обсязі. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова по проведенню зустрічної звірки Приватного підприємства "Будінжиніринг плюс" (код ЄДРПОУ 36373215) за жовтень 2011 року, результати якої оформлені актом від 28.12.2011 року № 1277/23-212/36373215. Визнано неправомірними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки Приватного підприємства "Будінжиніринг плюс" (код ЄДРПОУ 36373215) за грудень 2011 року, результати якої оформлені актом від 30.03.2012 року № 63/23-212/36373215. Визнано неправомірними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки Приватного підприємства "Будінжиніринг плюс" (код ЄДРПОУ 36373215) за січень 2012 року, результати якої оформлені актом від 22.06.2012 року № 396/22-207/36373215.

Зобов'язано Індустріальну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби поновити в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларовані Приватним підприємством "Будінжиніринг Плюс" щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період січень 2012 року, замість внесених даних на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства "Будінжиніринг Плюс" (код ЄДРПОУ 36373215) від 22.06.2012 року № 396/22-207/36373215.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та Фірми "Оникс-ТОВ", та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів, зокрема, по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.12.2012 року №0000640042, від 03.12.2012 року №000065042 прийняті СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові ДПС необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 03.12.2012 року №0000640042, від 03.12.2012 року №000065042.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, рахунок №31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком" (код ЄДРПОУ 30511780, 61105. м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, буд. 45) судовий збір у розмірі 335 грн. (триста тридцять п`ять) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі18.05.2013 року.

Суддя Н.А. Полях