Рішення

від 01.12.2006 по справі 37/170-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/170-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2006 р.                                                            Справа № 37/170-06

вх. № 5426/4-37

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Летючого В.П. за довіреністю № 1 від 01.05.2006 р.  відповідача - Кадєєва К.М. за довіреністю № 85С/11-Д від 12.04.2006 р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СРС", м. Харків  

до  Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків  

про стягнення 32960,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СРС" (позивач) звернулося догосподарського суду з позовом щодо стягнення з відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"  основної суми заборгованості у розмірі 28154 грн., пені у розмірі  2533,86 грн., річних за порушення зобов"язань у розмірі 543,58 грн. та збитків від інфляції у розмірі 1729,48 грн. В обгрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем не було сплачено виконані позивачем підрядні роботи за договором № 21/25 від 25.04.2005 р., у зв"язку з чим виникла зазначена сума заборгованості.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 19.06.2006 р. за вх. № 18018 надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що ним не було прийнято  роботи за актами виконаних робіт, на які посилається позивач, та йому не відомо чий підпис стоїть на цих актах.

Позивач та відповідач до початку судового засідання надали узгоджене клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Суд дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, встановив наступне:

25.04.2005 р.  між позивачем (підрядчик) та відповідачем (замовник) було укладено договір підряду № 21/25.

У відповідності з вказаним договором позивач зобов'язався за дорученням відповідача виконати роботи з футерування поверхні ванни травильного відділення ПСП відповідача. Вартість робіт у відповідності з п. 3.1. договору складала 58099,00 грн.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав, про що свідчать підписані відповідачем акти приймання-виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) за квітень 2005 р. на суму 30208,00 грн. та за серпень 2005 р. на суму 26946,00 грн., а всього на суму 57154,00 грн.

У відповідності з вказаним договором (п.п. 2.2., 2.3) відповідач зобов'язаний перерахувати 50% вартості робіт протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору (п. 3.5) та проводити остаточний розрахунок поетапно не пізніше 10 банківських днів після  приймання виконаних робіт (підписання Акту приймання виконаних робіт).

Таким чином, відповідач повинен був сплатити: до 28.04.05 р. - 29045,50 грн. (передплата); до14.06.06 р. - 1162,50 грн. (остаточна оплата за роботи, виконані у травні 2005 р.); до 14.09.05 р. - 26946,00 грн. (остаточна оплата за роботи, виконані у серпні 2005 р.)

Відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконав частково і з порушенням передбачених договором термінів оплати, сплативши 10.05.05 р. на рахунок позивача - 29000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 28154,00 грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві щодо не прийняття робот за актами виконаних робіт, на які посилається позивач, та те, що йому не відомо чий підпис стоїть на цих актах, суд вважає безпідставними, оскільки відповідачем не доведено невиконання позивачем робіт за даними актами, до того ж на зазначених актах виконаних робіт стоїть печатка відповідача та підпис в графі "прийняв".

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 28154,00 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 7.3. договору за несвоєчасну  оплату виконаних робіт була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочки від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2533,86 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Збитки від інфляції, відповідно до розрахунку, склали: 1729,48 грн., а  сума річних, відповідно до розрахунку, склала 543,58 грн.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 329,61 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (61007, м. Харків, пр-т Московський, 235, п/р 26000262530001 в ХФ АКІБ "УкрСиббанк" ХРУ м. Харків, МФО 350641, код ЄДРПОУ 05750295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СРС" (61072, м. Харків, вул. С. Борзенко, 6 к.9, п/р 260023001016 в АКБ "Меркурій" м. Харків, МФО 351663, код ЄДРПОУ 31941572) основної суми заборгованості у розмірі 28154 грн., пені у розмірі  2533,86 грн., 3% річних у розмірі 543,58 грн., збитків від інфляції у розмірі 1729,48 грн., держмита у розмірі 329,61 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Доленчук Д. О.