Ухвала

від 23.04.2013 по справі 1570/2463/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 р.Справа № 1570/2463/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

представника апелянта - Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби - Періщкового В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югвтормет» до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 березня 2012 року № 00000122,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Югвтормет» (далі - Позивач, або ТОВ «Югвтормет») з позовом до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, або Котовська ОДПІ) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000122 від 29.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі -ПДВ) із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) в розмірі 31648,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки акту перевірки базуються на матеріалах, які не можуть бути підставами для прийняття рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 29 березня 2012 року № 00000122 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 31648,97 гривень (за основним платежем - 25319,17 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6329,80 гривень).

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу, в яких зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи, у зв'язку з чим апелянти просять скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Котовській об'єднаній державній податковій інспекції, та у період, за який проводилась перевірка, ТОВ «Югвтормет» було зареєстровано платником ПДВ, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100297971.

На підставі службового посвідчення головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, згідно із пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу начальника Котовської ОДПІ від 28.02.2012 року № 212 проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Югвтормет» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при взаємовідносинах з ПП «Кліпертон»за вересень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки Котовською ОДПІ складено акт від 16.03.2012 року № 119/22-00/37173804 , у висновках якого, зокрема, зазначено про порушення Позивачем пп. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 ВР, із змінами та доповненнями та п. 18 наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165 «Порядок заповнення податкової накладної», затверджений в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року № 233/2037, в результаті чого ТОВ «Югвтормет»занижено ПДВ до сплати у вересні 2010 року в сумі 25319,17 грн. (далі - Акт перевірки).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач 21.03.2012 року надав до Котовської ОДПІ заперечення на вказаний Акт перевірки . 28.03.2012 року за № 1/22-00/37173804 Котовська ОДПІ надала відповідь на заперечення позивача згідно яких заперечення ТОВ «Югвтормет» на Акт перевірки 119/22-00/37173804 визнала необґрунтованими, а висновки Акту перевірки залишаються без змін.

На підставі вищевказаного Акту перевірки, Котовською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 березня 2012 року № 00000122, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів в розмірі 31648,97 гривень (за основним платежем -25319,17 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -6329,80 гривень).

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач довів ті обставини на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 27 вересня 2010 року між ТОВ «Югвтормет»та ПП «Кліпертон»укладено договір купівлі продажу, відповідно до умов якого, Позивач придбав у ПП «Кліпертон»кран, модель РДК 160-2 в кількості 1 шт. та електромагніт вантажопідйомний типа М-42 в кількості 1 шт. (далі - обладнання) . Загальна сума договору складає 151915 грн. Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 Договору умови поставки EXW -склад продавця -м. Одеса. Термін поставки -протягом 5 робочих днів з дати укладення договору.

Передача обладнання від ПП «Кліпертон»до ТОВ «Югвтормет»підтверджується відповідними видатковими накладними № 1790 та № 1791 від 30 вересня 2010 року (а.с.18-19), актами приймання -передачі (внутрішнього переміщення) основних фондів, а саме крану (модель РДК 160-2) та електромагніту (вантажопідйомний типу М-42) від 30.09.2010 року (а.с.209-211), наказом № 3-ОЗ від 30.09.2010 року, яким кран (модель РДК 160-2) та електромагніт (вантажопідйомний типу М-42) були введенні в експлуатацію як об'єкти основних засобів ТОВ «Югвтормет». Факт транспортування вказаного крану підтверджується відповідним актом від 28.09.2010 року .

Також, на підтвердження того, що вказане обладнання було отримано Позивачем та воно було в наявності у останнього, в матеріалах справи міститься експертний висновок № 84 КР - 10 щодо загального технічного стану крану (модель РДК 160-2), виготовлений на замовлення ТОВ «Югвтормет».

Оплата за договором від 27 вересня 2010 року здійснювалась Позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів у розмірі 151 915 грн. на банківські рахунки ПП «Кліпертон», що підтверджується банківською випискою (а.с.186).

Крім того, факт здійснення вищевказаної господарської операції з постачання обладнання підтверджено відповідними податковими накладними від 30.09.2010 року № 1790 та № 1791, виданими ПП «Кліпертон». Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним включені Позивачем до складу податкового кредиту вересня 2010 року відповідно до декларації з ПДВ за вересень 2010 року, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Законом України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який діяв на час формування податкового кредиту (далі - Закон України про ПДВ), ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами і доповненнями) (далі - Закон «Про бухгалтерський облік»).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік», визначено загальне поняття та характеристика документу, на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формуються показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік», на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Відповідно до положення п.1.7 ст. 1 Закону України «Про ПДВ» (який діяв на час формування податкового кредиту) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.7.1 ст.7 вказаного Закону поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Колегія суддів зазначає, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Крім того, норми податкового законодавства, чинного на момент взаємовідносин Позивача з ПП «Кліпертон», передбачали лише один випадок, при якому податкова накладна визнається недійсною, - при заповненні її особою, яка не зареєстрована платником ПДВ і якій не присвоєний індивідуальний податковий номер (п. 2 та п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, який діяв на час проведення операцій за договором між Позивачем та контрагентом). Тільки в цьому випадку податковий кредит по ПДВ не може вважатися підтвердженим.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, що ПП «Кліпертон»на час здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100297971.

Наявність у платника податку (Позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих послуг з податку на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

При цьому, враховуючи зміст пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»слід зазначити, що надана, у даному випадку, податкова накладна є таким документом, що підтверджує проведення господарської операції, оскільки містить відомості про продавця товару, за якими можливо в разі необхідності, провести його перевірку щодо підтвердження зазначених у податковій накладній відомостей про проданий товар, його вартість, суму ПДВ.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо безпідставності посилання Відповідача на те, що укладена між Позивачем та ПП «Кліпертон»угода не спричиняє реального настання правових наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, колегія суддів дійшла до висновку, що факт поставки товарів позивачу ПП «Кліпертон» та оплати їх вартості підтверджується документально.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані позивачу його контрагентом, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Підстав для висновку про те, що позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угоди, яка суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемною, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 року суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югвтормет»до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 березня 2012 року № 00000122- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 26 квітня 2013 року

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.