Постанова

від 15.05.2013 по справі 5015/4677/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2013 р. Справа № 5015/4677/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Гриців В.М.

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «П.П.Г.Мартен-Стал» за вих. № 15 від 28.03.2013 р. (вх. № 05-05/489/13 від 16.04.2013 р.),

на рішення господарського суду Львівської області від 11 березня 2013 року

у справі № 5015/4677/12 (судді В.М.Пазичев, Т.Я.Фартушок, С.М.Коссак),

порушеній за позовом: Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «П.П.Г.Мартен-Стал», м. Ковель, Волинської обл.,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріогенні Технології» в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича, м. Київ,

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Дрогобич, Львівської обл.,

Про: визнати недійсним право власності на нежитлові приміщення, які розташовані на земельній ділянці площею 4, 5754 га (кадастровий номер ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області (місцезнаходження майна: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Зарічна, 52) та стягнення судового збору у сумі 1609,50 грн.

За участю представників сторін:

від апелянта/позивача: Точек О.С. - п/к за дорученням б/н від 07.12.2011 р. (доручення дійсне до 07.12.2014 р.), директор Ярома С.К.

від відповідача: не прибув,

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не прибув.

Представникам, які прибули в дане судове засідання роз'яснено права та обов'язки визначені ст. ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представниками апелянта 08.05.2013 р. подано письмове клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами (том ІІ, а.с. 35). За ініціативою Львівського апеляційного господарського суду проводиться фіксація судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 16.04.2013р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 5015/4677/12 господарського суду Львівської області введено суддів - Давид Л.Л. та Юрченко Я.О.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року прийнято апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «П.П.Г. Мартен-Стал» вих. № 15 від 28.03.2013 р. (вх. № 05-05/489/13 від 16.04.2013 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 08.05.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи).

Розпорядженням В. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2013 р. (том ІІ,а.с. 23) в склад колегії для розгляду справи № 5015/4677/12 замість судді Юрченка Я.О. (перебування у щорічній відпустці) введено суддю Гриців В.М.

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2013 р. (том ІІ, а.с. 39-40) розгляд справи відкладено на 15.05.2013 р., про що сторін було належним чином повідомлено у порядку передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України.

Від скаржника/позивача прибули: пердставник Точек О.С. за дорученням від 07.12.2011 р. (том ІІ, а.с. 36) та директор ДП ТзОВ «П.П.Г.Мартен-Стал» п. Ярома С.К., через канцелярію суду подали клопотання вих. № 26 від 08.05.2013р. (вх. № 05-04.2013р. про залучення до справи відповідача (том ІІ, а.с. 34); 15.05.2013 р. через канцелярію суду подали клопотання за вих. № 27 (вх. № 05-04/2138/13 від 15.05.2013 р. (том ІІ, а.с. 41) про залучення до участі у судовому процесі при розгляді даної справи судового експерта, згідно ст. 31 ГПК України, для вияснення питання, щодо приватизації заставного майна, яке було реалізоване на аукціоні з продажу майна банкрута 07.08.2008 р. філією «Київського аукціонного центру» ДАК «Національна мережа аукціонних центрів», представники апелянта/позивача в судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

На обґрунтування клопотання про залучення до участі при розгляді даної справи судового експерта (вх. № 05-04/2138/13 від 15.05.2013 р.) представник скаржника пояснив, що участь у судовому засіданні експерта, надасть можливість з'ясувати, яким чином відбувалась приватизація заставного державного майна, оскільки, відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання не з'являються, та не подають необхідних документів. Крім того, представник скаржника пояснив, що фірма (ТзОВ «Кріогенні технології») була банкрутом і про те, що заставне майно державним, було опубліковано в газеті, а тому, залучивши до участі у справі експерта, за наслідками оцінки матеріалів даної справи та матеріалів справи № 6/216, ним будуть надані висновки, які, на думку апелянта, підтверджуватимуть його правову позицію.

Також, представник скаржника пояснив, що суддею місцевого суду при розгляді справи № 6/216 було 16.10.2008 року ухвалено рішення, яке є незаконним, оскільки постановлено на підставі документів наданих ТзОВ «Кріогенні Технології» та арбітражним керуючим, що не відповідають дійсності, що слугує підставою для скасування частини 3 резолютивної частини рішення у справі № 6/216 від 25.11.2008 року.

Представник апелянта також зазначив, що звернутись із заявою про перегляд рішення за нововиявленними обставинами по справі № 6/216, рішення у якій постановлено 25.11.2008 року не може, оскільки апелянт/позивач не був стороною у вищевказаній справі, тому вважає правомірним та таким, що не суперечить чинному законодавству України, шляхом подання позову про визнання недійсним право власності на нежитлові приміщення скасування ч. 3 резолютивної частини рішення від 25.11.2008 року у справі № 6/216.

Представники апелянта вважають рішення місцевого суду незаконним ще із тих підстав, що місцевий суд: не задовольнив клопотання позивача про залучення до участі у справі прокурора для представлення інтересів держави України та громадянина (том І, а.с. 47); не витребував з Господарського суду міста Києва та не дослідив справи про банкрутство ТзОВ «Кріогенні Технології»; не залучив до участі у справі АТ «Державний Ощадний банк України» для дослідження в судовому засіданні доказів підтвердження права власності на нерухоме майно підприємства банкрута ТзОВ «Кріогенні технології» та дослідження, чи перебувало спірне майно на час проведення аукціону у заставі (клопотання від 18.02.2013 р. (том І, а.с. 197).

Представники скаржника просять: задовольнити клопотання за вих. № 27 від 15.05.2013 р. (вх. № 05-04/2138/13 від 15.05.2013 р.) про залучення експерта, скасувати рішення господарського суду Львівської області від 11.03.2013 р. по справі № 5015/4677/12 ( п. 1-й прохальної частини апеляційної скарги ), визнати недійсним право власності на нежитлові приміщення, які розташовані на земельній ділянці площею 4,5754га (Кадастровий номер ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області (пункт 2-й прохальної частини апеляційної скарги ) та витребувати і скасувати ч. 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2008 р. по справі № 6/216 (пункт 3-й прохальної частини апеляційної скарги )(том ІІ, а.с. 7-10).

Відповідач, повторно, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини не прибуття суд не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не подав (не надіслав), не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать копії поштового реєстру від 18.04.2013 р. та від 08.05.2013 р. (том ІІ, а.с. 42, 43), повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу апеляційного суду не повернулась.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання повноважного представника не направила, про причини не прибуття суд не повідомила, пояснення на апеляційну скаргу не подала (не надіслала), не зважаючи на те, що була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отримане 26.04.2013 р. за № 06646380 (докази - оригінал повідомлення про вручення знаходиться в матеріалах справи (том ІІ, а. с. 5).

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників сторін бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Крім того, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи, ухвалою суду від 08.05.2013 р. розгляд справи було відкладено.

З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5015/4677/12.

Клопотання апелянта за вих. № 26 від 08.05.2013 р. (вх. № 05-04/1959/13 від 08.05.13) (том ІІ, а.с. 34) про залучення до справи відповідача для вияснення питання щодо приватизації заставного майна, до задоволення не підлягає, оскільки зі змісту зазначеного клопотання не вбачається конкретної юридичної особи, місце її знаходження та не обґрунтовано підстав, з яких належить залучити до участі у справі іншого відповідача та/або замінити існуючого (стаття 24 ГПК України). Відповідач, яким за матеріалами даної справи є ТзОВ «Кріогенні Технології» залучений до справи, в процесі розгляду справи місцевим судом, процесуального статусу не змінював, що підтверджується ухвалами місцевого господарського суду.

Клопотання апелянта/позивача за вих. № 27 від 15.05.2013 р. (вх. № 05-04/2138/13 від 15.05.2013 р.) про залучення до участі у судовому процесі при розгляді даної справи судового експерта, згідно ст. 31 ГПК України, для вияснення питання, щодо приватизації заставного майна, яке було реалізоване на аукціоні з продажу майна банкрута 07.08.2008 р. філією «Київського аукціонного центру» ДАК «Національна мережа аукціонних центрів» теж слід відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 31 ГПК України, в судовому процесі може брати участь судовий експерт. Права, обов'язки та відповідальність судового експерта визначаються цим Кодексом та Законом України «Про судову експертизу». Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржником/позивачем під час розгляду справи в місцевому суді клопотання про призначення судової експертизи та про залучення до участі у справі судового експерта не заявлялися (не подавалися), судова експертиза у справі № 5015/4677/12 в порядку ст. 41 ГПК України, не призначалася та не проводилася.

Заявляючи в суді апеляційної інстанції клопотання про залучення до участі у справі судового експерта, апелянтом/позивачем не обґрунтовано, неможливість подання такого клопотання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Разом з тим, з тексту зазначеного клопотання не випливає особи судового експерта (прізвище та ініціали), місця його праці та/або місця проживання (адреси), якого належить залучити до участі у справі, з усього переліку ліцензованих експертів України, яких атестовано відповідно до Закону України «Про судову експертизу» і включено до Державного реєстру атестованих експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону). У клопотанні не наведено переліку питань, які повинні бути поставлені на вирішення судовому експерту.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 34 ГПК України).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено колегією суддів, рішенням господарського суду Львівської області від 11.03.2013 року у справі № 5015/4677/12 (судді В.М.Пазичев, Т.Я.Фартушок, С.М.Коссак) позивачу в задоволенні позову відмовлено (том І, а. с. 227-234).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду скаржник/позивач: Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю «П.П.Г. Мартен-Стал» звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Львівської області від 11.03.2013 р. по справі № 5015/4677/12 скасувати, визнати недійсним право власності на нежитлові приміщення, які розташовані на земельній ділянці площею 4,5754га (Кадастровий номер ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області та витребувати і скасувати ч. 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2008 р. по справі № 6/216 судді Гоменюк З.П.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Вважає, що судді першої інстанції, виносячи рішення, мотивувались Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», чим підтвердили, що дана справа стосується процесу в стадії ліквідації боржника - банкрута юридичної особи в частині задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від здійснення у встановленому порядку реалізації майна банкрута, та звертає увагу суду на те, що скаржник не є кредитором відповідача і ніколи ним не був. Крім того, апелянт в своїй апеляційній скарзі стверджує, що ним була сплачена сума в розмірі 2160000,00 грн. на рахунок банкрута (відповідача - у справі), а заставне майно було державним, відтак було проведено аукціон по продажу заставного майна, на думку скаржника, відповідачем було проведено незаконну приватизацію нерухомого майна, а відтак місцевим судом у справі № 6/216, рішення у якій постановлено 25.11.2008 року, було незаконно застосовано ст. 328 ЦК України щодо набуття ТзОВ «Кріогенні Технології» права власності на нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці площею 4,5754 га (Кадастровий номер ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області) (п. 3 резолютивної частини судового рішення у справі № 6/216), так як право власності набуте не з підстав застосування правочинів, а на підставах, що базуються на приховуванні відповідачем юридично - значимих фактів, шляхом привласнення чужих коштів (інвестицій позивача/апелянта у даній справі) та незаконним заволодінням державного майна.

Апелянт вважає, що суддю місцевого господарського суду Гоменюк З.П. було введено в оману, що призвело до ухвалення нею 25.11.2008 року незаконного рішення у справі № 6/216, тому просить п. 3 резолютивної частини судового рішення № 6/216 від 25.11.2008р. скасувати року і визнати недійсним право власності на нежитлові приміщення, які розташовані на земельній ділянці площею 4, 5754 га (кадастровий номер ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

Апелянт стверджує, що місцевий суд не вчинив жодних заходів, для того, щоб притягнути до адміністративної відповідальності відповідача за неприбуття в судове засідання при розгляді справи в суді першої інстанції та неподання ним доказів (відзиву чи пояснення на позовну заяву), чим повністю проігнорував вимоги ухвал місцевого суду.

Колегією суддів встановлено, що апелянт/позивач: Дочірнє підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «П.П.Г.Мартен-Стал» є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 34214565, місцезнаходження: п. і. 45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська, буд. 1, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АЖ № 366220 запис 4 (том І, а.с. 139-140), Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 521420 (том І, а.с. 141), Витягом з ЄДРПОУ № 647269 (том І, а.с. 184) та доповненням до Статуту ДП ТзОВ «П.П.Г. Мартен-Стал» (том І, а.с. 157).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріогенні технології» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 25388413, місцезнаходження: п. і. 03142, м. Київ, Святошинський р-н, бульвар Вернадського, буд. 4, стан юридичної особи: в стані припинення підприємницької діяльності, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДРПОУ станом на 07.11.2012 р. (том І, а.с. 42-44), витягом з ЄДРПОУ Серії АЖ № 366222 (том І, а.с. 70-73) та Витягом з ЄДРПОУ за № 647270, станом на 25.01.2013 р. (том І, а.с. 185).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» є юридичною особою, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, пл. Ринок, 25.

Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач, 07.11.2012 р. (вх. № 5078) звернувся до господарського суду Львівської області з вимогою: визнати недійсним право власності на нежитлові приміщення, які розташовані на земельній ділянці площею 4, 5754 га (кадастровий номер ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області (п. 1 прохальної частини позовної заяви)(том І. а.с. 6-8).

В процесі судового розгляду справи місцевим судом, позивач, 03.01.2013 р. за вхідним № 91/13, подав заяву про зміни та доповнення до позовної заяви, у якій уточнив місцезнаходження спірного нерухомого майна: (Львівська область, м. Дрогобич, вул. Зарічна, 52)(том І, а.с. 56-57).

Разом з тим, позивачем, 03.01.13р. за вхідним № 92/13 подано доповнення до позовної заяви про визнання недійсним права власності на нежитлові приміщення, яким клопотав про забезпечення колегіального розгляду справи (том І, а.с.68-69).

Ні у позовній заяві, ні у заявах про зміни та доповнення до позовної заяви, позивач вимоги про витребування та скасування частини 3 резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 25.11.2008 року по справі № 6/216 (п. 3 прохальної частини апеляційної скарги) - не заявляв.

Представники апелянта пояснили, що позивачем подано позов про визнання недійсним право власності на нежитлові приміщення, які розташовані на земельній ділянці площею 4,5754 га (Кадастровий номер ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області з метою скасування частини 3 резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області у справі № 6/216 від 25.11.2008 року.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 07.08.2008 року філією «Київський аукціонний центр» ДАК «Національна мережа аукціонних центрів» проведено аукціон з продажу майна банкрута ТзОВ «Кріогенні Технології» в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича, а саме: 1) Устаткування (установки) по переробці зношених шин ЮТЕС К.С-400/04-16 та ПЧТЕС БІІ-200/03-02; 2) Нежитлових приміщень: контрольно-пропускний пункт (прохідна) корпус №6, площею 157,2 кв. м.; незавершена будівля цеху, площею 3 977,9 кв.м.; будівля цеху, площею 4 260,0 кв.м.; 3) Іншого майна - блочна котельна марки «Виток-4»; протипожежні резервуари; резервуари для зберігання піноутворювача; каналізаційна насосна станція ;майданчик для зберігання азоту і відходів; автодороги; кріогенні цистерни; газопровід, водопровід; підстанція 35/6 кВт в некомплектному стані (протокол № 1)(том І, а.с. 17, 150).

З Протоколу № 1 аукціону з продажу майна підприємства-банкрута ТОВ «Кріогенні технології» від 07.08.2008 р. вбачається, що переможцем аукціону визнано позивача: ДП ТОВ «П.П.Г.Мартен-Стал» (код ЄДРПОУ 34214565)(директор - Ярома С.К.), за ціною продажу 7185572,55 грн. з урахуванням ПДВ.

Даний Протокол № 1 затверджений ліквідатором відповідача, а також підписаний ліцитатором, директором філії «Київський аукціонний центр» ДАК «Національна мережа аукціонних центрів» та представником переможця - Покупця (Позивача): Ярома Станіславом Казіміжем (том І, а.с. 150/зворот).

Як вбачається з тексту позовної заяви, скаржник/позивач посилаючись на платіжні доручення: № 1 від 01.09.2008р. на суму 1080000,00 грн. (том І, а.с. 160), № 55 від 19.12.2008р. на суму 212000,00 грн. (том І. а.с. 159), № 56 від 19.12.2008р. на суму 149442,74 грн. (том І, а.с. 159) вважає, що він здійснив часткову оплату придбаного на аукціоні майна відповідно до результатів аукціону.

Скаржник також вважає, що оплати за придбане ним на аукціоні майно було зараховано як часткову оплату гарантійний внесок у розмірі 716764,81 грн., яке сплачено платіжним дорученням № 3 від 04.08.2008 року (том І. а.с. 149).

Як зазначає апелянт/позивач, загальна сума коштів, яка була перерахована ним на рахунок фірми - банкрута становить 2160000,00 грн. (1080000,00 грн. + 212000,00 грн. + 149442,74 грн. + 716764,81 грн. = 2160000,00 грн.).

Позивач звертає увагу на те, що цим було досягнуто головне завдання торгів - отримати кошти на рахунок фірми-банкрута для погашення боргів перед кредиторами. За твердженням апелянта/позивача, ДП ТзОВ «П.П.Г.Мартен-Стал» добросовісно виконало своє зобов'язання з набуття права на вказане майно, як добросовісний набувач, оскільки, згідно «Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна» від 22 грудня 1997р., яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1448, аукціон оголошено таким, що відбувся.

Як стверджує апелянт, реалізація проплати цілого майнового комплексу нерухомості не відбулась і не може відбутися, у зв'язку з невідповідністю документації на право власності даного об'єкту».

Апелянт/позивач у апеляційній скарзі посилається на те, що суддею Гоменюк З.П. господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2008 року по справі № 6/216, було ухвалено незаконне рішення, тому просить скасувати ч.3 резолютивної частини судового рішення від 25.11.2008 року у справі № 6/216 в частині щодо визнання за ТзОВ «Кріогенні технології» право власності на нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянці площею 4.5754 га (кадастровий № ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, оскільки відповідач ввів суддю місцевого суду по справі № 6/216 в оману приховавши фактичні обставини справи, а саме: придбання спірного майна на аукціоні саме позивачем та часткову оплату ним за придбане майно.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, 25 жовтня 2008 року господарським судом Львівської області по справі № 6/216 (суддя Гуменюк З.П.) було постановлено рішення, в п. 3 якого зазначено: визнати за ТзОВ «Кріогенні Технології» право власності на нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянці площею 4.5754 га (кадастровий № ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області (том І, а.с. 13-16).

Апелянт/позивач стверджує, що рішення господарського суду Львівської області від 25.11.2008 року у справі № 6/216 не відповідає нормам матеріального і процесуального права України з наступних причин:

1. Позивач у вказаній справі приховав свідомо відомості про те, що дане майно входило в ліквідаційну масу і було продане з торгів, як державне майно на тендерній основі. А отже, право власності повинно було б бути належним чином оформлене на набувача згідно результатів торгів, після оплати його вартості.

2. Не було відомо те, що на момент прийняття судового рішення на рахунок ТзОВ «Кріогенні технології» поступили кошти в сумі 2160000,00 грн. в розпорядження Ліквідатора для погашення заборгованості перед кредиторами.

3. На вказану дату не може виноситися Рішення суду, що вирішує питання про права та обов'язки ТзОВ «Кріогенні Технології», так як дана юридична особа оголошена офіційно банкрутом і від її імені виступає Ліквідатор, призначений судом. Діяльність такої юридичної особи заборонена і всі повноваження переходять до особи Ліквідатора, діяльність якого регулюється виключно Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апелянт зазначає, що ДП ТзОВ «П.П.Г.Мартен-Стал» частково оплатив, згідно платіжних документів про часткову оплату, згідно Протоколу № 1 аукціону (ЛОТ - 1. Об'єкт незавершеного будівництва - площею 4,5754 га - завод з переробки зношених шин, а саме: 1. Обладнання - установки RC-400/04-16 та DU-200/03-02 виробництва фірми INTEC Sondermachen Gmb. 2. Будівлі та споруди - блочна котельня «Виток-4», незавершене будівництво виробничого корпусу, будівля прохідної з складом пічного палива та котельню, насосна, протипожежні резервуари, резервуари для збереження піноутворювача, КНС, майданчик для зберігання відходів та азоту, автодороги, кріогенні цистерни, газопровід, водопровід та підстанція 35/6 кВт, місцезнаходження майна: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Зарічна, 52) з продажу майна підприємства банкрута - ТзОВ «Кріогенні Технології», на підставі наявного Протоколу від 07.08.2008 року про купівлю переможцем аукціону майна підприємства-банкрута ТзОВ «Кріогенні Технології» в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Гусара І.О. (ліцензія серії АВ № 307316 від 06.03.2007 року), що визнаний господарським судом міста Києва, а ТзОВ «Кріогенні Технології» одразу звернулося до господарського суду Львівської області, приховавши наявні істотні відомості відносно даного майнового комплексу, про його неправомірну приватизацію.

Колегія суддів не може погодитись з висновками апелянта/позивача викладеними в апеляційній скарзі, виходячи з такого.

Згідно ч. 3 ст. 16 ГПК України, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються судом за місцезнаходженням майна.

Оскільки нежитлові приміщення, визнання недійсним права власності на які є предметом позову, розташовані, як зазначено у позові, на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, даний спір є підсудний Господарському суду Львівської області на підставі ч. 3 ст. 16 ГПК України.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно глави 24 Цивільного кодексу України, до способів набуття права власності належать: виготовлення або створення нової речі (виробництво); переробка речі (специфікація); привласнення загальнодоступних дарів природи; знахідка; скарб; бездоглядні домашні тварини; набуття права власності на річ за набувальною давністю, тобто по закінченні певного часу, особою, яка відкрито, добросовісно і безперервно володіла чужою річчю, тощо. Похідними підставами набуття права власності вважаються такі, за яких право власності у суб'єкта виникає внаслідок волевиявлення попереднього власника (купівля-продаж, поставка, контрактація, дарування, міна та інші договори із передачі майна у власність, а також спадкування за заповітом). Особливим способом набуття права власності є приватизація державного майна.

Відповідно до п. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Як встановлено колегією суддів, в матеріалах справи знаходиться копія рішення господарського суду Львівської області від 25.11.2008 р. по справі № 6/216 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріогенні технології» до відповідача: Фізичної особи - підприємця Кметика Ярослава Йосиповича, про зобов'язання до виконання умов договору.

Вищевказане рішення місцевого суду набрало законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, а відповідно до статті 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Особливе значення для забезпечення стабільності цивільних правовідносин має властивість преюдиціальності рішення, що набрало законної сили. Під преюдиціальністю розуміється неприпустимість оспорювання і повторної перевірки в іншому процесі фактів і правовідносин, підтверджених рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиція рішення означає, що всі органи і організації, які досліджують повторно факти та відносини, істинність яких вже встановлена судом, зобов'язані покласти в основу своєї діяльності і своїх рішень факти і відносини в тому вигляді, у якому вони були констатовані в рішенні, що набрало законної сили; сторона, яка засновує вимоги на правовідносинах, що були повністю або частково предметом дослідження при прийнятті судового рішення, що набрало законної сили, не повинна доводити наявність правовідносин і елементів, їх складових, а також юридичних фактів, що лежать в основі цих правовідносин. Відносини і факти, встановлені в рішенні, вважаються істинними та не підлягають доказуванню доти, доки рішення, при прийнятті якого вони були досліджені, не скасоване.

Як зазначено вище у цій постанові, 25 листопада 2008 року господарським судом Львівської області (справа № 6/216) було ухвалено рішення яким (п.3 резолютивної частини рішення) визнано за ТзОВ «Кріогенні Технології» право власності на нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянці площею 4.5754 га (кадастровий № ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

Згідно ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення не було оскаржене у строки та у спосіб визначений чинним законодавством України і набрало законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, скаржником/позивачем не надано доказів переходу права власності до інших осіб на нежитлові приміщення, що розташовані на земельній ділянці площею 4.5754 га (кадастровий № ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області після набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області у справі № 6/216, згідно якого дані нежитлові приміщені визнано власністю ТзОВ «Кріогенні Технології».

Крім того, згідно ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Як вбачається з позовної заяви, скаржник/позивач просить, визнати недійсним право власності на нежитлові приміщення, шляхом скасування ч. 3 резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 25.11.2008 року по справі № 6/216, яке набрало законної сили, про що ним чітко визначено в апеляційній скарзі.

Однак, такий спосіб захисту права не передбачений чинним законодавством, що дає підставу звернути увагу позивача на неналежний вибір способу захисту права.

Отже, як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, апелянтом/позивачем не представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а факт права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріогенні технології» на нежитлові приміщення, що розташовані на земельній ділянці площею 4.5754 га (кадастровий № ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, встановлений у рішенні господарського суду Львівської області від 25.11.2008 року у справі № 6/216, що набрало законної сили, місцевий суд правомірно прийшов до висновку, що позов Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «П.П.Г.Мартен-Стал» (м. Ковель) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріогенні технології" в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича (м. Київ) про визнання недійсним права власності на нежитлові приміщення не підлягає задоволенню.

Щодо тверджень апелянта/позивача, що місцевим судом було незаконно застосовано ст. 328 ЦК України, оскільки, набуття права власності відповідача відбулось на підставах, що базуються на приховуванні відповідачем юридично - значимих фактів, шляхом привласнення чужих коштів, та не законним заволодінням державного майна, оскільки вважає, що суддю Гоменюк З.П. було введено в оману, що призвело до винесення незаконного рішення у справі № 6/216, колегія суддів вважає недоведеними належними та допустимими доказами.

Разом з тим, є безпідставними твердження апелянта про те, що оскільки суд не витребував документів, які підтверджують позовні вимоги позивача, відтак рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки відповідно до ст. 4-2 ГПК України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, що було вчинено місцевим господарським судом під час розгляду даної справи, що підтверджується ухвалами місцевого господарського суду від 14.11.2012р. - за клопотанням позивача залучено до участі у справі третю особу, витребувано з Дрогобицького МБТІ докази (том І. а.с. 17, 214), зобов'язано сторін подати конкретні докази у справу (том І, а.с. 25), надано позивачу можливість забезпечити у судовому засіданні перекладача, захисника, у зв'язку з чим, справа, неодноразово, відкладалася (том І, а.с. 37, 50-52, 87-89), задоволено клопотання позивача про колегіальний розгляд справи (том І, а.с. 93, 95-98); вчинено запит до ДПІ у Святошинському районі ДПС міста Києва про надання доказів у справу (том І. а.с. 176), тощо.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для забезпечення права на захист діє адвокатура.

Статтею 28 ГПК України визначено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Статтею 38 ГПК України визначено, що сторона (Позивач та Відповідач, згідно ст. 21 ГПК України) або прокурор у разі неможливості самостійно надавати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів та зазначено, що повинно містити таке клопотання (частина 2 ст. 38 ГПК України).

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено обов'язку для господарського суду на вимогу сторони (позивача та/або відповідача), збирати докази та/або збирати нові докази, додатково перевіряти докази, залучати сторін, в т.ч. прокурора, для скасування судового рішення (в нашому випадку рішення місцевого господарського суду Львівської області від 28.11.2008 року у справі № 6/216), яке набрало законної сили.

Не визначено такого обов'язку для суду Європейською Конвенцією з прав людини і основоположних свобод (та протоколами до неї), яка є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України як чинний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР. Конвенція набула чинності 11 вересня 1997 року.

Важливим елементом згідно Конвенції справедливого судового розгляду є рівність сторін. Загалом, рівність сторін означає, що має бути однакове ставлення до сторін у справі; жодна зі сторін не має отримувати суттєві переваги над іншою стороною. Виходячи із приписів статті 6 Конвенції, сторони повинні представляти суду власні аргументи і докази, а суд повинен з однаковою ретельністю розглядати подання кожної із сторін та всі представлені йому докази.

Принцип рівності сторін за правилами ст. 6 Конвенції передбачає, що жодна з сторін не отримує сприятливіших умов для представлення своєї позиції або аргументів в разі відсутності іншої сторони.

Разом з тим, приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено право суду апеляційної інстанції на ревізію рішення місцевого господарського суду, яке набрало законної сили, в т.ч. скасовувати повністю або частково таке рішення, як цього вимагає скаржник в апеляційній скарзі (п. 3 прохальної його частини) на підставі подання позову про визнання недійсним право власності на нежитлові приміщення (п. 2 прохальної частини апеляційної скарги).

Приписами ГПК України визначено порядок та строки перегляду судових рішень в апеляційному порядку (Розділ ХІІ ГПК України) та перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами (ст.ст. 112-114 Розділу ХІІІ ГПК України).

Відтак і вищезазначені обставини не можуть слугувати підставою для скасування судового рішення у даній справі.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Інші твердження та посилання апелянта/позивача наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони є надуманими, не доведені перед судом належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 11.03.2013р. у справі № 5015/4677/12 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 43, 44 - 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 11.03.2013 року у справі № 5015/4677/12 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/позивача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Гриців В.М.

Повний текст постанови оформлено та підписано 17.05.2013р.