Рішення

від 20.05.2013 по справі 247/2143/13-ц

ТОРЕЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 247/2143/13-ц

2/247/668/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Стріжакової Т.В.

при секретарі Воробйової І.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Торезі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Позовні вимоги мотивував тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину, договору дарування, посвідченого 25.01.1991 року Торезькою державною нотаріальною конторою, він є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Відповідачка є його колишньою дружиною, з нею він перебував у зареєстрованому шлюбі в період з 24.07.1991 року по 27.09.2012 року. Шлюб розірвано на підставі рішення Торезького міського суду від 27.09.2012 року. Проживали вони з відповідачкою у вказаному його житловому будинку, 39, де остання була зареєстрована з січня 1991 року. Фактичні шлюбні відносини між ними припинилися з вересня 2010 року, починаючи з квітня 2011 року і до теперішнього часу остання з ним не проживає, забрала всі свої речі і стала проживати в іншому місці: спочатку за адресою: АДРЕСА_1, а зараз мешкає за адресою: АДРЕСА_3. Коли відповідачка виїжджала від нього вона пообіцяла, що як тільки знайде собі інше житло, то відразу ж зніметься з реєстрації в добровільному порядку. Він неодноразово звертався до неї з проханням знятися з реєстрації в добровільному порядку, вона обіцяла це зробити, але нічого не робить.

Таким чином, починаючи з квітня 2011 року відповідачка в будинку, що належить йому на праві особистої власності, не проживає, забрала усі свої речі, на її ім'я не приходить кореспонденція, комунальні послуги не оплачує, в утриманні будинку участі не приймає, житлом забезпечена. Він бажає провести відчуження даного житлового будинку, однак той факт, що відповідачка залишається там зареєстрованою є перешкодою для його продажу, в результаті він не може розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд. Оскільки відповідачка понад один рік не проживає в зазначеному житловому будинку без поважної причини, фактично постійно проживає за іншою адресою, житлом забезпечена, не є членом його родини, то відповідно до ст.405 ч.2 ЦК України вона втратила право користування даним житловим будинком. Просить визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.2).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 дав пояснення, аналогічні викладеним у позові, додатково пояснив, що відповідачка з квітня 2011 року не проживає в його будинку, вона забрала усі свої документи, одяг, меблі, холодильник та телевізор. Відповідач проживає у квартирі по АДРЕСА_1, житлом забезпечена. Він пропонував їй оформити цю квартиру на неї, але вона відмовилася, тому квартира оформлена на старшого сина, який не заперечує, щоб вона там проживала та зареєструвалася в ній офіційно. Просив визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2.

Представник позивача ОСОБА_2 пояснила, що позивач є власником будинку за адресою: АДРЕСА_2, відповідачка перестала бути членом його сім'ї, не проживає в будинку вже два роки, свої речі забрала, комунальні послуги в ньому не оплачує, забезпечена житлом, позовні вимоги визнала, тому просила позовні вимоги задовольнити, визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач ОСОБА_3 пояснила, що позовні вимоги визнає, 27.04.2011 року вона перевезла речі на квартиру по АДРЕСА_1, не заперечує там зареєструватися, повертатися у будинок колишнього чоловіка по АДРЕСА_2 не бажає, з дітьми вона відносини підтримує. З позовними вимогами згодна.

Вислухавши позивача, представника позивача, відповідачку, свідків, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 25.01.1991 року, посвідченим державним нотаріусом Торезької державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за № 1-266, спадкоємцями майна ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_13, є в рівних частках: син ОСОБА_5 та син ОСОБА_1 Спадкове майно на яке видано це свідоцтво, складається з ? частин житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2, який належав спадкодавцю на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину по закону та дублікату свідоцтва про право власності, зареєстрованих в БТІ м.Тореза 27.12.1990 року № 3709; на земельній ділянці площею 600кв.м. розташовані жилий будинок жилою площею 43,6кв.м та господарчі будівлі та споруди. В БТІ м.Тореза воно зареєстровано 05.02.1991р., а в Електронному реєстрі прав власності нерухомості 02.12.2006р. (а.с.3).

Згідно з договором дарування від 24.12.1991 року, посвідченим державним нотаріусом, ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_1 прийняв у дар 3/8 частини житлового будинку з відповідною частиною побутових та господарчих будівель та споруд, що знаходяться в АДРЕСА_2 на земельній ділянки в розмірі 600 кв.м. В БТІ м.Тореза він зареєстрований 13.02.1992р., а в Електронному реєстрі прав власності нерухомості 02.12.2006р. (а.с.4,5).

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 15.04.1997 року, ОСОБА_1, який мешкає в АДРЕСА_2, на підставі рішення виконкому Торезької міської ради народних депутатів від 19.03.1997 року за № 61 передається у приватну власність земельна ділянка площею 0.0678 гектарів в межах згідно з планом; земельна ділянка розташована на території Торезької міської ради; землю передано для обслуговування житлового будинку (а.с.16).

Позивачем наданий технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2, виготовлений 16.11.2006 року на ім'я власника - ОСОБА_1 володимировича, розмір частки власності - 1 (а.с.9-15).

У домовій книзі для прописки громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_2 зареєстрованими значаться: з 17.05.1985 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, з 29.05.2009 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.6-8). У акті обстеження №126, складеному ГДК "Центральний" вказано, що 25.03.2013 року при проведенні обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 встановлено, що згідно з записом в домовій книзі за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1, 1964 року народження, власник будинку; ОСОБА_3, 1965 року народження; сини - ОСОБА_1, 1992 року народження та ОСОБА_1, 2003 року народження, але фактично з квітня 20112 року ОСОБА_3 за вказаною адресою не проживає, особистих речей її в будинку немає (а.с.18,31).

Рішенням Торезького міського суду від 27 вересня 2012 року розірваний шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_11, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12, зареєстрований 24 липня 1991 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Тореза, актовий запис за № 410 . Рішенням встановлено, що шлюбні відносини між ними припинені з вересня 2010 року через постійні сварки, втрату взаєморозуміння та поваги, внаслідок чого склалися неприязнені відносини, сторони спільно не проживають, не господарюють; сім'я фактично розпалася і надалі спільне проживання і збереження сім'ї неможливо (а.с.17).

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що позивач та відповідач проживали однією сім'єю, по сусідству з нею, потім вони розійшлися. Вона (свідок) якось на вулиці зустрічала ОСОБА_3, яка сказала їй, що вона уходить від чоловіка, який завів собі іншу жінку, що вони розривають шлюб. ОСОБА_3 пішла від позивача, вже більше 1,5 роки вона не проживає в будинку АДРЕСА_2.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона проживає з позивачем по-сусідству, на одній вулиці. Відповідачка не проживає з ним більше 1,5 роки. Останній раз відповідачку вона бачила на мікрорайоні-3, яка там працювала у дитячому садочку. ОСОБА_3 сказала, що скандали з чоловіком вже надоїли, відносини у них зовсім розладилися, що вона пішла з дому, з ним не живе. Вона знає від сусідки, що відповідачка забрала свої речі. У них є діти, яки жили і з матір'ю, і з батьком, старший син жив з матір'ю. У теперішній час позивач в своєму будинку живе вже з іншою жінкою.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона з 3012.2010 року проживає з позивачем однією сім'єю в будинку АДРЕСА_2. Відповідачку знає тільки заочно. У будинку її речей немає, у будинок вона не приходить, в ньому не проживає з 27.04.2011 року, своєму меншому сину дзвонить кожного дня. Коли позивач розходився з нею, то запропонував оформити на неї квартиру по АДРЕСА_1, але вона розпорядилася квартиру оформити на старшого сина.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що позивач та відповідачка є його батьками, приблизно 2 роки мати не проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_2, де вони проживали сім'єю, вона вивезла речі і фактично проживає у квартирі, розташованій по АДРЕСА_1. Він з батьком і братами залишилися у будинку АДРЕСА_2. Вони хотіли квартиру по АДРЕСА_1 оформити на ім'я матері, але вона відмовилася, сказала оформити її на його (свідка) ім'я. Він не заперечує, щоб мати проживала та зареєструвалася в цій квартирі. А якщо батьки вирішать квартиру переоформити на матір, він теж не буде заперечувати.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до ст.ст.319,321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.383 ЦК України будинок використовується власником для власного проживання та проживання членів його сім'ї.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (ч.1). Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ч.2).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач як дружина та член сім'ї власника 08.01.1991 року була зареєстрована у спірному будинку, що належить позивачу на праві власності. Відповідач виїхала з будинку, забрала свої документи, речі, меблі, побутові прилади. Рішенням суду шлюб між позивачем та відповідачем розірваний. Відповідач без поважних причин не проживає у даному будинку тривалий час, більше одного року, участі в оплаті житлово-комунальних послуг не приймає.

Судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили, що позивач своїми діями заважав праву проживання відповідача у будинку, що позивач змусив відповідача залишити житлове приміщення, переїхати. Не встановлено будь-яких домовленостей між позивачем та відповідачем стосовно подальшого проживання відповідача у даному будинку.

Таким чином, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт відсутності відповідача за місцем своєї реєстрації без поважних причин понад 1 рік, що підтверджено дослідженими матеріалами справи, поясненнями свідків, тому вимоги позивача про визнання відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.316,317,319,321,383, ч.2 ст.405 ЦК України, ст.ст.3,10,11,15,60,79,88, 197, 209, 210,212,214,215,223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12, такою, що втратила право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2.

Заочне рішення може бути переглянуто Торезьким міським судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку він може подати Торезькому міському суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку: подати апеляційну скаргу про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подаються Апеляційному суду Донецької області через Торезький міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви відповідачем про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги позивачем.

Суддя Т. В. Стріжакова