Ухвала

від 20.05.2013 по справі 404/4427/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4542/13 Справа № 404/4427/12 Головуючий у 1 й інстанції - Подобєд О.К. Доповідач - Дерев'янко О.Г. Категорія 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Дерев'янка О.Г.,

суддів: Черненкової Л.А., Петешенкової М.Ю.

при секретарі: Солод О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 грудня 2012 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, слідчого відділу Баглійського районного відділу Дніпродзержинського ГУ УМВС України, третя особа ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації , -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування позовних вимог зазначав, що начальник СВ Баглійського РО Дніпродзержинського ГУ УМВС України Чернець В.М., представник прокуратури Баглійського району м. Дніпропетровська Моташко М.К. відмовили йому у допуску до участі по кримінальної справи у якості захисника у зв'язку з тим, що у нього відсутнє свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю.

У зв'язку з наведеним, позивач ОСОБА_2 просив суд визнати зазначену інформацію недостовірною, зобов'язати Дніпродзержинське ГУ УМВС України в Дніпропетровській області, прокуратуру Баглійського району м. Дніпродзержинська шляхом доведення до їх працівників факту недостовірності інформації.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 грудня 2012 року ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовлено.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно з ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації , має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

При цьому позивач повинен довести не лише факт поширення інформації особою, до якої пред'явлений позов, а й її особливий характер, що ганьбить гідність особи.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції правильно встановлено і підтверджується матеріалами справи, що між сторонами мали місце стосунки з приводу непогодження начальника СВ Баглійського РО Дніпродзержинського ГУ УМВС України Чернець В.М. та представник прокуратури Баглійського району м. Дніпропетровська Моташко М.К. на участь ОСОБА_2 у якості захисника інтересів ОСОБА_3 по кримінальній справі № 41111320 за ст. 191 ч. 2 КК України.

Відмовляючи позивачу в задоволені його позову, суд обґрунтовано виходив з того, що дії відповідачів не містять юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову ОСОБА_2, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Як пояснили ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 у суді апеляційної інстанції позивач був допущений у якості захисника ОСОБА_3 та представляв його інтереси зокрема по зазначеній кримінальній справі, тому вбачається що наслідків вказані вище обставини не мали.

Крім того, суд першої інстанції правильно в рішенні зазначив, що прокуратура Баглійського району м. Дніпроджержинська, слідчий відділ Баглійського району Дніпродзержинського ГУ УМВС України не є юридичними особами, тому за цих обставин судом також обґрунтовано відмовлено позивачу у задоволенні позову.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: