Рішення

від 17.05.2013 по справі 905/2038/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.05.2013р. Справа № 905/2038/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія «Аска», відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний Гуллівер», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 65833 грн. 73 коп.,-

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явились

від відповідача - 1 - не з'явились

від відповідача - 2 - не з'явились

від третьої особи - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача-1 Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» - 50000 грн., та стягнення з відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний Гуллівер» - 15833,73 грн.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статтю 27 Закону України «Про страхування», статті 993, 1187, 1191, 1194 Цивільного кодексу України.

Представники позивача, відповідачів та третя особа в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

17 травня 2013 позивач, керуючись ст. 22 ГПК України звернувся до суду із письмовою заявою про збільшення позовних вимог, якою просив стягнути з відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний Гуллівер» 18572,35 грн.

Водночас, згідно ч.4 ст. 22 ГПК України позивач до прийняття рішення по справі має право збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу.

Позивач подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача затрати на виплату страхового відшкодування у сумі 18572,35 грн. не надав суду доказів направлення уточненої позовної заяви №214 від від 16.05.2013р.. на адресу відповідача, тому суд не приймає до уваги вказану заяву позивача..

ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» надало відзив на позов від 25.04.2013 р. в якому зазначило, що 10.05.2012 року між відповідачем-1 та ТОВ «Чарівний Гуллівер» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6598306 з лімітом відповідальності за майнову шкоду 50000 грн., франшиза - 0 грн. Згідно цього Договору страхувальник забезпечив страхування цивільно-правової відповідальності належного йому транспортного засобу ГАЗ 3307 реєстраційний номер НОМЕР_1.

У зв'язку зі страховою подією, яка мала місце 10.08.2012 року, на підставі заяви ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування, відповідач-1 платіжним дорученням №4039 від 04.04.2013 року перерахував потерпілому (ОСОБА_2.) 2738,62 грн. З огляду на зазначене, з урахуванням вимог п.22.1 ст.22, ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.17 ст.9 Закону України «Про страхування» відповідач-1 не заперечував проти стягнення з нього суми страхового відшкодування у розмірі 47261,38 грн. (50000грн.-2738,62 грн. = 47261,38 грн.).

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на достатність документів, необхідних для розгляду справи по суті, в силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Спеціальними законами, які регулюють відносини у сфері страхування, зокрема обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, є Закони України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

30 серпня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування» (Страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено договір №АТК ВТБ 1109377 добровільного страхування транспортних засобів (надалі - Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме автомобіля «Toyota Landcruiser», державний номер НОМЕР_2 (надалі - застрахований автомобіль). Строк дії договору з 31.08.2011 по 30.08.2012р.(а.с.7).

10 серпня 2012 року в м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Чарівний Гуллівер», під керуванням ОСОБА_1

Відповідно до постанови Петровського районного суду м.Донецька від 05.09.2012 р. ДТП сталася у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до механічних пошкоджень застрахованого автомобіля, внаслідок чого ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.14).

Таким чином вина ОСОБА_1 була доведена у судовому порядку.

ДТП визнано позивачем страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля «Toyota Landcruiser», проведено оцінювання автомобіля та складено звіт №181/8-12 від 28.08.2012р. про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Toyota Landcruiser», державний номер НОМЕР_2 складає 81457 грн. 18 коп.; вартість відновлювального ремонту без врахування фізичного зносу вузлів та деталей - 81457 грн. 18 коп. (а.с.15-22).

Страхувальником було подано до Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» заяву від 30.08.2012р.про страхову виплату, у зв'язку з настанням страхового випадку. (а.с.37).

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування автотранспортних засобів від 14.02.2011р. №АТК ВТБ 1109377, враховуючи Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, рахунків №СФ-АГ 12/08209 від 16.08.2012р. та №СФ-12/099399 від 19.09.2012р., на підставі страхового акту від 30.08.2012р. та розрахунків страхового відшкодування до нього - позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 65833 грн. 73 коп. на користь ОСОБА_2, що підтверджується платіжними дорученнями №27023 від 06.09.2012р. та №29686 від 28.09.2012р. (а.с. 45-46).

10 травня 2012 року між відповідачем-1 та ТОВ «Чарівний Гуллівер» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6598306 з лімітом відповідальності за майнову шкоду 50000 грн., франшиза - 0 грн., зі строком дії до 15.05.2013р.

Згідно цього Договору страхувальник забезпечив страхування цивільно-правової відповідальності належного йому транспортного засобу «ГАЗ 3307» реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 90).

10 жовтня 2012 року потерпілий (ОСОБА_2.) звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до ПРАТ «УАСК «АСКА».

Відповідно до рахунків №СФ-АГ 12/08209 від 16.08.2012р. та №СФ-12/099399 від 19.09.2012р. (а.с.33-36) вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Landcruiser», державний номер НОМЕР_2 склала 68572 грн.35 коп.

Відповідачем -1 було отримано від позивача лист вих.№463 від 09.10.2012р. щодо здійснення ОСОБА_2 виплати страхового відшкодування за договором №1109377 у розмірі 65833 грн. 73 коп.

На підставі частини 17 ст. 9 Закону України «Про страхування» встановлено, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник, відповідач-1 провів розрахунок суми страхового відшкодування ОСОБА_2 наступним чином: 68572 грн.35 коп. (вартість відновлювального ремонту) - 65833 грн. 73 коп. (сума виплаченого страхового відшкодування) = 2738 грн. 62 коп.

Пунктом 36.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування (регламентна виплата) безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна,

У зв'язку зі страховою подією, яка мала місце 10.08.2012 року, на підставі заяви ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування, відповідач-1 платіжним дорученням №4039 від 04.04.2013 року перерахував потерпілому (ОСОБА_2.) 2738 грн. 62 коп.

14 листопада 2012 року відповідачем-1 складено страховий акт про визнання ДТП за участю застрахованого транспортного засобу «ГАЗ 3307», що належить ТОВ «Чарівний Гуллівер» на виплату страхового відшкодування на суму 47261 грн. 38 коп.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з пункту 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно до пункту 17 статті 9 Закону України «Про страхування Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до полісу № АВ/6598306 у позивача виникло право регресної вимоги до ПРАТ «УАСК «АСКА» у сумі 47261 грн. 38 коп. (50000грн.-2738,62 грн. = 47261,38 грн.)

З урахуванням вищевикладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позову до ПРАТ «УАСК «АСКА» та обгрунованості вимог про стягнення з відповідача 47261,38 грн.

Щодо позовних вимог до ТОВ «Чарівний Гуллівер».

Відповідно до частини 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з роз'ясненнями п. 5 зазначеної вище постанови під час розгляду судами справи за позовами про відшкодування шкоди за ст. 1172 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 1166 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває в трудових відносинах із цією організацію, і шкоду було заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була. Господарські (підприємницькі) товариства, кооперативи відповідають за шкоду на підставі ст. 1172 ЦК у випадках її заподіяння як їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства (кооперативу), так і особами, які виконують роботу за трудовим договором.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статей 999, 1194 Цивільного кодексу України, статей 9, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок відшкодування майнової шкоди заподіяної позивачу в межах лімітів лежить на відповідачеві-2, а у разі якщо шкода є більшою, то різниця між розміром фактично заподіяної шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням - сплачується відподвідачем-1.

Ліміт відповідальності ПРАТ «УАСК «АСКА» за майнову шкоду згідно до полісу № АВ/6598306 складає 50000 грн.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позову до ТОВ «Чарівний Гуллівер» на суму 15833 грн. 73 грн., що складає різницю між розміром фактично заподіяної шкоди та страховим відшкодуванням, яке повинно бути сплачено відподвідачем-1

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів у повному обсязі заявлену до стягнення з відповідачів суму збитків, а відтак позовні підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія «Аска», до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний Гуллівер», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 65833 грн. 73 коп.- задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (83052, пр.-т. Ілліча,100, м.Донецьк, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (04050, м.Київ, вул..Герцена,10, код ЄДРПОУ 24745673) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 47261 (сорок сім тисяч двісті шістдесят одна) грн. 38 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1235 (одна тисяча двісті тридцять п'ять) грн. 15 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний Гуллівер» (83052, м.Донецьк, вул. Складська, б.5, код ЄДРПОУ 32193737) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (04050, м.Київ, вул..Герцена,10, код ЄДРПОУ 24745673) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 15833 (п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 413 (чотириста тринадцять) грн. 78 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 17 травня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 20 травня 2013 року..

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов