Постанова

від 06.11.2006 по справі 15/333-06-9083а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/333-06-9083А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "06" листопада 2006 р.Справа  № 15/333-06-9083А

16 год. 58 хв.                                                                              м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                                Петрова В.С.

при секретарі                                  Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від позивача –               Москаленко Д.Е.;  

від відповідача –           Гуреєва В.І., Сінельщикова Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Арцизьке хлібоприймальне підприємство” до Державної  інспекції з контрою за цінами в Одеській області про визнання нечинним рішення про застосування економічних санкцій,

    ВСТАНОВИВ:  

Відкрите акціонерне товариство „Арцизьке хлібоприймальне підприємство” звернулось до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про визнання нечинним рішення  Державної  інспекції з контрою за цінами в Одеській області № 403 від 27.07.2006 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, посилаючись на неправомірність застосування до позивача санкцій у вигляді вилучення в доход державного бюджету 42 734, 90 грн. необґрунтовано одержаної виручки та 85 469,80 грн. штрафу, оскільки, на думку позивача, ціни на послуги зернового складу у відносинах з суб'єктами підприємницької діяльності є вільними та не підпадають під державне регулювання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08 вересня 2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/333-06-9083А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19 вересня 2006 р. у справі № 15/333-06-9083А закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки вважає цілком правомірним прийняття рішення про застосування економічних санкцій до позивача, у зв'язку з чим просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити, про що зазначено у запереченнях на адміністративний позов.

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

З 14 липня 2006 р. по 19 липня 2006 р. працівниками Державної  інспекції з контрою за цінами в Одеській області було проведено перевірку Відкритого акціонерного товариства „Арцизьке хлібоприймальне підприємство” з питань правильності застосування позивачем тарифів на послуги по зберіганню зерна за період з 01.08.2005 р. по 01.07.2006 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 000622 від 19.07.2006 р., на підставі якого відповідачем винесено рішення № 403 від 27.07.2006 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме: про вилучення в доход державного бюджету 42734,90 грн. необґрунтовано одержаної виручки та 85469,80 грн. штрафу, всього на суму 128 204,70 грн.

Так, на думку суду, зазначене рішення про застосування економічних санкцій до позивача прийнято відповідачем правомірно, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки від 19.07.2006 р., перевіркою встановлено завищення позивачем тарифів на послуги зі зберігання зерна, що є порушенням приписів п. 14.2.4. Закону „Про державну підтримку сільського господарства України”.

Відповідно до п. 14.2.4 ст. 14 вказаного вище Закону, якщо елеватор (зерновий склад, зерносховище) зберігає товар, який підпадає під визначення об'єкта державного цінового регулювання згідно із цим Законом, то тариф (ціна) на вартість такого зберігання не може перевищувати 0,5 відсотка від розміру мінімальної закупівельної ціни відповідного об'єкта цінового регулювання (за календарний місяць такого зберігання), якщо менша вартість не встановлюється постановою Кабінету Міністрів України.

Так, згідно акту перевірки ВАТ „Арцизьке хлібоприймальне підприємство” згідно з подвійним складським свідоцтвом на зерно прийняло 17.08.2005 р. від ТОВ АФ „Дністровська” на зберігання зерно пшениці III і IV класів урожаю 2005 року в кількості 950 тон і 750 тон відповідно, яке було передано під заставу Аграрному фонду, який відповідно до п.п. 12.2.1, п.п 12.2.5 та п.п. 12.2.6 п.12.2 ст. 12 Закону „Про державну підтримку сільського господарства України” надав бюджетний кредит виробнику зерна –агрофірмі, тобто зазначене зерно з 17 серпня 2005 р. стало об'єктом державного цінового регулювання.

Проте, ВАТ „Арцизьке хлібоприймальне підприємство” при розрахунку вартості послуг зі зберігання заставного зерна пшениці III і IV класів, яке є об'єктом державного цінового регулювання, застосувало вільний тариф у розмірі 6,72 грн. за 1 тонну/місяць, внаслідок чого отримав доход в розмірі  42 734,90 грн.

Однак, згідно роз'яснення Міністерства аграрної політики, викладені в листі від 23.12.2005 р. № 37-ІІ-1-6/20402, та листа Міністерства юстиції від 29.12.2005 р. № 20-91-4632 щодо застосування тарифів на зберігання заставного зерна тариф за зберігання заставного зерна пшениці III і IV класів не повинен перевищувати 3,45 грн. (мінімальна закупівельна ціна зерна пшениці III класу 690 грн. х 0,5%) і 2,70 грн. (мінімальна закупівельна ціна зерна пшениці IV класу 540 грн. х 0,5%) за одну тонну/місяць відповідно.

Посилання позивача на те, що зазначені листи не є регуляторними актами, до уваги суду не приймаються. Більш того, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо правомірності встановлення ним вільних цін на послуги зі зберігання зерна, що надані суб'єкту підприємницької діяльності. Так, вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (ст. 7 Закону України „Про ціни і ціноутворення”).

Таким чином, нараховані відповідачем економічні санкції в сумі 128 204,70 грн. згідно рішення № 403 від 27.07.2006 р. правомірно застосовані до позивача.     

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не допущено порушень норм чинного законодавства при прийнятті рішення про застосування економічних санкцій, у зв'язку з чим позовні вимоги цілком необґрунтовані та не відповідають вимогам чинного законодавства, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

               ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства „Арцизьке хлібоприймальне підприємство” до Державної  інспекції з контрою за цінами в Одеській області про визнання нечинним рішення про застосування економічних санкцій відмовити.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 13.12.2006 р.

            Суддя                                                                                 Петров В.С.