Рішення

від 18.05.2013 по справі 904/2145/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.13р. Справа № 904/2145/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський Механічний Завод", м. Дніпродзержинськ

до Дочірнього підприємства Будівельного управління "Стальмонтаж №104" Відкритого акціонерного товариства "Дніпростальконструкція", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 135 296,28 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Данілов В.О., представник за довіреністю №102/1 від 19.04.13 р.

від відповідача: Довгань С.В., представник за довіреністю № б/н

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровський Механічний Завод" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства Будівельного управління "Стальмонтаж № 104" Відкритого акціонерного товариства "Дніпростальконструкція" (далі-відповідач) про стягнення 135296,28 грн.

Сума позову складається з наступних сум:

- заборгованості за виконані роботи в розмірі 110 619,12 грн.,

- пені в розмірі 19 393,20 грн.,

- інфляційних витрат в розмірі 1 438,05 грн.,

- 3% річних в розмірі 3 845,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 08-11/8 від 30.08.11р., в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду від 20.03.13р. порушено провадження у справі №911/2145/13 та прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду в судовому засіданні на 18.04.13р.

18.04.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для долучення до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків та витяг з ЄДРПОУ щодо державної реєстрації відповідача..

В свою чергу, повноважний представник відповідача позовні вимоги визнає частково, а саме: суму основного боргу у розмірі 13 447,12грн., 3% річних у розмірі 457,52 грн., інфляційні витрати у розмірі 188,24 грн.. Щодо стягнення пені відповідач зазначає про те, що вона не передбачена договором, тому позивач не мав права її нараховувати. Крім того, відповідач 16.04.13р. до суду надав для долучення до матеріалів справи відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують правовий статус відповідача.

18.04.13р. в судовому засіданні оголошено перерву до 16.05.13р. для надання можливості позивачу ознайомитися з відзивом на позовну заяву та підготувати на нього свої заперечення

16.05.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявив про уточнення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 105 526,00 грн., з них: 100 619,12 грн. - заборгованості за виконані роботи, 1 408,67 грн. - інфляційні витрати, 3498,21 грн. - 3 % річних.

В свою чергу, повноважний представник відповідача позовні вимоги визнає частково, а саме: суму основного боргу у розмірі 13 447,12 грн., 3% річних у розмірі 457,52 грн., інфляційні витрати у розмірі 188,24 грн. Крім того, повноважний представник відповідача просить суд затвердити взаємозалік між сторонами, про що також зазначено у заяві, яку долученно до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.05.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.11р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 08-11/8 (далі-Договір), відповідно до умов п. 1 якого, позивач зобов'язався виконати своїми силами роботи по виготовленню металоконструкцій газоходів, згідно проектної документації, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити роботи, згідно Акту прийому виконаних робіт.

В п. 2.1. Договору зазначено про те, що загальна вартість робіт по Договору визначається правилами складання проектно-кошторисної документації, визначення базисної та розрахункової вартості робіт.

Вартість робіт підтверджується кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною даного Договору, по фактично виконаному об'єму робіт (п. 2.3. Договору).

Згідно п. 2.4. Договору, оплата робіт здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на протязі 20 днів з моменту підписання сторонами Акту прийому виконаних робіт (форма КБ-2 та КБ-3).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що роботи виконуються в строки згідно графіку робіт, який є невід'ємною часиною Договору.

Як зазначено в п. 3.3. Договору, прийом виконаних робіт проводиться сторонами по Акту прийому виконаних робіт у 3-денний строк та підписується представниками обох сторін.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору, позивач зобов'язаний виконати роботи в об'ємі та строки, передбачені умовами даного Договору.

В свою чергу, відповідач зобов'язаний у випадку відсутності зауважень до виконаних робіт здійснити прийомку та оплату робіт у відповідності до умов Договору (п. 4.2.3. Договору).

Так, специфікацією № 1 та специфікацією № 2, які є невід'ємною частиною Договору, визначені найменування робіт, які необхідно здійснити позивачу та строки їх виконання.

15.11.11р. між сторонами Договору був підписаний Акт № П-00000152 здачі - прийняття робіт (надання послуг). Згідно вказаного Акту загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 115 619,12 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем виконані роботи були прийняті без зауважень, у зв'язку з чим відповідач повинен був розрахуватися з позивачем до 05.12.11р. включно. Але, відповідач свої зобов'язання по Договору виконав частково.

З метою досудового врегулювання спору, 22.10.12р. відповідачу була направлена претензія з вих. № 320 про необхідність перерахувати грошові кошти за проведені роботи.

Відповіддю на претензію від 26.10.12р. № 215 відповідач визнав суму боргу у розмірі 100 619,12 грн., а також просив відстрочити сплату заборгованості.

Як зазначає позивач, станом на день звернення до суду розмір основного боргу відповідачем не погашений.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати в розмірі1 408,67 грн. грн. та 3% річних в розмірі 3 498,21 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи в розмірі 100 619,12 грн., інфляційні витрати в розмірі 1 408,67 грн. грн., 3% річних в розмірі 3 498,21 грн., а всього 105 526,00 грн.

В свою чергу, відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме: суму основного боргу у розмірі 13 447,12 грн., 3% річних у розмірі 457,52 грн., інфляційні витрати у розмірі 188,24грн., виходячи з наступного.

Відповідач зазначає про те, що дійсно має заборгованість перед позивачем у розмірі 100619,12 грн., але вважає, що суд повинен затвердити взаємозалік на суму 87 172,00 грн., оскільки у позивача залишився металопрокат, вартість якого складає 87172,00 грн., тому відповідач залишився винен позивачу лише 13 447,12 грн.

Крім того, відповідач вважає, що розрахунок інфляційних витрат та 3 % річних повинен розраховуватися виходячи з суми основного боргу у розмірі13 447,12 грн.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1. ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України зазначено про те, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В матеріалах справи знаходяться документи, які підтверджують виконані позивачем (підрядником) і прийняті відповідачем (замовником) роботи на суму, про що свідчать підписані сторонами Акт № П-00000152 здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с.13), лист № 215 від 26.10.12р. (а.с.17), Акт звірки станом на 01.02.13р. (а.с.33), лист № 226 від 22.11.12р. (а.с.38). Вищезазначені документи підписані відповідачем та скріплені печаткою підприємства відповідача, а отже дана обставина свідчить про те, що позивач виконав свої зобов'язання по Договору в повному обсязі і відповідач прийняв виконані роботи без будь-яких зауважень.

Також, відповідачем було здійснено часткову сплату за виконані роботи (а.с.37), що підтверджує прийняття відповідачем виконаних робіт.

Крім того, відповіддю на претензію від 26.10.12р. відповідач визнав суму боргу, а також просив відстрочити сплату заборгованості (а.с.17).

Доказів виконання зобов`язання в повному обсязі по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по оплаті за виконані роботи в розмірі 100 619,12 грн.

Вимога відповідача щодо затвердження судом взаємозаліку на суму 87 172,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки суд не наділений таким правом. Крім того, господарським судом в судовому засіданні встановлено, що відповідач не звертався з відповідною заявою про зарахування вимог до позивача, а тому суд не може взяти до уваги обставини на які посилається відповідач та затвердити взаємозалік на суму 87 172,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати в розмірі 1 408,67 грн. грн. та 3% річних в розмірі 3498,21грн.

Розрахунок 3% річних судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

При перевірки розрахунку інфляційних витрат, судом встановлено, що він зроблено не вірно.

Після перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства, інфляційні витрати складають 201,24 грн.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 201,24 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованості по оплаті за виконані роботи в розмірі 100 619,12 грн., інфляційні витрати в розмірі 201,24 грн., 3% річних в розмірі 3 498,21 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 547, 599, 610, 612, 625, 629, 837, 843, 846, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 218 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 79, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Будівельного управління "Стальмонтаж №104" Відкритого акціонерного товариства "Дніпростальконструкція" (51931, м.Дніпродзержинськ, вул. Слов'янська, буд. 9, код ЄДРПОУ 31044928, р/р 26000050245250 в ПАТ КБ "Приватбанк" Дніпропетровське РУ, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський Механічний Завод" (51909, м. Дніпродзержинськ, вул.Дніпропетровська, буд. 2, код ЄДРПОУ 31523315, р/р 26009000372001 в ПАТ "АКБ"Конкорд", МФО 307350) заборгованість за виконані роботи в розмірі 100 619,12 грн. (сто тисяч шістсот дев'ятнадцять грн. 12 коп.), інфляційні витрати в розмірі 201,24 грн. (двісті одна грн. 24 коп.), 3% річних в розмірі 3 498,21 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто вісім грн. 21 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 086,37 грн. (дві тисячі вісімдесят шість грн. 37 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 20.05.13р.