Рішення

від 14.05.2013 по справі 910/3585/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3585/13 14.05.13

За позовом Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройплюс"

про стягнення 48 433, 77 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Скрипніков Д.С. за довіреністю № 22/968-Д від 14.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Служба безпеки України (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройплюс" (далі - відповідач) про стягнення 48 433, 77 грн. боргу за Договором № 19/3-34-ж17 від 10.02.2005 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором № 19/3-34-ж17 пайової участі у будівництві житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками по вул. Космонавта Волкова № 18-№ 20-а в Деснянському районі м. Києва від 10.02.2005 р. щодо відшкодування понесених позивачем витрат з оренди земельної ділянки по вул. Космонавта Волкова, навпроти будинків № 18 та № 20-а у Деснянському районі м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2013 р. порушено провадження у справі № 910/3585/13 та призначено її до розгляду на 26.03.2013 р.

26.03.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи та письмові пояснення у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено на 09.04.2013 р.

27.03.2013 р через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено на 22.04.2013 р.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, справу № 910/3585/13 передано для розгляду судді Мельнику С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. суддею Мельником С.М. прийнято справу № 910/3585/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 14.05.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.05.2013 р. справу № 910/3585/13 передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 910/3585/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 14.05.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 14.05.2013 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 14.05.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2004 р. Рішенням Київської міської ради № 281-2/1491 позивачу передано в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 0,5549 га, в тому числі 0,08 га в межах червоних ліній для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом по вулиці Космонавта Волкова, навпроти будинків 18-20-а, м. Київ.

06.10.2004 р. між Київською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) був укладений Договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1. якого, орендодавець, на підставі п. 9 рішення Київської міської ради за № 281-2/1491 від 27.05.2004 р., за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, за наступними характеристиками:

Місце розташування - вул. Космонавта Волкова, навпроти будинків № 18 та № 20-а у Деснянському районі м. Києва;

Розмір - 0,5549 га, в тому числі площею 0,08 га в межах червоних ліній;

Цільове призначення - для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом;

Кадастровий номер - 8 000 000 000:62:026:0043.

10.02.2005 р. між Службою безпеки України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройплюс" (пайовиком) було укладено Договір № 19/3-34-ж17 "Пайової участі у будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками по вулиці Космонавта Волкова, № 18-№ 20-а у Деснянському районі м. Києва" (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, предметом договору сторонами визначено будівництво в порядку пайової участі житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками за адресою: м. Київ, вул. Космонавта Волкова, № 18-№ 20-а у Деснянському районі.

26.05.2005 р. між Службою безпеки України (замовник), ТОВ "Стройплюс" (пайовик -1) та ТОВ "Будівельно-Інвестиційна компанія "Інтербудінвест" (пайовик-2) було укладено Додаткову угоду № 1-19/3-62 до Договору, згідно з якою сторони внесли в тому числі доповнення та зміни до розділу 1 Договору "Предмет договору", розділу 2 Договору "Пайові внески та порядок розрахунків", зокрема, виклали пункт 2.7. Договору в наступній редакції: "2.7 Пайовик компенсує Замовнику документально підтверджені витрати, понесені останнім у процесі будівництва (оплата технічних умов, документів по відведенню земельної ділянки та інші)", розділу 3 Договору "Ціна та терміни фінансування", розділу 4 Договору "Права та обов'язки Сторін", зокрема, доповнено Договір п. 4.3.8, відповідно до якого пайовик відшкодовує документально підтверджені поточні витрати Замовника, пов'язані з оформленням дозволів, погоджень необхідних для будівництва об'єкту, а також самостійно здійснює технічний нагляд за будівництвом об'єкту.

16.05.2009 р. між Службою безпеки України (замовник) та ТОВ "Стройплюс" (пайовик) було укладено Додаткову угоду № 2-19/2-13 до Договору, згідно з якою пайовик ТОВ "Стройплюс" прийняв на себе усі права та обов'язки пайовика-2 по Додатковій угоді № 1-19/3-62.

Також, 16.05.2008 р. між позивачем (довіритель) та відповідачем (повірений) було укладено Договір доручення на будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками по вул. Космонавта Волкова, 18-20а в Деснянському районі м. Києва, відповідно до п. 1.1. якого довіритель доручив, а повірений прийняв на себе виконання обов'язків землекористувача та повне виконання функцій замовника по Договору № 19/3-34-ж17 від 10.02.2005 р. та додаткової угоди до вказаного договору щодо фінансування, проектування та будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками по вул. Космонавта Волкова, 18-20а в Деснянському районі м. Києва на земельній ділянці, яка надана довірителю, згідно рішення Київської міської ради № 281-2/1491 від 27.05.2004 р.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору доручення повірений зобов'язався виконувати функції замовника з фінансування та спорудження об'єкта будівництва оплачувати або компенсувати довірителю, зокрема, витрати по оплаті оренди земельної ділянки.

З пояснень позивача вбачається, що з метою досудового врегулювання питання відшкодування поточних витрат (витрати понесені на оренду позивачем земельної ділянки по вулиці Космонавта Волкова, №18-№20-а, у Деснянському районі м. Києва за період з 01.06.2012 р. по 01.10.2012 р.) відповідачу було направлено претензію № 19/2-5015 від 22.10.2012 року, яка однак була залишена без відповіді та задоволення.

Так, позивач здійснив плату за оренду земельної ділянки за адресою вул. Космонавта Волкова, 10-12, у Деснянському районі м. Києва за період з травня по листопад 2012 року включно відповідно до платіжних доручень № 160 від 18.06.2012 р. на суму 17 578, 46 грн., № 190 від 26.07.2012 р. на суму 17 578, 46 грн., № 192 від 15.08.2012 р. на суму 17 578, 46 грн., № 246 від 20.09.2012 р. на суму 17 578, 46 грн., № 268 від 23.10.2012 р. на суму 17 578, 46 грн., № 280 від 22.11.2012 р. на суму 17 578, 46 грн., № 307 від 13.12.2012 р. на суму 16 924, 31 грн.

Відповідно до пояснень позивача, не спростованих відповідачем, за вказаними платежами останнім не було відшкодовано позивачу 48 433, 77 грн.

Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як зазначалось вище, пунктом 2.7. Договору сторони визначили, що пайовик компенсує замовнику документально підтверджені витрати, понесені останнім у процесі будівництва (оплата технічних умов, документів по відведенню земельної ділянки та інші), та пунктом 4.3.8. Договору, що пайовик відшкодовує документально підтверджені поточні витрати Замовника, пов'язані з оформленням дозволів, погоджень необхідних для будівництва об'єкту, а також самостійно здійснює технічний нагляд за будівництвом об'єкту.

Також, пунктом 2.2.3. Договору доручення його сторони передбачили, що повірений зобов'язався виконувати функції замовника з фінансування та спорудження об'єкта будівництва оплачувати або компенсувати довірителю, зокрема, витрати по оплаті оренди земельної ділянки.

Як вбачається з наданих позивачем копій платіжних доручень, ним перераховано плату за оренду земельної ділянки для будівництва будинку з підземною автостоянкою по вул. Космонавта Волкова, № 18-№ 20-а, у Деснянському районі м. Києва.

Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури № 30 від 16.02.2004 р. затверджено в новій редакції Методичні рекомендації з оформлення собівартості будівельно-монтажних робіт. Пунктом 1 розділу ІІІ даних Методичних рекомендацій передбачено, що групування витрат за елементами здійснюється з метою визначення загальних обсягів матеріальних, трудових та інших ресурсів, що використовуються будівельною організацією в операційній діяльності.

Групування та облік операційних витрат за елементами застосовується будівельною організацією під час складання фінансової звітності "Звіт про фінансові результати" (форма № 2).

Витрати операційної діяльності будівельної організації групуються за такими економічними показниками:

Матеріальні затрати;

Витрати на оплату праці;

Відрахування на соціальні заходи;

Амортизація;

Інші операційні витрати.

Згідно з пунктом 7 Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт до статті "Інші прямі витрати" включаються усі інші виробничі витрати, які не увійшли до попередніх статей і можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат за прямою ознакою, зокрема:

Вартість робіт, виконаних субпідрядними організаціями;

Плата за оренду земельних і майнових паїв.

При цьому, відповідно до підпункту 2.8.7.1 пункту 2.8.7 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000), затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 174 від 27.08.2000 р., до глави 1 "Підготовки території будівництва" включаються кошти на роботи і витрати, пов'язані з відведенням та освоєнням території, що забудовується.

До цих робіт і витрат належать відведення земельної ділянки, видача архітектурно-планувального завдання і червоних ліній забудови, а також витрати, пов'язані з отриманням, у разі потреби, прав тимчасового користування ділянкою для організації будівельного майданчика і платою за користування цією ділянкою - кошти визначаються кошторисним розрахунком на окремий вид витрат і зазначаються в графах 7 та 8.

Зважаючи на вищевикладене, витрати понесені позивачем на оренду земельної ділянки за адресою вул. Космонавта Волкова, № 18-№ 20-а у Деснянському районі м. Києва є поточними витратами на будівництво Об'єкту, облік яких здійснюється згідно умов Договору та які на підставі умов укладених між сторонами договорів відповідач зобов'язаний був відшкодовувати.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 48 433, 77 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо відшкодування понесених позивачем витрат з оренди земельної ділянки, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройплюс" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 30-а, кв. 19, код ЄДРПОУ 32827033) на користь Служби безпеки України (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 20001303) 48 433 (сорок вісім тисяч чотириста тридцять три) грн. 77 коп. та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.05.2013 р.

Суддя В.С. Ломака