Ухвала

від 22.04.2013 по справі 816/596/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 р.Справа № 816/596/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. по справі № 816/596/13-а

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства "СЦ ВОРД"

про накладення арешту на кошти тв інші цінності платника податків, що знаходяться у банку,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "СЦ Ворд", в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог №73/103-22 від 27.02.2013р. просив накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, в межах суми боргу 8158,81 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що за ПП "СЦ Ворд" рахується податковий борг в розмірі 8158,81 грн., що виник у зв'язку із частковою несплатою зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях з податку на додану вартість (з урахуванням уточнюючих документів до них). Крім того, вказував, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 у справі №816/597/13-а адміністративний позов Кременчуцької ОДПІ до ПП "СЦ Ворд" про стягнення податкового боргу задоволено в повному обсязі, стягнуто з розрахункових рахунків ПП "СЦ Ворд" заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 9561,29 грн. У зв'язку із відсутністю зареєстрованого за відповідачем будь-якого рухомого та нерухомого майна для внесення в податкову заставу, що підтверджується листами - відповідями КП "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради", ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Кременчука та Кременчуцького району при УМВС України в Полтавській області, управління Держкомзему у м. Кременчук Полтавської області, позивач, керуючись підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, звернувся до суду з даним адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач, Приватне підприємство "СЦ Ворд" 18.12.2009 року зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 1 585 102 0000 007092; взятий на облік в Кременчуцькій ОДПІ 22.12.2009 року за №52514 як платник податків (обов'язкових платежів)

За даними Кременчуцької ОДПІ станом на момент звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 9561,29 грн., який виник у зв'язку із наступним.

Так, ПП "СЦ Ворд" подано до Кременчуцької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно обчислено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме:

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.04.2012 (вх.№9020932140) на суму 7089,00 грн;

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.07.2012 (вх.№9042171458) на суму 4777,00 грн;

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 22.10.2012 (вх.№9065333570) на суму 1241,00 грн;

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.11.2012 (вх.№9073445182) на суму 1791,00 грн;

При цьому, заборгованість ПП "СЦ Ворд" з податку на додану вартість збільшилась також внаслідок подання до податкового органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 11.12.2012 (вх.№9077803566), яким визначено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 652,00 грн. та суму штрафу, нарахованого платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки, у розмірі 20,00 грн.

Разом з тим, сума податкового боргу з податку на додану вартість ПП "СЦ Ворд" зменшилася за рахунок переплати в розмірі 5,00 грн. та самостійної сплати в загальному розмірі 6100,00 грн. (4800,00 грн. + 1300,00 грн.).

На підставі положень статті 129 Податкового кодексу України податковим органом відповідачу нараховано пеню у розмірі 96,29 грн.

Кременчуцька ОДПІ звернулась 08.02.2013 року до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПП "СЦ Ворд" про стягнення з розрахункових рахунків платника податків податкового боргу в сумі 9561,29 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 року по справі №816/597/13-а позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ задоволено в повному обсязі, стягнуто з розрахункових рахунків ПП "СЦ Ворд" податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 9561,29 грн.

Податковий борг в розмірі 9561,29 грн., що стягнутий постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 у справі 816/597/13-а, зменшився за рахунок самостійної сплати відповідачем коштів в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1500,00 грн., та, з урахуванням пені у розмірі 97,52 грн., нарахованої на підставі статті 129 Податкового кодексу України, становить 8158,81 грн.

На підставі вимог статті 89 Податкового кодексу України заступником начальника Кременчуцької ОДПІ. прийнято рішення про опис майна у податкову заставу (а.с. 30). Згідно вказаного рішення вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ПП "СЦ Ворд", а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.

Крім того, податковим органом направлялися запити з метою виявлення наявного у відповідача майна для внесення його у податкову заставу, на які отримана наступна інформація:

- відповідно листа управління Держкомзему у м. Кременчук Полтавської області від 08.10.2012 №0127/2150 повідомлено, що згідно земельно-кадастрової документації в межах Кременчуцької міської ради як землекористувач чи землевласник ПП "СЦ Ворд" не обліковується, відомості про нього в управлінні відсутні;

- відповідно листа КП "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради" від 15.10.2012 №61/5583 повідомлено, що за даними Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 10.10.2012 за ПП "СЦ Ворд" на праві власності нерухоме майно в м. Кременчуці не зареєстроване;

- відповідно листа ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Кременчука та Кременчуцького району при УМВС України в Полтавській області від 09.10.2012 №34/5345 повідомлено, що по Кременчуцькому ВРЕР ДАІ згідно автоматизованої системи управління обліком транспортних засобів та водіїв "ДАІ-2000" за ПП "СЦ Ворд" транспортні засоби не значаться.

Разом з тим, ПП "СЦ Ворд" має відкриті рахунки у фінансових установах, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, в межах суми боргу 8158,81 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом. В ході розгляду справи судом не встановлено наявності обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 8158,81 грн. та направлення на його адресу податкової вимоги №415/136 від 08.05.2012 не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Крім того, суд зазначив, що позивачем не надано належних доказів відсутності у ПП "СЦ Ворд" станом на момент розгляду справи будь-якого рухомого чи нерухомого майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за №9/20322.

Згідно пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Колегія суддів зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу, так і для суду.

Відповідно до пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до пункту 3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; - у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Колегія суддів зазначає про відсутність обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 8158,81 грн. та направлення на його адресу податкової вимоги №415/136 від 08.05.2012 не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому реалізація права податкового органу відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Крім того, позивачем не надано належних та достатніх доказів відсутності у ПП "СЦ Ворд" станом на момент розгляду справи будь-якого рухомого чи нерухомого майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, оскільки листи - відповіді КП "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради" від 15.10.2012 №61/5583, ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Кременчука та Кременчуцького району при УМВС України в Полтавській області від 09.10.2012 №34/5345, управління Держкомзему у м. Кременчук Полтавської області від 08.10.2012 №0127/2150 датовані 2012 роком та свідчать про відсутність у відповідача будь-якого рухомого чи нерухомого майна лише в межах міста Кременчука та Кременчуцького району Полтавської області.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, в межах суми боргу 8158,81 грн.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. по справі № 816/596/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.