Рішення

від 16.05.2013 по справі 914/1392/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.13 Справа № 914/1392/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька картонно-паперова фабрика", м.Луцьк до відповідача:Приватного підприємства "ТЕХНОІНФОРМ", м.Львів про: стягнення 6 827,400 грн. Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: Красуцька Ж.М. - представник, довіреність№ 52/03 від 05.02.2013 року;

від відповідача : Святецька І.В. - директор, рішення засновників Приватного підприємства «Техноінформ» від 04.06.2013 року.

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступали.

Суть спору: На розгляд до Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька картонно-паперова фабрика", м.Луцьк, до Приватного підприємства "ТЕХНОІНФОРМ", м.Львів, про стягнення стягнення 61 777,80 грн. заборгованості, у тому числі : 54950,40 грн. основного боргу, 1332,36 грн. пені, 5495,04 грн. штрафу. Позивач просить також стягнути на його користь з відповідача 1720,50 грн. судового збору.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 11.04.2013 року розгляд справи призначено на 23.04.2013 року на 12 год. 40 хв.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана Позивачем 16.04.2013 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням №79014 08076415 про вручення рекомендованого поштового відправлення (за вх.№ 13862/13 від 23.04.2013 року) та Відповідачем - 15.04.2013 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням №79014 08076423 про вручення рекомендованого поштового відправлення (за вх.№ 13542/13 від 22.04.2013 року).

На виконання вимог ухвали суду від 11.04.2013 р , 23.04.2013 року від Позивача в канцелярію суду поступив лист, яким долучено до матеріалів справи документи (за вх.№ 13985/13 від 23.04.2013 року). У зазначеному листі, Позивач підтверджує також, що у провадженні господарських судів України або інших органів, які в межах своєї компетенції вирішують спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору. Крім того повідомляє, що станом на 22.04.2013 року сума основного боргу Позивача перед Відповідачем за Договором № 28 купівлі-продажу від 04.10.12 року зменшилась до 25 950, 40 грн.,у зв»язку з частковим погашенням Відповідачем боргу, а саме : 9000, 00 грн. - 11.04.2013 року, 5000, 00 грн. - 16.04.2013 року, 10000, 00 грн. - 18.04.2013 року, 5000,00 грн. - 19.04.2013 року, що підтверджується засвідченими копіями виписок з банку .

У судове засідання 23.04.2013 року Позивач явку повноважного представника забезпечив, Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №79014 0807642 3.

З підстав, наведених в ухвалі від 23.04.2013 року розгляд справи відкладався на 16.05.2013 року.

15.05.2013 року від Відповідача в канцелярію суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів ( за вх.№ 16742/13 від 15.05.2013 року). Даним клопотанням Відповідач долучає до матеріалів справи докази погашення основної заборгованості на суму 54 950, 40 грн, а саме: платіжні доручення № 177 від 11.04.2013 року на суму 9000 грн., № 190 від 16.04.2013 року на суму 5000, 00 грн.; № 193 від 18.04.2013 року на суму 10000, 00 грн.; № 203 від 19.04.2013 року на суму 5000, 00 грн.; № 205 від 22.04.2013 року на суму 6000, 00 грн.; № 206 від 14.05.2013 року на суму 19950, 40 грн.

16.05.2013 року від Позивача в канцелярію суду поступила заява про уточнення позовних вимог ( за вх.№ 17065/13 від 16.05.2013 року), якою просить припинити провадження у справі № 914/1392/13 у частині стягнення 54 950, 40 грн. та стягнути з Відповідача, Приватного підприємства «ТЕХНОІНФОРМ», на користь Позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика», 6 827, 40 грн, з яких 1332, 36 грн. - нарахована пеня та 5495, 04 грн. - штраф. Крім того, просить повністю стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір в сумі 1720, 50 грн. , оскільки основний борг погашений лише після порушення провадження у даній справі.

У судове засідання 16.05.2013 року Сторони явку повноважних представників забезпечили, вимоги ухвал суду виконали у повному обсязі.

У судовому засіданні 16.05.2013 року представник Позивача, з підстав наведених у позовній заяві та наданих суду поясненнях, уточнені Заявою №193/03 від 15.05.2013 року позовні вимоги підтримав та просить задоволити. Відповідач в письмовій формі щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені та штрафу відзиву не подав ; в судовому засіданні заявлені позивачем вимоги про стягнення пені та штрафу не заперечив та не спростував належними та допустимими доказами ; підтвердив, що основний борг погасив після порушення провадження у справі.

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У статті 22 ГПК України викладено процесуальні права та обов"язки сторін, серед яких, зокрема і право сторони знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, тощо.

Викладені в ст.22 ГПК України права та обов"язки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу. Права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача -з моменту перед"явлення до нього позову.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено відповідачу можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону ( ст.ст.43,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами за Заявою позивача вих.№193/03 від 15.05.2013 року про уточнення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, судом встановлено.

04.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» та Приватним підприємством «ТЕХНОІНФОРМ» був укладений договір № 28 купівлі-продажу.

Згідно п.1.1. даного Договору Позивач, як Продавець, зобов»язувався продавати та передавати у власність Відповідача, як Покупця, картонно-паперову продукцію ; Відповідач зобов»язувався прийняти Товар від Продавця та оплатити його загальну вартість у терміни, передбачені Договором.

Як стверджує позивач (зазначене підтверджується й матеріалами справи) у період з 18.10.12 року по 22.01.13 року Позивачем, згідно Договору № 28 купівлі-продажу від 04.2012 року, було поставлено, а Відповідачем прийнято Товару на загальну суму 281 213, 15 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується наступними документами, а саме: видатковою накладною № 74 від 18.10.2012 року на суму 71 148, 35 грн з ПДВ; довіреністю № 31 від 18.10.2012 року; товарно-транспортною накладною № 62 від 18.10.2012 року; видатковою накладною

№ 535 від 03.12.2012 року на суму 104 114, 40 грн. з ПДВ; довіреністю № 45 від 03.12.2012 року; товарно-транспортною накладною № 453 від 03.12.2012 року; видатковою накладною № 140 від 22.01.2013 року на суму 105 950, 40 грн. з ПДВ; довіреністю № 2 від 22.01.2013 року; товарно-транспортною накладною № 121 від 22.01.2013 року.

Претензій щодо якості та кількості товару, строків його поставки з боку Відповідача - Приватного підприємства «ТЕХНОІНФОРМ», не надходило до Позивача. Доказів зворотнього суду не надано. Відтак, Позивач свої зобов'язання перед Відповідачем виконав належним чином.

Згідно з п. 3.3. вищевказаного Договору, оплата здійснюється покупцем за кожну обумовлену у видаткових накладних партію товару з відтермінуванням 14 календарних днів або на умовах та протягом терміну обумовленого в Специфікації шляхом перерахування коштів за партію Товару на основний поточний рахунок Продавця згідно банківських реквізитів, вказаних у даному Договорі.

Із врахуванням умов п.3.3 договору, первинних документів по яких здійснювались між сторонами господарські операції по поставці товару та які входять у предмет дослідження у даній справі, строк виконання зобов'язання щодо оплати Товару, отриманого по останній видатковій накладній №140 від 22.01.2013 року, закінчився 05.02.2013 року.

Станом на час подання позовної заяви на розгляд до господарського суду Відповідач свої зобов'язання перед Позивачем виконав лише частково та з порушенням умов Договору, перерахувавши на рахунок Позивача в період з 05.11.2013 року по 22.03.13р. в рахунок оплати за товар тільки 226 262,75 грн., що підтверджується доданими виписками банку.

Таким чином, станом на 05.04.2013 року ( як і на момент поступлення позовної заяви на розгляд до господарського суду) сума основної простроченої заборгованості Відповідача за отриманий Товар перед Позивачем становила 54 950,40 грн. з ПДВ .

За порушення умов договору по оплаті товару, відповідно до п.5.2 договору, Позивач нарахував та заявив до стягнення вимоги про стягнення з Відповідача 1332,36 грн пені та 5495,04 грн. штрафу.

16.05.2013 року від Позивача в канцелярію суду поступила заява про уточнення позовних вимог ( за вх.№ 17065/13 від 16.05.2013 року), у якій просить припинити провадження у справі № 914/1392/13 у частині стягнення 54 950, 40 грн. основного боргу та стягнути з Відповідача, Приватного підприємства «ТЕХНОІНФОРМ», на користь Позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика», 6 827, 40 грн, з яких 1332, 36 грн. - нарахована пеня та 5495, 04 грн. - штраф. Крім того, просить стягнути з Відповідача, Приватного підприємства «ТЕХНОІНФОРМ», на користь Позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика», 1720,50 грн. судового збору, оскільки суму основного боргу відповідач погасив після порушення провадження у справі.

Відповідач долучив до справи копії платіжних доручень, які підтверджують погашення ним суми основного боргу після порушення провадження у справі ( клопотання вх..№16742/13 від 15.05.13 р ).

При прийнятті рішення суд виходив із наступного .

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач в обумовлені договором строки не виконав зобов'язання щодо оплати отриманого від Позивача Товару на суму 54950,40 грн. Товар оплачений Відповідачем лише після порушення провадження у справі. Відповідач дану обставину визнає, а матеріали у справі ( платіжні документи) підтверджують.

За таких обставин правомірно Позивач просить у заяві, яка розглядається, припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 54950,40 грн. основного боргу, у зв»язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 5.2 Договору, за порушення Покупцем строку оплати Товару, передбаченого в п. 3.3. даного Договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару, за кожен день прострочення оплати. Крім того, у випадку прострочення Покупцем розрахунку за отриманий товар понад 10 (десять) календарних днів, Покупець оплачує продавцю штраф у розмірі 10% від вартості отриманого та неоплаченого Товару.

Згідно ст. 611 ЦК , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку , передбачених ГК України, іншими законами та договором ( частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів ( робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов»язання , як пеня так її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1 , 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Позивач правомірно , відповідно до п.5.2 договору нарахував відповідачу 1332,36 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов»язання. Пеня нарахована відповідно до вимог Закону України « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання» , ст.231 ГК України, ст.549 ЦК України. Відповідач зауважень щодо розрахунку пені не висловив, вимогу про стягнення пені не спростував та не заперечив з посиланням на докази у справі та на норми матеріального права.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення 1332,36 грн. пені підлягає задоволенню, як обґрунтовано заявлена.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення 5495,04 грн. штрафу, відповідно до п.5.2 договору, за прострочення покупцем розрахунку за отриманий товар понад 10 календарних днів у розмірі 10% від вартості отриманого та неоплаченого товару.

Вимога позивача про стягнення 5495,04 грн. штрафу підлягає до задоволення.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов»язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов»язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору , встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов»язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності . На зазначене вказує Верховний Суд України у постанові від 27.04.2012 р та Вищий господарський суд України у постанові від 12.06.2012 р у справі №06/5026/1052/2011.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги за заявою позивача вих.№193/03 від 13.05.2013 р ( вх.№17065/13 від 16.05.13р) підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю,відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки основний борг відповідач погасив після порушення провадження у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2,22, 32,33,34,36,43,49,75,п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82,84,85,116 ГПК України, суд,-

Вирішив:

1. Позовні вимоги за заявою за вих.№ 193/03 від 15.05.2013 року (за вх.№ 17065/13 від 16.05.2013 року) задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «ТЕХНОІНФОРМ» ( юридична адреса: 79005, м.Львів, вул. Коцюбинського, 25, фактична адреса: 79000, м.Львів, вул. Технічна, 10/6, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30162267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» (43023, м.Луцьк, вул. Карбишева, 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 38272943) 6 827, 40 грн, з яких 1332, 36 грн. пеня, 5495, 04 грн. - штраф, та судовий збір в сумі 1720, 50 грн.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. Припинити провадження у справі № 914/1392/13 в частині вимоги про стягнення 54950, 40 грн. основного боргу.

В засіданні 16.05.13 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення підписано 20.05.13 р.

Суддя Кітаєва С.Б.