Постанова

від 10.04.2013 по справі 801/2517/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2013 р. (14:25) Справа №801/2517/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Гришановій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Дніпр"

про стягнення

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Дніпр" (далі відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій у сумі 144,69 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач, в порушення вимог пенсійного законодавства, будучи платником страхових внесків, не здійснив своєчасної сплати страхових внесків в порядку визначеному Законом України від 09.07.03 № 1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та не надавав відомості до системи персоніфікованого обліку у строки встановлені законодавством, що призвело до виникнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій, що рахується за ним в зазначеній сумі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Дніпр", ідентифікаційний код юридичної особи 30879226, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим, реєстраційний номер 17030062.

За період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом № 1058-IV. Зазначеним Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Матеріали справи свідчать про те, що 05.04.2012 Управлінням Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим прийняті Рішення № 48 про застосування фінансових санкцій за надання недостовірних відомостей до системи персоніфікованого обліку у строки встановлені законодавством, яким на підставі п. 5 ч. 9 ст. 160 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовано до відповідача штраф у розмірі 170,00 грн., та Рішення № 49 про застосування фінансових санкцій за донарахованя органом Пенсійного фонду України чи страхувальником суми своєчасно не нарахованих та не сплачених страхових внесків, яким на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовано штрафні санкції у розмірі 13,03 грн.

Відповідно по п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Згідно п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абз. 5 п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010, що набрав чинності з 01.01.2011, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відтак органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Проте органи пенсійного фонду з 01.01.2011 не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011, нараховувати штрафи та пеню, визначені ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 суперечить ст. 58 Конституції України, не зважаючи на зміст п. 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1/99-рп, ч.1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Разом з тим, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

Однак, якщо діяння перестало бути порушенням в зв'язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що позивач протиправно виніс рішення від 05.04.2012 про застосування до відповідача фінансових санкцій за надання недостовірних відомостей до системи персоніфікованого обліку у строки встановлені законодавством за 2006 рік та за несвоєчасне нарахування та несплату страхових внесків на підставі п. 4, 5 ч. 9 ст.106 Закону № 1058, оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом № 2464-VI і не діяла на дату прийняття позивачем рішень.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 у справі № 2а-6595/12/0170/21, в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі № 21-367а12.

Застосування позивачем при винесенні рішень на підставі недіючих норм права суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значен ня для прийняття рішення або вчинення дії, відо бражає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, об ґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які на справді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішен ня повинно бути вмотивованим.

Таким чином нарахування відповідачу штрафних санкцій на суму 144,69 грн. не може бути визнане таким, що здійснено на підставі та відповідно до законодавства, тому позовні вимоги є безпідставним, неспроможнім і не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку ст. ст. 69,70,86 КАС України, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 10.04.2013 року.

У повному обсязі постанову складено та підписано 15.04.2013 року.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 69-71, 94, 98, 158-159, 161-163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Євдокімова О.О.