Постанова

від 17.04.2013 по справі 801/2989/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2013 р. (15:24) Справа №801/2989/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Гришановій Г.В., розглянувши за участю представника позивача - Пастирської Є.Ч., довіреність від 10.05.2012, у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Массандра"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

Обставини справи: Приватне акціонерне товариство "Торговий дім "Массандра" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі відповідач) про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем подана відповідачу уточнююча декларація з податку на прибуток за 2012 рік, проте останнім 22.02.2013 прийнято повідомлення № 4058/10/15-1, яким позивача повідомлено про неприйняття поданої декларації, у зв'язку з порушенням п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим дії відповідача слід вважати незаконними, повідомлення № 4058/10/15-1 від 22.02.2013 недійсним, а уточнюючу декларацію вважати такою, що подана 19.02.2013.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач жодного разу у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином - під розписку, судовою повісткою, які залучені до матеріалів справи. Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Торговий дім "Массандра" зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради з 24.04.1996, код в ЄДРПОУ: 24040228, що підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 784077 серія А 01 та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Таким чином, судом встановлено, що позивач є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На виконання вимог податкового законодавства позивачем 19.02.2013 подано в електронній формі до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби уточнюючу декларацію з податку на прибуток з додатками за 2012 рік.

Повідомленням відповідача від 22.02.2013 № 4058/10/15-1 до відома позивача доведено, що уточнююча декларація з податку на прибуток за 2012 рік надана з порушенням вимог п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим декларація вважається не поданою.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Податкова декларація (розрахунок) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п. 48.1-48.3, 48.5, 48.7 ст. 48 Податкового кодексу визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); - звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; - звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); - повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); - місцезнаходження (місце проживання) платника податків; - найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; - дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); - ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; - підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.4. ст. 48 Податкового кодексу України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД) ; код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана, зокрема керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України).

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пункту 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України).

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби (п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податковий орган вправі не визнати як податкову звітність податкову декларацію тільки у разі невідповідності її приписам Податкового кодексу України.

Крім того, Наказом Державної податкової служби України затверджено Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України від 14.06.2012 № 516 (далі Методичні рекомендації № 516).

Відповідно до п. 4.6 Методичних рекомендацій № 516 податкова звітність приймається підрозділом приймання та обробки податкової звітності (за необхідності в останні дні строку подання звітності із залученням працівників інших підрозділів або операторів за договорами цивільно-правового характеру) з попередньою перевіркою наявності та достовірності заповнення усіх обов'язкових реквізитів.

Під перевіркою достовірності обов'язкових реквізитів слід розуміти відповідність зазначених у деклараціях обов'язкових реквізитів реєстраційним даним платника із довідників, які експлуатуються в ОДПС.

Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (пп. 48.3, 48.4 ст. 48 Кодексу ).

На етапі приймання документів податкової звітності інспектори, які здійснюють приймання, виконують перевірку оформлення документів відповідно до загальних вимог та наявність обов'язкових додатків до декларацій (п. 4.7 Методихних рекомендацій № 516).

Приймання та обробка уточнених документів податкової звітності закріплена п. 4.18 Методихних рекомендацій № 516, відповідно до якого: Платник податків має право подати уточнюючий розрахунок, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням термінів давності, визначених ст. 102 Кодексу ) самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої ним податкової декларації.

Форми податкових звітів, затверджені відповідними наказами, не передбачають форм уточнюючих розрахунків, зокрема, звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), звіт про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, декларації про валютні цінності, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Реєстрація та обробка уточнюючих розрахунків, у т.ч. таких, що надійшли поштовими відправленнями, проводиться у загальному порядку ведення та обробки документів податкової звітності, викладеному у Методичних рекомендаціях.

Уточнююча звітність, що складається із уточнюючого звіту та довідки до нього, після реєстрації заноситься до електронної бази податкової звітності у період, показники якого вона уточнює. Довідка, що змінює суми податкового зобов'язання, реєструється та заноситься до електронної бази податкової звітності у звітний період поточного місяця, який відповідає даті подання довідки.

Уточнюючий розрахунок, який відрізняється від основної декларації тільки позначкою, що включає в себе і нові показники, і суми податкових зобов'язань, у результаті самостійно виправленої помилки заноситься у період, який він уточнює (наприклад, декларація з податку на прибуток підприємств, банків, страховиків, звіти по рентних та ресурсних податках, платежах та ін.).

Суд звертає увагу на те, що при прийманні податкової звітності інспектор перевіряє лише достовірність обов'язкових реквізитів реєстраційним даним платника, інші показники зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 .04. 2008 за № 320/15011.

Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

У п.7.5 ст.7 Наказу № 233 зазначено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Судом встановлено, що позивач, виконуючи вищенаведені вимоги податкового законодавства, надіслав до податкового органу засобами електронного зв'язку уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств з додатками за 2012 рік.

Квитанцією № 2, за реєстраційним номером 9087511724 від 19.02.2013 року, позивача повідомлено, що документ прийнято на районному рівні.

Однак, 22.02.2013 відповідачем прийнято Повідомлення № 4058/10/15-1, яким до відома позивача доведено, що уточнююча декларація з податку на прибуток за 2012 рік надана з порушенням вимог п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим декларація вважається не поданою.

Аналізуючи уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, яка подана позивачем 19.02.2013 до органів державної податкової служби, її відповідність вимогам п. 48. 4 ст. 48 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що зазначена декларація подана з дотриманням вимог чинного податкового законодавства, оформлена належним чином, має всі обов'язкові реквізити та відповідає усім вимогам які передбачені Податковим кодексом.

Також, позивачем до уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 року були додані всі необхідні додатки передбачені чинним законодавством, а саме: інші доходи (Додаток ІД); інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати (додаток ІВ); Таблиця 1. Нарахована амортизація за звітний період (Додаток АМ); Таблиця 1. Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами (Додаток ЦП); Розрахунок податку на прибуток, отриманий від діяльності, що підлягає патентуванню (Додаток ТП).

Отже, податкова звітність позивача за 2012 року, яка подана до податкового органу, однак не прийнята ним, відповідає вимогам податкового законодавства, та свідчить про відсутність неправомірності її заповнення, у зв'язку з чим суд вважає за необхідним уточнюючу податкову декларацію з податку на додану вартість за 2012 рік вважати такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, тобто 19.02.2013 року

Частинами 1, 4 ст. 70 КАС України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 72 КАС України підставами для звільнення від доказування є обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати; обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування покладається в спорі на орган публічної влади, який повинен подати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Відповідач жодного разу не з'явився у судове засідання та не довів суду правомірність своїх дій.

Згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 № 1503/12/13-12, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Згідно вищенаведеного листа, вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. У резолютивній частині відображається власне протиправність відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Суди повинні розглянути питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови.

Стосовно позовних вимог позивача щодо визнання дій по відмові відповідача у прийнятті податкової декларації протиправними та незаконними, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки судове рішення про визнання протиправною відмову Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийняти уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Массандра" за 2012 рік, що оформлено Повідомленням від 22.02.2013 № 4058/10/15-1 та уточнюючу податкову декларацію з податку на додану вартість за 2012 рік вважати такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, тобто 19.02.2013 року, є належним та достатнім заходом для захисту прав позивача у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 17,21 грн. судового збору.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 17.04.2013 року.

У повному обсязі постанову складено та підписано 22.04.2013 року.

Керуючись ст. ст. 7, 11, 69-71, 94, 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийняти уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Массандра" за 2012 рік, що оформлено Листом від 22.02.2013 № 4058/10/15-1 та уточнюючу податкову декларацію з податку на додану вартість за 2012 рік вважати такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, тобто 19.02.2013 року.

3. В іншій часині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Массандра" витрати зі сплати судового збору у розмірі 17,21 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Євдокімова О.О.