Постанова

від 14.05.2013 по справі 801/3545/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2013 р. Справа №801/3545/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю. С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представників позивача - Науменко О.В. та Акмуллаєва А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Кооперативне підприємство "Виробниче управління Кримспоживспілки" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим ДПС, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005591502 та № 0003731501 від 20.03.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Фірмою «Капітель Плюс» за вересень 2009 року, БВП «Строитель плюс» за серпень 2009 року, травень-липень 2010 року, ПП «Севелітстрой» за червень-липень 2010 року, якою встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності в періоді, що перевірявся та завищення податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з цими підприємствами. Позивач вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбувались реально, що підтверджується первинними документами, а отже ніяких ознак фіктивності та податкової вигоди не вбачається, штучного формування валових витрат та податкового кредиту немає.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Надав письмові заперечення, в яких зазначив, що постачальниками Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки" з серпня 2009 року по липень 2010 року були Фірма «Капітель Плюс», БВП «Строитель плюс» та ПП «Севелітстрой», діяльність яких має ознаки фіктивності та спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а отже всі операції за участю цих підприємств є нікчемними.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач Кооперативне підприємство "Виробниче управління Кримспоживспілки" зареєстровано у якості юридичної особи 23.01.2002 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради АР Крим, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.21) та є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №200013784 (а.с.23).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: пакування; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками; надання інших інформаційних послуг; виробництво продуктів борошномельно-крупяної промисловості; виробництво макаронних виробів та подібних борошняних виробів (а.с.22).

На підставі наказу №808 від 18.02.2013 року (а.с.25), Державною податковою інспекцією у м.Сімферополь АР Крим ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Фірмою «Капітель Плюс» за вересень 2009 року, БВП «Строитель плюс» за серпень 2009 року, травень-липень 2010 року, ПП «Севелітстрой» за червень-липень 2010 року, за результатами якої було складено Акт №1520/152/31829312 від 06.03.2013 року (а.с.41-57).

В ході проведення цієї перевірки було встановлено, що за період з серпня 2009 року по липень 2010 року постачальниками Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки" були Фірма «Капітель Плюс», БВП «Строитель плюс» та ПП «Севелітстрой».

Разом з тим, в ході проведення перевірки ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС була використана наступна інформація: Акт від 11.04.2012 року №38/22/31095815 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Фірми «Капітель плюс», Акт від 11.04.2012 року №37/22/31263808 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БВП «Строитель-плюс»» та Акт від 06.04.2012 року №28/22/35096833 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Севелітстрой», якими встановлено, що проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платників податків встановлені ознаки фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського Кодексу України. Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

З урахуванням викладеного, ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС дійшла висновку про те, що діяльність Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки" спрямована на здобуття податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту шляхом порушення вимог чинного законодавства.

Встановивши ці обставини, Державна податкова інспекція у м.Сімферополь АР Крим ДПС дійшла висновку про порушення Кооперативним підприємством "Виробниче управління Кримспоживспілки":

-п.п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.3.9 пп.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності в періоді, що перевірявся, на загальну суму 146240 грн., у тому числі по періодах:

-3квартал 2009 року на суму 24990 грн.;

-2 квартал 2010 року на суму 65000 грн.;

-3 квартал 2010 року на суму 56250 грн.

З урахуванням п.102.1 ст.102 Податкового Кодексу України підлягає зменшенню від'ємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності в періоді, що перевірявся, на загальну суму 121250 грн.

-п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, встановлено завищення податкового кредиту всього у сумі 29248 грн., в тому числі:

-серпень 2009 року на суму 2498 грн.;

-вересень 2009 року на суму 2500 грн.;

-травень 2010 року на суму 1667 грн.;

-червень 2010 року на суму 11333 грн.;

-липень 2010 року на суму 11250 грн., що призвело до заниження ПДВ до сплати у сумі 29248 грн., у тому числі:

-серпень 2009 року на суму 2498 грн.;

-вересень 2009 року на суму 2500 грн.;

-травень 2010 року на суму 1667 грн.;

-червень 2010 року на суму 11333 грн.;

-липень 2010 року на суму 11250 грн.

На підставі висновків акту, Державною податковою інспекцією у м.Сімферополь АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення - рішення:

-№0003731501 від 20.03.2013 року, яким Кооперативному підприємству "Виробниче управління Кримспоживспілки" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 121250 грн. (а.с.58);

-№0005591502 від 20.03.2013 року, яким Кооперативному підприємству "Виробниче управління Кримспоживспілки" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6250 грн., з яких 24250 - основний платіж, 6062,50 грн. - штрафні санкції (а.с.60).

Як встановлено судом, з урахуванням п.102.1 ст.102 ПК України, на донарахування відповідачем грошових зобов'язань позивачу, вплинули висновки податкової інспекції щодо безтоварності та нікчемності угод позивача з БВП «Строитель плюс» та ПП «Севелітстрой» в травні, червні та липні 2010 року.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ПП «Севелітстрой» зареєстровано у якості юридичної особи 13.04.2007 року Ленінською районною Державною адміністрацією у м.Севастополі, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.176) та є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100164137 (а.с.177).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності ПП «Севелітстрой» є: будівництво будівель; оптова торгівля будівельними матеріалами (а.с.178).

Відповідно Ліцензії Міністерства регіонального розвитку України від 27.01.2009 року, ПП «Севелітстрой» має право займатися господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури (а.с.179).

Судом встановлено, що на підставі наказу Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки" №16 від 24.05.2010 року Про проведення поточного ремонту (а.с.171), 01.06.2010 року між ПП «Севелітстрой» (далі - Підрядник) з однієї сторони та Кооперативне підприємство "Виробниче управління Кримспоживспілки" (далі - Замовник) з іншої, було укладено договір №22, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором Підрядник зобов'язується виконати за дорученням Замовника наступні роботи:

- Поточний ремонт обладнання макаронного цеху: сушильної камери конвеєрної універсальної, пульта управління елементами лінії і преса вакуумного автоматичного.

- Поточний ремонт асфальтного покриття на території Замовника, за адресою: м.Сімферополь, вул.Елеваторна,

- Поточний ремонт обладнання млинового комплексу: відділення підготовки зерна млина Р6-АВМ-50.03.

-Замовник зобов'язується привести оплату в період дії даного договору, але не пізніше 30 липня 2010 року.

- Підрядник виконує роботи відповідно до затвердженої в установленому порядку кошторису. Кошторис на виконання робіт є приблизною. При суттєвому зростанні після укладення цього договору вартості матеріалів, обладнання, вартості послуг, а так само в разі збільшення обсягів виконуваної роботи кошторис може бути переглянутий у бік збільшення.

- При необхідності Підрядник має право залучити до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед Замовником за результати виконаних робіт.

Загальна сума договору складає 103000 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.73).

Фактичне виконання умов цього договору підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 103000 грн., у тому числі ПДВ на суму 17166,67 грн., затвердженні сторонами та скріплені печатками:

-Акт від 25.06.2010 року на загальну суму 24000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 4000 грн.(а.с.76);

-Акт від 25.06.2010 року на загальну суму 34000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 5666,67 грн.(а.с.77);

-Акт від 30.07.2010 року на загальну суму 45000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 7500 грн.(а.с.80).

За фактом виконання робіт ПП «Севелітстрой» було виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 103000 грн., у тому числі ПДВ на суму 17166,67 грн., а саме:

- Податкова накладна №618 від 25.06.2010 року на суму 34000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 5666,67 грн. (а.с.74).

- Податкова накладна №619 від 25.06.2010 року на суму 24000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 4000 грн. (а.с.75).

- Податкова накладна №784 від 14.07.2010 року на суму 45000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 7500 грн. (а.с.78).

Оплата за послуги, виконані ПП «Севелітстрой» по вказаним податковим накладним Кооперативне підприємство "Виробниче управління Кримспоживспілки" здійснило в повному обсязі, що підтверджується накопичувальною відомістю №685 з червня по липень 2010 року, в якій відображено рух коштів по рахунках позивача по взаємовідносинах з ПП "Севелітстрой» (а.с.81).

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 06.04.2000 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим, нежитлове приміщення, будова виробничого типу (млин), загальною площею 13065,3 м2, ремонт якої здійснювався ПП «Севелітстрой», який знаходиться за адресою: м.Сімферополь, вул.Елеваторна, 2/2, належить Кримспоживспілці на праві колективної власності (а.с.156).

Судом встановлено, що Будівельно-виробниче підприємство «Строитель плюс» зареєстровано у якості юридичної особи 14.12.2000 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради АР Крим, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.172) та є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100326353 (а.с.174).

Відповідно Ліцензії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.12.2006 року, Будівельно-виробниче підприємство «Строитель плюс» має право займатися будівельною діяльністю (а.с.173).

Відповідно Ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.02.2007 року, Будівельно-виробниче підприємство «Строитель плюс» має право займатися діяльністю, пов'язаною з наданням послуг з перевезення пасажирів, вантажів, автомобільним транспортом загального користування (а.с.175).

Судом встановлено, що 17.05.2010 року між БВП «Строитель плюс» (далі-Виконавець) з однієї сторони та Кооперативне підприємство "Виробниче управління Кримспоживспілки" (далі-Замовник) з іншої, було укладено договір №9, за умовами якого Виконавець своїми силами і своїм транспортом надає Замовнику транспортні послуги з перевезення товару (макаронних виробів) у обсязі, кількості та за адресою, згідно заявок Замовника протягом строку дії цього договору. Загальна вартість послуг складає 42500 грн. з урахуванням ПДВ.

Фактичне виконання умов цього договору підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 42500 грн., у тому числі ПДВ на суму 7083,34 грн., затвердженні сторонами та скріплені печатками:

-Акт від 30.07.2010 року на загальну суму 22500 грн., в тому числі ПДВ у сумі 3750 грн.(а.с.86);

-Акт від 07.06.2010 року на загальну суму 10000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 1666,67 грн.(а.с.87);

-Акт від 31.05.2010 року на загальну суму 10000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 1666,67 грн.(а.с.145);

За фактом виконання робіт БВП «Строитель плюс» було виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 42500 грн., у тому числі ПДВ на суму 7083,34 грн., а саме:

- Податкова накладна №2685 від 07.06.2010 року на суму 10000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 1666,67 грн. (а.с.83).

- Податкова накладна №3303 від 07.07.2010 року на суму 22500 грн., в тому числі ПДВ у сумі 3750 грн. (а.с.84).

- Податкова накладна №2214 від 31.05.2010 року на суму 10000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 1666,67 грн. (а.с.85).

Перевезення товару (макаронних виробів) у обсязі, кількості та за адресою, згідно умов договору №9 Будівельно-виробничим підприємством «Строитель плюс» також підтверджується товарно-транспортними накладними, виписаними позивачу:

-Товарно-транспортна накладна 12ААТ №10373 (а.с.189).

-Товарно-транспортна накладна 12ААТ №10377 (а.с.190).

-Товарно-транспортна накладна 12ААТ №10355 (а.с.191).

-Товарно-транспортна накладна 12ААТ №10381 (а.с.192).

-Товарно-транспортна накладна 12ААТ №10358 (а.с.193).

-Товарно-транспортна накладна 12ААТ №10356 (а.с.194).

-Товарно-транспортна накладна 12ААТ №10379 (а.с.195).

-Товарно-транспортна накладна 12ААТ №10369 (а.с.196).

-Товарно-транспортна накладна 12ААТ №10367 (а.с.197).

-Товарно-транспортна накладна 12ААТ №10353 (а.с.198).

-Товарно-транспортна накладна 12ААТ №10361 (а.с.199).

-Товарно-транспортна накладна 12ААТ №10348 (а.с.200).

Більш того, до матеріалів справи додані видаткові накладні, які свідчать про фактичне отримання перевезених товарів підприємствами, які зазначені в товарно-транспортних накладних як вантажоодержувачі (а.с.201-210).

Оплата за послуги, виконані БВП «Строитель плюс» по вказаним податковим накладним Кооперативне підприємство "Виробниче управління Кримспоживспілки" здійснило в повному обсязі, що підтверджується накопичувальною відомістю №685 з травня по липень 2010 року, в якій відображено рух коштів по рахунках позивача по взаємовідносинах з БВП «Строитель плюс» (а.с.107).

Судом встановлено, що Кооперативним підприємством "Виробниче управління Кримспоживспілки" було подано до ДПІ у м.Сімферополь декларації з податку на додану вартість за травень-липень 2010 року з Додатком №5, згідно з якими позивачем було задекларовано податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин в сумі 24250,01 грн. (а.с.95-104).

Отримання від Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки" податкових накладних підтверджується реєстрами виданих та отриманих податкових накладних позивача з травня по липень 2010 року (а.с.113-125).

Судом встановлено, що Кооперативним підприємством "Виробниче управління Кримспоживспілки" було подано до ДПІ у м.Сімферополь декларації з податку на прибуток підприємства, уточнюючий розрахунок в яких у рядку 06 «скориговані валові витрати», задекларовано суму витрат, понесених в результаті вищевказаних взаємовідносин (а.с.88-94).

Відповідач вважає ці господарські операції між підприємствами нікчемними, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагентів позивача спрямована на отримання податкової вигоди та ці відносини мали безтоварний характер.

Станом на 2010 рік вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно п.5.1 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п. 5.2 ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст.5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання у БВП «Строитель плюс» та ПП «Севелітстрой» послуг, використання цих послуг в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих послуг до валових.

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок цих взаємовідносин, суд зазначає наступне.

В 2010 році порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п.7.4, 7.5, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України «Про податок на додану вартість» не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону.

В судовому засіданні були досліджені всі документи Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки", які підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання послуг у БВП «Строитель плюс» та ПП «Севелітстрой» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Будь-яких невідповідностей у виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Згідно з ч.1 ст.204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Тобто, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірок контрагентів платника податку.

В той же час, відповідно до ст.204 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним

Жодних фактів, які б свідчили про порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладення та виконання позивачем з БВП «Строитель плюс» та ПП «Севелітстрой» правочинів, відповідачем при проведенні перевірки не встановлено та суду також не надано.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст.4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності постачальника позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які були зареєстровані як платники податку на додану вартість, що свідчить про відсутність на момент відносин сторін порушень з його боку норм податкового законодавства.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного формування ним валових витрат та неправомірного внесення ним до податкового кредиту суми ПДВ, що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки" є обґрунтованими та винесені на підставі акту перевірки №1520/152/31829312 від 06.03.2013 року податкові повідомлення - рішення від 20.03.2013 року №0003731501 та №0005591502 є протиправними та мають бути скасовані судом.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи у вигляді судового збору в сумі 1515,63 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 14.05.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 20.05.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163,ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки" - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення від 20.03.2013 року №0003731501 та №0005591502, винесені Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі АР Крим ДПС.

Стягнути на користь Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки" (95040, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Елеваторна 2, ЄДРПОУ31829312) судовий збір у розмірі 1515,63 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять гривень, шістдесят три копійки) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.С. Кононова