Ухвала

від 16.05.2013 по справі 2а-5050/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5050/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Андріюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СКС» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКС» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідача) у якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 21.10.2011р. №0002752360.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.08.2011 податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «СКС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.06.2011, про що складено акт № 291/23-60/32210427 від 30.09.2011.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0002752360 від 21.10.2011, яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 212 685,0 (двісті дванадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн., з яких 170 148,0 (сто сімдесят тисяч сто сорок вісім) грн. - основний платіж, 42 537,0 (сорок дві тисячі п'ятсот тридцять сім) грн. - штрафні санкції.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що при дослідженні наявних в матеріалах справи копіях документів первинної фінансової звітності встановлено, що в них наявні усі необхідні реквізити, визначені положеннями ст. 9 Закону України №996-ХІV, таким чином зазначені в акті перевірки обставини неналежного оформлення та відсутності зазначених документів не відповідають дійсним обставинам справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (поклажодавець) та ОСОБА_2 (зберігач), ОСОБА_3 (зберігач) укладено господарсько-правові договори про надання послуг, відповідно до яких позивачем передано зберігачам на відповідальне зберігання товари, визначені зазначеними договорами; додатковими угодами визначено місце зберігання товарів, а саме складське приміщення, розташоване за адресою м. Київ, вул. Туполева, 19.

Відповідно до договорів зберігання, укладених між позивачем та зберігачами, прийняття товару на зберігання здійснювалося поштучно та оформлювалося видатковою накладною поклажодавця, яка підписувалася посадовою особою зберігача, що приймала товар із зазначенням її посади, прізвища та скріплювалася печаткою зберігача (п. 2.2.1 договорів). Повернення товару поклажодавцю здійснювалося поштучно, згідно прибуткових накладних поклажодавця представнику покалажодавця, завірених мастичною печаткою (без довіреності одержувача). Прийняття товару представником поклажодавця оформлювалося підписанням останнім екземпляра накладної зберігача. Також зазначеними договорами передбачено, що ТОВ «СКС» зобов'язаний виконувати вантажні операції власними силами.

Облік товару, що передавався на склад і зі складу, а також товару, що перебував на складах, здійснювався в електронному виді - на машинних носіях, в порядку ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон України №996-ХІV).

Таким чином, інвентаризація товару на складах проводилася раз на тиждень, про що складались накладні на паперових носіях, які підписувалися сторонами, у яких зазначено найменування та реквізити осіб, які їх підписали (від зберігача та поклажодавця), назва документа, номер і дата складання накладної підстава складання -договір, порядковий номер товару, що передавався, артикул, назва товару, одиниця виміру, кількість, ціна без ПДВ та загальна сума вартості товарів одного артикулу без ПДВ, загальна кількість найменувань товарів та загальну суму їх вартості.

Згідно визначення, наведеного у статті 1 Закону України №996-ХІV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на положення Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, відповідно до якого будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, обставину щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Згідно п.п. 5.1.та 5.2.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що укладені договори між ТОВ «СКС» та збірігачами спрямовані на реалізацію господарської мети діяльності позивача, а тому у позивача були всі підстави для віднесення витрат пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу валових витрат.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2012 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.