Постанова

від 14.05.2013 по справі 2а-113/69/12

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-113/69/12

14.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Горошко Н.П.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2 - не з'явився сповіщений у встановленому законом порядку,

представник відповідача, Виконавчого комітету Ленінської селищної ради - не з'явився сповіщений у встановленому законом порядку,

представник відповідача, Ленінської селищної ради АР Крим - не з'явився сповіщений у встановленому законом порядку,

прокурор, Прокуратури Ленінського району Автономної Республіки Крим - Місюра Олексій Миколайович, посвідчення № 005793, від 25.09.2012,

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2, Прокуратури Ленінського району Автономної Республіки Крим на постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Українець Л.І.) від 17.12.12 у справі № 2а-113/69/12 (113/2115/2012),

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Виконавчого комітету Ленінської селищної ради (вул. Дзержинського, 6, смт. Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200)

Ленінської селищної ради Автономної Республіки Крим (вул. Дзержинського, 6, смт.Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200)

третя особа:

Прокуратура Ленінського району Автономної Республіки Крим (вул. Геологічна 17, смт.Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200)

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2012 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано: рішення Виконавчого комітету Ленінської селищної ради від 30.05.2012 №155 "Про відмову в оформленні права власності за ОСОБА_2 і присвоєні поштової адреси магазину змішаної торгівлі, який знаходиться на території КП "Семиколодезянський ринок" в АДРЕСА_2".

Зобов'язано секретаря Ленінської селищної ради Потеруху А.А. внести до порядку денного чергової сесії Ленінської селищної ради розгляд заяви ОСОБА_2 від 23.04.2012 та Ленінську селищну раду зобов'язати розглянути заяву ОСОБА_2 від 23.04.2012 на черговій сесії Ленінської селищної ради, повідомивши ОСОБА_2 про час і місце розгляду її заяви та про результати розгляду заяви у встановлений законом строк.

Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову звернено в дохід держави.

У задоволенні вимог ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача прийняти рішення про оформлення права власності на її ім'я на магазин «змішаної торгівлі», який знаходиться на території "Семиколодезянський ринок" в смт. Леніне по вул. Енгельса, 11-а і присвоїти поштову адресу відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить змінити резолютивну частину постанови Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2012, виклавши в наступній редакції: позов задовольнити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Не погодившись з судовим рішенням, прокуратура Ленінського району Автономної Республіки Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2012 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прокуратури Ленінського району Автономної Республіки Крим, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Усною ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 розгляд справи було відкладено на 14.05.2013.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 14.05.2013, позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно.

Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Судова колегія, розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України , вислухавши пояснення представника прокуратури, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга Прокуратури Ленінського району Автономної Республіки Крим - задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, комунальне підприємство "Семиколодезянський ринок" на підставі державного акту серія ЯЯ №004390 від 22 листопада 2010 року, виданого згідно рішення Ленінської селищної ради 18 сесії 5 скликання від 14 вересня 2007 року за №219-18/2007 у 2010 році набуло право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,9030 га (АДРЕСА_2) для обслуговування та розміщення ринку.

25 жовтня 2010 року між комунальним підприємством "Семиколодезянський ринок" (суперфіціар) та ОСОБА_2 (суперфіціарій) укладено договір суперфіція №1, згідно з умовами якого суперфіціар надає, а суперфіціарій набуває в строкове платне користування чужу земельну ділянку для будівництва мгазину змішаної торгівлі та площадки, прилеглої до магазину. Місце розташування земельної ділянки - територія ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, КП "Семиколодезянський ринок".

Загальна площа наданої в користування земельної ділянки складає 0,004775 га (пункт 2.1 договору).

Земельна ділянка надається в користування суперфіціарія для будівництва маназину змішаної торгівлі (пункт 2.2 договору).

Термін дії договору визначений в пункті 3.1 договору та становить 11 місяців з моменту підписання договору.

За користуванням права суперфіція встановлюється плата у розмірі 250,02грн. на місяць (пункт 4.1 договору).

20.07.2011 року позивачем була повідомлена Інспекція архитектурно-будівельного контролю в АРК шляхом подачі Декларації про початок будівельних робіт та початок будівництва магазину змішаної торгівлі на наданій позивачу в користування земельній ділянці, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 "Про деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт".

Після будівництва об'єкту торгівлі позивачем була подана Декларація про готовність об'єкту до експлуатації та зареєстрована в Інспекції ДАБК в АРК 01.03.2012.

23.04.2012 позивач звернувся до Ленінської селищної ради з заявою про оформлення на ім'я позивача права власності на вказаний об'єкт та присвоєння поштової адреси магазину.

Рішенням №155 виконавчого комітету Ленінської селищної ради від 30.05.2012 позивачу було відмовлено в оформленні поштової адреси у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Як встановлено статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, державний акт серії ЯЯ № 004390 від 22 листопада 2010 року було скасовано у зв'язку з допущеною помилкою, відповідно до акту" списання від 24 листопада 2010 року, у зв'язку з чим у книгу записів державної реєстрації державних актів був внесений відповідний запис про списання акту.

Рішенням господарського суду АР Крим від 28 жовтня 2008 року по справі №2-20/4721-2008 рішення 18 сесії 5 скликання Ленінської селищної ради АР Крим від 14 вересня 2007 року за № 219-18X2007, на підставі якого було видано вищенаведений державний акт на право постійного користування комунальному підприємству "Семиколодезянський ринок" визнано недійсним.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В ході розгляду справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що по своєї правовій природи спірний договір є договором суперфіцію.

Договір суперфіція - є договір між власником земельної ділянки та майбутнім забудовником.

Згідно з частиною 1 статті 102 Земельного кодексу України суперфіцій - це відчужуване речове право користування земельною ділянкою для забудови, яке повинно здійснюватися з додержанням вимог земельного законодавства щодо особливостей земельної ділянки, як предмету договору, істотних умов договору, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до глави 34 Цивільного кодексу України та статті 102 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально -культурних, житлових та інших споруд і будівель(суперфіцій). Таке право може виникати на підставі договору.

Статтею 102 і Земельного кодексу України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватись цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відсуджене її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Відповідно до частини 1 статті 413 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Отже, враховуючи вищевикладені норми законодавства вбачається, що право користування земельною ділянкою може виникнути лише на підставі договору, укладеного тільки з власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватись цією земельною ділянкою для таких потреб.

Момент виникнення права на землю визначений статтею 125 Земельного кодексу України, відповідно до якої право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Як встановлено та вказувалось вище, договір суперфіцію №1 був укладений 25 жовтня 2010 року між комунальним підприємством «Семиколодезянський ринок»та ОСОБА_2 на підставі державного акту серія ЯЯ №004390 від 22 листопада 2010 року, виданого комунальному підприємству «Семиколодезянський ринок» згідно рішення Ленінської селищної ради 18 сесії 5 скликання від 14 вересня 2007 року за № 219-18/2007, який в свою чергу, у зв'язку з допущеною помилкою, відповідно до акту списання від 24 листопада 2010 року був скасований, у зв'язку з чим у книгу записів державної реєстрації державних актів був внесений відповідний запис про списання акту, що підтверджується відомостями, наданими відділом Держкомзему у Ленінському районі АР Крим.

Більш того, рішенням господарського суду АР Крим від 28 жовтня 2008 року по справі №2-20/4721-2008, яке набуло законної сили 17 листопада 2008 року, визнано недійсним рішення 18 сесії 5 скликання Ленінської селищної ради АР Крим від 14 вересня 2007 року за №219-18/2007.

Ці обставини були встановлені рішенням Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 по справі №5002/33/1718-2012.

Крім того, цим же рішенням було залишено без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2012 року, яким визнано недійсним договір суперфікцію №1 від 25 жовтня 2010 року, укладений між КП «Семиколодезянський ринок» та фізичною особою підприємством ОСОБА_2 з моменту його вчинення.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про відсутність повноважень у комунального підприємства «Семиколодезянський ринок» права розпоряджатися землею, площею 0.9030 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, оскільки ані на момент укладення договору суперфіцію від 25 жовтня 2010 року, а ні на даний час комунальне підприємство "Семиколодезянський ринок" не є власником спірної земельної ділянки, а отже не мало права розпоряджатися нею шляхом укладення договору суперфіцію.

Крім того, судова колегія наголошує на тому, що вказані обставини свідчать про те, що на момент розгляду виконкомом Ленінської селищної ради заяви ОСОБА_2 та прийняття за цією заявою рішення від 30.03.2012 №155 право користування земельною ділянкою, на якій ОСОБА_2 збудувала об'єкт нерухомості, у встановленому законом порядку оформлено не було, а викладені ОСОБА_2 у деклараціях відомості щодо наявності у неї права користування землею, які зареєстровані в інспекції ДАБК АР Крим не відповідають дійсності.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки враховуючи встановлені фактичні обставини справи, суті позовних вимог, в даній адміністративній справі позивачем не доведено існування станом на момент розгляду справи факту порушення законних прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, є невідповідність висновків суду обставинам справи, допущення порушень норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Що стосується апеляційної скарги ОСОБА_2, судова колегія дійшла висновку про те, що викладені в ній доводи не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а отже відсутні підстави для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги Прокуратури Ленінського району Автономної Республіки Крим спростовують висновки суду першої інстанції і дають підстави зробити висновок про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Прокуратури Ленінського району Автономної Республіки Крим - задовольнити.

3. Постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Українець Л.І.) від 17.12.12 у справі № 2а-113/69/12 (113/2115/2012) - скасувати.

4. Прийняти нову постанову.

5. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ленінської селищної ради, Ленінської селищної ради Автономної Республіки Крим, третя особа Прокуратура Ленінського району Автономної Республіки Крим про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 травня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис Н.П.Горошко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська