Постанова

від 20.05.2013 по справі 5011-14/18798-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2013 р. Справа№ 5011-14/18798-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Дикунської С.Я.

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Драчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Аносова А.Я.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтеп-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2013 року (суддя Мельник С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Данко Технолоджис"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торговий дім "Белтеп-Україна"

про стягнення 90 227, 20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Данко Технолоджис" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтеп-Україна" (далі -відповідач) про стягнення 90 227, 20 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2013 року по справі № 5011-14/18798-2012 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтеп-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко Технолоджис" 90 227, 20 грн. - заборгованості, 10 069, 35 грн. - пені, 4 511, 36 грн. - штрафу та 1 804, 54 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду від 13.03.2013 року.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 13.05.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 року, розгляд справи відкладено до 20.05.2013 року, на підставі ст.. 77 ГПК України.

В судове засідання 20.05.2013 року з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2013 року. Проти розгляду справи у відсутність представника позивача не заперечував.

Статтею ст.77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Беручи до уваги, що представник позивача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 132), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність позивача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

23 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Данко Технолоджис" (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтеп-Україна" (надалі - відповідач, покупець) укладено договір № 23/09-ДТ на поставку мінераловатних теплоізоляційних виробів в асортименті (надалі - товар), у строки та на умовах, встановлених в цьому договорі.

Ціна, кількість, асортимент та номенклатура, а також строки та періоди (графік) поставки товару, який поставляється по договору, вказується в заявці-специфікації, яка являється невід'ємною частиною договору, в подальшому іменується як "Заявка-Специфікація" і складається на основі прас-листа постачальника (п. 1.2 договору).

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що оплата товару здійснюється в гривнях України банківським переказом на рахунок продавця шляхом перерахування передоплати у розмірі 50% від заявленої до оплати суми в рахунку та специфікації до договору на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту (дати) підписання відповідної специфікації та дати виставлення рахунку. Інші 50% вартості поставленого товару на протязі одного банківського дня з моменту (дати) відвантаження товару покупцю.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № 1191 від 13.12.11 р., № 1284 від 22.12.11 р., № 1324 від 28.12.11 р., № 1326 від 28.12.11 р., № 1336 від 29.12.11 р., № 63 від 24.01.12 р. та № 152 від 23.02.12 р., копії яких містяться у матеріалах справи, на загальну суму 90 227,20 грн.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

07 листопада 2012 року позивач звернувся до відповідача з претензію № 185 щодо оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доводи апелянта, що специфікації до договору між сторонами не підписувались, а рахунки на оплату не направлялися, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки матеріали справи містять копії специфікацій, які підписані та скріплені печатками сторін.

Беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів не отримання товару, а також прийняття його неналежної якості та кількості, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновку місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 90 227,20 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо стягнення пені за період з 25.02.12 року до 30.11.12 року в розмірі 10 069,35 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Так, пунктом 8.2. договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати, передбачених даним договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У тому випадку якщо прострочення оплати перевищує 20 (двадцять) календарних днів покупець додатково, на день двадцятиденної прострочки сплачує штраф у розмірі 5% від простроченої суми.

Беручи до уваги, що позивач поставив товар відповідачу 23.02.2012 року, а обов»язок оплати товару встановлено п.4.3 Договору, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені за 6 місяців в розмірі 6 674,34 грн. та штрафу в розмірі 4 511,36 грн.

Доводи апелянта щодо притягнення двічі до юридичної відповідальності, з урахуванням стягнення пені та штрафу за невиконання умов договору, колегією суддів визнано необґрунтованими, оскільки застосування штрафу за невиконання умов договору, передбачено п.8.2 Договору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладається обов'язок доведення тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським суд не повно та всебічно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв»язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Белтеп-Україна" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2013 року по справі № 5011-14/18798-2012 - зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Белтеп-Україна" задовольнити частково.

Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2013 року по справі № 5011-14/18798-2012.

Викласти резолютивну частину рішення по справі № 5011-14/18798-2012 в такій редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтеп-Україна" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38; код ЄДРПОУ 36216878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко Технолоджис" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 95; код ЄДРПОУ 35780847) 90 227 (дев'яносто тисяч двісті двадцять сім) грн. 20 коп. заборгованості, 6 674 (шість тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 34 коп. пені, 4 511 (чотири тисячі п'ятсот одинадцять) грн. 36 коп. штрафу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев»ять) грн. 95 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Данко Технолоджис" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 95; код ЄДРПОУ 35780847) з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір в розмірі 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 04 коп., сплачений платіжним дорученням № 1379 від 29 листопада 2012 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко Технолоджис" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 95; код ЄДРПОУ 35780847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтеп-Україна" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38; код ЄДРПОУ 36216878) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 26 (двадцять шість) грн..07 коп.

Справу № 5011-14/18798-2012 направити до Господарського суду міста Києва.

Видачу наказів, на виконання постанови, доручити Господарському суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Дикунська С.Я.

Калатай Н.Ф.