Постанова

від 14.05.2013 по справі 923/191/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р. Справа № 923/191/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.,

Суддів Мацюри П.Ф., Петрова М.С..

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Фісуненко - Сердюкової Інни Анатоліївни

на рішення господарського суду Херсонської області від 05.03.2013р.

у справі № 923/191/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Імпекс Компані"

до Фізичної особи - підприємця Фісуненко - Сердюкової Інни Анатоліївни

про стягнення 58 372,70 грн.,

Встановив:

В лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Імпекс Компані" (Далі - Товариство) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Фісуненко - Сердюкової Інни Анатоліївни (Далі - ФОП Фісуненко - Сердюкова І.А.) про стягнення 58 372,70 грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилається на Договір поставки №12-28 від 12.11.2012р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилається на порушення ФОП Фісуненко - Сердюкової І.А. умов договору №12-28 від 12.11.2012р., згідно якого останній було надано товару на загальну суму 53888,00 грн..

ФОП Фісуненко - Сердюкова І.А. здійснила часткову оплату за отриманий товар в сумі 8266,00 грн. Заборгованість з урахуванням індексу інфляції, штрафу, трьох відсотків річних та пені становить 58372,70 грн..

Відповідач у судове засідання суду першої інстанції не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, а тому справа була розглянута за наявними матеріалами на підставі статті 75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.03.2013р., винесеним суддею Ємленіновою З.І., позовні вимоги Товариства задоволені в повному обсязі. Суд стягнути з ФОП Фісуненко-Сердюкової І.А. 45622,00 грн. - основного боргу, 1082,77 грн. - пені, 11405,50 грн. - штрафу, 45,88 грн. - інфляційних втрат, 216,55 грн. - 3% річних та 1720,50 грн. - судового збору.

Мотивуючи дане рішення, господарський суд зазначив, що згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням господарського суду, ФОП Фісуненко - Сердюкова І.А. звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення змінити в частині стягнення 11405,50 грн. - штрафу.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ФОП Фісуненко - Сердюкова І.А. зазначає, що суд стягнувши з неї пеню та штраф порушив приписи статті 61 Конституції України, про недопустимість подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У відзиві на апеляційну скаргу, Товариство вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить суд залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники сторін в судові засідання апеляційної інстанції не з'являлись, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, своїм правом на захист своїх інтересів в суді апеляційної інстанції не скористались, а тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 12.11.2012р. між Товариством та ФОП Фісуненко-Сердюковою І.А. був укладений договір поставки №12-28, згідно з яким позивач в передбачені договором строки зобов'язався поставити відповідачу масло селянське в кількості, по ціні та в асортименті, які зазначені у видаткових накладних постачальника, які є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар і оплатити його вартість на передбачених договором умовах.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Відповідно до пункту 3.3 договору поставки обов'язок Товариства по передачі товару за кількістю і якістю вважається виконаним з моменту передачі товару відповідачу, що засвідчується відміткою відповідача на видатковій накладній.

Згідно видаткових накладних №407 від 19.11.2012р. та №425 від 26.11.2012р. Товариство поставило відповідачу товар на загальну суму 53888,50 грн..(а.с.26-27)

Відповідно до пункту 5.2 Договору поставки від 12.11.2012року відповідач зобов'язаний здійснити оплату за кожну окрему партію товару, яка отримана покупцем відповідно до кожної окремої видаткової накладної, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок позивача протягом не більше 21 календарного дня з моменту отримання партії товару.

Місцевим господарським судом встановлено, що станом на день звернення з позовом розрахунки за отриманий товар відповідач здійснив частково, сплативши 8266,00грн., а тому заборгованість становить 45622,00грн..

Стаття 525 Цивільного Кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст.530 Цивільного Кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що позовні вимоги Товариства, щодо стягнення з ФОП Фісуненко - Сердюкової І.А. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими та правомірними.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.2 Договору, сторони погодили, що в разі несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Також при простроченні оплати товару більше ніж 30 календарних днів, відповідач сплачує штраф в розмірі 25% від суми поставки.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, за порушення строків оплати за товар, Договором поставки від 12.11.2012р. №12-28 передбачено два види відповідальності, а тому нарахування відповідачу пені та штрафу за несплату товару, є по суті, не подвійним притягненням до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, а застосування різних видів відповідальності за невиконання умов договору.

Відповідач ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Фісуненко - Сердюкової Інни Анатоліївни - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 05 березня 2013 року у справі №923/191/13-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 20.05.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя М.С. Петров