Постанова

від 16.05.2013 по справі 901/227/13-г

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа № 901/227/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Борисової Ю.В.,

Волкова К.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

прокурора: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя"

на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пукас А.Ю.) від 21.02.2013 у справі № 901/227/13-г

за позовом Прокурора Центрального району міста Сімферополя (вул. К. Маркса, 6,Сімферополь,95000)

в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" (вул. Воровського, 24,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про стягнення 80187,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2013 у справі №901/227/13-г (суддя Пукас А.Ю.) позов прокурора Центрального району міста Сімферополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація Империя" про стягнення 80187,65 грн. задоволений повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняте рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що договір №62 від 26.12.2006 не передбачав конкретного строку повернення майна балансоутримувачу, отже вимоги про сплат неустойки необґрунтовані. Також, відповідач не погоджується з розрахунком неустойки, наданим позивачем, та вважає, що позивач безпідставно нарахував суму неустойки враховуючи подвійну суму ПДВ.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2013 скаргу прийнято у складі колегії суддів: Дмитрієв В.Є., судді: Борисова Ю.В., Волков К.В.

За розпорядженням секретаря судової палати від 04.04.2013 склад колегія суддів змінений та визначений наступним чином: головуючий суддя Голик С.В., судді: Борисова Ю.В., Волков К.В.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 18.04.2013 склад колегія суддів змінений та визначений наступним чином: головуючий суддя Дмитрієв В.Є., судді: Борисова Ю.В., Волков К.В.

У судове засідання 16.05.2013 учасники судового процесу не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся учасників судового процесу.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

26 грудня 2006 року між Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація Империя" (орендар) укладено договір № 62 оренди нежитлових приміщень, вбудованих в підземному переході, розташованих за адресою: м. Сімферополь, площа Аметхана Султана, 7, які належать до комунальної власності м. Сімферополя (а.с. 11-13), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець, на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 2301 від 22.12.2006 передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення, вбудовані в підземному переході, розташованих за адресою: м. Сімферополь, площа Аметхана Султана, 7, загальною площею 108 кв.м., що знаходяться на балансі комунального підприємства "Бюро дорожнього надзору", вартість яких визначена згідно незалежної оцінки від 22.12.2006 та становить 272 700,00 грн. без ПДВ. Приміщення передаються до оренди для розміщення торговельних місць з продажу непродовольчих товарів.

Відповідно до пункту 3.1 договору, орендна плата за даним договором визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, яка затверджена Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 № 786, з усіма змінами та доповненнями та складає без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за яким є інформація про індекс інфляції)

3 408,75 грн. (листопад 2006 року).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється та вноситься орендарем в порядку, визначеним діючим законодавством.

Орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно не пізніше 12-го числа місяця, наступним за звітним (пункт 3.3. договору).

Пунктом 5.13 договору встановлено, що у разі майбутнього продовження договору або його розірвання, орендар зобов'язаний за 2 місяці до закінчення терміну його дії письмово повідомити про це орендодавця.

Строк дії договору визначений у пункті 10.1 договору до 26.12.2011 включно.

За актом приймання-передачі від 26.12.2006 в оренду нежитлових приміщень, які розташовані в підземному переході площі Аметхана Султана, 7 орендодавець передав, а орендар прийняв, згідно даного договору нежитлові приміщення.

Угодою № 1 від 23.02.2007 сторони погодили продовження строку дії договору до 06.10.2009.

Угодою №2 від 09.10.2009 дія договору продовжена до 05.10.2011 року.

У відповідь на заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Империя" листом від 05.09.2011 року за №3136/40/04 Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради відмовив товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація Империя" в продовженні зазначеного договору.

Таким чином, договір оренди від 26.12.2006 № 62 припинив свою дію 05.10.2011 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено та на підставі листа Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради від 05.09.2011 № 3136/40/04.

Однак, орендовані відповідачем нежитлові приміщення повернуті за актом приймання-передачі лише 31.05.2012, що підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна.

Листами від 18.01.2012, 27.03.2012, 04.05.2012 позивач повідомляв відповідача про необхідність оплатити неустойку за період з січня 2012 року по травень 2012 року на підставі положень частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Також, листом від 27.03.2012 вих. № 295/40/12 позивач пояснив, що грошові кошти, які надійшли на рахунок фонду 13.03.2012 від товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Империя" в сумі 9 084,48 грн., зараховані як неустойка.

Наявність заборгованості з оплати неустойки у сумі 80187,65 грн. стала підставою для звернення прокурора Центрального району міста Сімферополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради до місцевого господарського суду із даною позовною заявою.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 283 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 ГК України унормовано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Крім того, правові засади організаційних відносин, пов'язаних з передачею в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності, та майнових відносин між орендодавцями щодо господарського використання даного майна, визначені Законом України „Про оренду державного та комунального майна" вiд 10.04.1992 № 2269-XII (у редакції чинній на час вчинення правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 10 вказаного Закону встановлено, що істотними умовами договору оренди є термін, на який укладається договір оренди.

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (частина 1 статті 27 закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Пунктом 2.4 договору сторони погодили, що у разі припинення цього договору нежитлові приміщення повертаються орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає нежитлові приміщення балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі нежитлових приміщень цим договором. Нежитлові приміщення вважаються повернутими балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Пунктом 5.6 договору встановлений обов'язок орендаря повернути у разі припинення або розірвання договору орендодавцю (балансоутримувачу) орендовані нежитлові приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на момент їх передачі в оренду, з урахуванням нормального зносу та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованих нежитлових приміщень за виною орендаря.

Як свідчать матеріали справи договір оренди від 26.12.2006 № 62 припинив свою дію 05.10.2011.

Орендовані відповідачем нежитлові приміщення повернуті за актом приймання-передачі лише 31.05.2012, що підтверджується відповідним актом, який підписаний сторонами (а.с. 15).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 3.1 договору, орендна плата за даним договором визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, яка затверджена Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 № 786, з усіма змінами та доповненнями та складає без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за яким є інформація про індекс інфляції) 3408,75 грн. (листопад 006 року).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється та вноситься орендарем в порядку, визначеним діючим законодавством.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо безпідставності розрахування суми неустойки з урахуванням ПДВ спростовуються наступним.

Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, поставка послуг - це будь-яка операція, що не є поставкою товарів чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи або надання інших майнових прав щодо таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, які споживаються в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності.

Природою орендних правовідносин є зобов'язання з поставки (надання) послуг з оренди майна.

Підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

З наведеного випливає, що поставка послуг з оренди є об'єктом оподаткування ПДВ.

При цьому, у орендодавця виникають податкові зобов'язання з ПДВ. Природою цих зобов'язань є поставка (надання) послуг з оренди майна, тобто орендний платіж, що отримується орендодавцем від орендаря.

В залежності від того, яка з подій відбувається першою: отримання грошових коштів від орендаря або підписання з ним відповідного акта), платнику ПДВ - орендодавцю необхідно нарахувати податкові зобов'язання і виписати податкову накладну на повну вартість орендної плати. Дана дія здійснюється платником ПДВ на дату виникнення податкового зобов'язання (згідно з пунктом 3.3 договору орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним). Окремою графою у податковій накладній зазначається сума ПДВ за встановленою ставкою і включається у вартість орендної плати.

Таким чином, при здійсненні платником ПДВ - Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради, як отримувачем відповідних орендних платежів операцій з передачі майна в оренду, об'єктом оподаткування ПДВ визначається вартість наданих послуг у рамках договору оренди, тобто сума орендних платежів підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку за основною ставкою, яка оплачується орендарем разом з ПДВ (листи Державної податкової адміністрації України від 10.06.2004 № 5763/5/15-2316 "Щодо порядку оподаткування ПДВ орендної плати за державне майно" та від 02.06.2011 № 15382/7/16-1517-10 "Обкладення ПДВ передачі в оренду нежитлового приміщення", а.с. 66-67).

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про вірність нарахованої позивачем суми неустойки з урахуванням ПДВ у розмірі 80187,65 грн.

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів погашення відповідачем суми неустойки, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Твердження скаржника щодо відсутності чітко визначеного строку повернення орендованого майна є хибним та спростовується матеріалами справи, а саме листами орендодавця на адресу орендаря щодо відсутності наміру Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради продовжувати договірні відносини з ТОВ „Корпорация Империя" та необхідності повернення майна.

Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження відповідача щодо неможливості повернення орендованого майна через відсутність визначення балансоутримувача, оскільки доказів на підтвердження наміру своєчасно повернути орендоване майно, відповідачем суду не надано.

Судова колегія звертає увагу на те, що всім доказам, що маються у матеріалах справи, судом першої інстанції надана належна оцінка; яких-небудь нових доказів та документів, що спростовують доводи місцевого господарського суду, які викладені в оскаржуваному рішенні, суду апеляційної інстанції позивачем не надано.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є повністю обґрунтованим та прийнято без порушень і при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Викладені в рішенні суду першої інстанції висновки відповідають обставинам справи; інших підстав для скасування (зміни) рішення місцевого господарського суду немає.

Окрім цього, колегія суддів зазначає наступне.

03.04.2013 на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорация Империя" про повернення суми судового збору, сплаченого в більшому, ніж встановлено законом, розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 7 закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Так, матеріалами справи підтверджується, що при подачі апеляційної скарги заявник двічі сплатив суму судового забору: за квитанцією №66 від 05.03.2013 на суму 860,25 грн. (а.с.131) та за квитанцією №QS707601 від 04.03.2013 на суму 860,25 грн. (а.с.146).

Таким чином, судовий збір у розмірі 860,25 грн. сплачений за квитанцією №66 від 05.05.2013 на суму 860,25 грн. повинен бути повернутий заявникові.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (п.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Виходячи з наведеного, керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України „Про судовий збір", суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2013 року у справі №901/227/13-г залишити без змін.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" (код ЄДРПОУ 20684905; вул. Воровського, 24, м. Сімферополь, 95053) з державного бюджету міста Севастополя (код отримувача 38022717, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Севастополі; МФО 824509, рахунок отримувача 31216206782001; код класифікації доходів бюджету 22030001 міста Севастополя) судовий збір у сумі 860,25 грн. (вісімсот шістдесят грн. 25 коп.), сплачений за квитанцією №66 від 05.03.2013.

Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв

Судді Ю.В. Борисова

К.В. Волков

Розсилка:

1. Прокурор Центрального району міста Сімферополя (вул. К. Маркса, 6,Сімферополь,95000)

2. Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)

3. ТОВ "Корпорация Империя" (вул. Воровського, 24,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

4. Прокуратура міста Севастополя (вул. Павлічено, 1, місто Севастополь, 99011)