Постанова

від 25.04.2013 по справі 801/2449/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2013 р. 12:27 Справа №801/2449/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун»

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим ДПС

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.12р. №0002022201, №0000491702, №0000501702, №0002052301, №0002032201, №0002042201

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Бабаян А.Ю., довіреність №2324/10/10 від 25.02.13р.;

Гончарова І.В., довіреність №7676/10/10-00 від 05.07.12р.;

Бордюг І.Ю., довіреність №4145/10.2 від 04.04.13р.;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» (далі - позивач, ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим ДПС (далі - відповідач ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС) про визнання протиправними дій щодо складання податкових повідомлень-рішень від 07.12.12р. №0002022201, №0000491702, №0000501702, №0002052301, №0002032201, №0002042201 та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначені дії вчинені, а податкові повідомлення-рішення винесені, з порушенням норм Податкового кодексу України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.03.13р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, наведених у запереченні на позов від 28.03.13р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.05.1999р. державним реєстратором Виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим здійснено реєстрацію позивача у якості юридичної особи (а.с. 31-32).

У період з 11.10.12р. по 14.11.12р. посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.11р. по 30.06.12р., за результатами якої було складено акт від 21.11.12р. №1416/22-01/30411181 (а.с. 67-87).

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем були встановлені порушення:

п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135, 138 ПК України, що привело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 2026728,00грн. в т.ч.: за 2-4 квартали 2011 року на суму 1621382,00грн. та 1 півріччя 2012 року на суму 405346,00грн.;

п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.11 ст.201 ПК України від 02.12.10 №2755-VI зі змінами та доповненнями, що привело до заниження податку на додану вартість у загальній сумі ПДВ 42708,00грн., в т.ч. по періодам:

- травень 2011 року у сумі 6918,00грн.

- червень 2011 року у сумі 20297,00грн.

- серпень 2011 року у сумі 978,00грн.

- вересень 2011 року у сумі 2849,00грн.

- листопад 2011 року у сумі 11518,00грн.

- лютий 2012 року у сумі 8,00грн.

- червень 2012 року у сумі 140,00грн.;

п.288.1, п.288.2, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, встановлено завищення податкового зобов'язання орендної плати за період з 01.04.11р. по 30.06.12р. у загальної сумі 140531,06грн., у тому числі: у квітні 2011 року - занижено на 141152,16грн., у травні 2011 року завищено на 38131,10грн., у червні 2011 року - завищено на 38131,10грн., у ліпні 2011 року - завищено на 38131,10грн., у серпні 2011 року - завищено на 38131,10грн., у вересні 2011 року - завищено на 38131,10грн., у жовтні 2011 року - завищено на 38131,10грн., у листопаді 2011 року - завищено на 38131,10грн., у грудні 2011 року - завищено на 38131,10грн., у січні 2012 року - занижено на 3894,25грн., у лютому 2012 року - занижено на 3894,25грн., у березні 2012 року - занижено на 3894,25грн., у квітні 2012 року - занижено на 3894,25грн., у травні 2012 року - занижено на 3894,25грн., у червні 2012 року - занижено на 3894,25грн.;

п.п.286.1 ст. 286, п. 287.6 ст. 287 ПК України, встановлено заниження земельного податку у загальної сумі 585658,68грн., у тому числі у квітні 2011 року - 11952,2грн., у травні 2011 року - 71713,31грн., у червні 2011 року - 71713,31грн., у липні 2011 року - 71713,31грн., у серпні 2011 року - 71713,31грн., у вересні 2011 року - 71713,31грн., у жовтні 2011 року - 71713,31грн.,у листопаді 2011 року - 71713,31грн., у грудні 2011 року - 71713,31грн.;

п.286.4 ст.286 ПК України, встановлено не подання податкової декларації з плати за землю щодо земельного податку за період з квітня по грудень 2011року;

ст.57 ПК України в частині несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання земельного податку протягом граничних строків.;

п.п.164.2.17 п164.5 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.176.2а)п.176.2 ст.176 ПК України, в частині неутримання і неперерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету у розмірі - 2016,38 грн. (у т.ч. за період з 01.04.11р. по 30.06.11р. в сумі 394,98грн., за період з 01.07.11р. по 30.06.12р. у сумі 1621,40грн.);

п.51.1 ст.51, п.176.2б) ст.176 ПК України, пункту 2.3. розділу II, п.п.3.1.13 п.3.1, пункту 3.2, 3.3 розділу III Порядку №46/18784, заповнення та подання агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, якій зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.01.11р. за №46/18784 в частині надання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за період з 01.04.11р. по 30.06.12р.;

п.п.54.3.5 п. 54.3 ст.54, п.57.1 ст.57, п.168.1. ст.168, п.176.1е) п.176.1, п.176.2.а) п.176.2г) ст.176 ПК України від 02.12.10р. №2755-IV, за перевіряємий період допущено порушення граничних термінів сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, тобто утворення податкового боргу за період з 01.04.11р. по 30.06.12р. в сумі 998 055,23 грн.;

п.п.167.1.2. п.168.1. ст.168, п.176.2.а) ст.176 ПК України від 02.12.10р. №2755-IV, в частині порушення граничних термінів сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету, за перевіряємий період у відповідності до п.129.4. ст.129 ПК України від 02.12.10р. №2755-IV, нарахована пеня у розмірі 191793,56грн.

На підставі виявлених порушень, ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС стосовно позивача було винесені податкові повідомлення-рішення:

від 07.12.12р. №0000491702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 394,98грн. та нараховано штрафних в розмірі 1,00грн. (а.с. 12);

від 07.12.12р. №0000501702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1621,40грн. та нараховано штрафних в розмірі 337175,40грн. (а.с. 13);

від 07.12.12р. №0002022201, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у розмірі 1621382,00грн. за 2-4 квартали 2011 року, півріччя 2012 року в сумі 405346,00грн. (а.с. 11);

від 07.12.12р. №0002032201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку в розмірі 585658,68грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 107570,97грн. (а.с. 9);

від 07.12.12р. №0002042201, яким зменшено суму грошового зобов'язання по орендній платі у розмірі 140531,06грн. (а.с. 10);

від 07.12.12р. №0002052301, яким нараховано штрафні санкції у сумі 71713,30грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку в розмірі 358566,50грн. (а.с. 8).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з п.п.41.1.1 п.41.1. ст. 41 ПК України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 14.1.39 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В свою чергу штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Суд зазначає, що позивачем не оскаржені дії відповідача щодо нарахування ПДВ.

Податковим повідомленням-рішенням від 07.12.12р. №0000491702 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 394,98грн. та нараховано штрафних в розмірі 1,00грн.

В акті перевірки зазначено, що донарахована сума складена в результаті допущених позивачем порушень по авансовим звітам, в яких за рахунок прибутку підприємства було придбано паливо, для заправки автомобілів «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 і «Mazda 323», державний номер НОМЕР_1. Кошти підприємства були сплачені на придбання палива, витрати якого не пов'язані з фінансово-господарською діяльністю позивача.

Зокрема, документальною перевіркою представлених до перевірки документів встановлено, що подорожні листи на автомобіль «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 виписувались по 1 на кожен місяць на водія ОСОБА_4 і «Mazda 323», державний номер НОМЕР_1 - водії ОСОБА_5, ОСОБА_6 подорожні листи виписувались по 1 на десять днів щомісячно, в порушення п.1.3 Інструкції «Про порядок застосування путнього листу службового легкового автомобіля і обліку транспортної роботи», затвердженої наказом Держкомстата України від 17.02.1998р. №74, та зареєстрована в Міністерстві юстиції від 05.03.1998р. №149/2589.

Бензин придбався у той період коли транспортний засіб повинен знаходитися в гаражі, згідно табелю робочого часу і наданих до перевірки наказів, а згідно чеків машини знаходяться в інших містах, тому вартість списаного бензину у сумі - 6373,08грн. не пов'язана з виробниче - господарською діяльністю підприємства. Таким чином, вищезгадані доходи отримані платниками податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді списання вартості палива за придбання палива не в робочий час, не включені до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівників в порушення п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, ст.164.5, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.176.2а)п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI.

Податковим повідомленням-рішенням від 07.12.12р. №0000501702 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1621,40грн. та нараховано штрафних в розмірі 337175,40грн.

Зазначена сума була нарахована позивачу у зв'язку із виявленням наступних порушень:

- працівником підприємства ОСОБА_7 наданий авансовий звіт від 20.01.12р. №10 на загальну суму 1968,03грн. Вищезгадані доходи отримані платниками податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді сплати за придбанням проїзного квитка, не включені до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, в результаті чого не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі - 334,57грн.

При перевірці авансових звітів встановлено, що працівником підприємства ОСОБА_7 наданий авансовий звіт від 20.01.12р. №10 на загальну суму 1968,03грн., до якого надане посвідчення про відрядження у м. Київ терміном на 2 доби з 18.01.12р. по 19.01.12р., та документи, які підтверджують вартість витрат, здійснених у зв'язку з відрядженням. Проте, перевіркою встановлено, що до авансового звіту наданий електронний авіаквиток за маршрутом м. «Київ - Сімферополь» вартістю 1968,03грн.

Згідно з Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, затвердженими наказом Державної служби України по нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.2006р. №187 (далі - Правила №187), у разі придбання квитка через Інтернет на пасажира реєструється електронний квиток, який є частиною електронний документ, що включає роздрукування маршруту, електронний купон, а у разі використання, документ для посадки.

Згідно з п. 1.12 Інструкцій про службові відрядження в межах України і за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 13.03.98р. №59 (далі - Інструкція №59), витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом громадського користування (окрім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних з придбанням проїзних квитків і користуванням постільною білизною в потягах, і страхових платежів на транспорті. При цьому такі витрати відшкодовуються тільки за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків.

На підставі викладеного вище, документом, що підтверджує право на придбання авіаквитка в електронної формі є роздрукування маршруту та документ на посадку.

Оскільки, до авансового звіту від 24.11.09р. №1R не був наданий роздрукування маршруту, вартість витрат на придбання електронного авіаквитка повинна бути включена до складу загального місячного оподатковуваного доходу ОСОБА_7 (у місяці надання авансового звіту). Таким чином, вищезгадані доходи отримані платниками податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді сплати за придбанням проїзного квитка, не включені до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівників в порушення п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.176.2а)п.176.2 ст.176 ПК України. Не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі - 334,57грн.

- по звіту від 29.02.12р. за № 31 працівнику підприємства (головному бухгалтеру) ОСОБА_5 були відшкодовані витрати в сумі 650,00грн. за ремонт ноутбука (введений в експлуатацію у вересні 2005 р.). Актом технічного огляду і тестування ноутбука АSUS (у ремонтній майстерні ТОВ «Эликон-плюс») від 20.02.12р. було встановлено, що з ладу вийшов жорсткий диск і подальша експлуатація ноутбука не можлива у зв'язку з відсутністю комплектуючих. На підставі акту технічного огляду був складений «акт на списання основних засобів» від 29.02.12 р. і ноутбук був списаний. Таким чином, компенсація вартості ремонту ноутбука АSUS головному бухгалтеру ОСОБА_5 не пов'язана з фінансово-господарською діяльністю підприємства і доходи отримані платниками податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді сплати за ремонт ноутбука, не включені до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника в результаті чого не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 110,50грн.

- документальною перевіркою банківських документів встановлено, що за рахунок коштів підприємства сплачений адміністративний штраф за ОСОБА_5 в розмірі 225,00грн. (сплачено платіжним дорученням №285 і №286 від 01.11.11р.) і за ОСОБА_4 в розмирі 1020,0грн. (сплачено платіжним дорученням №41 і №42 від 20.01.12р.). Адміністративний штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадовців за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення і іншими законами України. Таким чином, вищезгадані доходи отримані платниками податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді сплати адміністративного штрафу за рахунок підприємства, не включені до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівників в результаті чого не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі - 186,75грн.

- по авансовим звітам, в яких за рахунок прибутку підприємства було надано паливо для заправки автомобілів «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 і «Mazda 323», державний номер НОМЕР_1, працівникам підприємства (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4.), кошти були сплачені на придбання палива у періоді з 01.07.11р. по 30.01.12р., витрати якого не пов'язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства, в результаті чого донарахований податок в сумі 989,58грн.

Згідно з п.п. 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України зі змінами та доповненнями, податковий агент який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах.

Відповідно до п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.п. 168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) податковим агентом до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Таким чином, згідно з п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподаткований дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно п.п. «а» п.176.2 ст.176 ПК України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за ії рахунок.

Відповідно п.п.168.4.7 п. 168.4 ст.168 ПК України у рази коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податного зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платника податку - утримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Суд зазначає, що позивачем, ані під час перевірки, ані під час надання заперечень до акту перевірки, та під час судового засідання, не надано жодних доказів на обґрунтування зв'язку з його господарською діяльністю понесених витрат.

Податковим повідомленням рішенням від 07.12.12р. №0002022201 позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у розмірі 1621382,00грн. за 2-4 квартали 2011 року, півріччя 2012 року в сумі 405346,00грн.

В акті перевірки зазначено, що згідно бази даних ДПА України, рішення про реєстрацію у ТОВ «Дракон» скасовано за № 12661170011011911 від 20.09.11р. Стан платника - припинено (ліквідова, закрито). Підприємство знято з обліку згідно відомостям про зняття з обліку за №5/746 від 13.09.11р. Остання податкова звітність по ПДВ ТОВ «Дракон» по ПДВ надано за травень 2011 року, по податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.

Таким чином, встановлена безнадійна кредиторської заборгованість у 3 кварталі 2011року від ТОВ «Дракон» у сумі 590367,00грн., яка підлягає включенню до складу доходів на підставі п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України .

Також встановлено, що на 01.04.11р. числиться кредиторська заборгованість по контрагенту ТОВ «Дон-Строй» м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34007868) по бух.рах.685 «Розрахунки з іншими кредиторами», згідно договору №ФП 22/10-2 від 22.10.10р. з ТОВ «Дон-Строй» на отримання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги в розмірі 178000,00грн. з терміном повернення до 22.10.11р.

Згідно бази даних ДПА України, рішення про реєстрацію у ТОВ «Дон-Строй» скасовано за № 12661170009015296 від 18.10.11р. Стан платника - припинено. Підприємство знято з обліку згідно відомостям про зняття з обліку за № 5/61 б від 10.10.11р. Остання податкова звітність ТОВ «Дон-Строй» по ПДВ надано за серпень 2011 року, по податку на прибуток за 1 півріччя 2011 року.

У наслідку вказаного встановлена безнадійна кредиторської заборгованість у 4 кварталі 2011 року від ТОВ «Дон-Строй» у сумі 178000,00грн.

З урахуванням зазначеного та в порушення п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України яким визначено, що включаються вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун». занижено доходи у розмірі 768367,00грн. в т.ч.:

- 3 кв.2011р. у сумі 590367,00грн ,

- 4 кв.2011р. у сумі 178000,00грн.

Твердження підприємством про включення у доходи 3 кварталу 2012 року кредиторської заборгованості у сумі 768367,00грн., коли йому стало відомо про скасування рішень про реєстрацію вказаних підприємств, в ході перевірки документально підтверджено не було.

Щодо віднесення до складу витрат придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) за результатами проведення нереальних операцій, в акті перевірки зазначено:

- у червні 2011р. підприємство придбало у ТОВ «ДОНБАС МЕТРО СТРОЙ» (ЕДРПОУ 36307137, м. Донецьк) шпали у кількості 600 шт, згідно видаткової накладної № 30/06-1 від 30.06.11р. на суму 120000,0грн. (без врахування ПДВ).

Підприємство має стан «9» «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»

Вказані матеріали списані у 3 кварталі 2011 року на суму 80000,00грн. та 4 кварталі 2011 року на суму 40000,00грн. на ремонт залізничного перегону ст. Камиш - Бурун - ст. Аршинцево, по бух. рах. 201, на собівартість реалізованих робіт та послуг , згідно актів на списання за серпень, вересень, жовтень 2011р..

До ДПI У КАЛIНIНСЬКОМУ Р-НI М.ДОНЕЦЬКА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛ.ДПС надіслано запит від 18.10.12р. №1613/7/22-03/6 про проведення зустрічної звірки підтвердження отриманих відомостей від ТОВ «Керченський морський порт «КАМИШ - БУРУН» (код за ЄДРПОУ 30411181) по взаємовідносинам з ТОВ «ДОНБАС МЕТРО СТРОЙ» (ЕДРПОУ 36307137) на ознаку нікчемних угод.

ДПІ у м. Керчі АРК ДПС від ДПI У КАЛIНIНСЬКОМУ Р-НI М.ДОНЕЦЬКА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛ.ДПС отримана відповідь від 02.11.12р. № 924/22-9 про неможливість проведення зустрічної звірки з тим, що підприємство ТОВ «ДОНБАС МЕТРО СТРОЙ» (ЕДРПОУ 36307137) має стан «9», направлено повідомлення за ф.18-ОПП.

Перевіркою не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

У зв'язку із чим податковим органом зроблений висновок про порушення ст. 138 ПК України, що виразилось у завищенні позивачем витрат за 2 квартал 2011 року на суму 120000,00грн.;

- у квітні та травні 2011 року підприємство придбало у ТОВ «АЛДІГОР» (ЕДРПОУ 30350920, м. Керч) масло та дизпаливо на суму 33250,00грн. (без врахування ПДВ), згідно видаткових накладних № 216 від 28.04.11р., № 221 від 28.04.11р., № 231 від 13.05.11р.

Підприємство має стан «7». До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Вказане паливо списано на витрати у 2 кварталі 2011 року на суму 33250,00грн.

Згідно даних акту ДПІ у м. Керчі АРК ДПС від 17.11.11р. №1271 /23-1/30350920 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Алдігор» (код ЄДРПОУ 30350920), щодо підтвердження показників податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2011 року, квітень 2011 року» встановлено, що ТОВ «Алдігор» здійснювало операції з фінансово - грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч.1 ст.203 ЦК України, їх зміст суперечить, зокрема, інтересам держави і суспільства, суперечить моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Відповідно до п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочин, укладений ТОВ «Алдігор» з контрагентом-постачальником ТОВ «Спільне інвестування», порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У зв'язку із чим податковим органом зроблений висновок про порушення ст. 138 ПК України, що виразилось у завищенні позивачем, по взаємовідносинам із ТОВ «Алдігор», витрат за 2 квартал 2011 року на суму 33250,00грн.

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У п. 138.2 Податкового Кодексу України зазначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподатковування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, визначених розділом II цього Кодексу.

У випадку якщо платник податків здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довгостроковим технологічним циклом виробництва (більш одного року) за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їхньої здачі, у витрати звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України до собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг входить в тому числі суми амортизацій виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з наданням послуг, виробництвом товарів, виконанням робіт.

Згідно п. 144.1 ст. 144 ПК України амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;

витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу;

сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу;

вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів,

вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань за гарантією Кабінетом Міністрів України,

вартість безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств;

вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

Отже, умовою проведення амортизаційних відрахувань є визначення витрат на придбання або поліпшення основних фондів.

Під час судового розгляду позивачем, на обґрунтування своїх вимог не надано жодних доказів здійснення із зазначеними контрагентами господарських операцій.

Податковим повідомленням-рішенням від 07.12.12р. №0002042201 позивачу зменшено суму грошового зобов'язання по орендній платі у розмірі 140531,06грн.

Судо встановлено, що ТОВ «Керченський морський порт «Камиш - Бурун» обчислював орендну плату на підставі наступних правовстановлюючих документів:

1) Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Книзі запису Державної реєстрації договорів оренди землі від 26.04.06р. №040600800333 про надання в строкове платне користування 15 земельних ділянок промислового та громадського призначення, загальною площею 67,8068га. з урахуванням додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 26.04.06р. №040600800333.

Відповідно даної угоди пункт 9 договору викладено у наступної редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 476212,31грн. на рік, що складає 3% від нормативно - грошевої оцінки земельної ділянки, які підлягають перерахуванню щомісячно в рівних частках на рахунок орендаря. Договір укладено на 5 років (до 25.04.11р.).

2) Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Книзі запису Державної реєстрації договорів оренди землі від 15.05.06р. №040600800395 про надання в строкове платне користування земельної ділянки під розширення території порту ЗАТ «Камиш - Бурун», промислового призначення, загальною площею 1,5203га, з урахуванням додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 15.05.06р. №040600800395.

Внесено зміни у пункт 9 зазначеного договору. Відповідно даної угоди пункт 9 договору викладено у наступної редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 8182,25грн. на рік, що складає 3% від нормативно - грошевої оцінки земельної ділянки, які підлягають перерахуванню щомісячно в рівних частках на рахунок орендаря.

Договір укладено на 49 років (до 14.05.55р.).

Вищезазначеними договорами передбачено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зімни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як установлено пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому зазначено, що далі у розділі XIII слова «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності» визначаються як «орендна плата».

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу ХІІІ Податкового кодексу.

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2 ст. 288 Кодексу).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

• власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

• уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Станом на 14.11.12р. ТОВ «Керченський морський порт «Камиш - Бурун» додаткова угода про поновлення договору оренди від 26.04.06р. №040600800333 землі не укладено.

Таким чином, дія даного договору закінчено 26.04.11р, однак ТОВ «Керченський морський порт «Камиш - Бурун» після закінчення договору оренди від 26.04.06р. №040600800333 з 26.04.11р. по 31.12.11р. продовжував нараховувати орендну плату у порушення п. 288.1, п.288.2 ст. 288 ПК України.

У зв'язку із чим, податковим органом зроблений висновок, що за період з 26.04.11р. по 31.12.11р. ТОВ «Керченський морський порт «Камиш - Бурун» повинно був нараховувати та сплачувати земельний податок в сумі 585658,68грн.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відповідно до п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Особа, що набула право власності на будівлю, споруду (її частину), до отримання права оренди земельної ділянки (укладення у встановленому законодавством порядку договору оренди землі) повинна відповідно до вимог п. 287.6 ст. 287 ПК України сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташована така будівля, споруда (її частина), з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який відповідно до пп.14.1.42 п.14.1 ст.14 ПК України містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону, і ведеться відповідно до статті 204 Земельного кодексу України уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.3 ст.286 ПК України).

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни(п.286.4 ст.286 ПК України).

Як зазначив відповідач, підприємством у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди від 26.04.06р. №040600800333 та не укладенням додаткової угоди неправомірно нараховано орендна плата за період з 26.04.11р по 31.12.11р. Таким чином, за період з 26.04.11р. по 31.12.11р. необхідно нараховувати та сплачувати земельний податок.

Відповідно до п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

• для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу;

• для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу.

Водночас ст. 271 Податкового кодексу визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з пп. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII Податкового кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом про оцінку земель, відповідно до абзацу п'ятого ст. 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, зацікавлені у проведенні оцінки земельних ділянок (ст. 7 вищезазначеного Закону).

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 цього Закону).

Згідно зі ст. 18 Закону про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз у 5 - 7 років.

Відповідно до ст. 23 цього Закону технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Рішення ради нормативно-правового характеру згідно з п. 5 ст. 59 Закону про місцеве самоврядування набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший строк набрання ними чинності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом, Цивільним кодексом, Законом про оренду землі, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав і посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (статті 125, 126 Земельного кодексу).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону про оренду землі).

Пунктом 9 договору оренди земельної ділянки від 26.04.06р. №040600800333 та договору оренди земельної ділянки від 15.05.06р. №040600800395 (з урахуванням додаткових угод) встановлено розмір орендної плати за земельні ділянки у грошевої формі, та зазначено, що розмір орендної плати складає 3% від нормативно - грошевої оцінки земельної ділянки, які підлягають перерахуванню щомісячно в рівних частках на рахунок орендаря.

Відповідно умов вищевказаних договорів розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбаченим договором,

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції,

- погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря, що підтверджено документами,

- в інших випадках передбачених законом.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як зазначено в акті перевірки, рішенням 5 сесії Керченської міської Ради 6 скликання від 18.03.11р. затверджено матеріали по нормативно грошової оцінки земель м. Керчі та оприлюднені у газеті «Керченський робочий» № 32 від 24.03.11р.

Вказане рішення не скасовано.

З метою контролю правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати плати за землю, згідно з п.п.72.1.2.1, п.п. 72.1.2 п. 72.1. ст. 72, п. 73.3 ст.73, п.286.1 ст.286 Податкового Кодексу України ДПІ у м. Керчі спрямовано запит до Керченського відділу Держкомзему (від 13.11.12р. № 14758/10/22-3) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наданої в оренду ТОВ «Керченський морський порт «Камиш - Бурун» під розширення території порту ЗАТ «Камиш - Бурун», станом на 01.04.11р. Отримано відповідь (ісх. від 19.11.12р. № 1226/01-9) згідно якої нормативно - грошова оцінка земельної ділянки площею 1,5203га (договір оренди землі від 15.05.06р. за №040600800395 терміном на 49 років) складає 1846556,38грн.

Також підприємством у ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС надано витяги за №828/02-3 від 12.05.12р. з технічної документації про нормативну грошеву оцінку земельних ділянок загальною площею 67,8068га (договір оренди від 26.04.06р. №040600800333).

Розмір орендної плати визначеної ТОВ «Керченський морський порт «Камиш - Бурун» у податковій декларації плати за землю за період з 01.04.11р. по 30.06.12р. менше ніж трьохкратний розмір земельного податку, але заниження податкового зобов'язання з орендної плати за період з 01.04.11р. по 30.06.12р. не відбулось, у зв'язку з тим, що підприємством після закінчення договору оренди від 26.04.06р. №040600800333, у порушення п.288.1, п.288.2 ст.288 Податкового кодексу України, продовжувало нараховувати орендну плату по вказаному договору оренди.

За період з 01.04.11р. по 30.06.12р. перевіркою було встановлено завищення орендної плати у загальної сумі 140531,04грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 07.12.12р. №0002032201 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку в розмірі 585658,68грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 107570,97грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Керченський морський порт «Камиш - Бурун» використовує у господарської діяльності земельні ділянки на яких розташовано основні засоби, які було передано внеском у статутний фонд підприємства згідно акту прийому - передачі у березні 1999р. загальною площею 67,8068га.

До 01.01.12р. ТОВ «Керченський морський порт «Камиш - Бурун» за вказані земельні ділянки декларувало орендну плату.

З 01.01.12р. по 30.06.12р. підприємством самостійно за вищевказані земельні ділянки задекларовано земельний податок згідно нової нормативного грошової оцінки землі, порушень не встановлено.

Однак відповідач зазначив, що згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відповідно до п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Особа, що набула право власності на будівлю, споруду (її частину), до отримання права оренди земельної ділянки (укладення у встановленому законодавством порядку договору оренди землі) повинна відповідно до вимог п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташована така будівля, споруда (її частина), з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до п.286.1 ст.286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який відповідно до пп.14.1.42 п.14.1 ст.14 ПКУ містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону, і ведеться відповідно до статті 204 Земельного кодексу України уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

За період з 26.04.11р. по 31.12.11р. ТОВ «Керченський морський порт «Камиш - Бурун» в порушення п.п.286.1 ст. 286, п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, не нараховувало та не сплачувало земельний податок за земельні ділянки, загальною площею 67,8068га, що призвело до заниження земельного податку у загальній сумі 585658,68грн.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.3 ст.286 ПКУ).

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни(п.286.4 ст.286 ПКУ).

В результаті перевірки встановлена несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання земельного податку. Фактично сплачено:

- 71713,31грн. - 10.08.12р. по строку сплати 01.03.12р. - затримка в сплаті складає 162 календарних дня, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у

- 71713,31грн. - 10.08.12р. по строку сплати 30.03.12р. - затримка в сплаті складає 133 календарних дня, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,

- 71713,31грн. - 10.08.12р. по строку сплати 30.04.12р. - затримка в сплаті складає 102 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,

- 71713,31грн. - 10.08.12р. по строку сплати 30.05.12р. - затримка в сплаті складає 72 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,

- 71713,31грн. - 10.08.12р. по строку сплати 30.06.11р. - затримка в сплаті складає 41 календарних день, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,

Таким чином, відповідачем зазначено, що порушена ст.57 Податкового кодексу України в частині несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків.

Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У зв'язку із чим, податковим органом стосовно позивача було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.12.12р. №0002052301, яким нараховано штрафні санкції у сумі 71713,30грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку в розмірі 358566,50грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ТОВ «Керченський морський порт «Камиш - Бурун» у позовній заяві обґрунтовує своє непогодження лише з двома податковими повідомленнями-рішеннями від 07.12.12р. №0002032201 та №0002042201, тоді як вимоги заявлені про визнання протиправними та скасування шістьох податкових повідомлень-рішень, а саме: від 07.12.12р. №0002022201, №0000491702, №0000501702, №0002052301, №0002032201, №0002042201.

Відповідно до Ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.03.13р. про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду у позивача було витребувано податкові декларації за період перевірки, докази використання отриманих товарів, послуг у господарській діяльності, всі документи, на підставі яких проводилася перевірка, всі документи, що підтверджують реальне здійснення господарської операції з контрагентом , всі докази на які посилається відповідач зокрема податкова звітність, договори, платіжні доручення, обґрунтування з доданням доказів щодо підстав для скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань з ПДФО, акт перевірки.

Також Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.04.13р. у ТОВ «Керченський морський порт «Камиш - Бурун», для обґрунтування його позовних вимог, були витребувані податкові декларації за період перевірки, докази використання отриманих товарів, послуг у господарській діяльності, всі документи, на підставі яких проводилася перевірка, всі документи, що підтверджують реальне здійснення господарської операції з контрагентом, всі докази на які посилається позивач, зокрема податкова звітність, договори, платіжні доручення, обґрунтування з доданням доказів щодо підстав для скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань з ПДФО, земельного податку, податку на прибуток.

Проте зазначені документи, на вимогу суду, позивачем надані не були.

Позивачем також не наведено обставин, за яких він не мав можливості надати вказані докази.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно частин 1, 6 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд зазначає, що акт перевірки є носієм доказової інформації щодо наявності (відсутності) порушень податкового законодавства.

За таких підстав, суд, керуючись принципом змагальності сторін, зазначає, що позивачем не доведено обґрунтованості його позиції, натомість відповідачем доведена правомірність його дій.

У зв'язку із чим суд приходить до висновку, що відповідачем були правомірно винесені податкові повідомлення-рішення від 07.12.12р. №0002022201, №0000491702, №0000501702, №0002052301, №0002032201, №0002042201.

За таких підстав, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

В судовому засіданні 25.04.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 30.04.13р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.