Постанова

від 14.05.2013 по справі 822/1779/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

Справа № 822/1779/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л. при секретарі Польовій В.Є. за участі:представника позивача - Глушенкова А.І., керівник представника відповідача - Сурника М.О. за довіреністю №10/1-13/3139 від 05.06.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Екосервіс" до Хмельницької митниці про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №034 від 15.03.2013 року, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст. 160 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Екосервіс" звернулось в суд з позовом до Хмельницької митниці про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №034 від 15.03.2013 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Р" №034 від 15.03.2013 року є неправомірним та таким, що ґрунтується не на вимогах Закону України "Про митний тариф", а на вимогах листа Державної митної служби від 28.01.2013 року №11.1/2-16/7598-ЕП, який суперечить діючому законодавству. Вказує, що 25.01.2013 року подав для митного оформлення до Хмельницької митниці декларацію №400050000/2013/000901, в якій у графі 31 товар віднесено до коду згідно з УКТЗЕД - 2606300000 "Макуха технічна з соняшника негранульована (одержана під час добування соняшникової олії методом пресування) сіро-зелено-коричневого кольору із запахом соняшнику. Масова частка вологи 7,8%, масова частка загальної золи у перерахунку на абсолютно суху речовину 1,0%, олійність - 8,0%. Використовується в якості палива". Однак, відповідно до висновку Служби досліджень товарів харчового призначення та біологічно-активних речовин Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України №142001301-0035 від 07.02.2013 року, вміст жиру у пробі становить - 12,43% (більше - 10%), що не відповідає вимогам ГОСТ 80-96 "Жмых подсолнечный. Технические условия". На підставі зазначеного, відповідачем зроблено хибний висновок про порушення правил класифікації товару, а саме, що товар повинен класифікуватись за кодом 120609900 згідно з УКТЗЕД, а не за кодом 2306300000, оскільки результати лабораторних досліджень не заперечують належності проби до такої, що виготовлена із лушпиння соняшника та відходів соняшника.

Звертає увагу на те, що використання викладеної в листі Державної митної служби України від 28.01.2013 року №11.1/1.2-16/969-ЕП, методики визначення коду для біопалива з лушпиння соняшник суперечить законодавству, оскільки листи не встановлюють норм права і більше того не мають юридичної сили.

Вказує, що листом №11.1/1.2-16/969-ЕП від 28.01.2013 року визначено, що головним документом, який дозволяє віднести той чи інший продукт, отриманий під час переробки соняшникового насіння до тієї чи іншої класифікаційної групи УКТЗЕД, є ГОСТ та ДСТУ. Однак, ні ГОСТ, ні ДСТУ не можуть бути підставою для віднесення товару до тієї чи іншої класифікаційної групи УКТЗЕД оскільки: 1) правила класифікації товарів за УКТЗЕД, Пояснення щодо цих правил, встановлені Законом України "Про Єдиний Митний тариф"; 2) ні ГОСТ, ні ДСТУ не є нормативними документами, обов'язковими до виконання всіма підприємствами та організаціями.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини на які посилається у позовній заяві, доповненнях до адміністративного позову та просить суд задоволити позовні вимоги, в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях (вх.№12851 від 16.04.2013р.) проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене за наслідками порушення правил класифікації товару, оскільки згідно діючих в Україні ДСТУ та ГОСТ, товар позивача не є макухою, жмихом та лушпинням соняшнику, і, відповідно, повинен класифікуватися за кодом 120609900 згідно з УКТЗЕД, а не за кодом 2306300000.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в її взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги належать до задоволення на підставі наведеного нижче.

Суд встановив, що приватне підприємство "Екосервіс" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 20.03.1998 року (код ЄДРПОУ - 23654276), що підтверджується копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №036247, довідки Головного управління статистики у Хмельницькій області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АА №600050.

Відповідно до контракту №03/41/2012 від 01.10.2012 року приватне підприємство "Екосервіс" (продавець) взяло на себе зобов'язання поставити BIO ENERGOEKO sp.z o.o. (Польща) макуху технічну з соняшника, в кількості 2500 тон.

На виконання умов контракту №03/41/2012 від 01.10.2012 року, відповідно до митної декларації №400050000/2013/000901 від 25.01.2013 року позивач експортував товар - макуха технічна з соняшника негранульована (одержана під час добування соняшникової олії методом пресування) сіро-зелено-коричньового кольору із запахом соняшнику. Масова частка вологи 7,8%, масова частка загальної золи у перерахунку на абсолютно суху речовину 1,0%. Олійність 8,0%. Даний товар у графі 31 класифіковано за кодом УКТЗЕД 2306300000.

Відповідно до ч.8 ст.257 Митного кодексу України (далі - МК України), митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, у тому числі у вигляді кодів, відомості про товари згідно з УКТЗЕД.

Отже, визначення коду товару є обов'язком декларанта.

В період часу з 15.02.2013 року по 19.02.2013 року робочою групою Хмельницької митниці, яка керуючись ст.ст.336, 345 та 351 МК України, враховуючи інформацію, викладену в службовій записці начальника митного поста "Хмельницький-центральний" від 11.02.2013 №23-0399, у зв'язку з виявленням ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, на виконання наказу Хмельницької митниці від 13.02.2013 №77 "Про проведення перевірки" проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання приватним підприємством "Екосервіс" (код ЄДРПОУ 23654276) законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товару за митною декларацією №400040000/2013/000901, результати якої оформлені актом №Н/0010/2013/400000000/0023654276 від 19.02.2013 року про проведення невиїзної документальної перевірки стану дотримання приватним підприємством "Екосервіс" (код ЄДРПОУ 23654276) законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товару за митною декларацією №400050000/2013/000901, відповідно до висновків якого встановлено порушення вимог Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 №2371-ІІІ (зі змінами та доповненнями), в частині неправильної класифікації товарів, що, у свою чергу, спричинило несплату до Державного бюджету України належних податків; сума заниження податкового зобов'язання ПП "Екосервіс" (код ЄДРПОУ 23654276), визначеного за результатами проведеної перевірки, складає 2570,64 грн. (вивізне мито). Зі змісту вказаного акту вбачається, що на підставі даних лабораторної перевірки, відповідачем встановлено порушення правил класифікації товару та зроблено висновок про те, що останній повинен класифікуватись за кодом 1206009900. Неправильна класифікація товару, оформленого за митною декларацією №400050000/2013/000901 від 25.01.2013 року, на думку відповідача, спричинила нарахування податків і зборів не в повному обсязі та, відповідно, їх несвоєчасну сплату.

Не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки №Н/0010/2013/400000000/0023654276 від 19.02.2013 року, позивач подав заперечення на акт №Н/0010/2013/400000000/0023654276 про проведення невиїзної документальної перевірки стану дотримання приватним підприємством "Екосервіс" законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товару за митною декларацією №400050000/2013/000901, на що отримав відповідь Хмельницької митниці №10/1-12/1397 від 11.03.2013 року відповідно до якої відповідач зазначив, що висновки акта від 19.02.2013 року №Н/0010/2013/400000000/0023654276 відповідають законодавству України з питань державної митної справи.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки №Н/0010/2013/400000000/0023654276 від 19.02.2013 року Хмельницькою митницею винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 15.03.2013 року №034, яким визначено суму грошового зобов'язання (вивізне мито) в розмірі 3213,30 грн., в тому числі 2570,64 грн. - за основним платежем та 642,66 грн. - за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Досліджуючи правомірність висновків відповідача, суд встановив наступне.

Згідно з ч.3 ст.345 МК України, митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Так, ч.2 ст.69 МК України покладає на митні органи обов'язок здійснювати контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Для цього, в силу ч.3 ст.69 МК України, на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Згідно п. 9 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за №1085/21397, якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації). Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.

Згідно ч.5 ст.69 МК України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок про те, що в разі виникнення сумніву щодо заявленого в митній декларації коду товару, митниця з метою контролю правильності заявленого декларантом коду зобов'язана взяти проби (зразки) товару, провести їх лабораторне дослідження, та тільки на підставі результатів цього дослідження приймати рішення про перекодування товару.

Таким чином, Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України проведено дослідження проб товару, заявленого у графі 31 митної декларації №400050000/2013/000901 від 25.01.2013 року - продукт макуха технічна з соняшника негранульована (одержана під час добування соняшникової олії методом пресування) сіро-зелено-коричньового кольору із запахом соняшнику. Масова частка вологи 7,8%, масова частка загальної золи у перерахунку на абсолютно суху речовину 1,0%. Олійність 8,0%. Завдання для дослідження: визначити наявність чи відсутність подрібненого або не подрібненого насіння соняшнику у продукті; перевірити на відповідність задекларовані характеристики товару у відсотках, а саме: олійність, масову частку вологи, масову частку загальної золи у перерахунку на абсолютно суху речовину; чи відповідають зразки товарів задекларованим.

За результатами проведеного дослідження складено висновок №142001301-0035 від 07.02.2013 року, яким встановлено наступне.

Досліджена проба має вигляд сипкої неоднорідної суміші, яка складається із дробленої речовини рослинного походження та пресованих шматочків, з включеннями частин стебла, насіння (в тому числі незрілого) та лушпиння соняшника, сірувато-коричневого кольору; запах різкий затхлий. Визначена масова частка вологи та летких речовин становить 20,84%. Визначена масова частка жиру і екстрактивних речовин в перерахунку на абсолютно суху речовину становить 12,43%. За показниками масової частки вологи та летких речовин та масової частки сирого жиру в перерахунку на абсолютно суху речовину досліджень надана проба не відповідає ГОСТ 80-96 "Жмых подсолнечный. Технические условия". За значенням масової частки жиру і екстрактивних речовин проба не є шротом. Визначена масова частка вологи та легких речовин також не відповідає значенню цього показника, вказаному у гр.31 МД від 25.01.2013 №400050000/2013/000901. У технічних умовах, передбачених ГОСТ 80-96 на макуху соняшникову, відсутній показник "олійність".

З урахуванням вищевикладеного, відповідачем в акті перевірки №Н/0010/2013/400000000/0023654276 від 19.02.2013 року визначено, що товар повинен класифікуватись за кодом 120609900 згідно з УКТЗЕД.

Так, згідно з ч.4 ст.69 МК України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до п.2, 4 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 428, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. Функції з ведення УКТЗЕД здійснюються Держмитслужбою.

Ведення УКЗЕД, згідно ст.68 МК України, передбачає, зокрема, підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТЗЕД; деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД у складних випадках; розроблення пояснень і рекомендацій до УКТЗЕД та забезпечення їх опублікування; своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТЗЕД.

Відповідно до розділу IV Закону України "Про митний тариф України", до товарної позиції 2306 включається макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, не гранульовані або гранульовані (зокрема, код 2306 30 00 00 - з насіння соняшнику).

Відповідно до розділу IІ даного Закону, до товарної позиці 1206 включається насіння соняшнику, подрібнене або не подрібнене, зокрема, код 1206 00 10 00 (для сівби; інше), код 1206 00 91 00 (лущене; у лушпинні сірого кольору та з білими смугами) та код 1206 00 99 00 (інше).

Наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 року №1561 затверджені Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. У Поясненнях до товарної позиції 2306 вказано, що до цієї товарної позиції включаються макуха та інші тверді відходи і залишки, крім зазначених у товарній позиції 2304 або 2305, що залишаються після добування олії з насіння олійних культур, олійних плодів і зародків зерна зернових культур за допомогою розчинників чи олійницького преса, або роторного експелера. Відходи і залишки, що включаються до цієї товарної позиції, можуть бути у вигляді плиток (брикетів), борошна чи гранул.

Водночас, згідно з Поясненням до УКТЗЕД до товарних позицій 1201-1207 включаються насіння та плоди, використовувані для екстрагування (пресуванням або розчинником) харчових або технічних мастил і жирів, незалежно від їхнього призначення, для сівби чи інших цілей. Насіння та плоди, що включаються в товарні позиції цієї групи, можуть бути цілими, подрібненими, колотими або лущеними. У товарні позиції цієї групи не включаються тверді залишки після екстракції рослинної олії з олійного насіння або плодів олійних культур (включаючи знежирене борошно і крупу) (товарна позиція 2304, 2305 або 2306).

В додаткових поясненнях до товарної категорії 1206 00 99 зазначено, що ця товарна категорія включає насіння соняшнику, з якого виробляють олію для споживання людиною. Воно зазвичай постачається в лушпинні, яке має чорний колір. Як правило, довжина насіння та лушпиння майже однакова. У цьому насінні вміст олії зазвичай становить приблизно 40-45 мас. % .

Позивачем в обґрунтування класифікації товару згідно заявленого ним коду надано лист Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.11.2012 року №2710/07/5-7 та експертний висновок Хмельницької торгово-промислової палати №С-108 від 08.06.2012 року (які вказують, що макуха технічна з соняшника, гранули паливні з лузги соняшника, брикети з лузги соняшника (відходи з виробництва олії) відповідають коду 2306300000), проте Міністерство екології та природних ресурсів України не наділене повноваженнями на визначення такого коду, а експертний висновок Хмельницької торгово-промислової палати №С-108 від 08.06.2012 року є дещо загальним та не охоплює усю специфіку відносин, щодо яких виник спір.

Суд звертає увагу на те, що в акті №Н/0010/2013/400000000/0023654276 від 19.02.2013 року зроблено висновок (посилаючись на результатами лабораторної перевірки), що експортований товар не є макухою, жмихом та лушпинням соняшнику (невідповідність ГОСТ 80-96 за показниками масової частки вологи та летких речовин та масової частки сирого жиру в перерахунку на абсолютно суху речовину), а згідно діючих в Україні ДСТУ та ГОСТів, не передбачено інших відходів і залишків, які одержуються під час добування рослинних жирів та олій.

Також в акті актом №Н/0010/2013/400000000/0023654276 від 19.02.2013 року вказано, що товар складається з дробленої речовини, що свідчить про те, що товар не піддавався розмелюванню, а підданий процесу дроблення - однак висновок експерта Центрального митного управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України №142001301-0035 від 07.02.2013 року такої позиції не містить.

Суд відмічає, що віднесення товару до тієї чи іншої класифікаційної групи УКТЗЕД встановлюється виключно згідно положень Закону України "Про Митний тариф", з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД.

ГОСТ, ДСТУ - це стандарти та технічні умови, щодо якісних характеристик товару, встановлені органами Державної стандартизації та сертифікації, які розповсюджуються виключно на товари, що виробляються підприємствами згідно цих стандартів та умов. В той же час, підприємства та організації не зобов'язані виробляти продукцію з додержанням цих стандартів, мають право виробляти продукцію, яка буде відповідати Технічним умовам, що затверджені цим підприємством. Якісні характеристики, зазначені у таких Технічний умовах, можуть і не збігатися з характеристиками ГОСТ або ДСТУ. Така невідповідність не є підставою для визначення товару не якісним або некондиційним. Таким чином, ГОСТ, ДСТУ не є нормативними документами, обов'язковими до виконання всіма підприємствами та організаціями.

Не відповідність вимогам ДСТУ та ГОСТ свідчить лише про неналежну якість продукції встановленим нормам в частині вмісту олії, проте не змінює його властивостей та призначення.

Враховуючи вищенаведене, невідповідність експортованого товару вимогам ГОСТ (за показниками масової частки вологи, летких речовин та масової частки сирого жиру в перерахунку на абсолютно суху речовину) не вказує на неправомірність класифікації товару за кодом УКТЗЕД 2306300000 та не є в даному випадку підставою для такої класифікації за кодом 1206 00 99. Окрім цього, в додаткових поясненнях до товарної категорії 1206 00 99 вказано, що в насінні, яке класифікується за даним кодом, вміст олії зазвичай становить приблизно 40-45 мас. %.

Проте вміст олійності у експортованому продукті не був досліджений відповідачем, висновком №142001301-0036 було встановлено лише масову частку жиру та екстрактивних речовин; показник "олійність" не встановлювався в зв'язку з відсутністю такого у технічних умовах, передбачених ГОСТ 80-96. Проте визначення вмісту олії у продукті має значення згідно з Поясненнями до УКТЗЕД для класифікації товару за кодом 1206 00 99.

Суд також вважає за доцільне відмітити, що вимоги щодо якісних характеристик товару були вказані в Методичних рекомендаціях щодо класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД товарів харчового призначення (лист Державної митної служби від 16.05.2011 року №11.1/2-16/7598-ЕП, з наступними змінами і доповненнями), які передбачали, що залишки від вилучення з насіння соняшнику олії повинні містити олії менш як 4%, у разі вилучення олії шляхом екстрагування та менш як 10%, у разі вилучення олії шляхом пресування. Перевірка відповідності задекларованих відомостей про товар щодо вмісту олії у продуктах товарної позиції 2306 та 2308, можлива шляхом проведення експертних досліджень.

Однак листом від 06.02.2013 року №37-32-7/2380 Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулось до Держмитслужби, в якому відмітило, що вищевказаним листом фактично визначено, що у ряді випадків лушпиння соняшникове гранульоване, а також шрот/макуха повинні класифікуватись у товарній позиції 1206 (насіння соняшнику) замість товарної позиції 2306 30. Зазначається, що вищезазначені товари (код УКТЗЕД 2306 30), отримані на олійно-добувних підприємствах внаслідок переробки сільськогосподарської сировини (насіння соняшнику - код УКТЗЕД 1206), пропонується перевести при їх експорті в сільськогосподарську сировину - насіння соняшнику (код УКТЗЕД 1206), при експорті якого сплачується вивізне (експортне) мито у розмірі 10 %.

А тому, листом Державної митної служби від 02.04.2013 року № 11.1/3-16/3031-ЕП передостанній абзац методичних рекомендацій - "Залишки від вилучення з насіння соняшнику олії повинні містити олії менш як 4% у разі вилучення олії шляхом екстрагування та менш як 10 % у разі вилучення олії шляхом пресування" - вважається таким, що втратив чинність. В даному випадку ця обставина лише додатково підтверджує неправомірність класифікації відповідачем експортованого товару під кодом УКТ ЗЕД 1206 00 99.

Таким чином, суд приходить до висновку, що орган владних повноважень, яким є Хмельницька митниця, діяв не у відповідності до вимог законодавства України. Тому, на переконання суду є всі підстави для задоволення позову.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Положення ч.2 ст.71 КАС України передбачають, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення форми "Р" №034 від 15.03.2013 року. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Статтею 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому належать до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Екосервіс" до Хмельницької митниці про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №034 від 15.03.2013 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької митниці форми "Р" №034 від 15.03.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Екосервіс" 114,70 (сто чотирнадцять гривень 70 коп.) судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2013 року

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк