Постанова

від 21.05.2013 по справі 815/198/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/198/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року 11 год. 30 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Чебан О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «BSA UKRAINE LTD» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «BSA UKRAINE LTD» (далі - ТОВ «BSA UKRAINE LTD») до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 12.12. 2012 року № 0001452260.

У своєму позові позивач зазначив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «BSA UKRAINE LTD» з питань утримання податку при виплаті доходів нерезидентам за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 07.12.2012 року № 7571/22-6/32080820. Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. «б» п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відповідним податковим повідомленням-рішенням донараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 8038,74 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2009,69 грн. Позивач не згоден із висновками акта перевірки та вважає вищевказане податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню. В обґрунтування своєї позиції, посилаючись на норми ст. 160 Податкового кодексу України, порушення яких було виявлено відповідачем, позивач наголошує на тому, що встановлене, на думку відповідача, порушення полягало у несплаті позивачем податку на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України. Однак, між Урядом України і Урядом Турецької Республіки укладено Угоду про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, яку підписано 27.11.1996 року та ратифіковано 29.04.1998 року. Відповідно до ст. 2 вказаної Угоди вона застосовується до податків на доходи і майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення. Податками на доходи і на майно вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходів, від загальної суми майна або з елементів доходи чи майна, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємством. При цьому згідно зі ст. 29 цієї Угоди вона складена у трьох примірниках українською, турецькою та англійською мовою, та у разі розходжень в тестах буде використовуватись англійський текст. Згідно зі ст. 10 цієї Угоди, як зазначає позивач, дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом однієї Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати: а) 10 процентів валової суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства) і ця компанія є одночасно власником принаймні 25 процентів капіталу компанії, яка сплачує дивіденди; b) 15 процентів валової суми дивідендів у всіх інших випадках. Як зазначено у позові, відповідач обґрунтовує свої висновки про неправомірність застосування позивачем ставки податку у розмірі 10% та необхідність сплати податку за ставкою 15% на тому, що отримувачем дивідендів є товариство, щодо яких міститься застереження у тексті ст. 10 Угоди. Однак, на думку позивача, такий висновок суперечить змісту Угоди, якою визначається, що термін «компанія» означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку іншу організацію, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання, саме таким корпоративним об'єднанням є компанія-нерезидент, на користь якої були перераховані дивіденди та сплачено податок за ставкою 10 %. Крім того, позивач наголошує на тому, що в офіційному тексті Угоди, складеному англійською мовою, використовується термін «partnership», який на українську мову був перекладений як «товариство», однак термін «partnership» перекладається також як компанія, партнерство, співробітництво. Водночас Комерційним кодексом Турецької Республіки, чинним на момент складання Угоди, серед інших організаційно-правових форм підприємств передбачалось таке як партнерство. При цьому, як стверджує позивач, в міжнародній практиці саме партнерства (аналог спільної діяльності, передбаченої українським законодавством) найчастіше не є платниками податків в країні реєстрації.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 105-109), в яких зазначив, що ним було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «BSA UKRAINE LTD» з питання утримання податку при виплаті доходів нерезидентам за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року, протягом якої було встановлено здійснення вказаним підприємством виплати доходів нерезидентам із джерелом їх походження з України. Зокрема, встановлено, що за підсумками фінансово-господарської діяльності підприємства за 2011 рік чистий прибуток ТОВ «BSA UKRAINE LTD» у розмірі 67073,00 доларів США, що еквівалентно 535624,86 грн., розподілений між його учасниками пропорційно часткам в статутному фонді, в тому числі акціонерному товариству фірмі «BOSFORUS GEMI AGENELIGI A.S.» (Турецька Республіка) у розмірі 18109,71 доларів США. Згідно з вимогами п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Однак, як вказує відповідач, ТОВ «BSA UKRAINE LTD» скористалось перевагами міжнародного договору, а саме Угоди між Урядом Турецької Республіки та Урядом України про запобігання подвійного оподаткування доходів і майна та попередження уникнення від сплати податків, в результаті чого при перерахуванні доходу нерезидента у вигляді дивідендів ТОВ «BSA UKRAINE LTD» здійснило утримання та перерахування до бюджету податку на прибуток нерезидентів за ставкою 10% у сумі 16077,48 грн. Разом з тим, на думку відповідача, оскільки фірма «BOSFORUS GEMI AGENELIGI A.S.» (Турецька Республіка) є акціонерним товариством, а в пп. «б» п. 2 ст. 10 Угоди містяться застереження відносно товариств, то ТОВ «BSA UKRAINE LTD» повинно було сплачувати податок за ставкою 15 % згідно з пп. «б» п. 2 ст. 10 Угоди. У зв'язку з вищенаведеним відповідачем було встановлено порушення ТОВ «BSA UKRAINE LTD» вимог пп. «б» п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України в частині не нарахування та несплати податку на прибуток нерезидента за ставкою 15 % від суми виплачених дивідендів нерезиденту, що призвело до заниження податку на прибуток нерезидента за ІІ квартал 2012 року на суму 8038,74 грн..

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені ним у запереченнях проти позову.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень проти нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

З 12.11.2012 року по 30.11.2012 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «BSA UKRAINE LTD» (код ЄДРПОУ 32080820) з питань утримання податку при виплаті доходів нерезидентам за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 07.12.2012 року № 7571/22-6/32080820 (а.с. 8-15).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «BSA UKRAINE LTD» вимог пп. «б» п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України в частині ненарахування та несплати податку на прибуток нерезидента за ставкою 15 % від суми виплачених дивідендів нерезиденту, що призвело до заниження податку на прибуток нерезидента за ІІ квартал 2012 року на суму 8038,74 грн..

На підставі вищезгаданого акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 року № 0001452260, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «BSA UKRAINE LTD» за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 10048,43 грн., в тому числі 8038,74 грн. - за основним платежем, 2009,69 грн. - за штрафними (фінансовими)санкціями (а.с. 16).

Досліджуючи обставини справ, суд встановив, що ТОВ «BSA UKRAINE LTD» діє на підставі Статуту, зареєстрованого Жовтневою районною адміністрацією Одеської міської ради 03.10.2002 року із змінами та доповненнями від 06.03.2003 року № 0198, від 02.02.2004 року № 1406 (а.с. 148-164).

Згідно із Статутом ТОВ «BSA UKRAINE LTD» одним із учасником цього товариства є Акціонерне товариство фірма «Босфорус Гемі Аджентелігі Анонім Шіркеті», юридична адреса: Турція, Стамбул, Шішлі, Есентепе, Коре Шехтілєрі Джаддесі, Йюзбаши Кая Алдоган сокак, № 8, реєстраційний код № 1800163747, зареєстроване у Морській Торгівельній Палаті за № 458707/406289 (BOSFORUS GEMI AGENELIGI A.S. (Турецька Республіка), частка у статному капіталі ТОВ «BSA UKRAINE LTD» якого становить 30 %.

Виходячи зі змісту протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «BSA UKRAINE LTD» від 23.04.2012 року № 10 (а.с. 208-209), за наслідками підведення підсумків фінансово-господарської діяльності ТОВ «BSA UKRAINE LTD» за 2011 рік, що становило 67073,00 доларів США чистого прибутку та еквівалентно 535624,86 грн., було вирішено розподілити його у відсотковому відношенні пропорційно часткам в статутному фонді. Зокрема, 30 % частки прибутку в сумі 20122,00 доларів США, що еквівалентно 160688,26 грн., було вирішено сплатити акціонерному товариству фірмі «Босфорус Гемі Аджентелігі Анонім Шіркеті».

Відповідно до пп. 14.1.49. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку, розуміється як дивіденди. Відтак, сума, яка підлягала сплаті ТОВ «BSA UKRAINE LTD» на користь акціонерного товариства фірми BOSFORUS GEMI AGENELIGI A.S. (Турецька Республіка) відноситься до категорії дивідендів.

З пояснень сторін у справі вбачається, що у періоді, що підлягав перевірці, 16.05.2012 року ТОВ «BSA UKRAINE LTD» перерахувало на рахунок акціонерного товариства фірми BOSFORUS GEMI AGENELIGI A.S. дивіденди у розмірі 18109,71 доларів США, сплативши податок на прибуток нерезидента за ставкою, що дорівнює 10%.

Пунктом 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України передбачено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. При цьому, виходячи з положень підпункту «б» зазначеної норми права, для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом. Отже, дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, оподатковуються в порядку, передбаченому положеннями ст. 160 Податкового кодексу України.

В свою чергу, згідно з п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Так, 27.11.1996 року між Урядом України і Урядом Турецької Республіки було підписано Угоду про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно (далі - Угода), яка була ратифікована Україною 16.01.1998 року.

У статті 2 зазначеної Угоди визначені податки, на які поширюється Угода, а саме, встановлено, що ця Угода застосовується до податків на доходи і майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення. Податками на доход і на майно вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходів, від загальної суми майна або з елементів доходу чи майна, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємством.

Податками, на які поширюється ця Угода, зокрема, є: а) у випадку Туреччини: (і) прибутковий податок; (іі) корпоративний податок; (ііі) збори, що стягуються з прибуткового податку і корпоративного податку (надалі «турецький податок»); b) у випадку України: (і) податок на доходи підприємств; і (іі) прибутковий податок з громадян (надалі «український податок»). 4. Ця Угода застосовується також до будь-яких ідентичних або подібних по суті податків, які будуть стягуватися після дати підписання цієї Угоди, в доповнення до або замість існуючих податків. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.

Відповідно до ст. 10 вищезгаданої Угоди дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом однієї Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Однак такі дивіденди, враховуючи положення ч. 2 ст. 10 Угоди, можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати: а) 10 процентів валової суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства) і ця компанія є одночасно власником принаймні 25 процентів капіталу компанії, яка сплачує дивіденди; b) 15 процентів валової суми дивідендів у всіх інших випадках.

Термін «дивіденди» при використанні в цій статті означає дохід від акцій, від користування акціями або користування правами, акцій засновників чи інших прав, які не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, так само як доход від інших корпоративних прав, який підлягає такому ж податковому регулюванню, як доход від акцій відповідно до законодавства тієї Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток.

Суд вважає необґрунтованим та таким, що пов'язаний із помилковим тлумаченням положень Угоди висновок відповідача про розповсюдження на компанію Босфорус Гемі Аджентелігі Анонім Шіркеті застереження щодо товариств, що міститься у п. «а» ч. 2 ст. 10 Угоди, з огляду на його організаційно-правову форму - акціонерне товариство, з урахуванням такого.

Аналізуючи зміст положень вищенаведеної угоди слід враховувати, що виходячи з положень ст. 3 Угоди, в якій наведені загальні визначення, термін «компанія» означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку іншу організацію, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання.

Аналіз наведеного визначення терміну «компанія» в Угоді свідчить, що визначальною ознакою у ньому є розгляд корпоративного об'єднання чи іншої організації як таких саме з метою оподаткування, тобто, факт наявності у такої особи статусу самостійного платника податків, який визначається відповідно до вимог законодавства країни, виходячи з організаційно-правової форми відповідного корпоративного об'єднання.

Так, згідно з свідоцтвом про резиденство у відповідності до Угоди між Урядом Турецької республіки та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, виданого податковою адміністрацією Міністерства фінансів Турецької Республіки на предмет надання 25.01.2013 року, засвідченого апостилем та офіційний переклад якого засвідчений державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Арабаджи К.Г., компанія Босфорус Гемі Аджентелігі Анонім Шіркеті була резидентом Туреччини у 2011 році та сплачувала податок на прибуток у зв'язку з її доходами у всьому світі (а.с. 133-138).

Відповідно до ст. 29 Угоди її вчинено в двох примірниках, в м. Анкарі українською, турецькою та англійською мовами, всі три тексти рівноавтентичні. У разі розходжень у текстах буде використовуватись англійський текст.

Так, дослідивши зміст ч. 2 ст. 10 Угоди, викладеної англійською мовою (а.с. 225-240), суд встановив, що в англійському тексті цієї статті Угоди застосовується термін «partnership», офіційний переклад якого українською мовою був викладений як «товариство». Водночас, згідно з наведеними варіантами перекладу цього слова з англійської на українську мову цей термін може розумітися також як співробітництво, партнерство, спільна діяльність тощо (а.с. 89-92). Також суд враховує, що у перекладі вказаної угоди з англійської на українську мову, виконаним перекладачем ОСОБА_6, засвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_7, слово «partnership» перекладено як «партнерство» (а.с. 241-253).

Крім того, відповідно до вимог чинного на момент укладання Угоди законодавства Турецької Республіки у Туреччині існувала така організаційно-правова форма організації бізнесу як партнерство, яке створювалось іноземними інвесторами із залученням турецьких громадян і без залучення, та могло засновуватися як партнерство з необмеженою відповідальністю, дохід якого підлягає оподаткуванню як дохід індивідуального партнера за відповідними ставками, а також партнерство з обмеженою відповідальністю, у випадку якого оподаткування поширювалось на доходи одного індивідуального партнера. Отже, така організаційно-правова форма як партнерство у Туреччині передбачала оподаткування доходів її учасників, а не безпосередньо самого організаційного утворення.

Сукупний аналіз наведеного в угоді визначення терміну «компанія», а також факт використання в офіційному тексті угоді, викладеному англійською мовою, який згідно з умовами Угоди має пріоритетне значення серед інших мов Угоди при вирішенні суперечок, терміну «partnership», що має інші варіанти перекладу окрім як «товариство», суд вважає, що застереження, яке міститься у ч. 2 ст. 10 Угоди стосовно товариств не стосується акціонерних товариств як різновидів товариств, а стосується інших організаційних форм ведення бізнесу, що не передбачають їх безпосереднього оподаткування у відповідній Договірній Державі.

Зазначена позиція підтверджується також листом Міністерства доходів і зборів України від 18.04.2013 року № 939/6/99-99-19-03-0215 (а.с. 131-132), яким позивачеві надано роз'яснення стосовно застосування положень ст. 10 Угоди, з приводу чого наведено, що якщо товариство за законодавством Договірної Держави є юридичною особою, яка підлягає оподаткуванню корпоративним податком як компанія, то таке товариство не підпадає під застереження зазначеної статті і має право на переваги Угоди. З урахуванням зазначеного резидент Турецької Республіки може претендувати відповідно до положень п. «а» ч. 2 ст. 10 Угоди на застосування 10 % ставки оподаткування дивідендів за умови, якщо він є юридичною особою Турецької Республіки, підлягає оподаткуванню корпоративним податком як компанія, фактично має право на ці дивіденди та є власником принаймні 25 процентів капіталу української компанії, яка сплачує дивіденди.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регламентований ст. 103 Податкового кодексу України.

Положеннями цієї норми права передбачено, що застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Дослідивши обставини справи, а також наявні докази, суд встановив, що вищенаведені умови, за яких у питанні оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України відповідно до Угоди може застосовуватись пільгова ставка у розмірі 10 %, були дотримані: компанія Босфорус Гемі Аджентелігі Анонім Шіркеті є юридичною особою Турецької Республіки, резиденство якої підтверджено свідоцтвом, виданим компетентним органом Турецької Республіки, підлягає оподаткуванню корпоративним податком як компанія, фактично має право на виплачені дивіденди як засновник ТОВ «BSA UKRAINE LTD», що має 30 % капіталу зазначеної компанії-резидента України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправним висновок ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо порушення ТОВ «BSA UKRAINE LTD» вимог пп. «б» п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України в частині ненарахування та несплати податку на прибуток нерезидента за ставкою 15 % від суми виплачених дивідендів нерезиденту, що призвело до заниження податку на прибуток нерезидента за ІІ квартал 2012 року на суму 8038,74 грн. З огляду на вищенаведене протиправним та таким, що підлягає скасуванню, є прийняте з цього приводу ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 року № 0001452260.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2,4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «BSA UKRAINE LTD» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 12.12.2012 року № 0001452260.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 21 травня 2013 року.

Суддя С.М.Корой

.

.