Ухвала

від 16.05.2013 по справі 2а-0770/2093/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа № 9104/4557/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Виноградівський завод пластмасових сантехнічних виробів" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. по справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Виноградівський завод пластмасових сантехнічних виробів" до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

22.06.2011 року позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Виноградівський завод пластмасових сантехнічних виробів" звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2010 року № 0000542352/0 про застосування штрафних санкцій на суму 7429,04 грн.

Позивач свої вимоги мотивував тим, що прийняте податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2011 року, яким встановлено порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Так, відповідачем за порушення податкового законодавства, а саме: реалізацію позивачем товарів, що не обліковані у встановленому порядку, застосовано штрафну санкцію в розмірі подвійної вартості не облікованих товарів на суму 7 429,04 грн.

Позивач вважає, що розмір штрафної (фінансової) санкції за порушення податкового законодавства, застосований відповідачем, не відповідає вимогам Податкового кодексу України, оскільки пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, у зв'язку з чим, штрафна санкція в розмірі 7 429,00 грн. нарахована відповідачем без достатньої правової підстави.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. в позові Товариства з додатковою відповідальністю "Виноградівський завод сантехнічних виробів" до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2010 року про застосування штрафних санкцій на суму 7 429,04 грн. відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд прийшов до висновку, що відповідальність за порушення засад застосування реєстраторів розрахункових операцій передбачена Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Тому посилання позивача про застосування фінансової санкції в розмірі однієї гривні в даному випадку є безпідставним, оскільки за порушення п. 12. ст. 3 ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідальність передбачена ст. 20 даного Закону.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зокрема, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до переконання, що позивач повинен сплатити штрафну санкцію за порушення порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації виключно в силу статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яка передбачає відповідальність за відповідне правопорушення.

Проте, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що діяння можна кваліфікувати як правопорушення лише в тому разі, якщо воно відповідає ряду ознак, зокрема, існує суб'єкт його вчинення. В даному випадку мова іде про спеціального суб'єкта, не просто суб'єкт господарювання, а платник податків.

Визначення платника податків дає стаття 15 Податкового кодексу України, зокрема, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Крім того, податкове повідомлення-рішення форми "С", порядок направлення якого передбачений наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 985, застосовується саме до платника податків, яким є позивач.

Таким чином, дотримання порядку ведення обліку товарних запасів на складах та або за місцем їх реалізації, пов'язане виключно з веденням позивачем діяльності (операцій), шо є об'єктом оподаткування.

В протилежному випадку, застосовувати до позивача таку санкцію не було би правових підстав.

Отже, фінансова санкція була застосована за порушення позивачем податкового законодавствам, суд першої інстанції прийшов до неправильних висновків та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, зокрема, пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Так, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2010 року № 0000542352/0 про застосування штрафних санкцій на суму 7429,04 грн. за порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до наявної у матеріалах справи Довідки АБ № 370949 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - Товариство з додатковою відповідальністю "Виноградівський завод пластмасових сантехнічних виробів" зареєстроване 13.03.1992 року Виноградівською РДА за адресою: 90300 Закарпатська область , м.Виноградів,, вул.Лейзмана, будинок, 27, код СДРПОУ - 00292706( а.с.11).

24.05.2011 року працівниками ДПА у Закарпатській області проведено перевірку господарської одиниці - магазину розташованого за адресою м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27, суб'єкта господарської діяльності - Товариства з додатковою відповідальністю „Виноградівський завод пластмасових сантехнічних виробів", внаслідок чого складено акт перевірки від 25.05.2011 року № 008520 (а.с.6-9).

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями), а саме: порушено порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Зокрема, було встановлено наявність товарів в приміщенні магазину, які не були обліковані у встановлено порядку законодавством, вартість не облікованого товару за ціною реалізації складає 3714,52грн.( а.с.38-41).

За результатами розгляду акта перевірки ДПІ у Виноградівському районі 10.06.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000542352/0, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію передбачену статтею 20 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР ( а.с.10).

Слід зазначити, що Підпунктом 3.1. статті 3 розділу 1 ПКУ встановлено, що Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) - суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу ст.25 Закону України № 265/95-ВР - суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Враховуючи наведені правові норми, суд апеляційної інстанції вважає, що податковий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000542352/0 від 10.06.2010 року діяв у відповідності до норм чинного законодавства. Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції викладеними в постанові від 09.11.2011 року та вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Виноградівський завод пластмасових сантехнічних виробів" залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. по справі № 2а-0770/2093/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі 20.05.2013 року.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик