Ухвала

від 15.05.2013 по справі 2270/9935/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2013 р. м. Київ К/9991/10719/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.10.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012

у справі № 2270/9935/11

за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

до Приватного підприємства «Дизайн Буд Сервіс Поділля»

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому (надалі - позивач, ДПІ у м. Хмельницькому) звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Дизайн Буд Сервіс Поділля» (надалі - відповідач, ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля»), у якому просила суд стягнути податковий борг у сумі 797 852,26 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.10.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012, адміністративний позов ДПІ у м. Хмельницькому до ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» задоволено частково: стягнуто з ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» податковий борг у сумі 797 852,26 грн. за рахунок коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих платника.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Письмових заперечень відповідача на касаційну скаргу позивача до Вищого адміністративного суду України не надходило.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» взято на облік як платник податків 15.08.2007 за №18457.

На момент звернення до суду за даними ДПІ у м. Хмельницькому за ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» рахувався податковий борг на загальну суму 797 852,26 грн., у т.ч. з податку на додану вартість у розмірі 354 884,26 грн., який виник відповідно до податкового повідомлення-рішення від 18.11.2010 № 0005232301/0/8623; з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 442 968,00 грн., який виник відповідно до податкового повідомлення-рішення від 18.11.2010 № 0005222301/0/8622.

Разом з тим, як встановлено судами, правомірність вказаних податкових повідомлень-рішень підтверджено постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 у справі 2-а-9045/10/2270, якою у задоволенні адміністративного позову ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005222301/0/8622 від 18.11.2010 та № 0005232301/0/8623 від 18.11.2010 відмовлено.

Несплата відповідачем наявної заборгованості слугувала підставою для звернення ДПІ у м. Хмельницькому до суду першої інстанції з вимогами щодо стягнення з ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» 797 852,26 грн. за рахунок коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих платника, за рахунок готівки, що належить платнику податків, а за недостатності коштів за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі для погашення податкового боргу.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості тверджень податкового органу щодо стягнення податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику податків, та за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, - з огляду на що підстав для задоволення апеляційної скарги не встановив.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи ДПІ у м. Хмельницькому було виставлено ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» податкову вимогу від 27.05.2011 № 1215, яка вручена товариству шляхом надсилання на його адресу рекомендованого листа.

Відповідно до пункту 59.5 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому у відповідності до підпунктів 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

У відповідності до абз.2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платників податків, що перебуває у податковій заставі.

Водночас, судами попередніх інстанцій було встановлено, що згідно даних АІС «Реєстр платників податків» 30.06.2009 ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» у «Райффайзен Банк Аваль» відкрито розрахунковий рахунок № 26009181025, валюта - українська гривня, код банку - 380805.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що з урахуванням положень статті 95 Податкового кодексу України, стягнення податкового боргу з відповідача за рахунок готівкових коштів є недопустимим, оскільки позивачем не доведено факт наявності у ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» готівкових коштів поза розрахунковими рахунками.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується і з висновком судів попередніх інстанцій про те, що отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі також є передчасними та необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів щодо перебування майна ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» під заставою та недостатності коштів на розрахункових рахунках відповідача для погашення наявного податкового боргу.

Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу за рахунок готівкових коштів чи/або майна, що перебуває у податковій заставі.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судового рішення не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.10.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012 у справі № 2270/9935/11 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)Лосєв А.М. Судді (підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.