Ухвала

від 25.04.2013 по справі 820/716/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 р.Справа № 820/716/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. по справі № 820/716/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Продукт"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Продукт", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати недійсною індивідуальну податкову консультацію №388/10/15.2.-27 від 15.01.2013 року, надану Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.13р. позов задоволено.

Визнано недійсною індивідуальну податкову консультацію №388/10/15.2.-27 від 15.01.2013 року, надану Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності постанови суду першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ТОВ фірма "Продукт" подано до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби лист щодо надання податкової консультації.

Листом №388/10/15.2.-27 від 15.01.2013 року Західною МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС позивачу надано індивідуальну податкову консультацію з питань нарахування та сплати земельного податку. Яким надано роз'яснення, що ТОВ фірма "Продукт" не звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку за земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловими приміщення першого поверху загальною площею 432,1 кв.м. у житловому багатоповерховому будинку за адресою: м.Харків, вул. Скорохода, 24, у зв'язку з тим, що земельну ділянку не було надано підприємству у встановленому діючим законодавством порядку із визначенням цільового призначення використання цієї земельної ділянки.

Не погодившись із індивідуальною консультацією, яка була надана позивачу податковим органом, для захисту своїх прав позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача правомірні та такі, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до норм ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" одним з завдань державної податкової служби є надання податкових консультації.

Згідно п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Наслідком застосування податкової консультації згідно з п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ фірма "Продукт" на праві приватної власності (згідно договору купівлі-продажу) належать нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 432,1 кв.м. у житловому багатоповерховому будинку за адресою: м. Харків, вул. Скорохода, 24.

Зазначені нежитлові приміщення та земельна ділянка під ними використовуються позивачем виключно для здійснення господарської діяльності (частина приміщень використовується безпосередньо ТОВ фірма "Продукт", інша частина приміщень в межах господарської діяльності з метою отримання доходу (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна КВЕД 68.20.) здається в тимчасове платне користування, згідно договорів оренди приміщень.

До 01.01.2012р. ТОВ фірма "Продукт" було платником податку на прибуток на загальних умовах та згідно вимог законодавства надавало податкову звітність, нараховувало та сплачувало земельний податок за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Скорохода, 24.

З 01 січня 2012 року ТОВ фірма "Продукт" перейшло на спрощену систему оподаткування (платник єдиного податку за ставкою 3%), у зв'язку з чим 20 лютого 2012р. платником надано на адресу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова лист-довідку щодо звільнення підприємства від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку за вказану земельну ділянку.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а порядок справляння плати за землю Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовано ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним.

Згідно вимог статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно з п.286.6 ст. 286 Податкового кодексу України, за земельну ділянку, на якій розташовано будівлю, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожній з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовано такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п.287.6 ст.287 Податкового кодексу).

Разом з цим суд враховує, що згідно п.269.2 статті 269 Податкового кодексу України, особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Зі змісту п.п.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України вбачається, що звільнення платника єдиного податку від нарахування, сплати та подання звітності із земельного податку відбувається за умови використання земельної ділянки для провадження господарської діяльності

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Продукт" на праві приватної власності належать нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 432,1 кв.м. у житловому багатоповерховому будинку за адресою: м.Харків, вул. Скорохода, 24, на підставі договору купівлі - продажу №1-581 від 15.03.2002р.

Відповідно до довідки АА №593490 від 17.05.2012 року, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, зареєстрованими видами діяльності ТОВ фірма "Продукт" за КВЕД-2010 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код 68.20).

Таким чином, юридична особа - власник нерухомого майна, що є платником єдиного податку, у разі передачі в оренду цього об'єкту нерухомості іншому суб'єкту господарювання не є платником земельного податку за земельну ділянку, на якій розташовано ці об'єкти, оскільки фактично земельна ділянка використовується платником єдиного податку в господарській діяльності з метою отримання доходу.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно посилань заявника апеляційної скарги на той факт, що земельна ділянка під об'єктом нерухомості не була надана ТОВ фірма "Продукт" у встановленому діючим законодавством порядку із визначенням цільового призначення використання цієї земельної ділянки колегія суддів зазначає, що положеннями Земельного кодексу України передбачено можливість передачі у власність чи надання в користування земельних ділянок під багатоквартирними жилими будинками лише об'єднанню власників будинку або підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені у податковій консультації Західної МДПІ м. Харкова правові висновки про те, що ТОВ фірма "Продукт" не звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку за земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловими приміщення першого поверху загальною площею 432,1 кв.м. у житловому багатоповерховому будинку за адресою: м.Харків, вул.Скорохода, 24, є неправомірними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не доведено обґрунтованості правової позиції, викладеної в індивідуальній податковій консультації Західної МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС №388/10/15.2.-27 від 15.01.2013 року.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та об ґрунтованим.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. по справі № 820/716/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є. Судді (підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.

Повний текст ухвали виготовлений 25.04.2013 р.