Рішення

від 16.05.2013 по справі 299/56/13- ц

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 299/56/13- ц

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2013 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючої судді Рішко Г.І.

при секретарі Стасюк Ю.П.

за участі прокурора Міндак В.В.

представника Малокопанської сільської ради Фурик Г.М.

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

представника Держземагенства у Виноградівському районі Пилип Д.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів справу за позовом заступника прокурора Виноградівського району Закарпатської області в інтересах Виноградівської районної державної адміністрації до Малокопанської сільської ради, ОСОБА_2, третіх осіб Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, Управління Держземагенства у Виноградівському районі, Реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції про скасування рішення 11 сесії 5 скликання Малокопанської сільської ради від 10.12.2007 року за № 96 та визнання недійсним державного акту і скасування запису про реєстрацію акту,

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Виноградівського району із зазначеним позовом звернувся до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прокуратурою Виноградівського району із залученням спеціалістів міськрайонного управління Держкомзему у місті Виноградів та Виноградівському районі проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства на території Малокопанської сільської ради та встановлено, що 11 сесією 5 скликання Малокопанської сільської ради 10.12.2007 року прийнято рішення № 96, яким відповідачу ОСОБА_2 мешканцю АДРЕСА_1 надано у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0.25 га за адресою АДРЕСА_2. На підставі вказаного рішення 25.12.2008 року ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 462248. Позивач зазначив, що згідно акту перевірки управління Держкомзему у Виноградівському районі від 28.04.2010 року встановлено, що вищезазначене рішення прийнято з порушенням вимог п.12 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України та статей 39,118 Земельного кодексу України, тобто неправомірно передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0.25 га, що знаходиться поза межами села Мала Копаня, чим порушено інтереси держави в особі Виноградівської районної державної адміністрації і завдано збитки останній в розмірі 81898, 43 грн.

31.05.2010 року прокурором Виноградівського району порушено кримінальну справу стосовно службових осіб Малокопанської сільської ради за ч.3 ст.365 КК України, які зловживаючи своїм службовим становищем надали для будівництва житлових будинків, а у подальшому передали у власність громадянам земельні ділянки, що знаходилися за межами земель сільської ради, що заподіяло збитки державі на суму 145124 грн. Постановою Виноградівського районного суду від 6.08.2010 року кримінальну справу закрито на підставі п.4 ч.1 ст.6 КПК України по амністії, однак незаконний державний акт на право власності на земельну ділянку не скасовано.

Оскільки відповідачу ОСОБА_2 рішенням сесії Малокопанської сільської ради виділена змельна ділянка, яка знаходиться поза межами села Мала Копаня Виноградівського району, то прокурор просить скасувати рішення про виділення цієї ділянки, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку та скасувати запис про державну реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку.

До початку розгляду справи по суті позивач подав уточнені позовні вимоги згідно з якими просить залучити до участі в справі в якості третіх осіб управління Держземагенства, Реєстраційну службу Виноградівського районного управління юстиції та просить поновити строки звернення до суду із позовною заявою.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив такі задовольнити.

Представник Малокопанської сільської ради, сільський голова Фурик Г.М., позов не визнала та пояснила, що точних меж не існує, відповідач ОСОБА_2 на законних підставах виготовив державний акт на землю, а землевпорядник, який рекомендував виділити ОСОБА_2 земельну ділянку, притягнутий до відповідальності.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 5.02.2013 р., позов не визнав і пояснив, що відповідач ОСОБА_2 його син, який у 2007 році звернувся до сільської ради з заявою про виділення йому земельної ділянки. Йому була виділена земельна ділянка по АДРЕСА_2, яка розташована поруч з його земельною ділянкою. В цьому районі було виділено ще 12 ділянок, однак питання щодо повернення цих ділянок не ставиться. Представник відповідача пояснив, що з боку ОСОБА_2 ніяких незаконних дій не було, після виділення земельної ділянки, він погодив межі із сусідами та виготовив необхідні документи, на підставі яких був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку. В даний час на відведеній земельній ділянці ним побудовано фундамент, підведено газ та виконані інші роботи.

Представник управління Держземагенства у Виноградівському районі Пилип Д.Я., яка діє на підставі доручення від 29.01.2013 року, позовні вимоги не визнала та пояснила, що в 2010 році працівниками Держкомзему проводилася перевірка і було виявлено, що деякі сільські ради виділяли земельні ділянки на територіях, які знаходилися поза межами села. Однак встановлені між населеними пунктами межі є умовними, межі не виносилися в натурі, відсутні передбачені ст.176 ЗК України державні акти, якими посвідчуються межі адміністративно-територіальних утворень. У с.М.Копаня межі були встановлені в 1993 році, але в натурі вони також не виносились. Представник пояснила, що з боку відповідача ОСОБА_2 ніяких неправомірних дій не має, він виконав всі вимоги, передбачені законодавством, для отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку. Його діями ніяка шкода не завдана. Представник управління пояснила, що в даний час вирішується питання про розширення меж с.М.Копаня, але із-за відсутності коштів дане питання не може бути завершено. В районі, де виділена та відведена земельна ділянка відповідачу ОСОБА_2, відвені земельні ділянки і іншим громадянам.

Представник Виноградівської райдержадміністрації, Державної інспекції сільського господарства, які належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, в судове засідання не з"явилися, за згодою учасників процесу справа підлягає розгляду за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів та матеріалів.

Представник реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції в всудове засідання не з"явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до уточнених позовних вимог позивач просить відновити строк звернення до суду, так як такий пропущений з поважних причин. Суд вважає, що позивачем такий не пропущений, так як про обставини, зазначені ним у позові, йому стало відомо з результатів перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеним державним інспектором управління Держкомзему у Виноградівському районі , про що скдадено акт 28.04.2010 року, а до суду він звернувся 9 січня 2013 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Встановлено, що рішенням одинадцятої сесії п"ятого скликання Малокопанської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області № 96 від 10 грудня 2007 року ОСОБА_2 мешканцю АДРЕСА_1 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_2 загальною площею 0.25 га (а.с.5).

На підставі зазначеного рішення відповідачем ОСОБА_2 виготовлено всі необхідні документи на підставі яких йому 25.12.2008 року було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.2392 га в АДРЕСА_2. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку. Земельній ділянці присвоєно кадастровий № 2121282601:00:001:0028 (а.с.6).

Отже, відповідач ОСОБА_2 набув право на спірну ділянку на підставі п "в" ч.3 ст.116 ЗК України.

Як на доказ, що зазначена земельна ділянка знаходиться поза межами Малокопанської сільської ради, позивач посилається на постанову Виноградівського районного суду від 6.08.2010 року згідно до якої землевпорядник Малокопанської сільської ради ОСОБА_4 притягувався до кримінальної відповідальності за ст.367 ч.2 КК України. Відповідно до даної постанови ОСОБА_4 на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 р. звільнений від кримінальної відповідальності і кримінальна справа відносно нього за ст.367 КК України провадженням закрита на підставі п.4 ч.1 ст.6 КПК України.

Оцінюючи дану постанову, суд вважає, що вона не підтверджує факту виділення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0.2392 га по АДРЕСА_2 поза межами с.М.Копаня. В постанові зазначено, що ОСОБА_4 "подав на розгляд сесії Малокопанської сільської ради заяву громадянина ОСОБА_2 щодо надання йому безоплатно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку загальною площею 0.25 га, що знаходиться за межами населеного пункту". Із даної постанови неможливо встановити , чи йде мова про спірну земельну ділянку, яка виділена ОСОБА_2 згідно з рішенням сесії Малокопанської сільської ради від 10.12.2007 р., чи про іншу ділянку, поскільки в постанові не зазначено точне місце розташування земельної ділянки ( а.с.8).

Згідно з положеннями ст.153 ЗК України, ст. 378 ЦК України власник майна не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, установлених законом. Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст.140 ЗК України.Такими підставами є добровільна відмова власника від права на земельну ділянку, смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця, відчуження земельної ділянки за відсутності спадкоємця, відчуження земельної ділянки за рішенням власника, звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора, відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, конфіскація за рішенням суду, невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" № 475/97-ВР від 17.07.1997 року також ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1956 року, перший протокол та протоколи № 2,4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Виходячи зі змісту рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. У рішенні Європейський суд з прав людини зазначив: «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила».

При викладених обставинах, оцінивши всі докази, суд вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст.ст.10,60, 212-215, 218 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

У позові заступника прокурора Виноградівського району Закарпатської області в інтересах Виноградівської районної державної адміністрації до Малокопанської сільської ради, ОСОБА_2, третіх осіб Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, Управління Держземагенства у Виноградівському районі, Реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції про скасування рішення 11 сесії 5 скликання Малокопанської сільської ради від 10.12.2007 року за № 96 та визнання недійсним державного акту і скасування запису про реєстрацію акту, відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області протягом 10-ти днів з наступного дня після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання його копії через районний суд.

ГоловуючийГ. І. Рішко