Рішення

від 21.05.2013 по справі 911/1047/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2013 р. Справа № 911/1047/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рійк Цваан Україна», с. Мала Олександрівка, Бориспільський район, Київська область;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Фуд Агро Північ», м. Бориспіль, Київська область;

про стягнення 160834,29 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники сторін:

від позивача: Полозок О.І. (довіреність б/н від 20.04.2013 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рійк Цваан Україна» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Фуд Агро Північ» (далі - відповідач) про стягнення 160834,29 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки від 30.03.2012 р. в частині несвоєчасної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 148352,40 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховані пеня за прострочку платежу в сумі 10396,83 грн. та 3% річних у розмірі 2085,06 грн.

Ухвалою суду від 28.03.2013 р. порушено провадження у справі № 911/1047/13 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.04.2013 р.

Ухвалою від 09.04.2013 р. суд відклав розгляд справи на 25.04.2013 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників сторін та неподанням витребуваних судом доказів.

24.04.2013 р. на адресу суду від позивача надійшли витребувані судом докази, а від відповідача - клопотання про відкладення розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні 25.04.2013 р. представник позивача, на підставі ст. 22 ГПК України, подав клопотання про зменшення позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 143712,40 грн., пеню - 10396,83 грн. та 3% річних у розмірі 2085,06 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду від 28.03.2013 р. та від 09.04.2013 р. документи суду не надав.

Ухвалою від 25.04.2013 р. суд відклав розгляд справи на 14.05.2013 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 14.05.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача подав клопотання, в якому відповідач позов не визнає та просить призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, оскільки Договір поставки від 30.03.2012 р., на якому ґрунтуються позовні вимоги, підписаний не директором ТОВ «Фреш Фуд Агро Північ».

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 21.05.2013 р.

Присутній у судовому засіданні 21.05.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи, оскільки наявними у справі доказами підтверджується вчинення відповідачем дій, направлених на фактичне виконання та схвалення умов договору (перерахування коштів та приймання товару). До того ж відповідачем не оспорюється факт наявності печатки на договорі, накладній та довіреності на отримання товару, яка належить «Фреш Фуд Агро Північ», що ставить недоцільним проведення судової почеркознавчої експертизи в частині справжності підпису директора товариства на Договорі поставки від 30.03.2012 р., оскільки відсутність чи наявність справжнього підпису директора не може спростувати факт існування між юридичними особами (позивачем та відповідачем) договірних відносин.

Крім того, згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, тобто в сукупності з усіма доказами, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2012 р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) був укладений Договір поставки, відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 2.1., 3.2. якого продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товар за ціною та на умовах, передбачених договором. Найменування товару - імпортне насіння овочевих культур селекції фірми «Рійк Цван». Ціна за одницю товару визначається у специфікаціях до договору (а у разі їх відсутності - у накладних) урахуванням п. 6.5. договору. Асортимент та кількість товару визначається сторонами у специфікаціях до договору (а у разі їх відсутності - у накладних).

На виконання умов договору, сторони підписали Специфікацію № 1 від 30.03.2012 р., в якій визначили ціну, асортимент та кількість товару, що поставляється за договором.

Так, відповідно до Специфікації № 1, загальна вартість товару, що підлягає поставці покупцеві, становить 226932,00 грн.

Згідно п. 5.1. договору, приймання-передача товару оформлюється накладною, яка складається у письмовій формі та є невід'ємною частиною даного договору. Поставка товару здійснюється лише після попередньої оплати товару.

У відповідності з умовами розділу 6 договору, ціна договору на момент його підписання, відповідно до Специфікації №1 до договору становить 226932,00 грн., орієнтовно становить еквівалент 21428,90 євро та підлягає сплаті в українських гривнях відповідно до договірного курсу на день оплати. Остаточно ціна договору визначається як вартість усіх поставок, здійснених продавцем покупцю протягом терміну дії цього договору, відповідно до специфікацій, накладних та правил, встановлених п. 6.5. договору.

Попередня оплата товару за Специфікацією № 1 розмірі 5%, що складає 11346,60 грн., повинна бути проведена до 06.04.2012 р. Часткова оплата товару за Специфікацією № 1 в розмірі 25%, що складає 56733,00 грн., повинна бути проведена до 15.05.2012 р. Остаточна оплата товару за Специфікацією № 1 в розмірі 70%, що складає 158852,40 грн., повинна бути проведена до 30.09.2012 р.

Погоджений сторонами договірний курс гривні до євро на дату підписання договору - 10,59 рн. за 1 євро. У разі підвищення на дату платежу офіційного курсу гривні до євро, встановленого НБУ порівнянні з курсом, вказаним вище, договірний курс на дату платежу вважається таким, що дорівнює офіційному курсу гривні до євро, встановленого Національним Банком України. У разі зниження на дату платежу офіційного курсу гривні до євро, встановленого НБУ у порівнянні з курсом, вказаним вище, договірний курс на дату платежу вважається таким, який сторони зафіксували на момент укладення договору.Всі розрахунки між сторонами проводяться у безготівковій формі та/або через каси банків.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2012 р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору поставки від 30.03.2012 р., якою внесли зміни до п. 6.1. договору та виклали його внаступній редакції: «Ціна договору, відповідно до Специфікації № 1 до договору становить 216432,00 грн., орієнтовно становить еквівалент 20437,40 євро та підлягає сплаті в українських гривнях відповідно до договірного курсу на день оплати.

Так, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар, загальною вартістю 216432,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на накладній № 14106537 від 04.05.2012 р., копія якої залучена до матеріалів справи.

Факт отримання відповідачем товару за вказаною вище накладною також підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 04.05.2012 р., копія якої залучена до матеріалів справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов договору.

Втім, відповідач свої обовязки за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, сплативши лише 26.04.2012 р. суму попередньої оплати - 11346,60 грн., 15.05.2012 р. часткову оплату в сумі 56733,00 грн. та 02.04.2013 р. - 4640,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар на день розгляду справи становить у загальній сумі 143712,40 грн. (216432,00 - 11346,60 грн. - 56733,00 грн. - 4640,00 грн. = 143712,40 грн.).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, повної оплати отриманого товару або його повернення позивачу на загальну суму 143712,40 грн.

Таким чином, на день розгляду справи фактична сума заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 143712,40 грн., а отже, судом позовні вимоги в цій частині визнаються обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 10396,83 грн. та 3% річних у сумі 2085,06 грн., нарахованих на суму заборгованості в розмірі 148352,40 грн. за час прострочення платежу, тобто за період з 01.10.2012 р. по 20.03.2013 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Умовами п. 8.1. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем зобов'язань з оплати товару у строк, передбачений цим договором, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 10396,83 грн., згідно з розрахунком, доданим позивачем до позовної заяви, який є арифметично вірним.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 2085,06 грн., згідно з розрахунком позивача, доданим до позовної заяви, який є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Фуд Агро Північ» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 153-А, код ЄДРПОУ 37644683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова виробничо-комерційна фірма «Рійк Цваан Україна» (08320, Київська область, Бориспільський район, с. Мала Олександрівка, вул. Овочева, 8, код ЄДРПОУ 30517557) 143712 (сто сорок три тисячі сімсот дванадцять) грн. 40 коп. - боргу, 10396 (десять тисяч триста дев'яносто шість) грн. 83 коп. - пені, 2085 (дві тисячі вісімдесят п'ять) грн. 06 коп. - 3 % річних, 3123 (три тисячі сто двадцять три) грн. 89 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 21.05.2013 р.

Суддя Карпечкін Т.П.