Рішення

від 07.05.2013 по справі 911/690/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2013 р. Справа № 911/690/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

01014, м. Київ, вул. К. Каменєва, 8а

в інтересах держави, в особі:

Військової частини 3066 ВВ МВС України

01133, м. Київ, вул. Щорса, 38

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестекс",

08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. 8-го Березня, буд. 46, кв. 2

про стягнення 61,895,25 грн.

за участю представників:

прокурора - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

позивача - Леонович В.С. (довіреність від 21.03.2013 № 10/351);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

Прокурор Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Військової частини 3066 ВВ МВС України (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестекс" (далі - відповідач) про стягнення 59 368,82 грн., з яких: 58 379,89 грн. - основна заборгованість та 988,93 грн. - пеня.

Позов подано прокурором на підставі статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статті 2 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з порушенням економічних інтересів держави, яке полягає у тому, що несплата заборгованості відповідачем зменшує розмір грошових надходжень до державного підприємства - позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати послуг з забезпечення безпеки на території відповідача, що отримані від позивача у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.03.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8021 від 21.03.2013) позивачем надано гарантійний лист відповідача від 05.02.2013, що адресований позивачеві, в якому зазначено про визнання боргу у розмірі 59 368,89 грн. станом на 05.02.2013 та зобов'язання його сплатити до 30.03.2013.

У судове засідання 21.03.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.03.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 09.04.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 25 від 09.04.2013) прокурором подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на рахунок відповідача.

У судове засідання 09.04.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.03.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 23.04.2013.

Ухвалою від 09.04.2013 у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову (вх. № 25 від 09.04.2013) відмовлено.

17.04.2013 через канцелярію господарського суду Київської області

(вх. № 9807 від 17.04.2013) прокурором подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої заявлено до стягнення 59 646,55 грн., з яких: 58 379,89 грн. - основна заборгованість та 1 266,66 грн. - пеня.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, збільшення розміру позовних вимог прийнято судом.

У судове засідання 23.04.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.03.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 07.05.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2013 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

07.05.2013 через канцелярію господарського суду Київської області

(вх. № 10831 від 07.05.2013) прокурором подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої заявлено до стягнення 61,895,25 грн., з яких: 58 379,89 грн. - основна заборгованість та 3 515,36 грн. - пеня.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, збільшення розміру позовних вимог прийнято судом.

За таких обставин, у даному провадженні суд розглядає остаточні позовні вимоги про стягнення 61,895,25 грн., з яких: 58 379,89 грн. - основна заборгованість та 3 515,36 грн. - пеня.

У судовому засіданні 07.05.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.05.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позов подано прокурором на підставі статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статті 2 Господарського процесуального кодексу України відповідно до яких представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) осіб у відносинах з державою.

У відповідності до вимог частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві прокурором визначено, що несплата відповідачем коштів, стягнення яких є предметом позову, порушує економічні інтереси держави, оскільки зменшує розмір грошових надходжень до державного підприємства - позивача.

Між Військовою частиною 3066 ВВ МВС України (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестекс" (далі - замовник) укладено договір забезпечення безпеки на території замовника від 03.08.2012 № 29 (далі - Договір) предметом якого є забезпечення безпеки силами та засобами виконавця на території замовника - охорона будівництва водонапірного колектора у м. Чернігові по вул. Ушакова шляхом виставлення посту у складі 2 військовослужбовців (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору за надані послуги замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця за місяць в якому були надані послуги до 10 числа наступного місяця. Розрахунок проводиться на підставі наданих виконавцем рахунків протягом трьох банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг та табелю робочого часу (на кожного військовослужбовця).

Вартість послуг із забезпечення безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить 12,50 грн. Сума Договору складає: 18 000,00 грн. в місяць (пункт 3.2. Договору).

Пунктами 3.3. та 3.4. Договору передбачено, що акт наданих послуг та табелі робочого часу погоджуються сторонами. Замовник зобов'язаний підписати ці документи на першу вимогу виконавця. У випадку безпідставної відмови від підписання актів наданих послуг та табелю робочого часу, послуги, що надані виконавцем, вважаються виконаними належним чином та прийнятими замовником у повному обсязі. Складання актів наданих послуг та табелів робочого часу покладається на виконавця.

Договір укладений з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 (пункт 5.2. Договору).

За період з вересня по грудень 2012 року позивачем надано послуги з охорони об'єкта відповідача вартістю 78 279,89 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття наданих послуг: від 28.08.2012 № 36, від 28.09.2012 № 46, від 31.10.2012 № 54, від 30.11.2012 № 67, що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток, а також актом від 17.12.2012 № 70, що не містить підпису та печатки відповідача, натомість, відповідно до пункту 3.3. Договору, послуги, що в ньому зазначені, вважаються виконаними належним чином та прийнятими замовником у повному обсязі, з огляду на відсутність письмової відмови відповідача від підписання акту чи інших повідомлень про порушення позивачем умов Договору.

Разом з тим, суд звертає увагу, що до матеріалів справи залучено гарантійний лист відповідача, що адресований позивачеві, де відповідач заборгованість у сумі 59 368,89 грн. визнає та зобов'язується її сплатити.

Також, до матеріалів справи долучено табелі виконаних робіт та рахунки, що виписані позивачем за спірний період (Т.1, а.с. №№ 16-26).

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив послуги, що ним отримано, на загальну суму 19 900,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 07.12.2012 № 31, що скріплена відбитком печатки банківської установи (копія в матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 58 379,89 грн. - різниця між загальною вартістю послуг, що надані за Договором за період з вересня по грудень 2012 року та перерахованими коштами.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 14.12.2012 вих. № 10/1454 про сплату заборгованості, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в якому міститься підпис уповноваженого представника відповідача.

Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.

Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, яке відповідачем не виконане.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 58 379,89 грн. боргу з оплати послуг, що надані.

Крім того, позивач на підставі пункту 4.6. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочення за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 988,93 грн.

Під час розгляду справи, прокурором подано заяви про збільшення позовних вимог у частині стягнення пені. Остаточною заявою від 07.05.2013 (вх. № 10831 від 07.05.2013) прокурором заявлено до стягнення пеню у розмірі 3 515,36 грн., в якому вона і розглядалась судом у момент винесення рішення.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Суд здійснив власний перерахунок заявленої до стягнення суми пені та дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 513,94 грн.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача: 58 379,89 грн. основної заборгованості та 3 513,94 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовна вимога в частині стягнення пені у розмірі 1,42 грн. задоволенню не підлягає як безпідставна.

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, зважаючи на те, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1 720,46 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестекс" (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. 8-го Березня, буд. 46, кв. 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34357825) на користь Військової частини 3066 ВВ МВС України (01133, м. Київ, вул. Щорса, 38, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08803508) 58 379 (п'ятдесят вісім тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 89 коп. основної заборгованості та 3 513 (три тисячі п'ятсот тринадцять) грн. 94 коп. пені.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестекс" (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. 8-го Березня, буд. 46, кв. 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34357825) до державного бюджету 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 46 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 13.05.2013.

Суддя С.О. Саванчук